Секція 3: Аерокосмічна техніка та технології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Секція 3: Аерокосмічна техніка та технології за Назва
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Вибір основних конструктивно-технологічних параметрів орнітоптера(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Чижик, Данііл Олегович; Бондаренко, Олександр МиколайовичНа даний час в Україні є велика потреба у проектуванні та складанні малих легких літальних апаратів які можуть виконувати багато різних задач. Одним з найактуальніших напрямів використання є аеророзвідка, що в свою чергу включає таку задачу як спостереження за конкретними об’єктами або певною територією короткий час. Новим типом легких, в тому числі, розвідувальних літальних апаратів можуть стати орнітоптери.Документ Відкритий доступ Визначення характеристик безпілотного літального апарату типу «Літаюче крило» шляхом льотного експерименту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Сухов, Віталій Вікторович; Тисячук, Олег ВячеславовичНаукові дослідження та інновації в сфері безпілотних літальних апаратів (БПЛА) потребують визначення точних характеристик для оцінки, вдосконалення та оптимізації безпілотних літальних апаратів. Тому визначення характеристик БПЛА є ключовим елементом для їх ефективного та безпечного використання у різних сферах, а також для просування наукових досліджень та технологічного прогресу в цій області.Документ Відкритий доступ Комплекс космічних телескопів на основі розумних матеріалів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Тітов, Генріх Володимирович; Зазубик, Діана ВіталіївнаАстрономічна інтерферометрія – техніка отримання зображень з використанням декількох антен або приймачів для отримання зображень з високою роздільною здатністю.Роздільна здатність теоретично пропорційна базі - відстані між антенами інтерферометра. На даний час найбільша досягнута база інтерферометрії - 33000 - 300000 км – досягнені за допомогою супутників VSOP, СПЕКТР-Р в комплексі з наземними телескопами, але більшість інтерферометричних досліджень мають бази порядку від кількох кілометрів до тисяч кілометрів і використовують наземні телескопи. Такі роздільні здатності дозволяють розгледіти дуже далекі об'єкти - наприклад, чорну діру в центрі галактики М87, зображення якої отримані завдяки проекту Event Horizon Telescope Collaboration. Збільшення баз інтерферометрії дозволить розрізнити більш детально структуру далеких об'єктів, зокрема давніх і далеких галактик, зрозуміти особливості їх формування і розвитку. Тому логічним розвитком інтерферометрії є створення інтерферометра з телескопів, розташованих на різних тілах Сонячної системи або на різних орбітах цих тіл або Сонця. При цьому можна досягнути баз в сотні мільйонів кілометрів, або 1-60 ао (астрономічних одиниць, 1 ао = 150 млн км). В залежності від бази і діапазону можна отримати теоретичну роздільну здатність 10-7 – 10-9 мілікутових секунд, що еквівалентно спостереженні об’єкта розміром 1 м на відстані 10…1000 ао відповідно або об’єктів протяжністю 10-3-10-5 ао на відстані 50 млн св р (в інших галактиках). В цій роботі розглянуто космічний апарат для таких місій в складі комплексу з ідентичних апаратів та наземних телескопів. Новизною є використання багатофункціонального сонячного вітрила з "розумних матеріалів" для апарата такого типу, що дозволяє зменшити масу конструкції, замінити деякі окремі елементи конструкції суцільним елементом з різними функціональними зонами.Документ Відкритий доступ Легкий багатоцільовий літак. загальне проєктування й аеродинамічний розрахунок(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Тітов, Генріх Володимирович; Поваров, Сергій АнатолійовичУ наш час в Україні є актуальною потреба в створенні легких літаків короткого зльоту і посадки (КЗП), які відносяться до літаків нормальної категорії і можуть бути сертифіковані за вимогами авіаційних норм CS-23. Основним їх завданням має стати перевезення пасажирів та/або малогабаритних вантажів на невеликі дальності з можливістю здійснення посадки на непідготовлених майданчиках (ділянки полів, галявини та ін.). Додатково такі літаки можуть мати наступні застосування: підвищення мобільності силових структур (військові, поліція), виконання задач патрулювання та спостереження, виконання пошуково-рятувальних задач. Парк літаків, які зараз використовуються для подібних задач (Ан-2, Cessna різних модифікацій та ін.) не задовольняє оптимально зазначені вище потреби з причин застарілості матеріальної частини або недостатній оптимізації льотно-експлуатаційних характеристик. Нові ж літаки такого типу в Україні не розробляються і не виготовляються.