Бакалаврські роботи (ЕКІР)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Кібербезпека в мережах Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Олейников, Назар Сергійович; Григоренко, Олена ГригорівнаТекстова частина дипломної роботи: 63 с., 10 рис., 1 табл., 41 джерел. Мета роботи - аналіз загроз і вразливостей в мережах IoT та надання рекомендацій щодо забезпечення кібербезпеки в мережах IoT. Об'єктом даного дослідження виступають мережі та пристрої IoT. Предметом дослідження є кібербезпека в мережах Інтернету речей. Актуальність теми обумовлена масштабним впровадженням пристроїв, їхньою вразливістю та потенційно катастрофічними наслідками атак. У дипломній роботі розкрито поняття та архітектура Інтернету речей, розглянуті основні технології, протоколи та стандарти ІоТ, проведено аналіз загроз й вразливостей ІоТ-систем і проблем безпеки в ІоТ та необхідність їх вирішення. Розглянуто вплив кіберзагроз на критичну інфраструктуру. Обгрунтовано методи та засоби забезпечення кібербезпеки в ІоТ, надано практичні рекомендації щодо підвищення рівня безпеки ІоТ-систем.Документ Відкритий доступ Аналіз технологій та протоколів фізичного та канального рівня мереж Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Семенюк, Юлія Сергіївна; Носков, Вячеслав ІвановичОбсяг роботи 102 сторінки, 18 ілюстрацій, 15 таблиць, 18 джерел літератури. Актуальність дослідження полягає в необхідністі ефективного вибору комунікаційних технологій відповідно до специфіки застосування. Різноманіття стандартів, таких як Wi-Fi, Bluetooth, Zigbee, LoRaWAN, NB-IoT та інших, потребує детального аналізу їх характеристик, переваг та обмежень для визначення оптимальних рішень у конкретних сценаріях. Правильний вибір технологій фізичного та канального рівнів дозволяє суттєво підвищити ефективність функціонування IoT-систем, оптимізувати їх енергоспоживання та забезпечити стабільність і якість обміну даними між пристроями. Мета дослідження: підвищити ефективність побудови та експлуатації IoT-систем шляхом аналізу сучасних технологій і протоколів фізичного та канального рівнів та розробки практичних рекомендацій щодо їх оптимального вибору для різних сценаріїв використання. Об’єкт дослідження: процеси передавання даних у мережах Інтернету речей на канальному та фізичному рівнях. Предмет дослідження: методи та протоколи забезпечення зв’язку на канальному та фізичному рівнях мереж Інтернету речей. Методи дослідження: аналіз наукової та технічної літератури, порівняльний аналіз характеристик фізичних і канальних протоколів, моделювання роботи IoT-мереж, емпіричний аналіз результатів моделювання, метод узагальнення для формування практичних рекомендацій. Наукова новизна отриманих результатів полягає у систематизації знань про сучасні технології фізичного та канального рівнів, у виявленні залежностей між вибором протоколів і параметрами ефективності IoT-систем, а також у розробці структурованих рекомендацій щодо вибору технологій для різних класів IoT-застосувань. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що запропоновані рекомендації можуть бути використані при проектуванні нових IoT-систем, оптимізації існуючих рішень, а також у навчальному процесі для підготовки фахівців з IoT та мережевих технологій.Документ Відкритий доступ Використання хмарних сервісів для збору, зберігання та аналізу даних з ІоТ-пристроїв(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Щітка, Нікіта Олегович; Шмігель ,Богдан ОлеговичТекстова частина дипломної роботи: 81 с., 27 рис., 6 табл., 23 джерела. Мета роботи – дослідити основні теоретичні та практичні аспекти використання хмарних сервісів для збору, зберігання та аналізу даних з IoT пристроїв. Метою є побудова надійної архітектури IoT рішень, використовуючи хмарні технології, а також аналіз їхніх переваг і можливостей на прикладі платформ AWS, Microsoft Azure та Google Cloud. У даній роботі розглядаються основні принципи функціонування IoT