Дисертації (АЕ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено дисертації, які захищені працівниками кафедри.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Неінтрузивний Smart-моніторинг ефективності роботи активних споживачів в локальних електроенергетичних системах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Чернещук, Ігор Сергійович; Дерев’янко, Денис ГригоровичЧернещук І. С. Неінтрузивний Smart-моніторинг ефективності роботи активних споживачів в локальних електроенергетичних системах. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» в галузі знань 14 «Електрична інженерія». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2026. Розвиток децентралізованої генерації, формування локальних електроенергетичних систем (ЛЕС) на сьогодні є одним із базових елементів відновлення електроенергетики України у воєнний та повоєнний час. Сучасні ЛЕС характеризуються значною різноманітністю застосування розподілених енергетичних ресурсів (РЕР), вдосконаленими системами моніторингу та керування, що визначає перспективні сфери їх застосування. Однією із таких сфер, що успішно розвивається, є побудова ЛЕС будівель з виділенням в них активних споживачів (АС), тобто навантажень, що характеризуються проактивною поведінкою (власна генерація від відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), системи зберігання енергії (СЗЕ), електромобілі, керування попитом). Ефективне функціонування таких ЛЕС з АС вимагає вирішення низки проблем, зокрема, гнучкості, балансування попиту та пропозиції, врахування інтересів як енергопостачальних компаній, так і власних споживачів. Одним із критеріїв оптимізації енергетичних процесів при цьому є вирівнювання графіків електроспоживання. Дисертаційна робота присвячена дослідженню та вирішенню актуального науково-прикладного завдання підвищення ефективності функціонування локальних електроенергетичних систем з активними споживачами за рахунок поєднання неінтрузивного моніторингу та потенціалу керування попитом із забезпеченням мінімізації втрат електроенергії при вирівнюванні графіків електроспоживання. У дисертаційному дослідженні при аналізі особливостей підвищення ефективності функціонування локальних електроенергетичних систем з активними споживачами розглянуті основні характеристики таких систем, забезпечення ефективності функціонування ЛЕС з АС при використанні систем енергетичного менеджменту та моніторингу, а також використання неінтрузивного моніторингу ЛЕС з АС при керуванні попитом активних споживачів. Оцінено складові ефективного функціонування ЛЕС з АС на прикладі систем енергозабезпечення будівель, а також проаналізовано механізми організації систем моніторингу ефективності роботи ЛЕС будівель з вирішенням задачі балансування попиту та пропозиції, використанням програм керування попитом та при оцінці нерівномірності графіків електроспоживання, здійснено аналіз застосування процедур Smartмоніторингу в ЛЕС з АС як складової енергомоніторингу та енергетичного менеджменту будівель. Запропоновано формування процедур Smart-моніторингу ЛЕС з АС на прикладі будівлі та здійснення неінтрузивного моніторингу енергозабезпечення будівлі. При оптимізації процесів в ЛЕС з АС із застосуванням неінтрузивного Smart-моніторингу здійснено формування балансу складових енергії, оцінка рівнів неоптимальності відбору від генератора та споживання навантаженнями електроенергії та запропоновано оптимізаційні процедури оцінки нерівномірності графіків електроспоживання, наведено алгоритм керування попитом для локальної системи електроживлення при неінтрузивному Smart-моніторингу будівлі з врахуванням техніко-економічних показників. Оцінка характеру протікання енергетичних процесів в системі з генератором електроенергії та навантаженнями із застосуванням модифікованої реактивної потужності Фризе дозволила виділити основні типи балансів та їх склад, розглядати питання балансування як генераторів, так і навантажень, розробити відповідний алгоритм моніторингу балансування у вузлі з можливістю керування попитом на електроенергію. У дисертаційному дослідженні вперше застосовано поєднання неінтрузивного Smart-моніторинг з програмами керування попитом при мінімізації коефіцієнта форми графіків електроспоживання, що дало можливість сформувати вимоги до оцінки енергетичної ефективності функціонування ЛЕС з АС будівлі та структури програмно-апаратної реалізації алгоритмів неінтрузивного моніторингу стану та керування енергозабезпеченням будівлі. Набули подальшого розвитку математичні моделі та алгоритми мінімізації втрат електроенергії за рахунок