Кафедра системного програмування і спеціалізованих комп'ютерних систем (СПСКС)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра системного програмування і спеціалізованих комп'ютерних систем (СПСКС) за Ключові слова "004.023"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Засоби оптимізації документообігу на підприємстві(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Герасимчук, Данило Михайлович; Яценко, Віталій ОлексійовичАктуальність теми. Неможливо уявити сучасну роботу підприємства без документів, вони можуть бути різного типу: первинні документи, внутрішні документи, уставні документи, та використовуватись для різних цілей, але в будь-якому разі підприємство генерує велику кількість документів и чим швидше відповідальні особи зможуть їх обробити, тим швидше буде працювати підприємство. Наразі, на більшості підприємств використовують ERP-системи, які дають змогу цифрувати багато важливих для компанії бізнес-процесів. Більшість бізнес процесів на підприємствах, в різний спосіб зв’язані з документами. Це зумовлено тим, що більшість операцій повинні мати якесь документоване підтвердження, для того щоб мати юридичну силу та захищатися законом. Прикладом таких документів можуть бути: чеки, рахунки, акти, тощо. Сучасні компанії, відходять від традиційної роботи з документів та з метою подолання технічних, фінансових та швидкісних бар'єрів, тяжіють до використання Систем електронного документообігу (СЕД). Переваги СЕД широко відомі: підвищена захищеність документів, контроль на кожному етапі, надійне резервне копіювання, високий рівень керування документами і низькі витрати на архівування, кращий контроль версій, кращі можливості управління та пошуку. Об’єднання систем документообігу з системою управління бізнес-процесами дає змогу з’єднати зміст і процеси на всіх рівнях підприємства. Правильна інформація для потрібних людей у потрібний час критичне в оптимізації бізнес-процесів, та швидкості роботи підприємства. Об’єктом дослідження засоби оптимізації документообігу на підприємстві. Предметом дослідження є способи оптимізації документообігу на підприємстві. Мета роботи: розробка нових засобів оптимізації документообігу на підприємстві. Наукова новизна полягає в наступному: 1. Запропоновано методику оптимізації документообігу за допомогою системи електронного документообігу. 2. Розроблено програмну реалізацію системи електронного документообігу та інтеграція розробленої системи документообігу з платформою IT-Enterprise. Практична цінність значне покращення швидкості обробки документів на підприємстві значно збільшує якість та швидкість прийняття рішень, що в свою чергу впливає на успішність підприємства. Апробація роботи. Основні положення і результати роботи були представлені та обговорювались на 1. XIV науковій конференції магістрантів та аспірантів «Прикладна математика та комп’ютинг» ПМК-2021 (Київ, 17-19 листопада 2021 р.). 2. VІIІ Міжнародній науково-технічній Internet-конференції «Сучасні методи, інформаційне, програмне та технічне забезпечення систем керування організаційно-технічними та технологічними комплексами» (Київ, 26 листопада 2021р.). Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, чотирьх розділів та висновків. У вступі подано загальну характеристику роботи, зроблено оцінку сучасного стану проблеми, обґрунтовано актуальність напрямку досліджень, сформульовано мету і задачі досліджень та показано практичну цінність роботи. У першому розділі розглянуто основні сучасні системи документообігу які представлені на українському ринку, програмне забезпечення, яке їх реалізує, їх переваги та недоліки. У другому розділі наведено відомості про методи, алгоритми та інструменти, які використовуються для обробки програмного коду в магістерській роботі. У третьому розділі подано опис розробленого програмного комплексу та етапів його реалізації. У четвертому розділі міститься тестування даного програмного комплексу з метою доведення правильності роботи. У висновках представлені результати проведеної роботи. Робота представлена на 80 аркушах, містить посилання на список використаних літературних джерел.