технологій, архітектур та сервісів, що надаються хмарними платформами для підтримки IoT рішень. Зокрема, аналізуються платформи AWS, Azure та Google Cloud, їхні сервіси для інтеграції пристроїв, зберігання даних, а також обробки та аналізу отриманих даних у реальному часі. У роботі також визначено вибір платформи AWS як оптимального рішення для реалізації IoT проектів, завдяки високій гнучкості, масштабованості та широкому спектру інструментів. У практичній частині дослідження проведено емулювання IoT пристроїв за допомогою AWS IoT Core та сервіса AWS Lambda для обробки даних, що дає можливість перевірити реальну ефективність платформи при роботі з даними, отриманими від пристроїв. На основі експериментів підтверджено, що AWS є найкращим вибором для розвитку IoT рішень завдяки зручному інтерфейсу, високій продуктивності та гнучкості у налаштуванні. Завершенням роботи є рекомендації щодо вибору хмарної платформи для IoT рішень, а також прогнози щодо майбутнього розвитку IoT та хмарних технологій, що відкривають нові можливості для автоматизації, управління і аналізу даних у реальному часі.Документ Відкритий доступ Розробка шлюзу ІоТ на основі мікроконтролера Raspberry PI та інтерфейсу LTE/NB-IoT SIM7000E(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Гаврилюк, Олександр Володимирович; Осипчук, Сергій ОлександровичТекстова частина дипломної роботи: 80 с., 7 рис., 2 табл., 32 джерел. Мета роботи розробка автономного шлюзу Інтернету речей (IoT) на основі мікрокомп’ютера Raspberry Pi та стільникового модему SIM7000E, здатного передавати координати GPS до кінцевого користувача в умовах як наявного, так і відсутнього інтернет-з’єднання. Об’єкт дослідження – стандарти та технології 3GPP (LTE/NB-IoT) для побудови рішень IoT. Предмет досліджень – дослідження і налаштування рішень IoT на основі модуля зв’язку 3GPP SIM7000E та мікроконтролера Raspberry Pi. У дипломній роботі розглянуто принципи побудови IoT-систем, структуру шлюзових рішень, можливості модуля SIM7000E та мікрокомп’ютера Raspberry Pi. Проаналізовано сучасні протоколи передавання даних (TCP, HTTPS), методи забезпечення захищеності з'єднання (TLS), а також технології мобільного зв’язку LTE Cat-M1 та NB-IoT. Основну увагу приділено реалізації гібридної логіки передавання GPS-даних: за наявності Wi-Fi координати надсилаються через HTTPS-з’єднання напряму до Telegram-бота, у разі його відсутності – модем за ініціативою Raspberry Pi встановлює TCP-з’єднання із хмарним сервером, який пересилає координати до Telegram. Практична частина включає програмну реалізацію всіх логічних сценаріїв, взаємодію з SIM7000E через AT-команди, налаштування перевірки з’єднання, відправку даних через Telegram Bot API та створення сервісу TCP Listener на стороні хмарного сервера. Систему протестовано в умовах перемикання режимів із та без підключення до інтернету. Результати підтверджують працездатність запропонованого рішення, яке забезпечує надійну передачу координат в реальному часі в умовах обмеженого доступу до мережі, мінімізує втрати даних та не потребує постійного втручання користувача.Документ Відкритий доступ Законодавство та стандартизація ЄС з забезпечення розгортання та оперативного використання інтелектуальних транспортних систем(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Борейко, Артем Петрович; Горицький, Віктор МихайловичТекстова частина дипломної роботи: 71 с., 4 рис., 24 джерел., таблиці 3 Мета роботи – Дослідження сучасного стану та перспектив застосування інформаційно-комунікаційних технологій з забезпечення розгортання та оперативного використання інтелектуальних транспортних систем у сфері автомобільного транспорту.. У дипломній роботі проведено системне дослідження інтелектуальних транспортних систем (ІТС) у контексті їхньої архітектури, стандартів і перспектив впровадження в Україні. Надано визначення ІТС як сукупності інформаційних та комунікаційних технологій, що забезпечують підвищення