вирівнювання графіків електроспоживання, що надало можливість використати результати розрахунків втрат під час оптимізації графіків споживання електроенергії активними споживачами. Вдосконалено метод і математичну модель визначення втрат електроенергії в елементах ЛЕС з АС із застосуванням модифікованої реактивної потужності Фризе, що дало змогу встановити доцільність поєднання переваг неінтрузивного Smartмоніторингу та поведінкового керування попитом на електроенергію. При цьому в роботі неінтрузивний інтелектуальний моніторинг розглядається не лише як засіб ідентифікації окремих електроприймачів, а як інформаційна основа для оцінки режимів роботи локальної електроенергетичної системи з активними споживачами. Показано, що результати дезагрегації сумарного навантаження дозволяють визначати нерівномірність графіків електроспоживання, оцінювати вплив окремих груп навантажень на формування пікових значень та обґрунтовувати доцільність застосування програм керування попитом. Запропонований підхід ґрунтується на поєднанні методів неінтрузивного моніторингу, аналізу діючих значень потужності та оцінки квадратичної нев’язки графіків електроспоживання, що дозволяє кількісно оцінювати ефективність заходів з балансування навантажень у локальних електроенергетичних системах. На відміну від відомих рішень, у роботі акцент зроблено на використанні результатів моніторингу для формування керуючих впливів з урахуванням часових інтервалів споживання та характеристик активних споживачів. Отримані результати створюють передумови для підвищення гнучкості електроспоживання будівель, зменшення пікових навантажень і втрат електроенергії, а також забезпечують можливість інтеграції запропонованих методів у системи енергоменеджменту інтелектуальних будівель і локальних електроенергетичних систем, що функціонують відповідно до концепцій активного споживача та керування попитом. Розроблено алгоритми використання неінтрузивного Smart-моніторингу навантаження до оптимізації енергетичних процесів в ЛЕС з АС будівлі. За напрямком підвищення ефективності роботи активних споживачів в локальних системах енергозабезпечення будівлі досліджено вплив нерівномірності споживання електроенергії побутовими споживачами на сумарну величину діючого значення споживаної потужності, запропоновано методологію неінтрузивного Smart-моніторингу побутових споживачів, наведено особливості нормативно-методичного забезпечення реалізації механізму поведінкового керування попитом, запропоновано структуру інтелектуальної системи моніторингу та керування будівлею «АРІАНТ». Використання розроблених алгоритму моніторингу балансування за отриманими даними з неінтрузивного моніторингу та алгоритму оцінки ефективності роботи ЛЕС з АС надає можливості оцінити потенційні можливості оптимізації енергопостачання, здійснити контроль споживання енергії будівлями та впровадження програм керування попитом. Розроблено організаційно-економічний механізм керування енергозбереженням багатоквартирного будинку з використанням неінтрузивного Smart-моніторингу та поведінкового керування попитом для ЛЕС з АС будівель з побудовою платформи співпраці: «Спільні цілі та механізми дії», а також розроблено інтелектуальну систему моніторингу та керування енергозабезпеченням будівлі «АРІАНТ». Основою побудови системи моніторингу та керування енергозабезпеченням житлової будівлі «АРІАНТ» стали розроблені структури та алгоритми функціонування мобільних засобів неінтрузивного Smart-моніторингу, програмно-апаратна реалізація алгоритмів моніторингу стану та керування енергозабезпеченням в ЛЕС з АС. Ця система дозволяє автоматично отримувати оперативну і точну інформацію про стан комутаційного обладнання вводно-розподільних пристроїв, систем освітлення та безперебійного електроживлення, витрат електроенергії, забезпечує оперативне реагування експлуатуючого персоналу на аварійні та проблемні ситуації на обладнання життєзабезпечення будівлі. Представлені розрахунки показали, що використання таких програм реагування на попит дають змогу знизити середню вартість електроенергії за 1 кВт·год до 3% та досягти зниження загальних витрат на електроенергії окремого споживача до до 12,5% в залежності від обраних програм керування попитом. Результати дисертаційних досліджень ввійшли складовою науковотехнічної роботи на тему «Smart-моніторинг ефективності функціонування локальних систем енергозабезпечення з альтернативними джерелами енергії» (№ договору РН /34-2023 від 29.05.2023, № ДР 012U102848), а також впроваджені в МПП «АНІГЕР» (м. Київ), ТОВ «Будівельна група «ПАЛЬМИРА» (м. Одеса), в навчальний процес Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».