Дисертації (ЕПС)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено дисертації, які захищені працівниками кафедри.
Переглянути
Перегляд Дисертації (ЕПС) за Назва
Зараз показуємо 1 - 14 з 14
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Багаторівневі інвертори в системі ядерного магнітного резонансу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Заграничний, Артур Володимирович; Жуйков, Валерій ЯковичЗаграничний А.В. Багаторівневі інвертори в системі ядерного магнітного резонансу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.09.12 – напівпровідникові перетворювачі електроенергії. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2024. В дисертаційній роботі вирішена досить актуальна задача розвитку теорії побудови перетворювачів для систем електроживлення пристроїв ядерного магнітного резонансу з забезпеченням складної форми зондувальної напруги. Розроблено нову математичну модель перетворювача, що дозволила створити систему керування з асинхронною широтно-імпульсною модуляцією. Ґрунтуючись на методах інваріантності, розроблено двоканальну систему керування параметрами пилкоподібної напруги - за періодом та амплітудою. Запропонована методика розрахунку фільтру для отримання зондувальної напруги за законом Хана, що ґрунтується на синтезі за канонічними методами Кауера та Форстера та використанні принципів дуальності, яка дозволяє створити LC-фільтри з покращеною формою зондувальної напруги та знизити втрати в перетворювачі. Також наведена методика розрахунку умов стійкості у вигляді алгебраїчних виразів, на основі якої можливе застосування простих алгоритмів керування перетворювачем на інтервалах сталості його структури.Документ Відкритий доступ Динамічна тарифікація у системі електроживлення(2021) Бойко, Іван Юрійович; Жуйков, Валерій ЯковичДокумент Відкритий доступ Моделювання дефектоскопічних рентгенотелевізійних систем для дослідження напівпровідникових матеріалів(НТУУ «КПІ», 2007) Слободян, Ніна Вячеславівна; Денбновецький, Станіслав ВолодимировичДисертація присвячена підвищенню ефективності роботи рентгенотелевізійних систем неруйнівного контролю на основі визначення шляхом моделювання найбільш сприятливих режимів функціонування блока рентгеноелектричного перетворення при дефектоскопії напівпровідникових матеріалів. Запропонована методика визначення найбільш сприятливих режимів роботи рентгенівських апаратів. Розроблена модель генерації випромінювання імпульсними рентгенівськими трубками. В наближенні малого сигналу побудована наскрізна цифрова модель блока рентгеноелектричного перетворення з рентгеновідиконом на основі лінійного цифрового нерекурсивного фільтра. Створена цифрова нелінійна модель такого перетворювача. Створена та застосована для конкретних систем наскрізна модель перетворювача з ПЗЗ-матрицею. Досягнуте добре узгодження результатів, одержаних на основі запропонованої моделі та виконаних експериментів.Документ Відкритий доступ Перетворювачі електроенергії гібридних ємнісних накопичувачів для систем з імпульсним навантаженням(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Кожушко, Юлія Віталіївна; Бондаренко, Олександр ФедоровичДокумент Відкритий доступ Перетворювачі електроенергії з модульною структурою та зниженим рівнем пульсацій для контактного зварювання(2021) Карбівська, Тетяна Олексіївна; Бондаренко, Олександр ФедоровичДокумент Відкритий доступ Резонансні надвисокочастотні системи у допробійному електричному режимі(2020) Перевертайло, Володимир Володимирович; Кузьмичєв, Анатолій ІвановичДокумент Відкритий доступ Розосереджена система живлення електротранспорту на основі сонячних панелей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Лук’янов, Микола Олексійович; Вербицький, Євген ВолодимировичЛук’янов М.О. Розосереджена система живлення електротранспорту на основі сонячних панелей. – Кваліфікаційна робота на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 171 - Електроніка. - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» МОН України, Київ, 2024. Дисертаційна робота присвячена розвитку теорії керування модульними перетворювачами сонячних панелей на основі корекції сигналів зворотного зв’язку. Отримані результати вносять значний внесок в розвиток відновлювальних дж1ерел енергії і систем живлення електротранспорту. У першому розділі проаналізовано сучасні задачі під’єднання сонячних панелей до ліній живлення електротранспорту різних рівнів змінної й постійної напруги. Показано, що підключення відновлюваних джерел енергії до тягових ліній дозволяє знизити навантаження на централізовані підстанції, а також покращити якість електроенергії. Для визначення точки під’єднання сонячних панелей порівняно різні методи підключення з використанням низькочастотних трансформаторів, інтеграції в ланки постійного струму кондиціонерів потужності, додаткового обладнання тягових ліній, систем акумулювання енергії. На основі огляду сучасних трендів в фотовольтаїчних системах і перетворювальній техніці було визначено актуальну наукову задачу розробки модульної системи перетворювачів, що включає в себе вибір топології перетворювачів, методики їх під’єднання для ефективного масштабування потужності сонячної станції й узгодження напруги масивів фотовольтаїчних панелей з тяговою мережею. У другому розділі на основі розробленої методики порівняння, що базується на відносній оцінці ціни і втрат в напівпровідникових елементах порівнюються