безпеки, ефективності та сталості транспортної інфраструктури. Розглянуто історичні етапи розвитку ІТС, взаємозв’язок із концепцією Інтернету речей (IoT), а також нормативну базу Європейського Союзу, зокрема Директиву 2010/40/ЄС і пов’язані з нею оновлення. Особливу увагу приділено аналізу стандарту ISO 21217:2020, який визначає архітектуру стаціонарного зв’язку для ІТС. Описано його ключові компоненти, принципи побудови комунікаційного стеку, взаємодію з іншими стандартами (ISO 21218, ISO 24102, ISO 24101), а також значення стандартизації для забезпечення інтероперабельності в багатокомпонентних транспортних системах. Практична частина дослідження включає оцінювання ефективності впровадження ІТС на основі методологій, таких як SWOT-аналіз і вимірювання продуктивності за ключовими показниками (затримка, доступність, безпека). Наведено демонстраційні сценарії функціонування ІТС на основі симуляцій, що моделюють обмін повідомленнями CAM, інтеграцію з мережами 5G, V2X і використання елементів штучного інтелекту для прийняття рішень у режимі реального часу. Розглянуто перспективи подальшого розвитку ІТС у контексті цифровізації транспортної інфраструктури, а також запропоновано комплекс рекомендацій щодо впровадження ІТС в Україні. У роботі акцентовано увагу на потребі адаптації європейських стандартів, створення національної точки доступу до транспортних даних, участі в міжнародних пілотних проєктах, а також на необхідності формування нормативно-правової та технічної бази для повноцінного функціонування систем розумного транспорту.Документ Відкритий доступ Дослідження показників якості в мережах 5G(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Ходимчук, Олександр Вадимович; Мошинська, Аліна ВалентинівнаТекстова частина дипломної роботи: 69 с., 5 рис., 27 джерел. Метою роботи є аналіз показників якості зв’язку в мережах 5G та розробка рекомендацій щодо їх оптимізації для забезпечення високої якості обслуговування (QoS) та користувацького досвіду (QoE). В дипломній роботі розглядаються ключові технології мереж 5G, такі як massive MIMO, mmWave та network slicing, а також їхній вплив на показники якості зв’язку. Проаналізовано методи вимірювання та моніторингу QoS і QoE, включаючи використання інструментів iPerf та Spirent TestCenter. Досліджено способи підвищення якості зв’язку за допомогою штучного інтелекту та адаптивного керування мережею з edge computing. Наведено оцінку ефективності цих методів та рекомендації щодо їх впровадження.Документ Відкритий доступ Забезпечення доступності даних в мережах електронних комунікацій та Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Сухий, Богдан Ігорович; Григоренко, Олена ГригорівнаДиплом містить 66 аркушів та має 14 ілюстрацій, 4 таблиці, та використаними джерелами 19 Мета роботи - дослідити теоретичні засади, технічні рішення та прикладні підходи до забезпечення доступності даних у мережах електронних комунікацій та системах Інтернету речей, а також розробити практичні рекомендації щодо підвищення відмовостійкості, стійкості до кібератак і безперервності доступу до інформаційних ресурсів у різних типах мережевих інфраструктур. Актуальність зумовлена тим, що у сучасних умовах цифрової трансформації суспільства електронні комунікації та технології Інтернету речей (IoT) стали основою функціонування ключових галузей економіки, державного управління, логістики, охорони здоров’я та безпеки. Водночас зростає залежність від постійного доступу до даних, що у поєднанні з ризиками технічних збоїв, кібератак і нестабільної інфраструктури створює нові виклики для телекомунікаційних систем. Об’єкт дослідження - доступність даних в мережах електронних комунікацій та Інтернету речей. Предметом дослідження - технологічні, архітектурні та організаційні засоби, забезпечення доступності даних в мережах електронних комунікаціях та інтернету речей. У межах дипломної роботи досліджено теоретичні та прикладні аспекти забезпечення доступності даних у мережах електронних комунікацій та системах Інтернету речей. Проаналізовано базові поняття та значення доступності як складової інформаційної безпеки, визначено фактори, що впливають на стійкість телекомунікаційної інфраструктури до збоїв, кібератак і фізичних порушень.