Магістерські роботи (ТК)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Використання адаптивних MAC-протоколів для інтеграції даних гетерогенних сенсорів у IoT-системах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Вівсяний, Владислав Сергійович; Руренко, Олександр ГригоровичРобота містить 117 сторінок, 9 рисунків та 1 додаток. Було використано 30 джерел. Актуальність теми: Актуальність магістерської дисертації зумовлена стрімким зростанням кількості IoT-пристроїв і розширенням сфер їх застосування, що супроводжується підвищенням навантаження на бездротові сенсорні мережі. За таких умов істотно зростають вимоги до стабільності передавання даних, затримки та енергоефективності мережевих протоколів. Більшість існуючих MAC-протоколів використовують фіксовані параметри доступу до середовища, що обмежує їх здатність адаптуватися до змінної інтенсивності трафіку та гетерогенності сенсорних вузлів. Це призводить до деградації показників якості обслуговування, особливо в умовах пікових навантажень. У зв’язку з цим актуальним є дослідження адаптивних MACпротоколів, здатних динамічно змінювати параметри роботи мережі відповідно до поточного стану. Аналіз наукових публікацій показав, що значна частина сучасних MACрішень орієнтована переважно на зменшення енергоспоживання, тоді як питання забезпечення стабільності доставки даних і обмеження затримки в умовах високого та нерівномірного навантаження залишаються недостатньо опрацьованими. Особливо це стосується сценаріїв інтеграції гетерогенних сенсорів у межах IoT-систем. Це обґрунтовує доцільність проведення імітаційного дослідження адаптивних механізмів MAC-рівня. Мета й завдання дослідження: Метою роботи є дослідження ефективності адаптивного MAC-протоколу для інтеграції даних гетерогенних сенсорів у IoT-системах на основі імітаційного моделювання. Для досягнення мети в роботі вирішено такі завдання: - проаналізувати існуючі MAC-протоколи та визначити їх обмеження; - розробити формалізовану модель сенсорної мережі зі змінним навантаженням; - реалізувати програмну імітаційну модель MAC-протоколів; - провести експериментальні дослідження для різних режимів трафіку; - виконати порівняльний аналіз адаптивного MAC-протоколу та SMAC. Об’єкт дослідження – процес доступу до середовища передавання даних у бездротових IoT-мережах. Предмет дослідження – методи та механізми адаптивного керування параметрами MAC-рівня в умовах гетерогенного трафіку. Методи дослідження: у роботі використано методи аналізу наукових джерел, формалізації процесів, дискретно-подієвого імітаційного моделювання, статистичного усереднення результатів експериментів та графічного аналізу. Програмну реалізацію виконано мовою Python з використанням бібліотек SimPy, NumPy та Matplotlib. Наукова новизна: полягає в обґрунтуванні та дослідженні адаптивного механізму MAC-рівня, у якому кількість активних слотів динамічно змінюється залежно від поточного навантаження мережі. Отримано нові кількісні результати, що підтверджують переваги такого підходу над класичними протоколами з фіксованими параметрами. Практичне значення одержаних результатів: Результати можуть бути використані під час проєктування IoT-систем, бездротових сенсорних мереж, систем моніторингу та промислових IoT-рішень. Розроблена імітаційна модель може бути застосована для подальших досліджень MAC-протоколів.Документ Відкритий доступ Проєктування системи трансляції відеосигналу радіолінією терагерцового діапазону частот(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Глуханько, Вікторія Вікторівна; Авдєєнко, Гліб ЛеонідовичМагістерська дисертація складається з 105 сторінок, 51 рисунок, 27 таблиць. Було використано 27 джерел. Актуальність: Стрімкий розвиток бездротових телекомунікаційних технологій і зростання вимог до швидкості та якості передавання мультимедійної інформації, зокрема відеосигналів високої та надвисокої чіткості (HD, UHD, 4K, 8K), підштовхують до пошуку нових рішень у сфері радіозв'язку. Особливо це актуально на фоні того, що традиційні радіотехнології міліметрового діапазону частот наближаються до меж своїх можливостей щодо пропускної здатності. Це створює необхідність освоєння нових спектральних діапазонів, зокрема терагерцового (ТГц) діапазону, що розглядається як один із найбільш перспективних для розвитку бездротових систем зв'язку наступних поколінь, зокрема для концепції 6G. Використання ТГц-радіоліній дозволяє досягти надвисоких швидкостей передавання даних при мінімальних затримках, що є критично важливим для систем відеотрансляції в реальному часі. Однак, поряд з перевагами, існують значні виклики, такі як атмосферні втрати, обмежена потужність передавачів і складність елементної бази, що вимагає розробки обґрунтованих методик енергетичного розрахунку та моделювання таких систем. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: робота виконана відповідно до наукових напрямів кафедри телекомунікацій НН ІТС НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», що пов’язані безпосередньо із дослідженням перспективних бездротових технологій зв’язку та високочастотних радіосистем. Мета роботи: дослідження можливостей використання радіоліній терагерцового діапазону частот для трансляції відеосигналів та обгрунтування їх основних енергетичних і технічних параметрів з урахуванням особливостей поширення сигналів у даному діапазоні. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі завдання: - Проаналізувати сучасний стан розвитку технологій передачі даних у терагерцовому діапазоні частот; - Виконати огляд та порівняльний аналіз схемотехнічних рішень передавальних і приймальних пристроїв ТГц-діапазону; - Зробити огляд методики енергетичного розрахунку радіолінії терагерцового діапазону та адаптувати її для діапазону частот f > 100 ГГц; - Виконати розрахунок ключових параметрів радіолінії та дальності зони обслуговування для стандартів мовлення DVB-C та DVB-S; - Дослідити імітаційну модель радіорелейної лінії ТГц-діапазону в середовищі AWR Visual System Simulator. Об'єкт дослідження: Процес передавання та приймання сигналу радіолінією терагерцового діапазону. Предмет дослідження: Передавальний та приймальний пристрої системи трансляції відеосигналу в терагерцовому діапазоні. Методи дослідження: Дослідження, проведені в ході написання дисертації, базуються на методах математичного аналізу, теорії електромагнітного поля та поширення радіохвиль. Для оцінки енергетичних характеристик радіоліній ТГц-діапазону застосовано методи енергетичного розрахунку та аналітичного аналізу параметрів системи зв’язку. Приклад моделювання процесів передавання відеосигналів та дослідження характеристик радіолінії виконано з використанням AWR Visual System Simulator, яке приводиться як інструмент імітаційного моделювання та аналізу функціонування радіосистем терагерцового діапазону. Практичне значення одержаних результатів: Можливості використання розробленої методики енергетичного розрахунку та імітаційної моделі при проектуванні перспективних систем бездротової відеотрансляції, радіорелейних ліній зв’язку. Отримані результати можуть бути взяти за основу у навчальному процесі та науково-дослідних роботах кафедри телекомунікацій.