Документ Відкритий доступ Методи та засоби підвищення ефективності вторинного регулювання частоти та потужності в енергосистемі із залученням енергоблоків теплових електричних станцій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Гулий, Володимир Сергійович; Яндульський, Олександр СтаніславовичГулий В.С. Методи та засоби підвищення ефективності вторинного регулювання частоти та потужності в енергосистемі із залученням енергоблоків теплових електричних станцій. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.14.02 – електричні станції, мережі і системи (141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка). – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Міністерства освіти і науки України, Київ, 2026. Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної науково-практичної проблеми підвищення ефективності вторинного регулювання частоти та потужності в енергосистемі шляхом залучення енергоблоків ТЕС до вторинного регулювання частоти з врахуванням особливості роботи котельного обладнання, що має важливе значення для ОЕС України при регулюванні частоти та потужності. У першому розділі проведено аналіз стану та основних напрямків розвитку САРЧП та підходів до регулювання частоти в енергосистемі. Встановлено, що значне збільшення в ОЕС України встановленої потужності ВДЕ призводить до зменшення загальної інерції енергосистеми та зниження ефективності регулювання частоти, а об’єднання ОЕС України з енергосистемою країн західної Європи вимагає дотримання жорстких вимог до регулювання частоти та активної потужності. Виконано аналіз вимог до первинного та вторинного регулювання частоти в енергосистемах різних країн світу у тому числі в Україні. Відзначено, що в ОЕС України існує дефіцит резервів вторинного регулювання частоти та потужності. Водночас ряд енергоблоків ТЕС пройшли глибоку модернізацію. Це підвищило їх маневрові характеристики та дозволяє залучати їх до вторинного регулювання частоти, що дозволить вирішити проблему наявного дефіциту регулюючої потужності, задовольнити чинні вимоги та підвищити ефективність вторинного регулювання частоти та потужності в ЕЕС. Аналіз досліджень пов’язаних із регулюванням потужності ТЕС показав наявність ділянки спаду вихідної потужності енергоблоку станції при надходженні керівного впливу на збільшення вихідної потужності, що обумовлено особливістю роботи котельного обладнання ТЕС. Отримані нові властивості свідчать про необхідність підвищення ефективності вторинного регулювання частоти в ЕЕС шляхом розробки підходу до вторинного регулювання частоти, що дозволяє враховувати особливість роботи котельного обладнання ТЕС при їх залученні до вторинного регулювання частоти. У другому розділі було розроблено моделі САРЧП та ЕЕС. Зокрема, розроблено модель енергоблока ТЕС для дослідження процесів вторинного регулювання частоти та потужності з урахуванням особливості роботи котельного обладнання. Її верифікація за результатами експериментальних випробувань підтвердила високу точність і дала можливість подальших досліджень впливу котельного обладнання ТЕС на ефективність регулювання частоти в ЕЕС. Розроблено модель САРЧП, яка забезпечує залучення енергоблоків ТЕС та гідроагрегатів ГЕС до вторинного регулювання частоти і складається із системного і станційного рівнів та підтримує усі режими роботи САРЧП у повній мірі. У роботі була розроблена динамічна модель енергосистеми у програмному забезпеченні PowerFactory, яка включає 621 вузлів, 279 синхронні генератори у складі ТЕС та ГЕС, 350 ліній електропередач напругою 750-220 кВ, 376 трансформаторів, 200 вузлів навантаження. Модель містить міжсистемні лінії з сусідньою енергосистемою і функціонує в режимі паралельної роботи. Вторинне регулювання частоти здійснює САРЧП. Проведена верифікація розробленої моделі на основі реальних даних існуючої системи моніторингу перехідних процесів, підтвердила її відповідність. У третьому розділі наведено аналіз результатів проведеного дослідження участі ТЕС у вторинному регулюванні частоти та потужності з урахуванням особливості роботи котельного обладнання на спрощеній двозонній моделі енергосистеми. Встановлено, що застосування ПІ-регулятора в САРЧП призводить до зростання часу перехідного процесу та величини перерегулювання, що знижує ефективність регулювання частоти в ЕЕС. Отримані властивості САРЧП та ЕЕС вказують на необхідність підвищення якості вторинного регулювання з урахуванням роботи котельного обладнання ТЕС. Було розроблено адаптивний регулятор на