Документ Відкритий доступ Особливості побудови обладнання оптичної транспортної мережі OTN(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Лукошкін, Олександр Юрійович; Григоренко, Олена ГригорівнаТекстова частина дипломної роботи: 67 с., 8 рис., 11 табл., 28 джерел. Актуальність роботи зумовлена стрімким зростанням обсягів передавання даних, розвитком цифрових сервісів, хмарних технологій та Інтернету речей (IoT), що потребують високої пропускної здатності, надійності та масштабованості мережевої інфраструктури. У цьому контексті оптичні транспортні мережі (OTN) відіграють ключову роль, забезпечуючи ефективну і гнучку основу для передачі великих обсягів інформації з мінімальними затримками. Сучасне OTN-обладнання дозволяє реалізувати мультисервісні платформи, сумісні з різними видами трафіку, забезпечуючи їх транспортування уніфікованим способом. У роботі розглянуто архітектурні принципи побудови OTN, технічні характеристики основних елементів мережі, включно з мультиплексорами, комутаторами та оптичними транспондерами. Також проаналізовано стандарти G.709, особливості структури фреймів OTN, механізми корекції помилок та управління якістю передачі. Окрема увага приділена практичним аспектам розгортання OTN у сучасних телекомунікаційних мережах, зокрема інтеграції з технологіями DWDM, SDH. Метою даної роботи є дослідження технічних та функціональних особливостей побудови обладнання оптичної транспортної мережі як основи для ефективного функціонування сучасних систем зв’язку. Об’єкт дослідження — процес функціонування оптичної транспортної мережі як частини телекомунікаційної інфраструктури. Предмет дослідження — технічні рішення та принципи побудови OTN-обладнання, включно з методами забезпечення високої пропускної здатності, надійності та сумісності з різними типами трафіку.Документ Відкритий доступ Впровадження технологій штучного інтелекту для управління телекомунікаційними мережами(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Крупеня, Тетяна Юріївна; Григоренко, Олена ГригорівнаДипломна робота містить 77 сторінок, 11 ілюстрацій, 10 таблиць і базується на аналізі 43 джерел інформації. Актуальність роботи обумовлена стрімким розвитком телекомунікаційних мереж нового покоління, що призводить до значного зростання складності їхнього управління. У роботі розглянуто теоретичні основи управління телекомунікаційними мережами та проаналізовано існуючі архітектури і стандарти. Досліджено ключові поняття та напрямки розвитку штучного інтелекту, а також класифіковано технології ШІ, що застосовуються у телекомунікаційній сфері. Наведено огляд зарубіжного та вітчизняного досвіду впровадження ШІ, зокрема, на прикладі оптичних транспортних мереж. Надано рекомендації щодо перспективних напрямків використання ШІ для підвищення ефективності управління телекомунікаційною інфраструктурою. Мета роботи — аналіз сучасних методів використання штучного інтелекту для управління телекомунікаційними мережами та розроблення рекомендацій щодо впровадження AI-технологій для оптимізації процесів управління та підвищення надійності мережевих інфраструктур. Об’єкт дослідження — процеси управління телекомунікаційними мережами. Предмет дослідження — підходи, методи та технології штучного інтелекту, що застосовуються для автоматизації управління телекомунікаційними мережами.