Статті (КМБЛ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Гібридне стратегування просторового розвитку україни: модель сценарно-інтегрованого економічного менеджменту(Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, 2025-09-07) Микитенко, Вікторія; Чупріна, МаргаритаУ статті розкрито проблему стратегічного управління просторовим розвитком України в умовах поствоєнної трансформації, коли міжрегіональні диспропорції, ресурсна асиметрія та функціональна фрагментація регіонів актуалізують потребу у новій методології державного регулювання. Обґрунтовано, що традиційні моделі просторового планування та уніфіковані підходи до стратегування виявляють обмежену ефективність у ситуації глибокої поляризації регіонів і варіативності сценаріїв їхнього розвитку. У відповідь на ці виклики запропоновано модель гібридного стратегування просторового розвитку, яка інтегрує інструменти сценарного моделювання, функціонально-територіальної типізації та механізми інтегрованого економічного менеджменту. Виконано типізацію семи макрорегіональних зон України відповідно до їхніх сценарних форматів розвитку (реконструктивний, стабілізаційний, відновлювальний, реабілітаційний, інноваційно-експансивний). Представлено й обґрунтовано концепт Стратегії сценарно-диференційованого інтегрованого управління реконструктивним просторовим розвитком України на 2025–2035 роки як системного документа стратегічної реконструкції, що відображає функціональну взаємодоповнюваність територій та забезпечує баланс між локальними потребами й національними пріоритетами. Аргументовано доцільність структуризації механізмів управління просторовим розвитком у чотири взаємопов’язані блоки: координаційний, трансформаційний, стабілізаційний та інституційно-забезпечувальний. Особливу увагу приділено розробці схеми міжзональної взаємодії між макрорегіональними зонами як інструменту синхронізації управлінських дій, просторової узгодженості та сценарної адаптації. Отримані результати доводять, що гібридне стратегування реконструктивного просторового розвитку – є не лише реакцією на виклики воєнного та поствоєнного періоду, але й дієвим інструментом довгострокового підвищення ефективності просторової політики і сталого господарювання. Реалізація запропонованої моделі створює методологічні та практичні передумови для формування інтегрованої системи економічного менеджменту регіонального розвитку, орієнтованої на функціональну спеціалізацію, оптимізацію ресурсних потоків, сценарне балансування і досягнення міжрегіональної синергії. Результати, репрезентовані у статті, становлять теоретичну основу для подальших прикладних розробок у сфері просторової політики, інституційного забезпечення та економічного менеджменту реконструкції України в умовах зростання багатовимірних загроз і ризиків.Документ Відкритий доступ Декомпресія і компресія у стратегуванні просторового розвитку: алгоритми відновлення та інноваційної модернізації макрорегіонів(Міжнародний університет фінансів, 2025-10-31) Микитенко, В. В.; Чупріна, М. О.У статті досліджено методологічні засади застосування декомпресії та компресії у стратегуванні просторового розвитку макрорегіонів України в умовах поствоєнної трансформації. Обґрунтовано доцільність використання гібридного підходу, що поєднує сценарне моделювання, просторово-функціональну типізацію та інтегрований економічний менеджмент. Запропоновано алгоритми відновлення та інноваційної модернізації, які враховують специфіку семи макрорегіональних зон України та їх потенційно-факторні детермінанти розвитку. Визначено управлінські механізми, здатні забезпечити стратегічну адаптивність, збалансованість регіональних функцій та зменшення ризиків фрагментації. Результати дослідження формують теоретико-прикладну базу для підвищення ефективності реконструктивних процесів і формування стійкої просторової архітектоніки національної економіки.Документ Відкритий доступ Artificial intelligence services: directions and application issues(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2025) Shenderivska, LinaThe diversity of artificial intelligence (AI) services requires the development of a balanced policy for their use. First and foremost, this needs to involve the systematization of information on the types of AI, areas of application, problems, and ways to overcome them, which is the aim of this study. The following methods were used for the study: an experiment for working with AI services; a comparison method for choosing the most efficient AI service; an analysis and synthesis method for determining the types of AI construction/development. Based on the results of testing various AI services, the following types of their construction/development have been identified: horizontal, vertical, multimodal, conglomerate, and mixed. Despite the constant development and improvement of AI services, a number of problems related to their use still remain relevant. We have identified the ways to overcome them: synchronized with the development of AI, intensification of information and educational support, development of critical thinking, AI skills, and software engineering, preservation of access to the free AI service plan, government regulation, and development of a corporate policy on the use of AI.Документ Відкритий доступ Напрями формування позитивного іміджу підприємства (на прикладі ТОВ Видавництво «Ранок»)(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2025) Шендерівська, Л. П.; Гончарук, Т. Г.У статті досліджено напрями формування позитивного іміджу видавничого підприємства в умовах повномасштабного вторгнення. Узагальнено підходи щодо визначення сутності іміджу підприємства, окреслено його види й складники. Також виокремлено способи управління іміджем фірми, згадано методи його кількісної і якісної оцінки. На прикладі ТОВ Видавництва «Ранок» простежено практичну реалізацію складників внутрішнього й зовнішнього іміджу підприємства, зважаючи на реалії повномасштабного вторгнення. Досліджено вплив іміджу підприємства на працівників, споживачів, державу, бізнес-партнерів і громадськість, які так чи так зацікавлені в діяльності ТОВ Видавництва «Ранок». Зрештою, запропоновано напрями формування позитивного враження про видавництво серед стейкхолдерів. Акцентовано на стратегічному значенні рекомендованих напрямів, а також необхідності застосування гнучкої системи управління іміджем підприємства. Обґрунтовано модель формування/поліпшення іміджу підприємства.