Документ Відкритий доступ Легкий багатоцільовий літак. Шасі літака(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Лазурченко, Геннадій Григорович; Поваров, Сергій АнатолійовичВ сучасному світі, у тому числі в Україні, легкі багатоцільові літаки допомагають забезпечити виконання великого спектру різноманітних місій як у цивільній, так і у військовій сферах. Завдяки своїм льотно-технічним характеристикам та експлуатаційним особливостям, ці літаки пропонують гнучкість і багатофункціональність у вирішенні різних задач, таких як: комерційні пасажиро- та вантажоперевезення в регіонах з нерозвиненою аеродромною інфраструктурою, виконання економічно ефективних патрульних польотів, авіаційні місії в аграрному секторі та ін. Такі літаки можуть успішно виконувати завдання у віддалених районах, а також забезпечувати підтримку в екстремальних умовах, де доступність і мобільність є критично важливими факторами. У зв'язку зі зростаючим попитом на легкі багатоцільові літаки, існує актуальна проблема створення нових літаків з високими характеристиками експлуатаційної ефективності. Цей літак повинен мати здатність виконувати короткі зльоти і посадки, забезпечувати хорошу вантажопідйомність для свого класу, мати достатню дальність польоту і високу надійність в експлуатації. Одним із ключових факторів, що визначають продуктивність легкого багатоцільового літака, є конструкція його шасі. Шасі повинно забезпечувати стабільність літака на землі, ефективне руління по аеродрому, а також поглинати кінетичну енергію під час посадки і пробігу при зльоті.Документ Відкритий доступ Оптимізаційна модель кесону середньої частини крила транспортного літака(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Станко, Кирило Сергійович; Бондаренко, Олександр МиколайовичВ даний час сучасна авіаційна промисловість наблизилася до межі досконалості транспортних літаків. Проте провідні авіаційні корпорації прагнуть всіляко підвищити ефективність існуючих і перспективних авіалайнерів. Одним із шляхів підвищення загальної ефективності літака є оптимізація кесону середньої частини крила. Аналіз методів оптимізації показав, які методи будуть найкращими для створення моделі кесону крила.Документ Відкритий доступ Оптимізація конструкції системи скидання вантажу для квадрокоптерів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Грицан, Сергій Вадимович; Скорняков, Віктор АндрійовичПротягом багатьох років дослідники цікавляться транспортуванням медичних або екстрених матеріалів в постраждалі від стихійного лиха регіони або під час надзвичайних ситуацій [1]. В останні роки здатністю дронів доставляти вантажі зацікавились компанії електронної комерції. Це пов’язано із збільшенням щоденного обсягу вантажів, що доставляються, а також підвищенням очікувань клієнтів. У цьому відношенні традиційний механізм доставки став непомірно дорогим, особливо для кінцевого кілометра. Щоб залишатися конкурентоспроможними та задовольнити підвищений попит, підприємства почали шукати інноваційні варіанти автономної доставки останньої милі, такі як автономні безпілотні літальні апарати (дрони), які є перспективною альтернативою для логістичної галузі. Після успіху дронів у спостереженні та дистанційному контролі в промисловості системи доставки дронами почали з'являтися як нове рішення для скорочення витрат на доставку та часу доставки. По мірі наближення замовлення до кінцевого пункту призначення питома вартість транспортування зростає, досягаючи свого піку на останній милі. Це так званий «виклик останньої милі», з яким стикаються багато постачальників логістичних послуг і, зокрема, їх клієнти – електронні торгові мережі [2].