Документ Відкритий доступ Застосування волоконно-оптичних систем зі спектральним ущільненням в мережах доступу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Білоус, Максим Олександрович; Бердников, Олег МихайловичДипломна робота містить 87 сторінок, 26 рисунків, 1 таблиць і 16 використаних джерел. Актуальність теми. З огляду на стрімкий розвиток цифрових сервісів, актуальним є питання забезпечення надійної, високошвидкісної та масштабованої інфраструктури телекомунікацій. Волоконно-оптичні системи зі спектральним ущільненням (ВОСП-СУ) стали основою для формування телекомунікаційних мереж наступного покоління, зокрема у сегменті доступу, забезпечуючи ефективну передачу великих обсягів даних. Мета роботи – дослідити принципи побудови, архітектуру та ефективність застосування волоконно-оптичних систем зі спектральним ущільненням у мережах доступу України, а також сформулювати практичні рекомендації щодо їх впровадження. Об’єкт дослідження – Національна телекомунікаційна мережа України (НТМ), її інфраструктура, рівнева архітектура та компоненти. Предмет дослідження – технології передачі даних у волоконно-оптичних мережах, зокрема DWDM та інші методи спектрального ущільнення, інженерні аспекти побудови лінійних трактів і вибору обладнання для мереж доступу. Методи дослідження – аналітичний огляд нормативних документів і наукових джерел, моделювання архітектури ВОСП, порівняльний аналіз технологій (FTTH, FTTB, GPON, WDM-PON), техніко-економічне обґрунтування впровадження DWDM в окремому регіоні (Чернігівська область). Отримані результати. У роботі розглянуто архітектуру НТМ України, її функціональні складові, технічний стан і напрями модернізації. Проведено порівняння волоконно-оптичних технологій та досліджено переваги DWDM у транспортному сегменті. Розроблено модель побудови лінійного тракту ВОСП-СУ, виконано інженерні розрахунки та економічну оцінку реалізації проєкту для Чернігівської області. Запропоновано структуру мережі з використанням сучасного обладнання Ciena та Cisco. Орієнтовна вартість проєкту – 856 тис. доларів США, строк впровадження – 7 місяців.Документ Відкритий доступ Аналіз методів боротьби із завадами в системах рухомого зв’язку(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Шуландт, Юрій Олександрович; Лівенцев, Сергій ПетровичДиплом містить 98 аркушів, 16 ілюстрацій та 55 використаних джерел Мета роботи – провести теоретичний і практичний аналіз методів боротьби із завадами в системах рухомого зв’язку, зокрема у технологіях 4G/5G, визначити ефективність існуючих технічних рішень та оцінити перспективи їхнього подальшого розвитку. Актуальність теми полягає у стрімкому зростанні вимог до якості бездротового зв’язку в умовах зростаючої щільності трафіку, складних умов поширення сигналів та розширення спектру частот. У таких умовах виникає потреба в адаптивних, надійних і інтелектуальних засобах забезпечення завадостійкості в сучасних телекомунікаційних системах. Об'єкт дослідження – системи рухомого зв’язку з підтримкою технологій 4G/5G. Предмет дослідження – завади, що виникають у процесі передачі сигналів у бездротовому середовищі, та методи їхньої компенсації: канальне кодування (LDPC, Turbo), HARQ, адаптивна модуляція, когнітивне радіо, застосування штучного інтелекту. Методи дослідження – аналіз технічної літератури та стандартів (3GPP, ITU), математичне моделювання в MATLAB, статистична обробка результатів (BER, QoS), порівняльне оцінювання ефективності різних схем захисту в середовищах AWGN, Rayleigh.Документ Відкритий доступ Оптимізація системи радіозв’язку для безпілотних літальних апаратів в умовах радіоелектронної боротьби(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Труш, Михайло Андрійович; Носков, В'ячеслав ІвановичТекстова частина дипломної роботи: 112 с., 9 рис., 2 табл., 64 джерел. Актуальність роботи: В умовах сучасних військових конфліктів, зокрема під час широкомасштабних бойових дій на території України, безпілотні літальні апарати (БПЛА) набули масового характеру і стали ключовим інструментом для розвідки, спостереження та коригування вогню. Водночас, одним із найпотужніших засобів протидії цим платформам є радіоелектронна боротьба (РЕБ), яка спрямована на придушення каналів зв’язку та навігації. Уразливість систем керування