популярні топології перетворювачів, використовуваних в фотовольтаїці. Як результат, обирається топологія комірки модульного перетворювача. Також приводиться оцінка економічної вигоди встановлення систем, що складаються з декількох послідовно з’єднаних перетворювачів, перетворювачів з гальванічною ізоляцією, а також гібридних багатопортових перетворювачів, що дозволяють інтегрувати накопичувачі енергії. Як результат, отримано відносну оцінки вартості і втрат для класичних ФВ рішень і для запропонованої модульної системи перетворювача. У третьому розділі приводиться структура запропонованого модульного перетворювача і проводиться розробка універсальної системи керування для такого перетворювача. Для цього проводиться аналіз стійкості вбудованої системи керування обраного для тестів перетворювача, а також визначається вплив розроблюваної системи керування коміркою на загальну стійкість системи. Визначаються параметри регуляторів задля забезпечення роботи перетворювача з необхідними запасами по стійкості. У четвертому розділі проводиться моделювання й експериментальна перевірка розроблюваного модульного перетворювача. Для перевірки отриманих теоретичних результатів було побудовано модель в середовищі Simulink для різних типів підключення модульних перетворювачів - паралельно/послідовно по входу/виходу й виміряно дисбаланси струмів й напруг кожного модуля. Моделювання показало коректність теоретичних розрахунків, а також здатність розробленої системи керування прибрати дисбаланс струмів/напруг як для послідовно так і для паралельно з’єднаних перетворювачів, забезпечивши дисбаланс між параметрами на рівні <5%. У роботі вирішена науково технічна задача зменшення розбалансування струмів і напруг комірок модульної системи живлення електротранспорту на основі сонячних панелей шляхом впровадження розробленої теорії керування системи, що базується на корекції сигналу зворотного зв’язку перетворювачів.Документ Відкритий доступ Система адаптивного освітлення на базі визначення циркадних ритмів людини(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Желязков, Єгор ОлександровичЖелязков Є.О. Система адаптивного освітлення на базі визначення циркадних ритмів людини. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 171 – Електроніка. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» МОН України, Київ, 2024. Дисертація присвячена розробці системи адаптивного освітлення, яка на основі даних про фізіологічні параметри людини та параметри світла у приміщенні, виконує функцію регулювання та підтримки комфортних умов перебування людини у приміщенні, шляхом адаптації під її циркадні ритми, що запобігає погіршенню стану здоров’я. Системи адаптивного освітлення широко застосовують в багатьох галузях. Зокрема, можна відзначити наступні застосування: в приладах противідблискового дальнього світла, широкодіапазонного ближнього світла та режиму освітлення під час руху транспортних засобів; в електронній промисловості в якості освітлення, яке є енергетично ефективним; у освітленні офісних та технологічних приміщень; у медицині при застосуванні поляризованого поліхроматичного світла та світлотерапії. Адаптація світла під циркадні ритми людини передбачає урахування фізіологічних даних та мікрокліматичних параметрів приміщення, в якому перебуває людина. Такий процес є досить складним, оскільки реєстрація фізіологічних сигналів містить як переваги, так і недоліки. Великою перевагою є наявність додаткової інформації та можливість підлаштувати режим освітлення під конкретного користувача. Недоліком є конструктивна складність реєстрації сигналів. При реалізації адаптивного освітлення необхідно враховувати також геометричні та світлові характеристики приміщенні. В більшості випадків основними вимогами, що висуваються до систем адаптивного освітлення, є: 1) колірна температура, що має відповідати часу доби та фізіологічним параметрам людини; 2) відсутність пульсацій світлового потоку; 3) енергетичні параметри – залежності енергії випромінювання від довжини хвилі випромінювання – мають бути узгодженими з колірною температурою у конкретні моменти часу доби. Додатково в застосуваннях, де випромінюється світло, що чинить додатковий вплив на людину (наприклад, зварювання, хірургія, використання електронних гаджетів), при тривалому використанні протягом багатьох років наявний негативний вплив як на здоров’я, так і на циркадні ритми людини. Це також треба враховувати при проєктуванні освітлювальних приладів та систем. Основним завданням роботи є дослідження впливу різних за параметрами типів світла на циркадні ритми людини та розробка системи, здатної адаптуватися під особисті фізіологічні характеристики людини та мікрокліматичні параметри в конкретний момент часу з урахуванням географічного розташування. На практиці використовують системи, що знімають та аналізують дані про циркадні ритми людини за допомогою натільних біологічних сенсорів. Разом з тим наявні системи, які за допомогою фотосенсорів реєструють, аналізують та відповідним чином змінюють світлові параметри – освітленість і корельовану колірну температуру. Існуючі системи адаптивного освітлення забезпечують регулювання світлових параметрів відповідно до часу доби та заданих алгоритмом керування значень, не враховуючи фізіологічні параметри людини. Додаткове врахування фізіологічних сигналів дозволяє забезпечити підлаштування під індивідуальні особливості, керування освітленням за індивідуально підібраними сценаріями, та зменшити шкідливий вплив додаткових світловипромінюючих пристроїв. Таким чином, в роботі запропоновано систему адаптивного освітлення, яка враховує внутрішні та зовнішні світлові показники приміщення та автоматично адаптується до фізіологічних даних людини. Така система належить до класу персоналізованих адаптивних систем розумного керування мікрокліматом, що широко використовуються у складі динамічних систем Інтернету речей (Internet of Things, IoT). У дисертаційній роботі на основі теоретичних і експериментальних досліджень забезпечується підвищення точності вимірювання світлових характеристик завдяки створенню нових і вдосконаленню існуючих методів вимірювання фотометричних характеристик. