Бакалаврські роботи (ЕКІР)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Аналіз варіантів абонентського доступу при побудові мереж NGN(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Олійник, Дмитро Олександрович; Гаттуров, Віктор КавичТекстова частина дипломної роботи: 89 с., 18 рис., 11 табл., 10 джерел. Мета роботи ¾ дослідження, порівняння та обґрунтування ефективності різних варіантів абонентського доступу при побудові мереж наступного покоління (NGN) з урахуванням технічних характеристик, економічної доцільності та відповідності вимогам до якості обслуговування (QoS), з метою вибору оптимального рішення для впровадження у сучасні телекомунікаційні системи. У даній дипломній роботі розглядаються основні принципи побудови мереж наступного покоління (NGN), їх архітектура, ключові функціональні особливості та переваги у порівнянні з традиційними телекомунікаційними мережами. Окрема увага приділяється дослідженню та аналізу сучасних технологій абонентського доступу, які можуть використовуватися під час впровадження NGN. Розглянуто дротові та бездротові рішення, їх технічні характеристики, переваги та обмеження. Проведено порівняльний аналіз варіантів доступу за критеріями ефективності, вартості, надійності, пропускної здатності та відповідності вимогам до якості обслуговування (QoS).Документ Відкритий доступ Розробка архітектури мережі 5G для підтримки інфраструктури Інтернету речей у міських умовах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Литвиненко, Марина Ігорівна; Носков, Вячеслав ІвановичОбсяг дипломної роботи: 74 сторінки, 8 рисунків, 1 таблиця, 26 джерел. Мета роботи: На основі аналізу основних принципів побудови мереж 5G сформулювати технічні та організаційні рішення щодо використання таких мереж для розгортання інфраструктури Інтернету речей у міських умовах. Об’єкт дослідження: Мережі мобільного зв’язку 5G та Інтернету речей Предмет дослідження: Технічні та організаційні рішення використання мереж 5G для розгортання інфраструктури Інтернету речей У роботі розглядаються особливості архітектури та функціонування мереж п’ятого покоління (5G), а також їх взаємодія з елементами Інтернету речей. Проведено аналіз можливостей використання технологій 5G для забезпечення надійної, масштабованої та енергоефективної інфраструктури IoT у міському середовищі. Запропоновано технічні рішення щодо впровадження IoT-інфраструктури з урахуванням вимог до пропускної здатності, затримки, щільності підключень та енергоспоживання. Окрему увагу приділено організаційним аспектам розгортання таких систем: плануванню мережі, вибору архітектурних підходів (централізованих чи децентралізованих), питанням безпеки та сумісності з існуючими технологіями.Документ Відкритий доступ Застосування технології Інтернету речей при реалізації концепції «Розумний будинок»(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Кравченко, Мар’яна Сергіївна; Новіков, Валерій ІвановичРозмір пояснювальної записки – аркушів 71, містить ілюстрації 20, 1 таблицю. Ця дипломна робота присвячена темі «Застосування технології Інтернету речей при реалізації концепції «Розумний будинок»», а саме дослідженню організаційно-технічних рішень для керування інженерними системами житлового приміщення з використанням IoT-технологій. У сучасному світі активно розвивається концепція «Розумного будинку», яка передбачає інтеграцію цифрових технологій у побут для забезпечення зручності, безпеки, енергоефективності та автономності житла. Застосування Інтернету речей у цій сфері відкриває нові можливості для автоматизованого управління інженерними мережами, таких як вентиляція, освітлення, опалення, водопостачання тощо. У роботі розглянуто ключові поняття «розумного будинку», окреслено основні вимоги до таких систем, проаналізовано типове обладнання, а також технічні принципи взаємодії пристроїв у рамках єдиної IoT-мережі. Особливу увагу приділено аспектам віддаленого керування та моніторингу, що дозволяють підвищити ефективність експлуатації інженерних систем. Також у дипломній роботі представлено приклад практичного застосування IoT-рішень — проєкт «Система аварійного відключення водопостачання», який охоплює етапи визначення вхідних технічних даних, вибір обладнання, розробку логіки функціонування, обґрунтування використання відповідних технологій і протоколів передачі даних. Окремо розглянуто процес інсталяції, налаштування системи та реалізацію механізмів віддаленого керування і моніторингу.