Магістерські роботи (ВТМПМ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ВТМПМ) за Ключові слова "621.720"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Вплив технологічних параметрів спікання на структуру та властивості матеріалів на основі важких сплавів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Пузанов, Денис Євгенович; Мініцький, Анатолій ВячеславовичОб'єкт дослідження: важкі сплави ВНЖ Мета роботи:вивчення впливу умов спікання на фазовий склад, структуру та властивості порошкових сплавів на основі вольфраму. Методи дослідження та апаратура: Для проведення експерименту використовували вольфрамовий порошок та карбонільний нікель.Розмір частинок та їх розподілення за гранулометричним складом проводилось за допомогою лазерного дифракційного анализатору MalvernMastersizer 2000, потім проводиться змішування у барабанному змішувачі протягом 20 годин .Формування заготовок проводилося на гідравлічному пресі у розбірній прес-формі.Для відпалу зразків використовували муфельну електричну піч.Спікання заготовок проводилось за двома різними методами, перший у вакуумній печі при поступовому підвищенні температури до 13500С, та витримкою при цій температурі протягом 1 години, другий проводитьсяв електронно-променевій установці «ЭЛА-6».Визначення твердості за шкалою HRС проводилось на приладі ТК-2.Для якісного та кількісного мікрорентгеноспектрального аналізу використовували скануючий електронний мікроскоп SELMI – 106 .Документ Відкритий доступ Встановлення фізико-хімічних основ процесу електроннопроменевого спікання порошків титану та твердого сплаву(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020) Волковська, Наталія Сергіївна; Солодкий, Євген ВасильовичОб’єкт дослідження: титановий сплав ВТ6 та твердий сплав ВК8 спечені методом електро-променевого спікання. Метою роботи є встановлення закономірностей ущільнення порошків титану та твердих сплавів методом електронно-променевого спікання. Методи дослідження та апаратура: спікання порошків відбувалось на установці «СВ–112», мікроструктура матеріалів досліджувалась на растровому електронному мікроскопі Selmi PЭM 106, а також на оптичному мікроскопі «Neophot 21», фазовий склад визначали методом РФА на установці Rigacu Ultima IV, було розраховано гранулометричний склад, геометричні параметри перешийків з використанням програмного забезпечення Image Lab. На основі залежностей геометричних параметрів утворення перешийків після спікання встановлено особливості технологічних параметрів процесу електроннопроменевого спікання сферичних порошків титанового сплаву ВТ6. Встановлено оптимальні технологічні параметри електронно променевого спікання на формування безпористої структури твердого сплаву ВК8Документ Відкритий доступ Закономірності отримання порошків сплавів Al-Fe-Si та їх властивості(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Чижська, Дар’я Євгеніївна; Степанчук, Анатолій МиколайовичМагістерська дисертація спрямована на вирішення актуальної задачі – створення порошкових матеріалів багатофункціонального призначення з покращеними механічними властивостями. Особливий акцент зроблено на дослідженні структурних і механічних характеристик порошків сплавів на основі алюмінію, легованих залізом і кремнієм. Метою дослідження є отримання дисперсно-зміцнених порошків сплавів алюмінію з підвищеними механічними властивостями, зокрема мікротвердістю, шляхом використання технології механічного диспергування розплавів. Задачі роботи включають: 1. Визначення оптимальних умов отримання порошків шляхом регулювання швидкості охолодження та розміру частинок. 2. Дослідження структури та фазового складу отриманих матеріалів. 3. Аналіз впливу розміру частинок і дисперсних включень на механічні властивості порошків. 4. Оцінку ризиків під час роботи з порошками та розробку рекомендацій щодо безпеки. Об’єктом дослідження є сплави на основі алюмінію, леговані залізом і кремнієм. Предмет дослідження – структура та основні властивості дисперсно зміцнених порошків сплавів на основі алюмінію. Наукова новизна полягає у встановленні механізму формування структури та властивостей порошків сплавів Al-Fe-Si під час їх отримання механічним диспергуванням їх розплавів. Встановлено механізм формування структури сплавів, яка складається з матриці алюмінію і дисперсних включень з розміром меншим за 5 мкм. Така структура отримується за швидкості охолодження продуктів диспергування 150 м/с. Останнє забезпечується у випадку початкової температури розплаву 3000 оС і швидкості обертання «Полет» 2800 об./хв. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих матеріалів для створення виробів, які потребують високої міцності, термостійкості та зносостійкості, зокрема струмознімачів рухомого транспорту. Отримані результати підтверджують доцільність масштабування процесу в промислових умовах та використання запропонованої технології для створення матеріалів нового покоління.