Документ Відкритий доступ Методи упаковки 3D об’єктів у контейнери(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-06) Баглай, Іванна Юріївна; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаАктуальність теми. Упаковка в контейнери була визначена в кількох різних формах, таких як розподіл запасів, завантаження транспортних засобів, завантаження повітряним вантажем, завантаження контейнерів, розв’язок проблеми з ранцем тощо, залежно від застосування. Упаковка для контейнерів – це кінцева сукупність предметів із різними характеристиками, які потрібно запакувати в один або кілька контейнерів. Кожен контейнер може містити будь-яку підмножину колекції об’єктів, не перевищуючи його місткість. Упаковка контейнерів також називається завантаженням контейнерів, упаковкою в ящики, завантаженням вантажу, ранцем і т. д. Це означає не тільки пакування ящиків у контейнер, а й упорядкування товарів і предметів у мішки, кошики, піддони. Загальні проблеми, з якими стикається упаковка контейнерів, полягає у тому, щоб упакувати ящики в контейнер таким чином, щоб використовувати максимальний обсяг контейнера та задовольнити обмеження. Цю проблему можна розглядати як проблему прийняття рішень або проблему оптимізації. У задачі прийняття рішень необхідно визначити, чи всі об’єкти поміщаються в контейнер? Іншими словами, проблема стверджує, чи існує достатньо вільного простору, щоб утримувати об’єкти чи ні, і повертати булеву відповідь. Альтернативно, проблема оптимізації намагається мінімізувати кількість контейнерів або мінімізувати кількість втраченого простору всередині контейнера. Такий спосіб формулювання проблеми намагається оптимізувати використання контейнерів і мати число «n» числових відповідей, тому математики та комп’ютерні вчені розглядають проблему упаковки контейнерів як проблему оптимізації. Об’єктом дослідження є проблема упаковки та її вирішення різноманітними методами. Предметом дослідження є способи розміщення коробок у контейнери. Мета роботи. Покращення ефективності упаковки, що виражається у відсотку втраченого простору, за допомогою запропонованих методів, які базуються на модифікації генетичних алгоритмів для розв’язання задачі тривимірної упаковки. Методи дослідження. В роботі використовуються методи математичного моделювання, методи оптимізації, методи системного аналізу, чисельні методи. Наукова новизна роботи полягає в наступному: 1. Запропоновано метод, який базується на генетичному алгоритмі з використанням частково відповідним схрещуванням та турнірною селекцією. 2. Запропоновано евристичні методи упаковки, що пристосовані до використання їх генетичним алгоритмом. Практична цінність отриманих в роботі результатів полягає в тому, що проблема оптимального заповнення контейнера, з точки зору відсотку не заповненого простору, що залишиться після упаковки, є важливою. При використанні запропонованих методів отримані результати, що на 50 % менше мають втраченого простору у контейнерах. Апробація роботи. Основні положення і результати роботи були опубліковано у збірнику Міжнародної наукової інтернет-конференції «Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення» та представлялись і обговорювались на XIV науково-практичній конференції магістрантів та аспірантів ПМК-2021. Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків та додатків. У вступі надано загальну характеристику роботи, виконано оцінку сучасного стану проблеми, обґрунтовано актуальність напрямку досліджень, сформульовано мету і задачі досліджень, показано наукову новизну отриманих результатів і практичну цінність роботи, наведено відомості про апробацію результатів і їх впровадження. У першому розділі було проаналізовано загальну проблему упаковки та обмеження, які або необхідно враховувати при рішенні задачі або можуть бути необов’язковими параметрами упаковки. У другому розділі проаналізовано існуючі методи упаковки, а також поняття еволюційного алгоритму. У третьому розділі сформульовано основні теоретичні частини розробки, їх взаємодію. Пояснено, чому було вибрано саме такі методи з усіх можливих для створення головної частини генетичного алгоритму. Також було описано власні евристичні алгоритми, що і будуть виконувати процес упаковки і повертати значення придатності індивіда. У четвертому розділі описано середовище та компоненти розробки, процес роботи розробленої програми, а також описано взаємодію між частинами-класами. У висновках проаналізовано отримані результати роботи. У додатках наведено алгоритм багаторівневого аналізу великих масивів даних, структуру бази натурних даних, часові характеристики роботи програмного модуля аналізу параметрів математичної моделі еко-системи та порівняльні діаграми ефективності отриманих результатів. Робота виконана на 88 аркушах, містить 4 додатки та посилання на список використаних літературних джерел з 31 найменувань. У роботі наведено 37 рисунків та 3 таблиць. Ключові слова: евристичний метод, генетичний алгоритм, придатність, індивід, мутація, схрещення, селекція.