Документ Відкритий доступ Побудова SDN мережі на основі контролера ONOS з елементами TE(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Дрегало, Микола Сергійович; Ільченко, Михайло ЮхимовичПояснювальна записка до магістерської дисертації містить 123 сторінки, 58 рисунків, 8 таблиць, 13 формул, 1 додаток, список використаних джерел (13 джерел). Актуальність теми. Сучасний етап розвитку телекомунікаційних мереж характеризується стрімким зростанням обсягів трафіку, що вимагає нових підходів до управління ресурсами. Традиційні мережі стають складними для масштабування, тому перехід до програмно-конфігурованих мереж (SDN) та використання контролерів класу Carrier Grade, таких як ONOS, є критично важливим для забезпечення якості обслуговування (QoS) та відмовостійкості. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконується згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри телекомунікацій Навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського. Мета й завдання дослідження. Метою роботи є підвищення ефективності та надійності функціонування SDN-мереж шляхом розробки та імплементації методів інженерії трафіку (Traffic Engineering) з використанням інструментарію контролера ONOS. Для цього вирішувалися завдання: аналіз архітектури ONOS та протоколів взаємодії (OpenFlow, gNMI, Raft); дослідження алгоритмів маршрутизації (Дейкстри, Єна); побудова віртуального макету в Onos tutorial; експериментальна перевірка ефективності використання інтентів для уникнення перевантажень; розробка стартап-проекту. Об'єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процеси маршрутизації та управління потоками даних у програмно-конфігурованих мережах. Предмет дослідження. Предметом дослідження є методи та алгоритми Traffic Engineering, реалізовані в середовищі контролера ONOS. Методи дослідження. У роботі використано комплекс методів: системний аналіз (для дослідження архітектури ONOS), теорія графів (для аналізу алгоритмів маршрутизації) та методи імітаційного моделювання (для проведення експериментів з віртуальною топологією мережі). Наукова новизна одержаних результатів. Новизна полягає у вдосконаленні підходів до управління трафіком в SDN-мережах. Експериментально доведено переваги використання Intent Framework у поєднанні з алгоритмами пошуку kнайкоротших шляхів над стандартними реактивними методами, що дозволяє ефективно уникати колізій та втрат пакетів на спільних каналах. Практичне значення одержаних результатів. Результатом роботи є розроблений та налаштований віртуальний макет SDN-мережі на базі кластера ONOS та середовища Mininet, а також комплект Python-скриптів для автоматизації розгортання топологій. Отриманий технологічний результат трансформовано в бізнес-модель стартап-проекту, що підтверджує економічну доцільність впровадження розроблених рішень. Апробація результатів дисертації. На момент завершення роботи над дисертацією її результати ще не були апробовані на наукових конференціях або в публікаціях. Публікації. За темою магістерської дисертації на момент її захисту публікації відсутні.Документ Відкритий доступ Використання мікросервісів для оптимізації продуктивності високонавантажених електронних комунікаційних систем(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Зінькевич, Богдана Романівна; Явіся, Валерій СергійовичМагістерська дисертація містить 133 сторінки, 14 рисунків, 5 таблиць. В роботі було використано 67 джерел. Актуальність роботи. Мікросервісна архітектура стає ключовим підходом для підвищення продуктивності та масштабованості високонавантажених електронних комунікаційних систем. Зростання обсягів трафіку, вимоги до безперервної роботи та швидкого реагування роблять монолітні рішення малоефективними. Мікросервіси дозволяють гнучко масштабувати окремі компоненти, ізолювати збої та оптимізувати використання ресурсів, що забезпечує стабільну роботу системи навіть під піковими навантаженнями. Мета роботи. Основною метою даної роботи є дослідження та порівняльний аналіз сучасних підходів до побудови високонавантажених систем обробки SMS-повідомлень на базі мікросервісної архітектури з різними методами міжсервісної комунікації, а також розробка практичної системи з можливістю вибору оптимального каналу доставки повідомлень. Об'єкт дослідження – процеси обробки та доставки SMS-повідомлень у високонавантажених розподілених телекомунікаційних системах під час пікових навантажень. Предмет дослідження – мікросервісна архітектура та методи міжсервісної комунікації для побудови високопродуктивних систем обробки SMS-повідомлень з різними каналами доставки. Використані методи дослідження. Для досягнення поставленої мети були використані методи системного аналізу для дослідження архітектур електронних комунікаційних систем, методи порівняльного аналізу для оцінки ефективності синхронних та асинхронних підходів до передачі даних, методи об'єктно-орієнтованого проектування для розробки структури мікросервісної системи, методи експериментального дослідження для тестування продуктивності системи під різними навантаженнями, методи статистичного аналізу для обробки результатів експериментів та формулювання висновків. Отримані результати: виконано комплексне дослідження ефективності різних методів міжсервісної комунікації в контексті систем обробки SMSповідомлень. Проведено порівняльний аналіз синхронних HTTP-запитів, асинхронних HTTP-запитів та асинхронної передачі через Apache Kafka за критеріями продуктивності, надійності та масштабованості при різних рівнях навантаження. Розроблено та реалізовано архітектурне рішення на базі мікросервісної архітектури, що дозволяє в межах однієї системи використовувати різні канали доставки залежно від специфічних вимог до обробки повідомлень. Тестування показало, що синхронний HTTP забезпечує пропускну здатність 40 повідомлень на секунду, асинхронний HTTP – 250 повідомлень на секунду, Apache Kafka – 450 повідомлень на секунду з нульовим відсотком помилок під максимальним навантаженням. Економічний аналіз показав чисту вигоду 10 мільйонів доларів за п'ятирічний період від впровадження мікросервісної архітектури переважно від зменшення вартості простою та додаткового доходу від швидшого виходу на ринок нових функцій. Рекомендації щодо використання: розроблена система може бути використана як основа для побудови промислових рішень обробки повідомлень у телекомунікаційних компаніях, фінансових установах та інших організаціях, що потребують надійної обробки великих обсягів SMS. Результати порівняльного аналізу надають практичні рекомендації щодо вибору оптимального підходу залежно від конкретних вимог до системи: синхронний HTTP оптимальний для навантажень до 5 тисяч повідомлень на день, асинхронний HTTP для 5-30 тисяч повідомлень на день, Apache Kafka для понад 30 тисяч повідомлень на день або критичних систем з жорсткими вимогами надійності. Розроблений програмний код та архітектурні рішення можуть бути адаптовані для інших типів систем обробки повідомлень та розподілених застосунків. Методика тестування продуктивності може використовуватися для оцінки ефективності аналогічних систем.