основі нечіткої логіки, застосування якого дозволило знизити перерегулювання на 22% та скоротити час регулювання на 14%. Водночас цей підхід до регулювання частоти в ЕЕС не враховує обмеження перетоків потужності у контрольованих перетинах. Для вирішення цієї задачі запропоновано використання методу управління на основі прогнозуючих моделей (УПМ), який враховує обмеження на резерви потужності, швидкість реагування та перетоки контрольованих перетинів. Метод використовує математичну модель об’єкта для прогнозування поведінки системи в майбутньому та оптимізації керуючих дій з врахуванням обмежень. У четвертому розділі розроблено регулятор з використанням запропонованого підходу в ПЗ PowerFactory. Для реалізації швидкої взаємодії ПЗ PowerFactory та Matlab було використано прямий програмний інтерфейс ПЗ PowerFactory для завантаження спеціальних скомпільованих бібліотек, що містять конкретний набір функцій із заданим переліком вхідних та вихідних параметрів. Для експорту моделі регулятора УПМ з MATLAB було зкомпільовано модель MATLAB у зовнішню бібліотеку. Даний підхід дозволив суттєво зменшити час розрахунку і моделювання. У роботі виконано дослідження ефективності регулювання частоти та потужності з використанням запропонованого підходу, яке проводилось на динамі- чній моделі ЕЕС. Аналіз результатів дослідження підтвердив зниження ефективності регулювання частоти та потужності в ЕЕС при врахуванні особливості роботи котельного обладнання і застосуванні ПІ-регулятора в САРЧП: час регулювання збільшився на 17%, а перерегулювання – на 3%. Застосування розробленого регулятора на основі методу УПМ дозволило зменшити час регулювання на 42% та скоротивши максимальне перевантаження в одному з контрольованих перетинів на 56% у порівнянні з ПІ-регулятором. Проведений аналіз виконаних досліджень дозволяє підтвердити ефективність застосування запропонованого підходу при залученні енергоблоків ТЕС до вторинного регулювання частоти та потужності в ЕЕС. Сформовано рекомендації по підвищенню ефективності роботи САРЧП з врахуванням особливості роботи котельного обладнання ТЕС при їх залученні до процесів регулювання частоти та потужності в ЕЕС. Практична цінність роботи полягає у розвитку підходу до регулювання частоти та потужності в ЕЕС з врахуванням особливості роботи котельного обладнання енергоблоків. Застосування запропонованого підходу забезпечує підвищення ефективності регулювання частоти та потужності при паралельній та ізольованій роботі енергосистеми. Результати проведених досліджень дозволили сформувати вимоги до САРЧП та залучити ТЕС до вторинного регулювання з прийнятними характеристиками. Окремі результати дослідженні відображено у звітах науково-дослідних робіт за темами: «Наукові засади, підходи і методи зменшення впливу низькочастотних коливань потужності на режими роботи Об’єднаної енергетичної системи» (№ ДР 0114U002532, 2014-2016 рр.), «Дослідження дії первинного регулювання та демпфірування низькочастотних коливань потужності ОЕС України» (договір № 469 від 2015 р., замовник ДП НЕК «Укренерго» № ДР - 469, 2015- 2018 рр.), «Методи та засоби оптимального керування гідроагрегатами ГЕС, енергоблоками ТЕС та ВДЕ при зміні частоти та перетоків потужності в Об’єднаній енергосистемі» (№ ДР 0117U004260, 2017-2019 рр). Результати роботи впроваджено в учбовий процес у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» при викладанні дисциплін: «Теорія автоматичного керування», «Автоматичне управління в енергосистемах» та при виконанні кваліфікаційних та науково-дослідних робіт магістрантів кафедри автоматизації енергосистем факультету електроенерготехніки та автоматики.Документ Відкритий доступ Оптимізація графіків виробництва електроенергії гідроелектростанцій в сучасних ринкових умовах функціонування ОЕС України(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Олефір, Дмитро Олександрович; Яндульський, Олександр СтаніславовичОлефір Д.