Документ Відкритий доступ Повітряне судно типу «Літаюче крило»(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Кравченко, Андрій Вікторович; Лукʼянов, Петро ВолодимировичОстаннім часом безпілотні літальні апарати (далі – БПЛА) набули значного попиту і використовуються в різних сферах, таких як геодезія, агрокультура, контроль над довкіллям, моніторинг лісових пожеж, пошуково рятувальні операції та інші. Це створює нові можливості для вивчення та розробки нових БПЛА. З постійним розвитком технологій, таких як автопілоти, датчики, навігація, зображення та інші, БПЛА стають більш потужними та ефективними. Літаюче крило – різновид схеми літального апарату з редукованим фюзеляжем, роль якого відіграє крило, що несе всі агрегати та корисне навантаження. Підйомну силу в такій аеродинамічній схемі створює не тільки крило, а й фюзеляж. Перевагою «літаючих крил» є відсутність фюзеляжу й великих площин управління, що дозволяє рівномірно розподілити вагу, в результаті чого літальний апарат має вигідне співвідношення повної маси до маси порожнього літака[1].Документ Відкритий доступ Проектний розрахунок надлегкого гелікоптеру(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Сторчак, Наталія Костянтинівна; Лук’янов, Петро ВолодимировичНадлегкі гелікоптери можуть бути затребувані так як мають ряд переваг у порівнянні з великими гелікоптери, що використовуються. Насамперед це економічна ефективність та доцільність. Більш компактні та легкі гелікоптери вимагають менше палива та обслуговування, що дозволяє суттєво скоротити витрати на експлуатацію. Вони також екологічніші, що є важливим фактором у сучасному світі. Більш маленькі двигуни та менша вага означають, що надлегкі гелікоптери виробляють менше шуму та викидів забруднюючих речовин, що робить їх екологічно прийнятнішими для використання. Перевагою є і збільшена маневреність. За рахунок компактнішого розміру і легшої ваги, надлегкі гелікоптери можуть літати більш маневрено, і мають можливість вертикального зльоту і посадки, що дозволяє використовувати їх у важкодоступних місцях, що особливо важливо в міських умовах і на гірській місцевості. Вони можуть легко злітати та приземлятися на малих майданчиках, приземлятися на більш вузьких та нерівних поверхнях, що робить їх більш гнучкими у використанні та суттєво спрощує транспортування вантажів чи пасажирів. Через розміри надлегкі гелікоптери мають простішу конструкцію та менше компонентів, що зменшує ймовірність виникнення технічних проблем та робить машини надійнішими та безпечнішими.Документ Відкритий доступ Проектування крила оперативно–тактичного БПЛА(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Євдокимов, Нікіта Юрійович; Яковенко, Петро ОлексійовичСучасні безпілотні літальні апарати (БПЛА) входять до сектору авіаційних досліджень, що активно розвивається, знаходячи застосування у різних сферах, від військових операцій до геологічного дослідження та надання допомоги в надзвичайних ситуаціях. Проектування ефективного крила для оперативно-тактичного БПЛА є однією з ключових складових для досягнення оптимальних характеристик польоту та успішного виконання місій. Крило відіграє ключову роль у забезпеченні необхідної підйомної сили, стійкості та керованості апарата, а також визначає аеродинамічні характеристики БПЛА, такі як опір, швидкість, радіус дії та здатність до виконання маневрів. Оптимальна конструкція крила дозволяє забезпечити ефективну роботу БПЛА, зниження опору, збільшення швидкості літака та маневреності. Однак, врахування всіх цих факторів та знаходження балансу між ними є викликом, особливо при проектуванні крила для оперативнотактичних БПЛА, від яких вимагають здатності ефективно працювати в різних режимах.Документ Відкритий доступ Система захисту від обледеніння носка вертикального оперення літака(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Гродський, Артур Олександрович; Казакевич, Михайло ЛеонідовичСистема проти обледеніння літака призначена для захисту літака від покриттям льодом. Під час польоту на різних поверхнях літака утворюється крижані нарости що становлять велику небезпеку. Зледеніння зменшує підйомну силу та збільшує лобовий опір літака, заважає роботі органів управління, погіршує видимість для пілотів, збільшує вібрацію та навантаження на окремих елементах планера, негативно впливає на роботу двигунів. Тому ефективний захист літака від зледеніння є одним з найважливіших завдань, і в наш час система проти обледеніння на літаках вважається однією з головних систем. Наростання льоду — це складне явище, яке надзвичайно складно імітувати за допомогою фізичних тестів.