Документ Відкритий доступ Побудова SDN контролера RYU з використанням Штучного Інтелекту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Костюк, Кирило Миколайович; Ільченко, Михайло ЮхимовичМагістерська дисертація містить: 123 сторінки, 23 рисунки, 30 джерел, 23 таблиці, 6 додатків. Актуальність теми зумовлена зростаючими вимогами до ефективного управління трафіком у програмно-визначених мережах (SDN), що є ключовим чинником для забезпечення надійності, масштабованості та оптимального використання мережевих ресурсів. Застосування алгоритмів штучного інтелекту (ШІ) відкриває нові можливості для інтелектуального моніторингу, прогнозування та динамічного балансування навантаження, що дозволяє оперативно реагувати на зміни мережевого середовища. Мета дослідження полягає у розробці та аналізі методів оптимізації управління трафіком у SDN із використанням алгоритмів ШІ. Завдання роботи включають огляд сучасних підходів, моделювання інтеграції модулів ШІ в SDN-контролери, порівняльний аналіз ефективності різних алгоритмів та визначення їх впливу на якість мережевого обслуговування. Об’єктом дослідження є процес управління трафіком у програмно-визначених мережах, а предметом дослідження є алгоритми штучного інтелекту для оптимізації балансування навантаження та динамічної реконфігурації трафіку. Наукова новизна полягає в запропонованій концепції інтеграції модулів ШІ для підвищення гнучкості та адаптивності мережі, що дозволяє підвищити надійність і ефективність використання ресурсів. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості впровадження розроблених рішень у сучасних телекомунікаційних системах для підвищення продуктивності, зниження затримок та покращення якості обслуговування.Документ Відкритий доступ Методи тестування на проникнення в інфокомунікаційних мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Кузьменко, Вадим Андрійович; Ільченко, Михайло ЮхимовичДисертація містить 112 сторінок, 50 рисунків, 25 таблиць. Було використано 17 джерел. Актуальність теми: зі зростанням кількості web-сервісів та систем управління контентом, зокрема WordPress, суттєво зростає кількість атак, спрямованих на несанкціонований доступ до облікових записів користувачів. Одним із найбільш поширених типів атак є атаки перебору паролів (bruteforce), які можуть здійснюватися як на рівні web-додатків, так і на рівні мережевих сервісів (SSH). Актуальність даної роботи зумовлена необхідністю створення безпечних середовищ для тестування вразливостей, аналізу загроз та відпрацювання практичних навичок пентестингу без ризику впливу на реальні інформаційні ресурси. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: магістерська дисертація виконана відповідно до науково-дослідної тематики кафедри телекомунікаційних систем та мереж КПІ ім. Ігоря Сікорського, у межах напрямів дослідження інформаційної безпеки, захисту інфокомунікаційних систем та мереж, а також практичної підготовки фахівців у галузі кібербезпеки. Робота відповідає навчальним планам підготовки магістрів за спеціальністю 172 – Електронні комунікації та радіотехніка. Мета і завдання дослідження: метою магістерської дисертації є створення та дослідження віртуального сегменту інфокомунікаційної мережі для тестування стійкості web-сервісів до атак перебору паролів та оцінювання ефективності механізмів захисту. Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно вирішити такі завдання: - проаналізувати програмні засоби для проведення пентесту webсервісів; - розгорнути віртуальне середовище на базі VMware; - створити сервер з web-платформою WordPress під керуванням CloudPanel; - виконати реєстрацію та налаштування доменного імені; - реалізувати переадресацію портів для забезпечення доступу до сервера; - провести тестування на проникнення з використанням інструментів Nmap, WPScan, Medusa, Hydra; - налаштувати механізми захисту web-сервісів із використанням Fail2Ban; - проаналізувати результати атак та ефективність застосованих засобів захисту. Об’єкт і предмет дослідження: об’єктом дослідження є інфокомунікаційні мережі та web-сервіси, що функціонують у віртуальному середовищі. Предметом дослідження є методи тестування безпеки webсервісів та механізми захисту від атак типу brute-force. Методи дослідження: у роботі використано методи аналізу та синтезу, експериментальні методи тестування безпеки, методи мережевого сканування, моделювання атак перебору паролів, а також практичні методи налаштування систем захисту web-сервісів. Наукова новизна одержаних результатів: наукова новизна роботи полягає у створенні комплексного віртуального лабораторного стенду для тестування атак типу brute-force на web-сервіси з подальшим аналізом ефективності механізмів захисту в умовах, максимально наближених до реальних. Практичне значення одержаних результатів: практичне значення роботи полягає у можливості використання розробленого лабораторного стенду для навчальних цілей, проведення практичних занять з пентестингу, а також для первинного аналізу захищеності web-сервісів малих та середніх організацій. Апробація результатів роботи: результати магістерської дисертації можуть бути використані у навчальному процесі кафедри, а також під час виконання лабораторних та практичних робіт з дисциплін, пов’язаних з інформаційною безпекою та кіберзахистом.Документ Відкритий доступ Автоматизований аналіз відеопотоків у системах електронних комунікацій з використанням методів комп’ютерного зору(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Лобода, Артем Ігорович; Явіся, Валерій СергійовичМагістерська дисертація викладена на 113 сторінках та включає 15 ілюстрацій, 18 таблиць та 25 джерел за переліком посилань. Актуальність теми: Зростання обсягів відеоданих у системах електронних комунікацій та необхідність оперативного виявлення небезпечних ситуацій зумовлюють потребу у створенні інтелектуальних засобів автоматизованого аналізу відеопотоків. Сучасні системи відеоспостереження часто обмежуються лише записом інформації та не здатні самостійно розпізнавати аномальні події. Тому розробка програмного комплексу, що поєднує детекцію об’єктів, трекінг та аналіз поведінкових ознак у реальному часі, є актуальною задачею для галузі телекомунікацій та систем безпеки. Сутність наукової проблеми: У сучасних телекомунікаційних системах відсутні універсальні та доступні рішення для поведінкового відеоаналізу, здатні працювати на звичайних камерах і не вимагати складної інфраструктури. Більшість існуючих алгоритмів або не забезпечують достатньої точності, або вимагають значних обчислювальних ресурсів. Це створює науково-практичну проблему, пов’язану з пошуком оптимального поєднання моделей комп’ютерного зору та алгоритмів аналізу поведінки. Зв’язок роботи з науковими програмами: Тематика роботи відповідає науково-дослідним напрямам кафедри телекомунікацій, що зосереджені на розвитку інтелектуальних інфокомунікаційних систем, методів цифрової обробки мультимедійних даних та застосуванні алгоритмів штучного інтелекту в засобах моніторингу й безпеки. Дисертація узгоджується з сучасними державними програмами у сфері цифрової трансформації, зокрема впровадженням систем автоматизованого відеоспостереження, розвитку Smart City-рішень та застосуванням технологій штучного інтелекту у публічній безпеці. Отримані результати органічно інтегруються в науково-прикладний напрям кафедри щодо створення інтелектуальних систем аналізу відео, засобів поведінкового моніторингу та технологій комп’ютерного зору. Мета дослідження: Створити програмний комплекс для автоматизованого аналізу відеопотоків з можливістю детекції об’єктів, трекінгу та виявлення аномальної поведінки у режимі реального часу. Завдання дослідження: – здійснити аналіз сучасних методів комп’ютерного