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та двадцяти двох додатків. У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, сформульовано мету та задачі наукового дослідження, наведено дані про зв'язок роботи з науковими програмами, наукову новизну, практичне значення, апробацію результатів дисертації та публікації. У першому розділі надано інформацію про циркадні ритми людини та принципи побудови систем адаптивного освітлення, розкрито принцип електронного моделювання циркадних ритмів. Проведено огляд існуючих наукових та технічних рішень щодо систем адаптивного освітлення, які застосовують для регулювання або з урахуванням циркадних ритмів людини. Також розглянуто особливості існуючих систем адаптивного освітлення та представлено методи аналізу та формування сигналів для визначення циркадних ритмів людини. У другому розділі проаналізовано взаємозв’язок між фізіологічними параметрами людини, електронними процесами у системі адаптивного освітлення та характеристиками світла. Результати представлено у формі регресійного рівняння. Проведено оцінку перебування людини у приміщенні з урахуванням умов світлового комфорту відповідно до зон кривої Круітгофа. У розділі наведено формалізований опис процесів, що відбуваються у системі адаптивного освітлення, а також проілюстровано діаграми основних характеристик фізіологічних параметрів людини у стані спокою та активному стані. Обґрунтовано вибір фізіологічних параметрів сигналу фотоплетизмограми – ЧСС, швидкість пульсової хвилі, значення часового інтервалу між амплітудами пульсуючої складової – як базових для аналізу циркадних ритмів людини, яка перебуває у приміщенні, з метою їхнього подальшого врахування у алгоритмах адаптивного освітлення. У третьому розділі представлено експериментальні дослідження електронних сигналів, які дозволяють виміряти взаємозв’язок між фізіологічними даними людини та світловими параметрами у приміщенні в певний час доби. Показано, що модель системи є універсальною та може бути використана не лише для параметрів світла, але й для інших даних мікроклімату. Представлено результати лабораторних експериментів для визначення рівня світлового комфорту, в якому перебуває людина з певними особистими параметрами (вік, стать, вага, зріст, стан здоров’я, тощо). Додатково представлено результати чисельного моделювання, які визначають значення циркадного ритму людини в залежності від рівня освітлення для стабільних і помірно перехідних ситуацій. Розроблено рекомендації щодо найкращих можливих світлових параметрів у певний час доби для певної особи. У четвертому розділі представлено практичну реалізацію системи інтелектуального адаптивного керування параметрами освітлення, наведено імітаційну модель системи та діаграми її роботи. Також наведено схему електричну принципову та фізичну модель системи адаптивного освітлення на базі визначення циркадних ритмів людини. Імітаційне моделювання та результати практичних досліджень підтверджують висунуті припущення про підвищення енергоефективності системи, рівня комфорту людини за рахунок адаптації значень світлових параметрів у приміщенні. Також у розділі наведено моделювання вихідного значення корельованої колірної температури протягом доби, фізіологічних параметрів особи, а також програмну реалізацію алгоритмів роботи системи. У загальних висновках автором представлені наукові та практичні результати дисертаційного дослідження та рекомендації щодо їх використання. У частині «додатки» представлено 22 додатків: «Акти про практичне впровадження розробленої ІоТ-системи адаптивного освітлення у проектах», «Лістинг скетчу програми для реалізації роботи Blynk IoT з МК ESP32», «Лістинг скетчу програми для реалізації роботи дисплея OLED WPI438 з МК ESP32», «Лістинг скетчу програми для реалізації роботи сенсора кольору BH1750 з МК ESP32», «Лістинг скетчу програми для реалізації роботи Bluetooth-модуля HC-06 з МК ESP32», «Лістинг скетчу програми для реалізації роботи пульсоксиметра і сенсора серцевого ритму MAX30102», «Лічильник енергії revolt серії NC5561-944», «Структура світлодіодної лампи «Lumis key light pro», «Загальний вигляд та технічні характеристики світлодіодної панелі для освітлення «Lumis key light pro» з пультом та штативом», «Обладнання для проведення експериментів», «Загальний вигляд клімат-кімнати ТУ Дрездена: вид ззовні (а) та зсередини (б)», «Шкала нечітких логічних значень інтервалу РРІ відповідно до вікових категорій», «Основні характеристики біосигналів у стані спокою та активному стані за однакового значення дискретного кроку», «Сприйняття освітлення різної колірної температури», «Представлення