Кафедра філософії (КФ)

Постійне посилання на фонд

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/7171

Переглянути

Перегляд Кафедра філософії (КФ) за Ключові слова "003.6:101.9:316:004.89"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Мандрівна філософія Григрія Сковороди у відображенні нейромереж
    (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2022) Стребкова, Юлія; Кравченко, Ірина
    Григорій Сковорода є найбільш яскравою постаттю в історії української філософії. Докладно опрацьованими є також його роботи. У статті обґрунтовується актуальність подальших досліджень образу та творчості філософа, їх важливість для іміджу сучасного українознавства. Відзначено, що новий погляд на соціальну реальність ХХІ століття неможливий без урахування розвитку цифрових технологій. Взаємодія учасників сучасного Інтернету виходить за рамки вдосконаленої комунікації. Застосування нейромереж для соціально-філософських досліджень візуальної культури є новим етапом розвитку методів візуального дослідження. У роботі ми намагались поєднати теорії візуального аналізу з емпіричним соціально-філософським дослідженням. Зроблено висновок, що застосування нейромережі має неабиякий евристичний потенціал, доповнює, посилює та збагачує наукову аналітику з проблем сковородинознавства. Хрестоматійне вчення Григорія Сковороди про три світи надихнуло нас на дослідження світу текстів, світу образів і світу символів. У дослідженні аналізувалися авторські тексти сковородіани українською мовою. Акцент робився на доступності і поширеності у мережі повнотекстових робіт. Проаналізовано ключові слова та концепти у наукових роботах українських дослідників різних галузей знань. Світ символів, що утворюють сакралізований простір сучасної культури, опрацьовувався за допомогою пошукової системи зображень Google. У роботі досліджено яким чином відображаються загальні риси біографії та особистості філософа і письменника, а також філософська та літературна спадщини мислителя у символічному світі. У теоріях символізму Григорія Сковороди ми спиралися на розробки Д. Чижевського, М. Рика та Л. Федорчук. Cвіт образів досліджувався за допомогою генерування зображень за запитами у нейромережі Midjourney. Зроблено висновок, що звернення до нейромережі виводить дослідження художніх образів Григорія Сковороди за межі естетики та філософії мистецтв у буття «живої української філософії». Проводячи інтерпретативний аналіз згенерованих нейромережею зображень, авторки стикаються з питанням: а чи є згенероване зображення новим джерелом первинної інформації для аналізу? Дана стаття описує пошук відповіді на це питання.