Документ Відкритий доступ Аналіз методів підвищення енергоефективності в мережах 5G(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Колесник, Ярослав Вікторович; Григоренко, Олена ГригорівнаСтруктура роботи – Дипломна робота включає реферат, зміст, перелік скорочень, вступ, три основні розділи з висновками до кожного з них, загальний висновок та список використаних джерел. Робота містить 79 сторінок, 14 ілюстрацій, 8 таблиць і базується на аналізі 43 джерел інформації. Актуальність роботи - З розвитком телекомунікаційних технологій та збільшенням обсягів передавання даних зростає необхідність у підвищенні енергоефективності мереж нового покоління, зокрема 5G. Зниження енергоспоживання при одночасному підвищенні швидкості та продуктивності передачі даних є важливим аспектом для сталого розвитку телекомунікаційних систем. Оптимізація енергоспоживання в мережах 5G сприяє зменшенню екологічного впливу технологій та забезпечує їхню ефективну експлуатацію. Мета роботи – Дослідження зосереджується на всебічному аналізі сучасних підходів і стратегій, спрямованих на підвищення енергоефективності в телекомунікаційних мережах п’ятого покоління (5G). Особлива увага приділяється вивченню існуючих механізмів зниження енергоспоживання, оцінці актуальних технологічних рішень, а також впровадженню інновацій, зокрема систем на основі штучного інтелекту, алгоритмів машинного навчання та відновлюваних джерел енергії. Основною метою цього дослідження є формулювання практичних рекомендацій, що дозволять оптимізувати використання енергоресурсів, забезпечуючи стабільну та ефективну роботу інфраструктури 5G. Об’єкт дослідження – технологічні процеси забезпечення зв’язку в мережах 5G. Предмет дослідження – підходи, методи та технологічні рішення для підвищення енергоефективності в мережах 5G та їх аналіз. Методи дослідження – використання комплексного підходу, що включає теоретичний аналіз наукової літератури, систематичний огляд сучасних технологій, а також емпіричний аналіз даних. Отримані результати – визначено ключові фактори, що впливають на енергоспоживання в мережах п’ятого покоління; наголошено на важливості застосування енергоефективних мережевих архітектур і протоколів зв’язку; встановлено, що комплексне впровадження сучасних методів і стратегій може значно покращити енергоефективність мереж 5G.Документ Відкритий доступ Аналіз протоколів рівня застосувань в мережах Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Зазимкін, Ярослав Вадимович; Григоренко, Олена ГригорівнаДипломна робота обсягом 98 сторінок складається з переліку скорочень, вступу, чотирьох розділів, загальних висновків та переліку посилань на 42 джерел. Також містить 15 рисунки. У першому розділі було розглянуто базові положення ІоТ - від визначення поняття до архітектури, перспектив розвитку та ролі моделей, таких як OSI, у проєктуванні систем. Аналіз архітектури показав, що ІоТ-середовище є багаторівневою інфраструктурою, де прикладний рівень відіграє вирішальну роль у забезпеченні взаємодії між пристроями та сервісами. Другий розділ був присвячений огляду найпоширеніших прикладних протоколів, серед яких MQTT, DDS, CoAP, AMQP, HTTP/HTTPS, XMPP і LwM2M. Кожен із них має власні переваги, обмеження та сфери доцільного використання. У третьому розділі було здійснено поглиблений технічний аналіз специфікацій кожного протоколу. Порівняння охопило формат повідомлень, рівні QoS, механізми захисту, структуру обміну та підтримку розширень. Особливу увагу було приділено транспортному рівню, типам доставки, типізації даних і засобам забезпечення сумісності. Четвертий розділ акцентував увагу на практичних аспектах - впровадженні протоколів у побутових, промислових, робототехнічних, військових і адміністративних середовищах. На прикладах було показано, як конкретні протоколи застосовуються для збору даних, керування пристроями, забезпечення взаємодії та побудови масштабованих інфраструктур.