з’єднання сенсора кольору ВH1750 з мікроконтролером Nodemcu ESP-32. Лістинг скетчу програми для реалізації роботи сенсора кольору BH1750 з МК ESP32», «Представлення з’єднання підключеного ESP32 до OLED-дисплея. Лістинг скетчу програми для реалізації роботи дисплея OLED WPI438 з МК ESP32», «Лістинг скетчу програми для реалізації роботи Blynk IoT з МК ESP32», «Вихідні характеристики зміни значення ССТ протягом доби», «Представлення з’єднання bluetooth-модуля HC-06 з мікроконтролером Nodemcu ESP-32. Лістинг скетчу програми для реалізації роботи Bluetooth-модуля HC-06 з МК ESP32», «Представлення з’єднання сенсора MAX30105 з мікроконтролером Nodemcu ESP-32. Лістинг скетчу програми для реалізації роботи пульсоксиметра і давача серцевого ритму MAX30105», «Електрична принципова схема для реалізації системи адаптивного освітлення з урахуванням циркадних ритмів людини», «Закономірність між світловим середовищем проживанням та циркадним індексом тестованої особи». Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: 1. Запропоновано підхід щодо визначення інтегрованого показника зв‘язку між фізіологічними параметрами людини (ЧСС, швидкість пульсової хвилі, значення часового інтервалу між амплітудами пульсуючої складової), світловими та електричними параметрами системи адаптивного освітлення, за допомогою якого можливо керувати світловими параметрами середовища, в якому перебуває людина. 2. Запропоновано підхід щодо моделювання роботи серця людини у вигляді електричної схеми Ван дер Поля, яка відрізняється врахуванням трансмісійного ефекту між серцем та тканинами організму, що дозволило імітувати роботу серця людини задля уникнення шумів та завад у елементах еквівалентного електричного кола з подальшим та точним визначенням параметрів циркадних ритмів людини. 3. Запропоновано математичну модель оточуючого середовища, яка відрізняється від відомих представленням залежностей параметрів мікроклімату та фізіологічних параметрів людини у вигляді нечітких логічних висловлювань. 4. Запропоновано електричну принципову схему сенсорів вимірювання фізіологічних параметрів для визначення циркадних ритмів людини та параметрів оточуючого середовища, яка відрізняється від відомих можливістю визначення та підлаштування параметрів світла та мікроклімату під особисті фізіологічні параметри людини. Практичне значення отриманих результатів дисертації: 1. Запропоновано технічні рішення для ІоТ-системи адаптивного освітлення, які інтегрують дані про індивідуальний стан людини та умови оточуючого середовища для автоматичного регулювання освітлення. Це дозволило покращити якість життя людей і підвищити енергоефективність освітлення на 10%. 2. На базі запропонованих математичних моделей та методів розроблено програмне забезпечення мовою програмування С++ у програмному середовищі Arduino для вимірювання біологічних сигналів та параметрів оточуючого середовища, зокрема для підтримки функціонування електричної принципової схеми сенсорів, що дозволяє підлаштовуватися під фіксовані фізіологічні потреби конкретної людини, адаптуватися у конкретний момент часу під їх зміни, а також підтримувати комфортні умови перебування людей у приміщенні. 3. Виконано практичне впровадження розробленої ІоТ-системи адаптивного освітлення у проектах "KUEHA" та "CeTi" в Технічному університеті м. Дрезден.Документ Відкритий доступ Система динамічної комутації топології сонячних панелей з врахуванням особливостей хмарного покриву(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Мартинюк, Вадим Ігорович; Жуйков, Валерій ЯковичМартинюк В.І. Система динамічної комутації топології сонячних панелей з врахуванням особливостей хмарного покриву. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 171 Електроніка – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» МОН України, Київ, 2024. Дисертаційна робота присвячена створенню системи динамічної комутації топології сонячних панелей на основі створення їх уточненої вольтамперної характеристики та моделювання хмарного покриву, що дозволяє визначити топологію комутації сонячних панелей зі максимізацією вихідної потужності. У першому розділі проведено аналіз наявних методів оцінки потенціалу сонячної енергії та її основних параметрів. Виконано дослідження сучасного стану розвитку напівпровідникових перетворювачів сонячної енергії, особливостей їх функціювання в умовах часткового затінення, а також способів зменшення його негативного впливу. Проаналізовано стан розвитку еквівалентних схем заміщення, математичних моделей та топологій. Детально розглянуто математичні моделі хмарного покриву. Проведено класифікацію та порівняльний аналіз методів генерації зображень хмарного покриву на основі використання шумів. У другому розділі наведено математичні співвідношення, які описують удосконалену модель сонячної панелі, що була отримана на основі аналізу еквівалентних схем заміщення. Запропоновано два способи визначення параметрів моделі, а саме спосіб перебору коефіцієнтів ідеальності та опорів. Розглянуто особливості алгоритмів запропонованих способів та наведено рекомендації щодо використання вагових функцій, що дозволяє отримати більш точну оцінку значень параметрів моделі. Запропоноване використання методу простої ітерації та методу релаксації для вирішення трансцендентних рівнянь і забезпечення збіжності чисельних методів. Показано, що найменші значення похибок апроксимації забезпечує Гаусівська