зору; – обґрунтувати вибір моделей та архітектури програмного комплексу; – реалізувати модулі детекції, трекінгу та поведінкового аналізу; – розробити інструменти збору статистики та формування звітів; –провести експериментальне тестування системи на різнотипних відеосценах; – оцінити точність алгоритмів і визначити можливості їхнього вдосконалення; – сформувати стартап-концепцію на основі отриманих результатів. Об’єкт дослідження: Процес автоматизованого аналізу відеопотоків у системах електронних комунікацій. Предмет дослідження: Методи комп’ютерного зору та алгоритми поведінкового аналізу, що забезпечують автоматичну детекцію, трекінг та виявлення аномалій у відеопотоці. Методи дослідження: У роботі використано методи комп’ютерного зору (нейромережеві моделі YOLO), алгоритми багатокадрового аналізу, методи евристичного визначення аномальних подій, методи статистичної обробки даних, а також інструменти експериментального моделювання (Python, OpenCV). Наукова новизна: У дисертації запропоновано комплексний підхід до автоматизованого відеоаналізу, що поєднує детекцію, трекінг та поведінковий аналіз без використання складних глибоких моделей. Новизна полягає у впровадженні комбінованого евристичного алгоритму оцінювання аномалій, який базується на швидкості руху, кількості взаємодій об’єктів та динаміці сцени. Одночасно реалізовано систему статистичної оцінки активності у відеопотоці, що дозволяє проводити автоматизований аналіз інцидентів. Практичне значення: Отримані результати можуть бути застосовані у системах відеоспостереження, охоронних комплексах, муніципальних проектах Smart City, аналітичних сервісах для бізнесу. Розроблений програмний комплекс є основою для створення стартап-рішення, здатного працювати на стандартних камерах без додаткового обладнання. Система може бути адаптована до реальних умов та інтегрована в існуючі інформаційно-комунікаційні інфраструктури.Документ Відкритий доступ Реалізація ОАМ-функціональності у системах одночастотних ЦРРЗ підвищеної пропускної здатності(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Кравчук, Ярослав Юрійович; Якорнов, Євгеній АркадійовичТекстова частина магістерської дисертації: 104 сторінки, 32 рисунки, 7 таблиць, додатків немає, 52 джерела з переліку посилань. Зростання обсягів передаваного трафіку в сучасних телекомунікаційних мережах, розвиток мобільних систем 5G/6G та дефіцит радіочастотного ресурсу зумовлюють необхідність пошуку нових підходів до підвищення пропускної здатності систем радіозв’язку. Цифрові радіорелейні системи залишаються важливою складовою транспортної інфраструктури, однак традиційні методи збільшення їх пропускної здатності — розширення смуги частот і підвищення порядку модуляції — практично вичерпали свій потенціал. У зв’язку з цим актуальним є використання просторових властивостей електромагнітних хвиль, зокрема орбітального моменту імпульсу (OAM), що відкриває можливість просторового мультиплексування каналів в одній частотній смузі. Сучасні дослідження у сфері цифрового радіорелейного зв’язку зосереджені на застосуванні mmWave-діапазонів, MIMO та фазованих антенних решіток. Водночас можливості використання сферичності фазового фронту електромагнітної хвилі в зоні Френеля та OAM-мод у одночастотних системах залишаються недостатньо реалізованими на практиці. Це визначає наукову та практичну значущість даного дослідження. Магістерська дисертація виконана відповідно до наукових напрямів кафедри телекомунікацій Навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», що пов’язані з розвитком цифрових систем радіозв’язку та підвищенням їх спектральної ефективності. Робота узгоджується з тематикою науково-дослідних робіт кафедри у галузі інфокомунікаційних технологій. Метою роботи є підвищення пропускної здатності одночастотних цифрових радіорелейних систем шляхом реалізації OAM-функціональності з використанням сферичності фазового фронту електромагнітної хвилі. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі завдання: - проаналізовано теоретичні основи цифрового радіорелейного зв’язку та сучасні технології підвищення пропускної здатності; - досліджено поширення електромагнітних хвиль у зоні Френеля; - обґрунтовано доцільність застосування OAM-мод у одночастотних ЦРРЗ; - розроблено архітектуру системи з OAM-функціональністю; - виконано розрахунок та моделювання основних характеристик системи; - визначено оптимальні параметри роботи та дальність між станціями. Об’єктом дослідження є системи одночастотного цифрового радіорелейного зв’язку підвищеної пропускної здатності. Предметом дослідження є методи реалізації OAM-функціональності та просторового мультиплексування в одночастотних цифрових радіорелейних системах з урахуванням сферичності фазового фронту електромагнітної хвилі. У роботі використано методи теорії електромагнітного поля, теорії зв’язку, математичного моделювання, аналізу поширення хвиль у зоні Френеля, а також комп’ютерне моделювання для оцінки пропускної здатності та ефективності системи. Отримані результати полягають у обґрунтуванні можливості підвищення пропускної здатності одночастотних ЦРРЗ за рахунок використання OAM-мод у зоні Френеля, а також у розробці структурних рішень для реалізації просторового мультиплексування без розширення частотної смуги. Результати роботи можуть бути використані при проєктуванні та модернізації цифрових радіорелейних систем транспортних мереж зв’язку, зокрема для backhaul-ліній мобільних мереж та резервних каналів передачі даних. Основні результати роботи планується оприлюднити у вигляді тез доповідей на науково-технічних конференціях та статті у фаховому науковому виданні за тематикою телекомунікацій.Документ Відкритий доступ Використання технологій штучного інтелекту для проведення досліджень в сфері телекомунікацій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Міндрул, Дмитро Сергійович; Міночкін, Дмитро АнатолійовичПояснювальна записка до магістерської дисертації на тему «Використання технологій штучного інтелекту для проведення досліджень в сфері телекомунікацій» містить 113 сторінок, 14 рисунків, 10 таблиць, 1 додаток, список використаних джерел (18 джерел). Актуальність теми. Сучасна телекомунікаційна галузь характеризується експоненційним зростанням обсягів науково-технічної інформації, що робить традиційні ручні методи наукового пошуку та аналізу неефективними. Це створює нагальну потребу в автоматизації дослідницьких процесів за допомогою технологій штучного інтелекту, зокрема автономних ШІ-агентів. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконується як індивідуальна дослідницька робота і не має прямого фінансування в рамках конкретних державних чи галузевих програм. Її результати корелюють із загальними стратегічними напрямами розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та ШІ. Мета й завдання дослідження. Метою роботи є розробка методології, практична реалізація та оцінка ефективності спеціалізованого автономного ШІагента для автоматизації науково-дослідної діяльності у сфері телекомунікацій. Для цього вирішувалися завдання: системний аналіз сучасних методів автоматизації; обґрунтування архітектури та вибір технологічного стеку; проектування, адаптація та налаштування агента; аналіз ефективності та розробка бізнес-моделі. Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження виступає методологія та процеси науково-дослідної роботи в галузі телекомунікацій. Предмет дослідження. Предметом дослідження є архітектура, функціональність та ефективність спеціалізованого автономного ШІ-агента для автоматизації наукового пошуку, аналізу та синтезу інформації в телекомунікаційній галузі. Методи дослідження. Застосовано комплекс методів: системний та порівняльний аналіз наукових джерел; методи програмної інженерії (модульне проектування, інтеграція компонентів); експериментальна перевірка; бізнес-моделювання. Наукова новизна одержаних результатів. Новизна полягає в комплексному підході до створення автономного ШІ-агента, спеціалізованого для досліджень у телекомунікаціях. Вперше запропоновано та реалізовано архітектурне рішення, що поєднує циклічну логіку «Scoping – Research – Synthesis», глибоку галузеву адаптацію та механізми пошуку в реальному часі. Отримано нові емпіричні дані щодо економічної ефективності подібних систем. Практичне значення одержаних результатів. Результатом роботи є функціональний прототип ШІ-агента, здатний значно прискорювати та здешевлювати етапи пошуку, аналізу та синтезу інформації. Отриманий технологічний результат трансформовано в детальну бізнес-модель стартаппроєкту «Telecom Research Assistant as a Service» (TRaaS), що обґрунтовує його комерційний потенціал для ринку B2B-послуг. Апробація результатів дисертації. На момент завершення роботи над дисертацією її результати ще не були апробовані на наукових конференціях або в публікаціях. Публікації. За темою дисертації на момент її захисту наукові публікації відсутні. Основні результати вперше викладені в даній роботі.Документ Відкритий доступ Інтелектуальна обробка даних IoT-пристроїв у безсерверному середовищі з використанням технологій машинного навчання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Онопрієнко, Андрій Андрійович; Ільченко, Михайло ЮхимовичТекстова частина магістерської дисертації становить 86 сторінок, містить 3 рисунки, 22 таблиці та 17 джерел. Метою роботи є підвищення ефективності обробки телеметричних даних IoT-пристроїв шляхом розробки та дослідження безсерверної хмарної архітектури з інтегрованими методами машинного навчання для інтелектуального аналізу даних. Об'єктом дослідження є інформаційна система збору, передавання, зберігання та обробки телеметричних даних IoT-пристроїв у хмарному середовищі. Предметом дослідження є методи, моделі та алгоритми інтелектуальної обробки телеметричних даних IoT-пристроїв з використанням технологій машинного навчання, а саме виявлення аномалій, прогнозування поведінки параметрів та аналітика, а також особливості їх реалізації та інтеграції у безсерверну архітектуру Google Cloud Platform Актуальність роботи зумовлена зростанням кількості IoT-пристроїв та обсягів телеметричних даних, що потребують ефективної обробки в режимі реального часу. У роботі запропоновано та реалізовано безсерверну систему інтелектуальної обробки телеметрії на базі Google Cloud Platform із використанням методів машинного навчання, що забезпечує масштабованість, зменшення інфраструктурних витрат та адаптивний аналіз даних без розгортання постійної серверної інфраструктури. Наукова новизна полягає в інтеграції методів машинного навчання в serverless-архітектуру для аналізу потокових даних IoT-пристроїв, а практичне значення відображається в можливості застосування розробленого рішення для систем моніторингу та аналітики в «розумних» IoT системах.Документ Відкритий доступ Проєктування адаптивної антени для приймача систем глобальної супутникової радіонавігації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Поворознік, Марія Володимирівна; Авдєєнко, Гліб ЛеонідовичРобота містить 119 сторінок, 132 рисунки, 39 формул, 25 таблиць. Для написання було використано 11 джерел. Актуальність теми обумовлена тим, що традиційні одноантенні GNSSприймачі не здатні ефективно протидіяти потужним завадам, тоді як адаптивні антенні решітки дозволяють формувати просторові нулі діаграми спрямованості у напрямках джерел завад, забезпечуючи безперервну роботу навігаційного обладнання. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри телекомунікацій нн ІТС, що спрямована на розробку перспективних методів та засобів підвищення завадозахищеності систем супутникової навігації. Мета роботи: Розроблення моделі адаптивної антенної решітки (CRPA), що забезпечує просторово-часову селекцію радіосигналів систем супутникової радіонавігації GPS в умовах впливу навмисних радіозавад. Завдання дослідження: 1) Ознайомлення з теоретичними основами функціонування адаптивних антенних систем; 2) Дослідження структурних схем побудови адаптивних антенних систем; 3) Порівняльна характеристика основних алгоритмів адаптивного формування променів антенних решіток; 4) Імітаційне моделювання роботи адаптивної антенної решітки для систем супутникової радіонавігації GPS. Об’єкт дослідження: Дослідження алгоритмів адаптивного придушення радіозавад системам супутникової навігації GPS. Предмет дослідження: характеристики діаграми спрямованості фазованих антенних решіток з подвійною поляризацією, адаптивні алгоритми формування вагових коефіцієнтів на основі модифікованого LMS з циклічним витоком. Методи дослідження: методи теорії антен та електродинаміки, методи цифрової обробки сигналів та адаптивної фільтрації, методи комп'ютерного моделювання у середовищі MATLAB Наукова новизна одержаних результатів: полягає у комплексному підході до проєктування адаптивної антенної системи, що поєднує оптимізацію геометричних параметрів фазованої решітки, розробку модифікованих адаптивних алгоритмів обробки сигналів та архітектуру програмноконфігурованого приймача. Практичне значення одержаних результатів: визначається можливістю безпосереднього впровадження розроблених методів та алгоритмів у проєктування комерційних GNSS-приймачів нового покоління з підвищеною стійкістю до завад. У сфері автономного транспорту, в умовах щільної міської забудови та багатопроменевого поширення сигналів. Результати дослідження можуть застосовуватися в об’єктах критичної інфраструктури для високоточної часової синхронізації, у геодезії та картографії, а також у наукових дослідженнях і навчальному процесі.Документ Відкритий доступ Методика побудови системи моніторингу і тестування якості послуг зв’язку (QoS/QoE)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Сосюк, Софія Юріївна; Явіся, Валерій СергійовичМагістерська дисертація викладена на 104 сторінках та включає 19 ілюстрацій та 28 таблиць. Актуальність роботи зумовлена тим, що в світі стрімкого росту технологій виникає потреба в забезпеченні якомога більшої стабільності та якості роботи зв’язку. Від цих чинників залежить робота критично важливих сервісів, серед яких є банківські, медичні, освітні та безпекові (особливо в умовах війни в Україні). Сучасні мережі складні та динамічні. Це вимагає впровадження нових та ефективних систем моніторингу обслуговування. Наявні інструменти часто не забезпечують комплексного охоплення параметрів QoS та не враховують реальний користувацький досвід (QoE), що обмежує можливості управління мережею. А своєчасне виявлення відхилень забезпечує швидку реакцію на проблеми та попередження появ серйозніших. Також, якщо говорити в контексті операторів телекомунікацій, то забезпечення високих показників QoS/QoE напряму впливає на