та передачі даних БПЛА до впливу РЕБ створює критичну загрозу для виконання бойових завдань. Тому оптимізація та захист систем радіозв'язку для забезпечення їх стабільної та надійної роботи в умовах радіоелектронного протистояння є надзвичайно актуальною задачею. Мета роботи: Оптимізувати систему радіозв’язку для безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для забезпечення надійної передачі даних в умовах радіоелектронної боротьби (РЕБ). Задачі дослідження: Проаналізувати сучасні системи радіозв'язку, що використовуються в БПЛА, та основні принципи і загрози радіоелектронної боротьби (РЕБ). Дослідити існуючі методи захисту каналів радіозв'язку від перешкод та глушіння, зокрема шифрування, технології розширення спектру (FHSS) та програмно-визначене радіо (SDR). Оцінити переваги та обмеження використання супутникового зв'язку як альтернативного каналу для підвищення стійкості БПЛА в умовах РЕБ. Розробити архітектуру оптимізованої системи зв'язку та провести її симуляційне моделювання для оцінки стійкості в різних сценаріях радіоелектронного впливу. Сформулювати практичні рекомендації щодо підвищення надійності та захищеності систем радіозв'язку для БПЛА. Об’єкт дослідження: Система радіозв’язку та навігації для безпілотних літальних апаратів. Предмет дослідження: Радіотехнології для захисту каналів керування та навігації від впливу систем РЕБ.Документ Відкритий доступ Аналіз методів управління доступом до середовища в безпроводових сенсорних мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Терзі, Олександр Олександрович; Новіков, Валерій ІвановичТекстова частина дипломної роботи: 69 с., 4 рис., 3 табл. 12 джерел. Мета роботи – Провести аналіз та порівняльну оцінку основних методів управління доступом до середовища у безпроводових сенсорних мережах. А також дослідити та змоделювати проблему прихованих станцій в безпроводових сенсорних мережах На даний момент не створено єдиного протоколу який буде універсальним рішенням всіх проблем які виникають при розгортанні безпроводових сенсорних мереж (БСМ). Тому під певні потреби треба обирати рішення, які можуть бути не ефективні за інших умов. В дипломній роботі розглянуто основи побудови БСМ та підходи до управління доступом. Описані вимоги до протоколів управління доступом, типові проблеми та класифікація цих протоколів.Документ Відкритий доступ Забезпечення доступності систем Інтернету речей у кіберпросторі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Сачек, Роман Вiкторович; Григоренко, Олена ГригорівнаДиплом містить 78 аркушів та має 11 ілюстрацій, 1 таблицю, та 25 використаними джерелами Мета роботи – розглянути методи забезпечення доступності в системах Інтернету речей (IoT) у сфері кібербезпеки та надати рекомендації щодо їх ефективного впровадження в сучасних телекомунікаційних інфраструктурах Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням кількості IoT-пристроїв та їхньої інтеграції в критично важливі сфери життєдіяльності. Необхідність у високонадійних та безпечних рішеннях для IoT зберігає свою важливість, оскільки традиційні методи захисту часто виявляються неефективними через специфіку архітектури IoT-систем. Використання спеціалізованого обладнання, такого як рішення Ubiquiti, дозволяє забезпечити стабільну роботу IoT-мереж при збереженні високого рівня кібербезпеки. Об'єкт дослідження - кібербезпека в мережах Інтернету речей, зокрема аспекти забезпечення їх стійкості та доступності в кіберпросторі. Предмет дослідження - засоби забезпечення доступності систем Інтернету речей у кіберпросторі, а також підходи, технології та методи, що спрямовані на підвищення надійності та безперервності функціонування IoT-рішень. У роботі розглянуто архітектуру та ключові особливості функціонування систем Інтернету речей, зокрема на прикладі рішень, реалізованих із використанням мережевого обладнання. Проаналізовано типові вразливості IoT-систем та основні загрози, що виникають у кіберпросторі в контексті забезпечення їхньої доступності та стійкості до зовнішніх впливів.