Документ Відкритий доступ Семантичний спосіб поєднання версій програмного коду при одночасній розробці програм для підмножини мови Python(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Вовчок, Олексій Володимирович; Марченко, Олександр ІвановичАктуальність теми. В даний час програмні продукти створюються групами розробників. Зазвичай, кожному розробнику видається своє окреме завдання, результатом якого є видозмінений програмний продукт. Розробники працюють незалежно і одночасно, а тому можуть вносити суперечливі зміни. Ці зміни унеможливлюють автоматичну інтеграцію незалежно від створених модифікацій в функціональність програмного продукту. Попередні дослідження показали, що такі конфлікти трапляються часто і погіршують продуктивність розробки, оскільки їх розуміння та вирішення є складним і нудним завданням, причому неякісне виконання якого може внести дефекти в продукт. Тому розробка спеціальних способів поєднання версій програмного коду при одночасній розробці програм для підмножини мови Python та застосування їх на практиці є актуальною і важливою задачею, як з наукової, так і з практичної точки зору. Об’єктом дослідження є методика поєднання версій програмного коду при одночасній розробці програм. Предметом дослідження є семантичні способи поєднання версій програмного коду при одночасній розробці програм для підмножини мови Python. Мета роботи: створення семантичний спосіб поєднання версій програмного коду при одночасній розробці програм для підмножини мови Python на основі циклічного алгоритму доведення еквівалентності програм та алгоритму виведення семантичного ефекту модифікації програми; перевірка результатів створеного інструмента поєднання на реальних проєктах, написаних на мові Python. Наукова новизна полягає в наступному: вперше запропоновано спосіб поєднання версій програм, написаних на підмножині мови Python на основі циклічного алгоритму доведення еквівалентності програм та алгоритму виведення семантичного ефекту модифікації програми. Практична цінність отриманих в роботі результатів полягає в тому, що запропоновані методи дають змогу автоматично поєднувати програми, написані на підмножині мови Python, звільняючи таким чином розробників від розуміння та вирішення складного і нудного поєднання версій програм, неякісне виконання якого може внести дефекти в продукт. Розроблений автоматичний інструмент поєднання програм, написаних на підмножині мови Python перевірено на реальних проєктах. Отриманий результат дозволяє знизити кількість затраченого розробниками часу на процес поєднання версій програм. Апробація роботи. 1. Постановка задачі була представлена і обговорена VIІІ Міжнародній науково-технічній Internet-конференції присвяченій актуальним проблемам керування складними об’єктами та підготовки фахівців з автоматизації виробництва і використання інформаційних технологій 2. Основні положення і результати роботи були представлені та обговорювались на XІV науковій конференції магістрантів та аспірантів «Прикладна математика та комп’ютинг» ПМК-2021 (Київ, 15-17 листопада 2021 р.). Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, чотирьох розділів та висновків. У вступі подано загальну характеристику роботи, зроблено оцінку сучасного стану проблеми, обґрунтовано актуальність напряму досліджень, сформульовано мету і задачі досліджень, показано наукову новизну отриманих результатів і практичну цінність роботи, наведено відомості про апробацію результатів і їхнє впровадження. У першому розділі розглянуто існуючі методики поєднання версій програмного коду при одночасній розробці програм, а також проведений аналіз, який дає змогу визначити основні переваги та недоліки цих методик. У другому розділі коротко описуються аспекти використання циклічного алгоритму доведення еквівалентності програм та алгоритму виведення семантичного ефекту модифікації програми. У третьому розділі наведено опис реалізації спосіб поєднання версій програм, написаних на підмножині мови Python на основі циклічного алгоритму доведення еквівалентності програм та алгоритму виведення семантичного ефекту модифікації програми. У четвертому розділі описуються теоретичні та експериментальні результати застосування способу на реальних проєктах. У висновках представлені результати проведеної роботи. Робота представлена на 81 аркушах, містить 14 джерел, 63 рисунків, 4 додатки.