віконна функція. Наведено розраховані значення параметрів моделі для сонячних панелей KC200GT та ST40. Проведено порівняльний аналіз запропонованих способів визначення параметрів моделі з сучасними методами, представленими в літературі. Порівняння здійснювалося для сонячних панелей KC200GT та ST40 і встановлено, що запропоновані способи визначення параметрів забезпечують кращу апроксимацію вольт-амперних характеристик. Проведено визначення залежності параметрів удосконаленої моделі сонячної панелі від рівня опроміненості та температури з наведенням відповідних значень похибок. Третій розділ присвячений створенню математичної моделі хмарного покриву. Описано особливості запропонованої моделі хмарного покриву, заснованої на аналізі спектральних характеристик зображень хмар різного виду. Показано, що на основі даної моделі та вихідного зображення хмарного покриву здійснюється генерація зображення хмар, які відтворюють основні особливості вихідного. Запропоноване використання вагової функції для спрощення аналізу вихідних зображень та зменшення впливу явища витікання спектру. Розглянуто спосіб визначення параметрів створеної моделі та досліджено особливості фазово-частотної характеристики і способу її генерації. Для апроксимації амплітудно-частотної характеристики використано методи регресійного аналізу та головних компонент. Наведено приклад використання з визначенням значень параметрів моделі для досліджуваного зображення хмарного покриву. Проведено порівняльний аналіз запропонованої моделі з алгоритмом спектрального синтезу. Визначено похибку апроксимації, які забезпечують розглянуті моделі. Проведено порівняння значень параметрів моделі зі значеннями, отриманими методом перебору, що вказує на ефективність розробленої моделі. Четвертий розділ присвячений комп’ютерному моделюванню вольтамперних характеристик та характеристик вихідної потужності масиву сонячних панелей на основі панелі KC200GT в програмному середовищі Matlab Simulink. Розроблено та описано схемні моделі некомутованого та комутованого масивів сонячних панелей та наведено особливості їх використання з наведенням необхідних розрахунків параметрів. Змодельовані робота системи динамічної комутації та перемикання топології масиву сонячних панелей під час функціювання для забезпечення максимальної вихідної потужності в умовах часткового затінення. Отримано вихідні характеристики для досліджуваних масивів на основі значень параметрів моделей сонячної панелі та хмарного покриву, які були отримані в попередніх розділах. Проведено порівняльний аналіз даної системи з некомутованим масивом з метою оцінки ефективності запропонованого алгоритму комутації, що підтвердило теоретичні розрахунки та правочинність розробленої системи динамічної комутації і запропонованих математичних моделей сонячних панелей та хмарного покриву.Документ Відкритий доступ Система керування акумуляторами з динамічною комутацією(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Яременко, Михайло Костянтинович; Клен, Катерина СергіївнаЯременко М.К. Система керування акумуляторами з динамічною комутацією. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 171 Електроніка – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» МОН України, Київ, 2024. Дисертаційна робота присвячена розвитку теорії керування акумуляторами в системі електроживлення з вітроустановкою на основі застосування динамічної комутації акумуляторів для подовження терміну їх роботи, що дозволяє підвищити ефективність використання енергії вітрового потоку та запропонувати прості алгоритми керування. У першому розділі розглянуто класифікацію та принципи побудови автономних систем електроживлення з вітроустановками. Досліджено вплив параметрів навколишнього середовища на вихідну потужність вітроустановки. Проаналізовано методи прогнозування параметрів вітрового потоку та критерії оцінки точності прогнозування цих параметрів. Розглянуто особливості експлуатації акумуляторів у системах електроживлення з вітроустановками. Наведено методи підвищення ефективності використання енергії вітру та акумуляторів. У другому розділі проведено оцінку та прогнозування потужності на виході вітрогенератора та потужності навантаження. Проведено попередню обробку даних швидкості вітру та потужності навантаження, а саме – визначено закони розподілу функції зміни швидкості вітру та потужності навантаження; проведено відновлення даних швидкості вітру та потужності навантаження різними методами; проведено кореляційний аналіз даних. Виконано прогнозування функції зміни швидкості вітру та потужності навантаження з різним горизонтом прогнозу з використанням моделі ARIMA, а також методом середнього та методом сталості. Третій розділ присвячений розрахунку кількості акумуляторів у системі електроживлення з вітроустановкою. Наведено формулу розрахунку кількості акумуляторів на основі формули Пейкерта. Показано, яким саме чином глибина розряду впливає на ємність акумуляторів, доступну для використання під час конкретного циклу заряду-розряду. Розглянуто вплив температури навколишнього середовища на кількість акумуляторів. Наведено методику розрахунку мінімально необхідної кількості акумуляторів для безперебійного живлення навантаження з урахуванням фактичної ємності акумулятора, яка визначається тривалістю попередньої їх роботи, та у залежності від температури, глибини розряду, струму розряду, часу розряду, похибки