Документ Відкритий доступ Аналіз побудови мереж Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Рибак, Іван Андрійович; Максимов, Володимир ВасильовичПояснювальна записка дипломної роботи містить 99 сторінок, включає 27 рисунків та 6 таблиці. У процесі підготовки було опрацьовано 22 джерела. Метою дипломної роботи є дослідження принципів побудови, особливостей функціонування та архітектури мереж Інтернету речей, а також аналіз напрямів їх практичного застосування та розгляд прикладів існуючих мереж ІоТ. У цій дипломній роботі проведено аналіз та дослідження принципів побудови мереж Інтернету речей, що охоплюють як теоретичні засади теми, так і практичні приклади реалізації IoT-систем в Україні та за кордоном. Розглянуто концепцію «розумного сільського господарства» та описано способи впровадження IoT у цій галузі. Зроблений аналіз Індустрії 4.0, у межах якого розглянуто, як Інтернет речей змінює підходи до виробництва, автоматизації та контролю на підприємствах. Проведене дослідження концепції «розумного міста» та впровадженні IoT у міське середовище, зокрема проаналізовано роботу мереж лічильників, що передають дані у режимі реального часу. Зроблений огляд сучасних технологій передачі даних у мережах IoT, таких як LoRaWAN, NB-IoT, Wi-Fi, Zigbee та інших. Проведено порівняння їх характеристик з урахуванням потреб різних сфер застосування.Документ Відкритий доступ Методика проєктування гібридної мережі FTTC/FTTB для міської агломерації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Сєркін, Антон Олександрович; Носков, Вячеслав ІвановичОбсяг роботи 93 сторінки, 60 ілюстрацій, 7 таблиць, 16 джерел літератури. Мета роботи: 1. Розробка рекомендацій щодо технічних рішень побудови мережі доступу за технологією PON в різноманітних умовах міської агломерації; 2. Розробка методики проєктування мережі доступу FTTC/FTTB для міської агломерації. Актуальність теми: Актуальність теми пов'язана зі значною поширеністю мереж доступу за технологією PON, яка стала фактично золотим стандартом побудови мереж доступу. Це вимагає системних підходів в розробці технічних рішень на етапі проєктування мережі доступу, зокрема для архітектур FTTB та FTTC, що найбільш поширені в міських умовах. Рекомендаціям щодо вибору технічних рішень та розробці методики проєктування мереж доступу для міської агломерації і присвячена дипломна робота. Об'єкт дослідження: Мережа доступу за технологією PON. Предмет дослідження: Технічні принципи та методика проєктування мереж доступу для міської агломерації. У даній роботі розглядається методика проєктування мережі доступу FTTC/FTTB для міської агломерації з урахуванням сучасних технологій побудови пасивних оптичних мереж (PON); аналізуються архітектури FTTC, FTTB, FTTH, їхні особливості, переваги та недоліки; принцип функціонування мереж на основі GPON та GEPON; надаються рекомендації щодо вибору оптимальних технічних рішень з урахуванням щільності забудови, оптичного бюджету, економічної доцільності та технічних обмежень; детально описується основні етапи проєктування, вимоги до обладнання, топології мережі, способи прокладання кабелю та проводяться розрахунки для прикладного впровадження мереж в умовах міста.