Документ Відкритий доступ Аналіз методів підвищення якісних показників інфокомунікаційних послуг в мережах NGN(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Пархоменко, Ростислав Сергійович; Гаттуров, Віктор КавичОбсяг роботи 69 сторінки, 1 ілюстрація, 2 таблиці, 22 джерел літератури. Дипломна робота присвячена дослідженню методів підвищення надійності надання послуг зв’язку в мережах наступного покоління (NGN). У сучасних умовах NGN є основою телекомунікаційної інфраструктури, що забезпечує передачу голосу, відео та даних. Проте, через складність архітектури та високі вимоги до якості обслуговування, питання забезпечення надійності залишається актуальним. Мета роботи – аналіз чинників, що впливають на надійність мереж NGN, а також розробка та дослідження методів її підвищення. У роботі буде розглянуто: - Архітектуру та принципи функціонування NGN; - Основні ризики та проблеми, що впливають на надійність послуг; - Метрики оцінки рівня надійності мереж NGN; - Методи підвищення надійності, включаючи резервування, оптимізацію QoS, кібербезпеку та автоматизацію управління; За результатами дослідження будуть сформульовані висновки щодо ефективності запропонованих методів та їх застосування для реальних NGN-мереж.Документ Відкритий доступ Моніторинг навколишнього середовища за допомогою IoT(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Пархоменко, Микита Михайлович; Максимов, Володимир ВасильовичТекстова частина дипломної роботи: 81 с., 18 рис., 2 табл., 12 джерел. Актуальність роботи: Стан навколишнього середовища це один із ключових факторів, який впливає на здоров’я людини, його якість життя та стан екосистем. Індустріалізація та постійне розширення міст призводять до збільшення рівня шуму, забрудненню повітря, води, ґрунту. Це дуже відчувається в мегаполісах та містах. Для вирішення проблеми моніторингу за всіма цими проблемами треба впроваджувати інноваційні підходи, які забезпечать оперативне виявлення збір даних про зміни у стані навколишнього середовища, аналіз зібраних даних та використання їх для прийняття управлінських рішень. Мета роботи: Дослідження процесу розробки універсальної IoT-системи для комплексного моніторингу навколишнього середовища. Задачі дослідження: - Проаналізувати стан сучасних технологій IoT. - Дізнатись основні вимоги до IoT-систем - Розробити власну IoT-систему - Провести аналіз всіх етапів розробки Об’єкт дослідження: Розробка універсальної IoT-системи для моніторингу навколишнього середовища Предмет дослідження: Етапи побудови універсальної IoT-системи для моніторингу навколишнього середовищаДокумент Відкритий доступ Аналіз мережних технологій для Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Мілюков, Андрій Олександрович; Максимов, Володимир ВасильовичТекстова частина дипломної роботи: 88 с., 39 рис.., 14 табл., 16 джерел. Мета роботи – дослідження сучасних мережних технологій та протоколів для Інтернету речей (IoT), їх порівняння та аналіз застосувань у типових сценаріях. У роботі розглянуто характеристики бездротових технологій (Wi-Fi, Bluetooth, ZigBee, LoRaWAN, NB-IoT) та протоколів передачі даних (HTTP, MQTT, CoAP), виконано їх порівняння за ключовими параметрами. Проаналізовано можливості, переваги та обмеження кожної технології залежно від сценарію застосування. Проведено симуляційне моделювання трьох практичних IoT-сценаріїв: «Розумний будинок», «Розумне сільське господарство», «Моніторинг міської інфраструктури». Для кожного сценарію розроблено топології, реалізовано демонстраційні моделі та проаналізовано результати. Отримані результати дозволяють рекомендувати оптимальні технології і протоколи для конкретних умов застосування в системах IoT.