прогнозування швидкості вітру та характеристик акумуляторів з врахуванням стохастичного характеру вітрового потоку та потужності навантаження. Проведено розрахунок беззбитковості системи з акумуляторами. Четвертий розділ присвячений комп’ютерному моделюванню роботи системи електроживлення з вітроустановкою та акумуляторами у програмному середовищі Matlab Simulink. Розроблено та описано схемну модель вітроустановки з використанням акумулятора та наведено часові діаграми, що пояснюють принцип роботи схеми. Наведено схемну модель блоку акумуляторів з зарядно-розрядним пристроєм, побудованого з використанням підвищуючого та понижуючого перетворювачів, та системою керування. Описано роботу блоку комутації акумуляторів, що складається з шести ідентичних акумуляторів, та системи керування, що формує сигнали комутації акумуляторів. Проведено моделювання схеми вітроустановки з акумуляторами та проведено порівняльний аналіз тривалості безперебійного живлення навантаження з кількістю акумуляторів за формулою розрахунку на основі формули Пейкерта та без урахування формули Пейкерта. Побудовано графіки вхідної та вихідної напруги, а також стану акумуляторів, що підтвердило теоретичні розрахунки.Документ Відкритий доступ Системи керування акумуляторними батареями з функцією збільшення їх експлуатаційного ресурсу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Ліпко, Дмитро Олегович; Бондаренко, Олександр ФедоровичЛіпко Д. О. Системи керування акумуляторними батареями з функцією збільшення їх експлуатаційного ресурсу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософіїза спеціальністю 171 Електроніка – Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, МОН України, Київ, 2025. У дисертаційній роботі вирішено актуальну науково-практичну задачу продовження терміну експлуатації акумуляторних батарей шляхом використання нових засобів силової та інформаційної електроніки. Отримані нові науково обґрунтовані результати в сукупності є суттєвими для розвитку систем керування акумуляторними батареями з активним методом балансування, що можуть застосовуватись в акумуляторних батареях з модульною структурою. Останніми роками суттєво зростає виробництво електротранспорту, стаціонарних накопичувачів енергії й різноманітних портативних пристроїв. Це сприяє тому, що виробництво літій-іонних акумуляторних батарей останнім часом дуже стрімко збільшується. Системи керування акумуляторними батареями застосовуються в усіх сучасних акумуляторних батареях. Їх основною задачею є ефективне й тривале використання акумуляторної батареї. Робота системи керування безпосередньо впливає на ресурс акумуляторних батарей. Модернізація наявних систем керування є одним зі шляхів збільшення загального ресурсу акумуляторних батарей та уповільнення процесу їх деградації. У першому розділі проведено аналіз типів сучасних акумуляторних батарей на основі літію та досліджено їх характеристики. Виконано огляд еквівалентних схем заміщення АБ. Проаналізовано особливості будови та застосування АБ в електротранспорті та стаціонарних накопичувачах енергії. Досліджено будову та функції систем керування АБ. Проведено класифікацію та порівняльний аналіз методів балансування АБ. У другому розділі наведено аналіз причин деградації АБ. Проведено аналіз середньо добового пробігу електромобіля. Розглянуто дослідження у яких наводяться експериментальні та розрахункові значення залежності ресурсу АБ від глибини розряду та діапазону рівня заряду у якому відбувається робота АБ. Наведено розраховані значення можливого збільшення ресурсу АБ шляхом вибору оптимального часткового циклу. Запропоновано можливі рішення щодо впровадження інтелектуальної системи вибору часткового циклу на прикладі системи керування АБ електромобіля. У третьому розділі розглянуто топології активних балансирів на основі DCDC перетворювача. Запропоновано покращену топологію активного балансира, з можливістю використання в багато секційних АБ. Проведено моделювання часу балансування для можливих методів балансування у покращеній топології активного балансира. Проведено моделювання можливих до використання DCDC перетворювачів у покращеній топології активного балансира, у програмному середовищі PLECS. Результати моделювання забезпечують підґрунтя для вибору певного типу DC-DC перетворювача для практичного застосування. У четвертому розділі розроблено схему та друковану плату для прототипу активного балансира з покращеною топологією для застосування в багатосекційних АБ. Створено прототип, який встановлено в АБ електромобіля. Проведено експериментальне дослідження можливого збільшення ресурсу АБ шляхом використання активного балансира з покращеними характеристиками.Документ Відкритий доступ Спектральний аналіз процесів та синтез законів керування напівпровідниковими перетворювачами у базисі ряду Фур'є декількох змінних(2021) Вербицький, Євген Володимирович; Жуйков, Валерій ЯковичДокумент Відкритий доступ Теоретичні засади побудови систем керування перетворювачами на базі ентропійної дивергенції(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Клен, Катерина СергіївнаКлен К.С. Теоретичні засади побудови систем керування перетворювачами на базі ентропійної дивергенції. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.09.12 «Напівпровідникові перетворювачі електроенергії». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2025. У дисертаційній роботі отримала подальший розвиток теорія керування напівпровідниковими перетворювачами, які є невід’ємною частиною сучасних локальних систем електроживлення, побудована на основі застосування аналогу принципу невизначеності Гейзенберга, розрахунку ентропійної дивергенції та врахування особливостей потоків енергії генерації та споживання. Доведено , шо врахування вказаних особливостей при побудові систем керування перетворювачами дозволяє підвищити загальну ефективність локальних систем електроживлення. Отримані результати у сукупності є теоретичним узагальненням та новим вирішенням важливої науково-прикладної проблеми підвищення ефективності використання енергії первинного потоку у локальних системах електроживлення з напівпровідниковими перетворювачами. У першому розділі проаналізовано умови підвищення ефективності використання електроенергії у локальних системах електроживлення з установками на основі відновлюваних джерел енергії засобами перетворювальної техніки. Показано, що для підвищення ефективності необхідно впроваджувати інтелектуальні механізми керування розподіленими енергетичними ресурсами та їх систему інтеграцію з використанням накопичувачів електричної енергії, що дозволить зменшити частку нерегульованого навантаження в системі. При цьому важливою задачею є реалізація керування напівпровідниковими перетворювачами у локальних системах електроживлення з установками на основі відновлюваних джерелам енергії та накопичувачами з врахуванням значної розмірності простору даних, різнорідності їх потоків, а також – забезпеченням гарантованого електроживлення навантаження протягом наперед визначеного інтервалу часу. Показано, що реалізація ефективного керування перетворювачами у локальних системах електроживленням обумовлює необхідність створення відповідного математичного базису, який включає: 1) застосування аналогу принципу невизначеності Гейзенберга; 2) залучення положень теорії ентропійного та фрактального аналізу; 3) розвиток теорії моментних перетворень та теорії мартингалів, та створення на його основі ефективних алгоритмів і систем керування. У другому розділі проведено математичне моделювання структури потоку первинної енергії. Показано, що на основі врахування аналогу принципу невизначеності Гейзенберга для ефективного керування локальною системою електроживлення необхідно мати два канали керування: за базовим інтервалом для забезпечення необхідного рівня енергії для заряду накопичувача та за мінімальною тривалістю інтервалу спостереження для забезпечення необхідного рівня максимально можливої енергії, що отримується від відновлюваних джерел. Показано, що при випадковому характері підключення навантаження або зміни потужності джерела енергії на інтервалі спостереження флуктуації електромагнітних процесів у локальній системі електроживлення відповідають Вінеровському процесу, що переводить систему до режиму нестійкої роботи. Для підтримання стійкої роботи таких систем необхідно мати деякий заздалегідь відомий додатковий запас величини енергії, що визначається відповідно до закону повторного логарифму, і використовується при підключенні навантаження або зміні потужності вхідного джерела енергії. Обґрунтовано застосування інтегральних оцінок зміни параметрів системи, що не потребують значної кількості обчислень для зниження розмірності простору даних зі збереженням корисної інформації про систему. Однією з таких інтегральних оцінок потужності сонячного випромінювання на поверхні сонячних батарей є віртуальна щільність хмарного покриву, що розраховується на основі методу зворотного перетворення та перетворення Фур’є. Крім того, параметри потоків первинної енергії, такі як інтенсивність випромінювання та швидкість вітру, можна визначати опосередковано на основі супровідних даних про температуру повітря, тиск та вологість, за допомогою кореляційного аналізу. Показано, що врахування фрактальної природи процесів генерації та споживання енергії дозволяє підвищити точність прогнозування потужності у локальних системах електроживлення. Третій розділ присвячений особливостям керування перетворювачами на основі розрахунку ентропійної дивергенції. Показано, що реалізація прогнозного керування локальною системою електроживлення з використанням першої вибіркової ентропії, як інтегральної характеристики стану системи, дозволяє оцінювати та порівнювати випадкові процеси генерації, споживання та накопичення енергії, не знаходячи законів їх розподілу. Наведено формули теорії моментів для побудови відновлюючого та прогнозуючого поліному, які дозволяють з похибкою, що не перевищує 23% виконувати прогнозування часового розподілу ентропії Шеннона для потужності споживання. Підвищення точності прогнозування на 11% досягається шляхом врахування фрактальної природи процесу споживання енергії та використання при розрахунках ентропії Реньї. Для прогнозування потужності на виході сонячних батарей запропоновано новий метод об’єднання найближчих сусідів та кластеризації k-середніх, який дозволяє досягти більшої точності порівняно з класичним методом найближчих сусідів, і в середньому на 25% зменшити похибку прогнозування. Запропоновано спосіб керування зарядно-розрядним пристроєм накопичувача на основі використання функції ентропійної дивергенції, який дозволив на 3% підвищити ефективність використання накопичувача за рахунок зменшення тривалостей інтервалів часу, коли накопичувач повністю заряджений та повністю