Документ Відкритий доступ Застосування хмарних технологій в Інтернеті речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Скиба, Віктор Васильович; Максимов, Володимир ВасильовичДипломна робота на тему «Застосування хмарних технологій в Інтернеті речей» складається з переліку умовних скорочень, вступу, основної частини, що містить три розділи, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг текстової частини роботи містить: 87 сторінок, 4 рисунки, 4 таблиці та 81 джерело. Під час виконання роботи було комплексно розглянуто теоретичні питання стосовно хмарних технологій та Інтернету речей, а саме архітектуру, моделі хмарних обчислень, історію розвитку, принцип їх інтеграції, переваги, виклики та недоліки. Також було досліджено перспективи хмарних технологій в Інтернеті речей. Особлива увага була приділена аналізу прикладів застосування хмарних технологій в Інтернеті речей, зокрема в розумних містах. Мета роботи – дослідження та аналіз інтеграції хмарних технологій та Інтернету речей (IoT), зокрема переваг та викликів їх інтеграції, впливу на управління даними, безпеку, інновації та перспективи подальшого розвитку.Документ Відкритий доступ Аналіз методів підключення мереж Інтернету речей до інфокомунікаційних мереж(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Діденко, Олексій Володимирович; Максимов, Володимир ВасильовичДипломна робота на тему «Аналіз методів підключення мереж Інтернету речей до інфокомунікаційних мереж» складається з списку скорочень, вступної частини, 5 розділів, висновків, літератури. ЇЇ текстова частина містить: 124 сторінки, 40 рисунків, 4 таблиць та 58 джерел. В даній роботі розгорнуті теоретичні принципи будування та впровадження інфокомунікаційної мережі та структуру взаємодії пристроїв IoT через мережу зв’язку. Охарактеризовано взаємодію інтернет речей за еталонною моделлю IoT, та за стеком проколів TCP/IP та OSI здійснено огляд технологій та протоколів підключення для функціонування мережі IoT. Розбір роботи та функцій шюза IoT, як головного пристроя поєднання пристроїв IoT до інфокомунікаційної мережі та огляд технологій які рекомендовані для підключення шлюза до інфокомунікаційної мережі та технології підключення пристроїв IoT до шлюзу IoT. Завершення роботи підкреслено розрахунком транспортного ресурсу, на прикладі системи розумного зрощування, що побудована на основі мережі LoRa, та характеристику самого шлюза IoT, його можливості.Документ Відкритий доступ Побудова корпоративної мультисервісної мережі з використання технології IP/MPLS(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Соколов, Олександр Іванович; Мошинська, Аліна ВалентинівнаТекстова частина дипломної роботи: 63 с., 10 рис., 39 джерел. Мета роботи – дослідження теоретичних основ і практичне впровадження корпоративної мультисервісної мережі з використанням технології IP/MPLS, що забезпечує ефективну, масштабовану, безпечну та надійну передачу різних типів трафіку – даних, голосу та відео. У дипломній роботі розкрито поняття корпоративної мережі, її роль у сучасному бізнес-середовищі, проведено аналіз топологій, типів мереж та їх функціональних характеристик. Основну увагу приділено принципам роботи технології IP/MPLS, її порівнянню з традиційними IP-мережами, перевагам впровадження в корпоративному середовищі, таким як підтримка QoS, масштабованість, гнучкість та відмовостійкість. На основі аналізу потреб організації розроблено архітектуру мультисервісної мережі з логічним поділом на рівні доступу, агрегації та ядра. Обґрунтовано вибір обладнання та протоколів маршрутизації (OSPF, BGP), а також реалізацію сервісів VPN, VLAN та VRF. Практична частина передбачає побудову моделі мережі в GNS3 із впровадженням MPLS, налаштуванням внутрішньої та зовнішньої маршрутизації, забезпеченням пріоритету трафіку та конфігурацією безпечного доступу. Налаштовану мережу протестовано в умовах моделювання реальних бізнес-сценаріїв: відеоконференцій, віддаленого доступу, обміну файлами та резервного копіювання. Показано, що запропоноване рішення повністю відповідає функціональним і нефункціональним вимогам, забезпечує надійність, продуктивність і можливість подальшого розширення.