Документ Відкритий доступ Застосування генеративного АІ в системах електронних комунікацій та Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Зогий, Єгор Олександрович; Григоренко, Олена ГригорівнаДиплом містить 67 аркушів, 12 ілюстрацій, 5 таблиць, та має 25 використаних джерел. Актуальність роботи зумовлена швидким розвитком систем електронних комунікацій та Інтернету речей. Застосування генеративного ШІ у таких системах відкриває нові можливості удосконалення старих систем з підтримкою ШІ та розробки нових. В роботі розглянуті питання класифікації ШІ, призначення, особливості та застосування різних видів ШІ. Також були проаналізовані особливості мереж електронних комунікацій та ІоТ і можливості застосування ШІ в цих мережах. Наведені конкретні приклади застосування ШІ для створення реалістичних моделей трафіку мережі, даних сенсорів та інших типів даних, необхідних для тестування та автоматизованого проєктування мережевих архітектур та алгоритмів в електронних комунікаціях та IoT. Метою даної дипломної роботи є дослідження підходів до інтеграції генеративного штучного інтелекту в системах електронних комунікацій та Інтернету речей. Об’єкт дослідження — процес функціонування розподілених систем електронних комунікацій у поєднанні з IoT-інфраструктурою. Предмет дослідження — методи генеративного штучного інтелекту та особливості їх впровадження в телекомунікаційні та IoT-системи, зокрема способи підвищення ефективності обробки даних, гнучкості керування та адаптації до динамічних умов середовища.Документ Відкритий доступ Аналіз систем радіозв'язку безпілотних надводних апаратів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Грицан, Захар Миколайович; Максимов, Володимир ВасильовичДиплом містить 136 аркушів та має 16 ілюстрацій з 114 використаними джерелами. Структурно робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Об’єкт дослідження: системи радіозв’язку безпілотних надводних апаратів(БНА) у морському середовищі. Предмет дослідження: параметри стійкості, пропускної здатності та захищеності радіоканалів БНА в умовах морських перешкод і активної радіоелектронної боротьби. Методи дослідження: аналітичний огляд і систематизація сучасних наукових джерел, порівняльний аналіз існуючих технологій LOS/BLOS-зв’язку, оцінка та узагальнення галузевих практик. Мета дослідження: розробити науково обґрунтовані рекомендації з оптимізації радіозв’язкових систем БНА, що забезпечують безперервну й захищену передачу інформації під час виконання місій у відкритому морі та прибережній зоні. Практичне значення: Запропоновані рекомендації можуть бути використані під час проєктування або модернізації широкого спектра БНА – як військового, так і цивільного призначення – що у сукупності підвищить їхню надійність, інформаційну стійкість та експлуатаційну ефективність у різноманітних морських сценаріях.Документ Відкритий доступ Аналіз особливостей застосування PLC технологій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Герасимчук, Юрій Олександрович; Максимов, Володимир ВасильовичДиплом містить 122 аркуши, 4 додатки, 13 таблиць та має 12 ілюстрацій з 85 використаними джерелами Мета роботи – провести теоретичний і практичний аналіз технологій передачі даних через електромережі (PLC), визначити їхні можливості, обмеження та перспективи використання в телекомунікаційних системах. Актуальність теми полягає в зростаючій потребі у створенні ефективних та економічно доцільних систем зв’язку, які можуть функціонувати без додаткової прокладки кабельної інфраструктури. Технології PLC дозволяють використовувати вже існуючі електричні мережі для передачі цифрових даних, що робить їх перспективними для використання у побуті, промисловості та енергетиці. Об'єкт дослідження – технології передачі даних через електромережі. Предмет дослідження – принципи роботи, технічні характеристики, стандартизація, переваги та недоліки PLC технологій, а також ефективність їх застосування в різних умовах. Методи дослідження – аналіз технічної літератури, порівняльний аналіз, експериментальні дослідження, математичне моделювання, обробка результатів вимірювань.