розряджений. У четвертому розділі проаналізовано вплив подвійної структури потоків енергії генерації та споживання на розрахунок ентропійної дивергенції. Показано, що застосування додаткового накопичувача, який забезпечує детерміноване значення енергії споживання, зменшує величину довірчого інтервалу та дозволяє підвищити мінімальну необхідну енергію заряду, що дозволяє обирати меншу ємність основного накопичувача. Врахування статистичної залежності функцій зміни енергії на виході відновлюваного джерела енергії та навантаження вказує на необхідність використання для розрахунку ентропійної дивергенції, замість ентропії Больцмана чи Шеннона, умовної ентропії для поточних розподілів потоків енергії генерації та споживання. Показано, що для забезпечення ефективної роботи накопичувача, в якому ширина зона керованої роботи визначається величиною похибки прогнозування швидкості вітру, необхідно отримувати дані з меншою дискретністю та обирати метод прогнозування швидкості вітру, що забезпечує мінімальну похибку прогнозування. Наведено формули для розрахунку імовірностей перезаряду та надмірного розряду накопичувача з використанням теорії мартингалів, що дозволяють для формування сигналів керування при розрахунку ентропійної дивергенції враховувати ентропії перезаряду та надмірного розряду накопичувача. У п’ятому розділі описано новий спосіб керування зарядно-розрядним пристроєм накопичувача електроенергії у локальній системі електроживлення, заснований на визначенні різниці ентропійних дивергенцій зі сторони джерела та навантаження, що дозволяє зменшити тривалості інтервалів часу, коли накопичувач є некерованим. Сигнал керування ключем, що комутує накопичувач, формується відповідно до алгебраїчної різниці між значеннями ентропійної дивергенції потоку енергії на виході відновлюваного джерела та значеннями ентропійної дивергенції потоку енергії, що споживає навантаження. Якщо значення ентропійної дивергенції джерела перевищує значення ентропійної дивергенції навантаження, накопичувач заряджається, виступаючи в ролі додаткового навантаження. Якщо значення ентропійної дивергенції джерела менше за значення ентропійної дивергенції навантаження, накопичувач розряджається, виступаючи в ролі додаткового джерела. У випадку, коли ключ завжди замкнутий, накопичувач завжди підключений до системи, і працює у буферному режимі, забезпечуючи роботу відновлюваного джерела енергії в режимі відбору максимальної енергії. У випадку, коли ключ завжди розімкнутий, накопичувач відключений від системи. Для реалізації вказаних особливостей керування розроблено програмне забезпечення, що дозволяє реалізовувати прогнозне керування локальною системою електроживлення на основі розрахунку ентропійної дивергенції. Шостий розділ містить інформацію щодо особливостей керування процесами генерації, накопичення та споживання енергії у локальних системах електроживлення. Врахування аналогу принципу невизначеності Гейзенберга, принципу синергетичного розвитку та когнітивності керування вказує на необхідність створення нового найвищого рівня ієрархії керування, який реалізує принцип преемптивного керування, який реалізує випереджуючим чином усунення загрози руйнування системи і локалізацію технічних об’єктів, що породжують загрозу, тобто відбувається перезавантаження системи після деякого часу тривалої роботи, під час якої реалізується прогнозне контекстнозалежне керування системою. Показано, що інтеграція в контекст інформації, що надходить від різнотипних відновлюваних джерел енергії, накопичувачів та споживачів, дозволяє отримати модель поточного стану реальної локальної системи електроживлення, на підставі якої системою керування може бути згенеровано необхідне керуюче рішення для перетворювачів параметрів електричної енергії з множини можливих рішень. У роботі вирішена наукова технічна проблема підвищення ефективності використання енергії у локальних системах електроживлення з установками на основі відновлюваних джерел енергії за рахунок розробки теоретичних засад керування напівпровідниковими перетворювачами, заснованих на аналогові принципу невизначеності Гейзенберга, ентропійному аналізі потоків енергії генерації та споживання з врахуванням їх подвійної структури та фрактальної природи. Уперше розроблено спосіб керування зарядно-розрядним пристроєм накопичувача на основі визначення різниці ентропійних дивергенцій потоків енергії на виході установки на основі відновлюваного джерела енергії та навантаження, що дозволяє зменшити тривалості інтервалів часу, коли накопичувач є некерованим: повністю зарядженим або повністю розрядженим. Результати роботи впроваджено: при вдосконаленні програми прогнозування генерації електричної енергії сонячними фотоелектричними станціями ТОВ «Пролог Соларінвест», ТОВ «Енерджилайн» та ТОВ «Енрегосервісплюс»; для створення методик і рекомендацій щодо підвищення ефективності використання електроенергії в системах з установками на основі відновлюваних джерел енергії громадською організацією «Асоціація науковців України»; в учбовий процес в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» при викладанні дисциплін «Теорія інформації», «Пристрої перетворювальної техніки», «Електронні системи керування та регулювання».Документ Відкритий доступ Імпульсний розряд в схрещених полях для отримання покриттів з розгалуженою поверхнею(2021) Сидоренко, Сергій Борисович; Кузьмичєв, Анатолій Іванович