Документ Відкритий доступ Аналіз протоколів передачі даних у мережах електронних комунікацій для мультимедійного мовлення прямих трансляцій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Костюк, Володимир Артемович; Новіков, Валерій ІвановичТекстова частина дипломної роботи: 123 с., 5 рис., 14 табл., 19 джерел. Мета роботи — аналіз протоколів передачі даних у мережах електронних комунікацій з метою забезпечення ефективної мультимедійної трансляції у режимі реального часу, визначення їх переваг, недоліків та оптимального використання залежно від умов трансляції. У роботі досліджено основні характеристики протоколів TCP, UDP, SRT, WebRTC, HLS, MPEG-DASH та QUIC, здійснено порівняльний аналіз їх функціональності, затримки, адаптивності, масштабованості, надійності та ресурсозатратності. Проаналізовано критерії оцінювання ефективності, зокрема затримку, джиттер, втрати пакетів, якість відео та аудіо, безпеку та сумісність.Запропоновано рекомендації щодо вибору протоколу відповідно до типу трансляції (VoD, live, інтерактив), технічних обмежень та сучасних вимог, з урахуванням впливу технологій 5G, edge computing та AI-адаптації. Обґрунтовано доцільність використання гібридних архітектур і сучасних протоколів для підвищення якості стрімінгу у кіберспортивних, освітніх та медіа-проєктах.Документ Відкритий доступ Аналіз технічних принципів побудови транспортної мережі мобільного зв’язку 5G(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Геращенко, Максим Ігорович; Носков, Вячеслав ІвановичОбсяг роботи 72 сторінки, 11 ілюстрацій, 45 джерел літератури. Мета роботи: Проаналізувати технічні принципи побудови транспортної мережі мобільного зв’язку 5G, що дозволяють забезпечувати високошвидкісну, надійну і масштабовану інфраструктуру для передачі даних у сучасних мобільних мережах. Це дослідження спрямоване на вивчення ключових технологічних рішень, що лежать в основі транспортної мережі 5G, таких як використання міліметрових хвиль, багатоканальне передавання даних, віртуалізація мережевих функцій, програмно-визначені мережі, а також розподілені обчислення на периферії. Актуальність теми: Розвиток мобільних комунікацій є одним із ключових факторів у цифровій трансформації суспільства, впровадженні інноваційних технологій і підвищенні ефективності багатьох галузей. П’яте покоління мобільного зв’язку (5G) є наступним важливим кроком у розвитку бездротових технологій, що дозволяє забезпечити значно вищу пропускну здатність, знижені затримки та масштабну підтримку підключених пристроїв. У сучасному світі, де обсяг переданих даних зростає експоненційно, 5G стає базовою технологією для реалізації концепцій Інтернету речей (IoT), розумних міст, індустрії 4.0, автономного транспорту та розширених реальностей (AR/VR). Об’єкт дослідження: мережа мобільного зв’язку 5G. Предмет дослідження: транспортні технології в мережах 5G.Документ Відкритий доступ Застосування технологій Інтернету речей в задачах управління міським трафіком(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Артем’єв, Владислав Сергійович; Новіков, Валерій ІвановичОбсяг роботи: 83 сторінки, 24 ілюстрацій, 3 таблиці, 13 джерел літератури. Мета роботи: Систематизація та аналіз наявної наукової інформації про можливості застосування технології Інтернету речей при вирішенні задач, пов’язаних з управлінням міським трафіком. Об’єкт дослідження: Системи управління міським трафіком із використанням технологій Інтернету речей . Розглянуто: • Теоретичні основи Інтернету речей та проблеми міського трафіку; • Сучасні рішення IoT для аналізу та оптимізації дорожнього руху; • Пристрої, сенсори, протоколи зв’язку та застосування AI в інтелектуальному управлінні транспортом; • Структурно-функціональні схеми IoT-систем для розумного міста; • Проблеми впровадження: безпека, масштабованість, інтеграція з інфраструктурою; • Реальні кейси застосування технологій у містах світу — Стокгольмі, Барселоні, Кельні, Токіо. У даній роботі представлено повний цикл аналізу та проєктування системи інтелектуального управління міським трафіком на основі технологій Інтернету речей. Особливу увагу приділено принципам побудови адаптивної системи з використанням сенсорних даних, хмарних платформ та алгоритмів штучного інтелекту. Робота включає в себе дослідження технічної бази IoT, порівняння традиційних та сучасних підходів до управління транспортом, прикладні рішення для міської інфраструктури, а також економічний, соціальний та екологічний ефект від впровадження подібних систем.