конкурентоспроможність компаній, адже саме задоволеність користувачів визначає їх успіх [15]. Саме тому створення методики побудови системи моніторингу і тестування якості послуг зв’язку є актуальною та затребуваною. Мета роботи: Метою є розробка методики побудови системи моніторингу і тестування якості послуг зв’язку (QoS/QoE) задля забезпечення об’єктивного вимірювання, аналізу та оцінювання показників якості, в результаті чого підвищити ефективність управління інфокомунікаційними сервісами. Об’єкти дослідження: Процеси забезпечення та контролю якості телекомунікаційних послуг у мережах електронних комунікацій. Предмет дослідження: Методи, інструменти та підходи до побудови системи моніторингу і тестування показників QoS/QoE. Завдання дослідження: встановити науково-технічні передумови побудови систем моніторингу QoS/QoE та проаналізувати сучасні методики оцінки якості послуг зв’язку; дослідити міжнародні стандарти та визначити ключові параметри, що впливають на якість передачі даних і користувацький досвід; провести огляд інструментів і технологій, що застосовуються для вимірювання мережевих характеристик; сформувати вимоги до системи моніторингу та обґрунтувати вибір методів і алгоритмів тестування; розробити концептуальну структуру системи та виконати експериментальні дослідження для оцінювання її ефективності; здійснити аналіз отриманих результатів і визначити залежності між параметрами QoS та рівнем QoE з подальшим формуванням рекомендацій щодо впровадження методики на практиці. Методи дослідження: Для досягнення цілей, використовувались такі методи як: аналіз літературних джерел та документів, вивчення та порівняння вже існуючих систем моніторингу, системний підхід та моделювання, математичний аналіз, статистична обробка отриманих даних, експерименти, проєктування та моделювання.Документ Відкритий доступ Розвиток програмного забезпечення для роботи з Bluetooth-пристроями із застосуванням мови програмування Python та бібліотеки Bleak(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Довгалюк, Данило Володимирович; Лисенко, Олександр ІвановичМагістерська дисертація викладена на 102 сторінках та включає 19 ілюстрацій, 6 таблиць та 23 джерела за переліком посилань. Актуальність теми: На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій бездротові мережі, зокрема Bluetooth Low Energy (BLE), відіграють ключову роль у створенні мобільних, енергоефективних та інтелектуальних систем. Зростання кількості пристроїв Інтернету речей (IoT) потребує універсальних та кросплатформенних засобів для виявлення, підключення та обміну даними з BLE-сенсорами. Незважаючи на розвиток апаратної частини, створення ефективного програмного забезпечення для роботи з BLE залишається складним завданням, що потребує високого рівня абстракції та контролю за протоколами зв’язку. Це зумовлює актуальність розроблення універсального ПЗ на Python із застосуванням сучасних інструментів, таких як бібліотека Bleak. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Тематика дисертації відповідає напряму науково-дослідних робіт кафедри телекомунікацій, які присвячені розробці інтелектуальних систем зв’язку, методів обробки сигналів та програмних рішень для безпроводових сенсорних мереж. Робота узгоджується з державною стратегією розвитку цифровізації, впровадження IoT-систем та технологій Industry 4.0. Результати дослідження логічно інтегруються у загальний науковоприкладний напрям кафедри, пов’язаний із розробкою систем моніторингу, телеметрії та програмних засобів для бездротових технологій. Мета і завдання дослідження: Метою роботи є створення універсального програмного рішення на основі Python та бібліотеки Bleak для виявлення BLE-пристроїв, встановлення з ними стійкого підключення, обміну даними та аналізу отриманої інформації. Для досягнення мети поставлено такі завдання: – провести аналіз Bluetooth/BLE-протоколів та програмних інструментів для їх реалізації; – дослідити архітектуру бібліотеки Bleak та її можливості для реалізації асинхронних BLE-операцій; – розробити архітектуру застосунку для роботи з BLE-пристроями; – реалізувати програмні модулі для пошуку, підключення, читання та запису характеристик BLE; – виконати тестування програмного забезпечення та аналіз його продуктивності; – сформувати рекомендації щодо застосування отриманого рішення у сенсорних IoT-системах. Об’єкт дослідження: Програмно-апаратна взаємодія між Bluetooth Low Energy пристроями та програмним забезпеченням. Предмет дослідження: Методи та технології організації програмної взаємодії з BLE-пристроями, включно з виявленням, підключенням, обміном даними та обробкою телеметричної інформації. Методи дослідження: У роботі застосовано методи аналізу протоколів бездротового зв’язку, асинхронного програмування, математичного моделювання процесів передачі даних, інструменти збору та обробки даних (Pandas, Matplotlib), а також експериментальні дослідження продуктивності програмних модулів. Наукова новизна: Вперше розроблено універсальний кросплатформений програмний модуль на Python, що забезпечує повний цикл взаємодії з BLE-сенсорами на основі асинхронної архітектури. Уточнено та систематизовано підходи до реалізації стійкого BLEпідключення, управління характеристиками та обробки телеметричних сигналів. Практичне значення одержаних результатів: Створене програмне забезпечення може бути використане для побудови систем моніторингу, IoT-проектів, промислових сенсорних мереж, наукових досліджень та навчальних цілей. Рішення є кросплатформним, масштабованим, сумісним із широким спектром BLE-пристроїв і може бути інтегроване у реальні системи збору даних.Документ Відкритий доступ Програмна система візуалізації та моделювання алгоритмів маршрутизації в IP-мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Кухтій, Олександр Сергійович; Міночкін, Дмитро АнатолійовичРобота містить 75 сторінок, 5 рисунків, 22 таблиць. Для написання було використано 15 джерел. Актуальність теми полягає у створенні доступної, інтерактивної та навчально орієнтованої програмної системи, яка дозволить моделювати й візуалізувати процеси маршрутизації – зокрема роботу RIP, OSPF, EIGRP. Така система сприятиме кращому засвоєнню теоретичних знань, полегшить аналіз алгоритмів та дозволить проводити експерименти без складного налаштування мережевого обладнання. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дослідження виконувалось у рамках науково-дослідної роботи кафедри телекомунікацій. Було взято участь у підготовці аналітичних матеріалів щодо сучасних методів візуалізації мережевих процесів та розробці прототипів навчальних програмних систем. Мета роботи: Розроблення програмної системи, що дозволяє моделювати та візуалізувати роботу основних алгоритмів маршрутизації в IP-мережах з метою спрощення їх аналізу, навчання та демонстрації принципів функціонування. Завдання дослідження: 1) Проаналізувати існуючі алгоритми маршрутизації та визначити їхні особливості; 2) Дослідити наявні інструменти моделювання мереж і виявити їхні недоліки щодо візуалізації; 3) Сформувати вимоги до програмної системи візуалізації маршрутизації; 4) Розробити архітектуру майбутньої системи; 5) Реалізувати модулі моделювання алгоритмів RIP, OSPF та EIGRP; 6) Розробити інструменти візуалізації мережевої топології, оновлення таблиць маршрутизації та передачі пакетів; 7) Створити користувацький веб-інтерфейс системи; 8) Провести інтеграцію компонентів та перевірити працездатність системи. Об’єкт дослідження: Процеси маршрутизації в IP-комп’ютерних мережах. Предмет дослідження: Алгоритми маршрутизації та методи їх моделювання і візуалізації у програмному середовищі. Методи дослідження: Аналітичні методи, для дослідження існуючих алгоритмів маршрутизації (RIP, OSPF, EIGRP) та систем моделювання. Методи системного аналізу, для формування вимог і побудови архітектури програмної системи. Моделювання, для створення математичних та імітаційних моделей роботи алгоритмів маршрутизації. Об’єктно-орієнтоване проєктування, для побудови структури системи. Методи програмної інженерії, для реалізації програмного забезпечення. Експериментальні методи, для тестування роботисистеми та перевірки коректності результатів маршрутизації. Наукова новизна одержаних результатів: розроблення комплексної веборієнтованої системи, що поєднує моделювання трьох різнотипових алгоритмів маршрутизації (RIP, OSPF, EIGRP) з інтерактивною покроковою візуалізацією їх роботи в єдиному інтерфейсі. Запропоновано удосконалений метод анімованого відображення процесів обміну маршрутною інформацією, що дозволяє наочно порівнювати швидкість збіжності та поведінку різних протоколів у реальному часі. Розроблено архітектурний підхід до створення модульних навчальних систем моделювання мережевих процесів, що забезпечує можливість подальшого розширення функціоналу без зміни базової структури системи. Практичне значення одержаних результатів: Система може бути використана, у навчальному процесі для демонстрації роботи алгоритмів маршрутизації, у мережевих лабораторіях для швидкого тестування змін топологій, як основа для розробки комерційного продукту у сфері освітніх технологій, у стартап-проєктах, спрямованих на спрощене моделювання мереж.Документ Відкритий доступ Система аналізу та прогнозування орбітальних параметрів супутників із використанням машинного навчання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Бражник, Богдан Олександрович; Міночкін, Дмитро АнатолійовичОбсяг роботи: 86 сторінок, включаючи 8 рисунків, 19 таблиць, 2 додатки, використано 15 джерел за переліком посилань. Сучасна космічна галузь потребує високоточних рішень для моніторингу та прогнозування орбітальних параметрів супутників, що забезпечують безпеку навколоземного простору та ефективність телекомунікаційних систем. Використання машинного навчання дозволяє адаптуватися до змін у траєкторії руху супутників, підвищуючи точність короткострокових прогнозів. Дослідження відповідає пріоритетам цифровізації космічної інфраструктури, передбаченим міжнародними програмами. Розкриття сутності та стану розв’язання проблеми. Наукова проблема прогнозування орбітальних параметрів супутників залишається актуальною через обмеження класичних моделей, таких як SGP4, у довгостроковому прогнозуванні. Дослідження зосереджене на створенні інтелектуальної системи, що поєднує класичні аналітичні моделі з алгоритмами машинного навчання для побудови адаптивних прогнозів на основі TLE-даних. Мета: Розробити систему для аналізу та прогнозування орбітальних параметрів супутників із використанням машинного навчання та засобів візуалізації. Завдання: 1. Аналіз існуючих моделей прогнозування орбіт супутників. 2. Розробка архітектури інтелектуальної системи прогнозування. 3. Реалізація модулів збору, обробки та нормалізації TLE-даних. 4. Побудова та навчання LSTM-моделі для прогнозування орбітальних параметрів. 5. Створення веб-застосунку з підтримкою 3D-візуалізації траєкторій. 6. Порівняння точності ML-прогнозу з класичною моделлю SGP4. 7. Формулювання рекомендацій щодо вдосконалення системи. Об’єкт дослідження: Орбітальний рух штучних супутників Землі. Предмет дослідження: Методи прогнозування та візуалізації орбітальних параметрів на основі TLE-даних із використанням машинного навчання. Методи дослідження: Застосовано методи аналізу часових рядів, комп’ютерного моделювання, машинного навчання (LSTM), порівняльного аналізу, візуалізації даних. Наукова новизна одержаних результатів: 1. Розроблено архітектуру системи прогнозування орбітальних параметрів із використанням ML. 2. Реалізовано LSTM-модель, що забезпечує підвищену точність короткострокового прогнозу. 3. Створено веб-застосунок з інтерактивною 3D-візуалізацією траєкторій супутників. Практичне значення одержаних результатів: Розроблена система дозволяє підвищити точність прогнозування орбітальних параметрів, знизити ризики зіткнень у космосі та забезпечити наочне представлення траєкторій супутників. Вона може бути інтегрована в платформи моніторингу космічної інфраструктури та використана в освітніх, наукових і прикладних проєктах.Документ Відкритий доступ Впровадження туманних обчислень в мережах електронних комунікацій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Білоус, Карина Ігорівна; Явіся, Валерій СергійовичРобота містить 112 сторінок, (6 рисунків, 26 таблиць). Список використаних джерел нараховує 25 найменувань. Актуальність впровадження туманних обчислень в мережах електронних комунікацій полягає в необхідності подолання архітектурних обмежень традиційної парадигми Хмарних обчислень (Cloud Computing) для високоавтоматизованих систем (дрони, сенсори) у сільському господарстві. Обмежена пропускна здатність магістральних каналів у сільській місцевості призводить до неприпустимо високої мережевої затримки (Latency) та значних фінансових витрат, що унеможливлює прийняття автономних рішень у реальному часі та порушує вимоги до Якості Обслуговування (QoS). Мета дослідження. Розробка та оцінка ефективності адаптивної моделі управління Task Offloading у MEC-мережах, орієнтованих на аграрний сектор, яка використовує принципи багатоцільової оптимізації для забезпечення оптимального компромісу між продуктивністю (Latency) та енергоефективністю, дотримуючись жорстких обмежень QoS, надійності та безпеки. Завдання дослідження. Розробка архітектурної моделі RAFN-AgriProtect, математична формалізація задачі Task Offloading як багатоцільової оптимізації, створення Адаптивного Алгоритму Task Offloading (АА-ТО), а також проведення симуляційного моделювання для кількісного підтвердження переваг розроблених рішень. Об’єкт дослідження. Процеси перенесення обчислювальних завдань (Task Offloading) у ієрархічних мережах Edge-Fog-Cloud. Предмет дослідження. Адаптивна модель управління Task Offloading та архітектура RAFN-AgriProtect, заснована на багатоцільовій оптимізації, в умовах автономного сільськогосподарського сектору. Методи дослідження, що були використані. Системний аналіз, математичне моделювання, теорія масового обслуговування, методи багатоцільової оптимізації (зокрема, еволюційні алгоритми), а також ДискретноПодієве Моделювання (DES) на базі Python для оцінки продуктивності системи. Отримані результати. Розроблена цілісна архітектура RAFN-AgriProtect та Адаптивний алгоритм Task Offloading (АА-ТО), що динамічно знаходить Паретоптимальні рішення. Результати моделювання підтвердили досягнення мінімальної середньої затримки та дотримання дедлайнів на рівні, близькому до 99%. Практична цінність отриманих результатів полягає в кількісному підтвердженні економічної вигоди архітектури RAFN-AgriProtect за рахунок механізму локального обслуговування (P2P Fog Delivery), що забезпечує зниження навантаження на магістральний канал та економію операційних витрат (OpEx) приблизно на 75%. Отримані результати є основою для реалізації інноваційного стартап-проєкту «AgriFog Optimize».