О. Оптимізація графіків виробництва електроенергії гідроелектростанцій в сучасних ринкових умовах функціонування ОЕС України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.14.01 «Енергетичні системи та комплекси». – Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, Інститут електродинаміки Національної академії наук України, Київ, 2025. Перший розділ присвячений огляду проблем при плануванні виробництва електроенергії гребельними ГЕС в Україні та особливостям їх роботи на ринку електричної енергії України. Показано, що об’єкти гідроенергетики займають відносно невелику частку у балансі потужностей ОЕС України. Проте Дніпровський каскад ГЕС та Дністровський комплексний гідротехнічний вузол відіграють важливу роль в балансуванні режимів роботи ОЕС України, наданні допоміжних послуг з регулювання частоти та потужності, а також локалізації та ліквідації аварійних ситуацій в енергосистемі. Зокрема, гребельні ГЕС в Україні є основними постачальниками допоміжних послуг з відновлення частоти та одним із основних учасників балансуючого ринку. Інтенсивне залучення виробничих потужностей гребельних ГЕС до регулювання частоти та потужності в ОЕС України призводить до значних відхилень фактичних витрат гідроресурсів від планованих. Це, у свою чергу, підвищує ризики порушення водогосподарських обмежень, технічних норм експлуатації водосховищ та екологічних норм водостоку по руслам річок. Крім того, гребельні ГЕС в Україні досить часто отримують аварійні диспетчерські команди на зміну графіків навантаження ГЕС, що, за певинх обставин, призводить до економічних збитків для енергогенеруючої компанії. Тому актуальною є задача планування скоординованої роботи об’єктів гідроенергетики в частині раціонального використання наявних гідроресурсів та оптимізації стратегії участіенергогенеруючої компанії на ринку електричної енергії України з метою максимізації доходів від комерційної діяльності. У розділі виконано аналіз наукових публікацій в частині планування роботи гідротехнічних комплексів. Відзначено, що цілі задач планування графіків виробництва електроенергії ГЕС в значній мірі залежать від чинної моделі ринку електроенергії та ролі гідроенергетики у ринкових відносинах. Якщо виробництво електроенергії об’єктами гідроенергетики оплачується по регульованим тарифам, то задачі планування графіків завантаження ГЕС зводяться до максимізації обсягів відпуску електроенергії для покриття піків (полупіків) електроспоживання в енергосистемі. В таких випадках для планування діяльності ГЕС часто достатньо використання розрахункових систем на основі експертних рішень. Аналіз публікацій показав, що за участі енергогенеруючих компаній (зокрема, гідрогенеруючих) у продажі електричної енергії на конкурентних сегментах ринку змінююються цілі оптимального планування діяльності об’єктів енергетики. Відзначено, що основною метою участі енергогенеруючої компанії у торгах на ринку електроенергії стає максимізація вигоди від продажу електричної енергії за умов дотримання відповідних технологічних обмежень та ефективного використання енергоресурсів. Наведені особливості та загальна схема роботи ПрАТ «Укргідроенерго» на ринку електричної енергії України. Зроблено висновок, що для реалізації системи короткострокового планування діяльності об’єктів гідроенергетики в умовах функціонування лібералізованої моделі ринку електричної енергії України необхідна побудова формалізованого математичного апарату оптимізації за економічними критеріями технологічних процесів на ГЕС із дотриманням всіх технічних вимог та екологічних норм. На основі виконаного аналізу уточнено задачі дисертаційного дослідження, зокрема поставлено задачу побудови уніфікованої математичної та імітаційної моделі опису технологічних процесів на об’єктах гідроенергетики України, а також цільової функції максимізації доходів від продажуелектроенергії, сформованої у канонічній формі для можливості застосування існуючих методів і засобів оптимізації. У другому розділі розглянуто задачі планування балансу гідроресурсів у водосховищах ГЕС Дніпровського каскаду. Виокремлено задачу добового коригування рівня заповнення водосховищ. За результатами розв’язання цієї задачі визначається доступний на добу обсяг гідроресурсів, розподіл якого для виробництва електричної енергії по окремим годинам доби необхідно здійснювати із врахуванням погодинних ринкових цін. Розроблено структуру математичної моделі задачі оптимального за економічними критеріями розподілу наявних гідроресурсів для виробництва електроенергії у гідротехнічному вузлі «Водосховище – ГЕС». Визначено наступні основні структурні рівні побудованої математичної моделі: • рівень гідроагрегатів, де із заданим рівнем деталізації описані технологічні процеси, а також формалізовано складові цільової функції та складові балансів гідроресурсів; • рівень ГЕС із загальною на рівні електростанції системою технічних та режимних обмежень; • рівень водосховища, на якому формалізовані баланси гідроресурсів та визначено систему обмежень для контролю технічних умов експлуатації водосховища та екологічних норм водостоку по руслу ріки. Передбачено, також, структурні рівні каскаду ГЕС та гідрогенеруючої компанії. Формалізовано цільову функцію максимізації