Документ Відкритий доступ Проектування IoT-інтегрованої WiFi-мережі для паркінгових систем(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Сподинець, Артем Владиславович; Шмігель, Богдан ОлеговичТекстова частина дипломної роботи: 79 с., 37 рис., 2 табл., 34 джерел. Мета роботи — дослідження та проєктування IoT-інтегрованої WiFi-мережі для систем розумного паркування, аналіз апаратних та програмних рішень, порівняння сучасних технологій та протоколів зв’язку, а також реалізація концептуальної моделі розумного паркомісця. У дипломній роботі розглянуто фундаментальні принципи функціонування Інтернету речей (IoT), основні архітектури обчислень (Edge, Fog, Cloud), технології бездротового зв’язку (Wi-Fi, Zigbee, LoRa, NB-IoT, Bluetooth), а також відповідні протоколи передачі даних (MQTT, CoAP, HTTP). Проведено глибокий аналіз ринку смарт-паркування, включаючи вивчення рішень від провідних компаній: Urbiotica, Nwave, Parklio, та Parquery. Окремо розглянуто апаратну складову сучасних паркінгових систем: мікроконтролери, сенсори присутності, камери, засоби індикації та актуатори. Результатом роботи стало створення функціонального прототипу моделі розумного паркувального місця у середовищі Cisco Packet Tracer з використанням Wi-Fi-мережі та елементів автоматизації на базі сенсорів руху та smart-ламп.Документ Відкритий доступ Кібербезпека в мережах Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Олейников, Назар Сергійович; Григоренко, Олена ГригорівнаТекстова частина дипломної роботи: 63 с., 10 рис., 1 табл., 41 джерел. Мета роботи - аналіз загроз і вразливостей в мережах IoT та надання рекомендацій щодо забезпечення кібербезпеки в мережах IoT. Об'єктом даного дослідження виступають мережі та пристрої IoT. Предметом дослідження є кібербезпека в мережах Інтернету речей. Актуальність теми обумовлена масштабним впровадженням пристроїв, їхньою вразливістю та потенційно катастрофічними наслідками атак. У дипломній роботі розкрито поняття та архітектура Інтернету речей, розглянуті основні технології, протоколи та стандарти ІоТ, проведено аналіз загроз й вразливостей ІоТ-систем і проблем безпеки в ІоТ та необхідність їх вирішення. Розглянуто вплив кіберзагроз на критичну інфраструктуру. Обгрунтовано методи та засоби забезпечення кібербезпеки в ІоТ, надано практичні рекомендації щодо підвищення рівня безпеки ІоТ-систем.Документ Відкритий доступ Аналіз технологій та протоколів фізичного та канального рівня мереж Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Семенюк, Юлія Сергіївна; Носков, Вячеслав ІвановичОбсяг роботи 102 сторінки, 18 ілюстрацій, 15 таблиць, 18 джерел літератури. Актуальність дослідження полягає в необхідністі ефективного вибору комунікаційних технологій відповідно до специфіки застосування. Різноманіття стандартів, таких як Wi-Fi, Bluetooth, Zigbee, LoRaWAN, NB-IoT та інших, потребує детального аналізу їх характеристик, переваг та обмежень для визначення оптимальних рішень у конкретних сценаріях. Правильний вибір технологій фізичного та канального рівнів дозволяє суттєво підвищити ефективність функціонування IoT-систем, оптимізувати їх енергоспоживання та забезпечити стабільність і якість обміну даними між пристроями. Мета дослідження: підвищити ефективність побудови та експлуатації IoT-систем шляхом аналізу сучасних технологій і протоколів фізичного та канального рівнів та розробки практичних рекомендацій щодо їх оптимального вибору для різних сценаріїв використання. Об’єкт дослідження: процеси передавання даних у мережах Інтернету речей на канальному та фізичному рівнях. Предмет дослідження: методи та протоколи забезпечення зв’язку на канальному та фізичному рівнях мереж Інтернету речей. Методи дослідження: аналіз наукової та технічної літератури, порівняльний аналіз характеристик фізичних і канальних протоколів, моделювання роботи IoT-мереж, емпіричний аналіз результатів моделювання, метод узагальнення для формування практичних рекомендацій. Наукова новизна отриманих результатів полягає у систематизації знань про сучасні технології фізичного та канального рівнів, у виявленні залежностей між вибором протоколів і параметрами ефективності IoT-систем, а також у розробці структурованих рекомендацій щодо вибору технологій для різних класів IoT-застосувань. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що запропоновані рекомендації можуть бути використані при проектуванні нових IoT-систем, оптимізації існуючих рішень, а також у навчальному процесі для підготовки фахівців з IoT та мережевих технологій.Документ Відкритий доступ Використання хмарних сервісів для збору, зберігання та аналізу даних з ІоТ-пристроїв(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Щітка, Нікіта Олегович; Шмігель ,Богдан ОлеговичТекстова частина дипломної роботи: 81 с., 27 рис., 6 табл., 23 джерела. Мета роботи – дослідити основні теоретичні та практичні аспекти використання хмарних сервісів для збору, зберігання та аналізу даних з IoT пристроїв. Метою є побудова надійної архітектури IoT рішень, використовуючи хмарні технології, а також аналіз їхніх переваг і можливостей на прикладі платформ AWS, Microsoft Azure та Google Cloud. У даній роботі розглядаються основні принципи функціонування IoT технологій, архітектур та сервісів, що надаються хмарними платформами для підтримки IoT рішень. Зокрема, аналізуються платформи AWS, Azure та Google Cloud, їхні сервіси для інтеграції пристроїв, зберігання даних, а також обробки та аналізу отриманих даних у реальному часі. У роботі також визначено вибір платформи AWS як оптимального рішення для реалізації IoT проектів, завдяки високій гнучкості, масштабованості та широкому спектру інструментів. У практичній частині дослідження проведено емулювання IoT пристроїв за допомогою AWS IoT Core та сервіса AWS Lambda для обробки даних, що дає можливість перевірити реальну ефективність платформи при роботі з даними, отриманими від пристроїв. На основі експериментів підтверджено, що AWS є найкращим вибором для розвитку IoT рішень завдяки зручному інтерфейсу, високій продуктивності та гнучкості у налаштуванні. Завершенням роботи є рекомендації щодо вибору хмарної платформи для IoT рішень, а також прогнози щодо майбутнього розвитку IoT та хмарних технологій, що відкривають нові можливості для автоматизації, управління і аналізу даних у реальному часі.Документ Відкритий доступ Розробка шлюзу ІоТ на основі мікроконтролера Raspberry PI та інтерфейсу LTE/NB-IoT SIM7000E(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Гаврилюк, Олександр Володимирович; Осипчук, Сергій ОлександровичТекстова частина дипломної роботи: 80 с., 7 рис., 2 табл., 32 джерел. Мета роботи розробка автономного шлюзу Інтернету речей (IoT) на основі мікрокомп’ютера Raspberry Pi та стільникового модему SIM7000E, здатного передавати координати GPS до кінцевого користувача в умовах як наявного, так і відсутнього інтернет-з’єднання. Об’єкт дослідження – стандарти та технології 3GPP (LTE/NB-IoT) для побудови рішень IoT. Предмет досліджень – дослідження і налаштування рішень IoT на основі модуля зв’язку 3GPP SIM7000E та мікроконтролера Raspberry Pi. У дипломній роботі розглянуто принципи побудови IoT-систем, структуру шлюзових рішень, можливості модуля SIM7000E та мікрокомп’ютера Raspberry Pi. Проаналізовано сучасні протоколи передавання даних (TCP, HTTPS), методи забезпечення захищеності з'єднання (TLS), а також технології мобільного зв’язку LTE Cat-M1 та NB-IoT. Основну увагу приділено реалізації гібридної логіки передавання GPS-даних: за наявності Wi-Fi координати надсилаються через HTTPS-з’єднання напряму до Telegram-бота, у разі його відсутності – модем за ініціативою Raspberry Pi встановлює TCP-з’єднання із хмарним сервером, який пересилає координати до Telegram. Практична частина включає програмну реалізацію всіх логічних сценаріїв, взаємодію з SIM7000E через AT-команди, налаштування перевірки з’єднання, відправку даних через Telegram Bot API та створення сервісу TCP Listener на стороні хмарного сервера. Систему протестовано в умовах перемикання режимів із та без підключення до інтернету. Результати підтверджують працездатність запропонованого рішення, яке забезпечує надійну передачу координат в реальному часі в умовах обмеженого доступу до мережі, мінімізує втрати даних та не потребує постійного втручання користувача.