Документ Відкритий доступ Адаптивні алгоритми передачі обслуговування в мережах наступного покоління(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Бевз, Ілля Вадимович; Ільченко, Михайло ЮхимовичТекстова частина магістерської роботи містить 104 сторінок, 1 рисунок, 24 таблиці та 20 джерел за переліком посилань. Актуальність теми. Магістерська робота присвячена проблемі підвищення якості та стабільності хендоверу в мобільних мережах 5G і перспективних 6G. Із розвитком телекомунікаційних технологій та зростанням вимог до безперервності з’єднання традиційні порогові методи хендоверу втрачають ефективність в умовах високої мобільності, гетерогенності мереж та змінного навантаження. Це обумовлює необхідність впровадження нових адаптивних підходів на основі інтелектуальної обробки параметрів мережі. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в межах наукового напряму кафедри телекомунікаційних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського щодо вдосконалення механізмів управління мобільністю в телекомунікаційних мережах. Дослідження відповідає тематиці держбюджетних НДР кафедри, державний реєстраційний номер №0123U103456. Автор брав участь у реалізації етапів, пов’язаних із моделюванням алгоритмів та їх аналізом. Мета й завдання дослідження. Метою роботи є розроблення адаптивного алгоритму хендоверу, здатного визначати оптимальний момент передачі обслуговування на основі багатофакторного аналізу параметрів мережі. Для досягнення мети необхідно було: - проаналізувати існуючі методи хендоверу; - визначити ключові параметри впливу на якість переходу; - побудувати модель адаптивного хендоверу на базі машинного навчання; - реалізувати програмну модель алгоритму та провести тестування; - оцінити можливості впровадження у практичні системи. Об’єкт дослідження: процес хендоверу в мобільних мережах нового покоління. Предмет дослідження: властивості та характеристики алгоритмів хендоверу, що впливають на адаптивність і стабільність з’єднання. Методи дослідження. У роботі використано: аналіз наукових джерел і стандартів 3GPP; порівняльний аналіз існуючих методів хендоверу; моделювання мережевих сценаріїв; побудова моделі на основі машинного навчання (алгоритм дерева рішень); програмна реалізація в середовищі Python. Наукова новизна одержаних результатів. Запропоновано модель адаптивного хендоверу, яка на відміну від фіксованих порогових методів використовує інтелектуальну логіку прийняття рішень на основі сукупності мережевих параметрів. Алгоритм є масштабованим, не залежить від конкретного стандарту 5G або 6G, придатний до адаптації в гетерогенних мережах. Практичне значення одержаних результатів. Розроблений алгоритм може бути інтегрований у платформи мобільних операторів або системи самоналаштування мереж (SON) для зменшення кількості невдалих хендоверів, підвищення якості обслуговування (QoS) та оптимізації використання радіоресурсів. Не потребує значних обчислювальних потужностей.Документ Відкритий доступ Розрахунок зони покриття сегмента мережі мобільного зв’язку(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Ареф'єв, Микола Олексійович; Трубаров, Ігор ВолодимировичМета і завдання дослідження: Метою роботи є розробка програмного комплексу на мові Python для автоматизованого розрахунку та оптимізації зон покриття мереж мобільного зв’язку з використанням цифрових моделей рельєфу.Документ Відкритий доступ Дослідження характеристик безпроводової оптичної системи LiFi з використанням програмного забезпечення OptiSystem(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Бушинський, Дмитро Андрійович; Ільченко, Михайло ЮхимовичМагістерська дисертація: 66 сторінок, 34 рисунків, 7 таблиць, 1 додаток, використано 42 джерела. Актуальність теми: Бездротова передача даних стала невід'ємною частиною нашого життя, однак, людство все частіше стикається з проблемою обмеженого спектру через зростання кількості користувачів і пристроїв IoT, що може призвести до «дефіциту спектру». Це загрожує стабільності бездротових мереж і вимагає нових рішень. Одним із перспективних напрямів є технологія Li-Fi — система бездротового зв’язку, що використовує видиме світло замість радіохвиль. Li-Fi має високу пропускну здатність, енергоефективність, проте при впровадженні виникає ряд складнощів які необхідно дослідити перед широким застосуванням. Мета й завдання дослідження: Підвищити ефективність передачі данних шляхом модифікації мережі Li-Fi. Магістерська дисертація присвячена дослідженню методів передачі інформації в системі Li-Fi шляхом використання необхідного виду модуляції з метою покращення стабільності мережі. У даній роботі надано аналіз архітектури Li-Fi та її можливостей в контексті ІоТ з характеристикою складнощів які при цьому виникають. Досліджено існуючі методи вирішення проблем передачі за допомогою алгоритмів модуляції сигналу, та проаналізовано їх переваги та недоліки. Об’єкт дослідження: Методи модуляції сигналу в мережах Li-Fi. Предмет дослідження: Впровадження технології Li-Fi в мережі ІоТ, методи вирішення проблем за рахунок модуляції сигналу, аналіз переваг та недоліків різних алгоритмів для вибору найбільш оптимального рішення. Методи дослідження: Моделювання системи LiFi в програмному забезпечені OptiSystem. Наукова новизна одержаних результатів: В роботі описано підхід до забезпечення стабільного зв’язку в умовах зовнішніх шумів, відсутності прямої видимості та для рухомих девайсів. Практичне значення одержаних результатів: Результати дослідження можуть бути корисними для вдосконалення систем які використовують технологію Li-Fi в контексті ІоТ, це допоможе забезпечити стабільність обміну інформації між пристроями. Інженери телекомунікації зможуть збільшити якість роботи мережі використовуючи різні алгоритми модуляції сигналу. Інформація про переваги та недоліки різних технік модуляції дозволить доцільно обрати оптимальний тип для застосування в різних системах відповідно до їх особливостей.Документ Відкритий доступ Модифікований метод інфокомунікаційного аудиту мереж великих підприємств(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Ковальська, Дарина Дмитрівна; Ільченко, Михайло ЮхимовичТекстова частина магістерської дисертації містить 75 сторінок, 32 рисунки. Було використано 17 джерел інформації. Актуальність. Тема модифікації методу аудиту інфокомунікаційних мереж великих підприємств є надзвичайно актуальною в сучасних умовах, адже стабільна і безперервна робота таких мереж має вирішальне значення для успішного ведення бізнесу. Необхідно постійно вдосконалювати існуючі методики аудиту, враховуючи швидке зростання зовнішніх загроз та недостатню ефективність і значні витрати традиційних підходів. Метою даної роботи є підвищення якості та швидкості інфокомунікаційного аудиту. Об’єкт дослідження – процес аудиту інфокомунікаційної мережі. Предмет дослідження – метод аудиту інфокомунікаційної мережі великих підприємств. Наукова новизна дослідження полягає у розробці вдосконаленого методу аудиту інфокомунікаційних мереж, особливістю якого є новий підхід до збору та аналізу даних, що дозволяє значно прискорити процес та підвищити якість проведення аудиту.