доходу генеруючої компанії від виробництва та продажу на ринку електроенергії відповідно до агрегованого планового графіку навантажень ГЕС. Досліджено особливості врахування балансу гідроресурсів у каскаді ГЕС. Визначено основну систему обмежень рівня гідрогенеруючої компанії. Розділ містить всі формальні складові базової лінійної математичної моделі функціонування гідротехнічного вузла «Водосховище – ГЕС». Оскільки для процедури оптимізації використовуються методи лінійної оптимізації, то формалізована математична модель дозволяєотримати глобальний максимум цільової функції доходу від продажу електроенергії на РДН. У третьому розділі досліджено проблему виникнення множини розв’язків в окремих групах годин із однаковими ринковими цінами в лінійній моделі функціонування гідротехнічного вузла «Водосховище – ГЕС». Визначено і формалізовано ознаки існування такої множини розв’язків. Для вирішення проблеми запропоновано виконувати додатковий крок оптимізації за неціновим критерієм, а саме – вирівнювання графіка навантаження ГЕС у години з однаковими ринковими цінами. Формалізовано нелінійну функцію мінімізації різниці обсягів відпуску електроенергії в години з однаковими ринковими цінами. Оскільки нелінійна цільова функція визначає один розв’язок із множини однаково оптимальних рішень, то додатковий крок оптимізації забезпечує розв’язок задачі у точці глобального екстремуму. Розроблено методику двокрокового розв’язку задачі оптимального розподілу наявних гідроресурсів для виробництва електроенергії на ГЕС. Визначено цільову функцію із поданням нецінового критерія у формі штрафної функції. Обґрунтовано, що нелінійна штрафна функція так само дозволяє отримати глобальний екстремум для задачі оптимального розподілу наявних гідроресурсів для виробництва електроенергії на ГЕС. Розроблено та досліджено функції вартості втрат електроенергії в генераторах ГЕС. Доведено, що лінійна функція вартості втрат не впливає на результати розв’язання задачі оптимального розподілу наявних гідроресурсів для виробництва електроенергії на ГЕС. Розроблено квадратичну функцію вартості втрат електроенергії в генераторах ГЕС, яка використовується в якості штрафної функції та створює ефект вирівнювання графіка навантаження ГЕС за однакових ринкових цін та при незначних коливаннях ринкових цін. При цьому ефективно реалізується неціновий критерій оптимізації та усувається проблема множини розв’язків для групи годин із однаковими ринковими цінами. Четвертий розділ присвячений експериментальним дослідженням, виконаним із застосуванням розробленої імітаційної моделі для розв’язку задачі оптимального розподілу наявних гідроресурсів для виробництва електроенергії наГЕС. Розроблено архітектуру засобів розв’язання задачі планування добового графіка навантаження ГЕС з метою формування пропозиції щодо продажу електроенергії в сегменті ринку «на добу наперед». Експериментально підтверджено стохастичний характер розв’язків для групи годин із однаковими ринковими цінами в лінійній моделі задачі оптимального розподілу наявних гідроресурсів для виробництва електроенергії на ГЕС. Експериментально підтверджено отримання глобального екстремуму при застосуванні додаткової нелінійної цільової функції з неціновим критерієм та аналогічної їй штрафної функції. Досліджено розв’язки задачі оптимального розподілу наявних гідроресурсів для виробництва електроенергії на ГЕС при застосуванні квадратичної функції вартості втрат електроенергії в генераторах ГЕС. Експериментально підтверджено ефект вирівнювання графіків навантаження агрегатів ГЕС для годин із однаковими ринковими цінами. Визначено перспективи подальшого розвитку розроблених математичних моделей. За результатами досліджень отримано авторське свідоцтво на комп’ютерну програму, результати дослідної експлуатації якої засвідчили її практичну значимість та підтвердили можливості використання для виконання досліджень щодо планування участі ПрАТ «Укргідроенерго» на ринку «на добу наперед» та розподілу добових обсягів витрат гідроресурсів водосховищ на виробництво електричної енергії ГЕС. За результатами дослідної експлуатації було сформовано подальші напрямки їх розвитку та удосконалення, зокрема в частині формування пропозиції на балансуючому ринку. Результати роботи використано в навчальному процесі, зокрема в навчально-науковому Інституті енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського. Опис розроблених засобів та протоколи їх дослідної експлуатації та документи, що підтверджують практичну значимість роботи наведено у Додатку А та Додатку Б дисертаційної роботи.