Документ Відкритий доступ Законодавство та стандартизація ЄС з забезпечення розгортання та оперативного використання інтелектуальних транспортних систем(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Борейко, Артем Петрович; Горицький, Віктор МихайловичТекстова частина дипломної роботи: 71 с., 4 рис., 24 джерел., таблиці 3 Мета роботи – Дослідження сучасного стану та перспектив застосування інформаційно-комунікаційних технологій з забезпечення розгортання та оперативного використання інтелектуальних транспортних систем у сфері автомобільного транспорту.. У дипломній роботі проведено системне дослідження інтелектуальних транспортних систем (ІТС) у контексті їхньої архітектури, стандартів і перспектив впровадження в Україні. Надано визначення ІТС як сукупності інформаційних та комунікаційних технологій, що забезпечують підвищення безпеки, ефективності та сталості транспортної інфраструктури. Розглянуто історичні етапи розвитку ІТС, взаємозв’язок із концепцією Інтернету речей (IoT), а також нормативну базу Європейського Союзу, зокрема Директиву 2010/40/ЄС і пов’язані з нею оновлення. Особливу увагу приділено аналізу стандарту ISO 21217:2020, який визначає архітектуру стаціонарного зв’язку для ІТС. Описано його ключові компоненти, принципи побудови комунікаційного стеку, взаємодію з іншими стандартами (ISO 21218, ISO 24102, ISO 24101), а також значення стандартизації для забезпечення інтероперабельності в багатокомпонентних транспортних системах. Практична частина дослідження включає оцінювання ефективності впровадження ІТС на основі методологій, таких як SWOT-аналіз і вимірювання продуктивності за ключовими показниками (затримка, доступність, безпека). Наведено демонстраційні сценарії функціонування ІТС на основі симуляцій, що моделюють обмін повідомленнями CAM, інтеграцію з мережами 5G, V2X і використання елементів штучного інтелекту для прийняття рішень у режимі реального часу. Розглянуто перспективи подальшого розвитку ІТС у контексті цифровізації транспортної інфраструктури, а також запропоновано комплекс рекомендацій щодо впровадження ІТС в Україні. У роботі акцентовано увагу на потребі адаптації європейських стандартів, створення національної точки доступу до транспортних даних, участі в міжнародних пілотних проєктах, а також на необхідності формування нормативно-правової та технічної бази для повноцінного функціонування систем розумного транспорту.Документ Відкритий доступ Дослідження показників якості в мережах 5G(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Ходимчук, Олександр Вадимович; Мошинська, Аліна ВалентинівнаТекстова частина дипломної роботи: 69 с., 5 рис., 27 джерел. Метою роботи є аналіз показників якості зв’язку в мережах 5G та розробка рекомендацій щодо їх оптимізації для забезпечення високої якості обслуговування (QoS) та користувацького досвіду (QoE). В дипломній роботі розглядаються ключові технології мереж 5G, такі як massive MIMO, mmWave та network slicing, а також їхній вплив на показники якості зв’язку. Проаналізовано методи вимірювання та моніторингу QoS і QoE, включаючи використання інструментів iPerf та Spirent TestCenter. Досліджено способи підвищення якості зв’язку за допомогою штучного інтелекту та адаптивного керування мережею з edge computing. Наведено оцінку ефективності цих методів та рекомендації щодо їх впровадження.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »