Дисертації (ТПВ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено дисертації, які захищені працівниками кафедри.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Технологічне забезпечення якості деталей механізму фальцювання інтегральних обкладинок(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Палюх, Дмитро Олександрович; Киричок, Петро ОлексійовичПалюх Д. О. Технологічне забезпечення якості деталей механізму фальцювання інтегральних обкладинок. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 186 «Видавництво та поліграфія». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут, Київ, 2026. Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального науковоприкладного завдання технологічного забезпечення стабільної якості фальцювання інтегральних обкладинок у сучасних умовах поліграфічного виробництва шляхом підвищення довговічності та точності роботи профільних фальцювальних планок як функціонально відповідальних елементів фальцювальних систем. Актуальність дослідження зумовлена тим, що якість інтегральних обкладинок безпосередньо залежить від стабільності кінематичної та контактної взаємодії у фальцювальному вузлі, яка, своєю чергою, визначається геометрією профілю фальцювальних планок, послідовністю їх формоутворення та станом робочої поверхні. Зношування планок, деградація мікрогеометрії та порушення умов тертя призводять до геометричних відхилень фальців, перекосів клапанів і зниження якості готової продукції. У першому розділі здійснено аналіз сучасного стану технологій виготовлення інтегральних обкладинок і чинників, що впливають на їх якість та довговічність упродовж життєвого циклу. Проаналізовано роль процесу фальцювання як критичної стадії післядрукарської обробки, узагальнено основні види дефектів і показано визначальну роль фальцювальних планок у формуванні геометрії клапанів. Обґрунтовано доцільність удосконалення робочих поверхонь планок шляхом формування зміцнювального мікрорельєфу. У другому розділі розроблено науково-технічні засади технологічного забезпечення якості деталей механізму фальцювання на основі аналізу контактно-механічних, кінематичних і трибологічних параметрів процесу. Обґрунтовано вибір керованих параметрів геометрії профільних фальцювальних планок (кривини, розподілу контактного тиску, умов тертя) та показано доцільність застосування профілів із плавною зміною кривизни і керованого мікрорельєфу для стабілізації процесу формоутворення фальців. У третьому розділі виконано математичне та чисельне моделювання напружено-деформованого стану профільних фальцювальних планок зі зміцненим мікрорельєфним шаром і розгорток інтегральних обкладинок. Побудовано аналітичні та скінченно-елементні моделі, які дозволяють оцінювати вплив геометрії профілю, параметрів мікрорельєфу та режимів навантаження на концентрацію напружень, деформації клапанів і зносостійкість деталей фальцапарату. Чисельне моделювання показало, що застосування профілів фальцювальних планок із плавною зміною кривизни (евольвентних і комбінованих) дозволяє зменшити пікові напруження у матеріалі обкладинок на 15–30 % порівняно з V-подібними профілями та знизити нерівномірність розподілу контактного тиску вздовж лінії фальца, що забезпечує зменшення геометричних відхилень зведення клапанів у 1,5–2 рази та підвищує повторюваність формоутворення інтегральних обкладинок у межах тиражу. У четвертому розділі проведено експериментальні дослідження формування зміцнювального мікрорельєфу на профільних фальцювальних планках зі сталей 05кп та 08Х18Н10Б із використанням лазерного та механічного інденторного оброблення. Досліджено геометрію мікрорельєфу, мікроструктуру та мікротвердість приповерхневих шарів і встановлено, що формування зміцнювального мікрорельєфу забезпечує зростання мікротвердості приповерхневого шару у 1,3–1,8 раза порівняно з незміцненим станом та підвищення зносостійкості фальцювальних планок на 25–40 % залежно від способу оброблення і матеріалу основи. При цьому глибина та крок мікрорельєфних напрямних, сформованих лазерним і механічним інденторним способами, знаходяться у діапазоні десятків мікрометрів, що забезпечує стабілізацію умов тертя та зменшення інтенсивності контактного зношування у фальцювальному вузлі. Виявлено, що керований мікрорельєф сприяє зменшенню дисперсії коефіцієнта тертя та пригніченню режимів нестабільного ковзання типу stick–slip, що є однією з основних причин перекосів і нерівної лінії згину. У п’ятому розділі на основі отриманих теоретичних і експериментальних результатів розроблено конструкцію пристрою для фальцювання і приклеювання клапанів інтегральних обкладинок із вакуумним транспортуванням розгорток і зміцненими профільними фальцювальними планками. Реалізація запропонованих технологічних і конструктивних рішень забезпечує стабільне вакуумне утримання розгортки, обмеження поздовжніх зміщень у межах технологічних допусків та збереження геометричної точності інтегральних обкладинок при зміні формату і жорсткості матеріалу. Застосування зміцнених фальцювальних планок дозволяє збільшити ресурс їх експлуатації та зменшити потребу у переналагодженні і заміні робочих елементів, що має безпосередній техніко-економічний ефект. У висновках узагальнено основні результати дисертаційного дослідження та підтверджено, що комплексне технологічне забезпечення геометрії профілю, послідовності формоутворення та стану робочої поверхні профільних фальцювальних планок є ефективним шляхом підвищення стабільності процесу фальцювання, якості та довговічності інтегральних обкладинок. На основі проведених теоретичних та експериментальних досліджень в рамках виконання дисертаційної роботи отримано такі найбільш суттєві результати: Вперше: – розроблено та науково обґрунтовано концепцію зміцнювальних мікрорельєфних напрямних як мікрогеометричних структур на робочих поверхнях фальцювальних планок, визначено їх основні морфологічні параметри та залежність від способу формування, що забезпечує підвищення зносостійкості планок на 25–35 %, стабільність процесу фальцювання й покращення якості інтегральних обкладинок. – встановлено науково обґрунтовані підходи до вибору геометрії профілю фальцювальних планок (U-, V-, евольвентного) з урахуванням товщини та жорсткості матеріалу інтегральних обкладинок, що забезпечує рівномірний розподіл контактних напружень у зоні згину клапанів, зменшення локальних деформацій та запобігання пошкодженню обкладинок. – визначено вплив послідовності нанесення зміцнювального мікрорельєфу (до або після формування профілю) на збереження його геометрії, точність відтворення та зносостійкість робочого шару фальцювальних планок, при цьому експериментально та розрахунково встановлено, що нанесення мікрорельєфу на вже сформований профіль забезпечує мінімальні спотворення структури, тоді як нанесення його до профілювання супроводжується ризиком часткового згладжування рельєфу. – встановлено відмінності у формі та симетрії мікрорельєфу, характері зміцнення приповерхневого шару й рівні його зносостійкості під час формування зміцнювальних мікрорельєфних напрямних методами лазерного текстурування та механічного вдавлювання сферичним індентором, що дає змогу цілеспрямовано керувати співвідношенням параметрів «мікротвердість – відтворюваність рельєфу – шорсткість» залежно від умов роботи фальцювально-склеювальних ліній. Удосконалено: – технологічні підходи до зміцнення робочих поверхонь фальцювальних планок шляхом інтеграції вибору профілю, послідовності нанесення та способу формування мікрорельєфних напрямних у єдину технологічну схему, що дозволило сформувати узагальнену модель прийняття технологічних рішень, здатну прогнозувати експлуатаційні показники планок (зносостійкість, стабільність фальцювання, чутливість до зміни матеріалу обкладинок) ще на етапі проєктування технології. Набули подальшого розвитку: – наукові обґрунтування екологічно орієнтованих технологій післядрукарської обробки інтегральних обкладинок, у межах яких підвищення довговічності деталей механізму фальцювання розглядається як інструмент ресурсоощадження, що забезпечує зменшення частоти заміни інструменту, скорочення обсягу технологічних відходів і зниження екологічного навантаження поліграфічного виробництва без погіршення якості готової продукції. Апробацію результатів дисертаційної роботи здійснено шляхом виробничих випробувань процесу фальцювання та приклеювання клапанів розгорток інтегральних обкладинок із використанням запропонованих технологічних і конструктивних рішень на поліграфічному підприємстві ТОВ «ВКП «СТ-ДРУК» (м. Київ). Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес Навчально-наукового видавничо-поліграфічного інституту під час проведення лекційних та лабораторних занять з дисциплін «Післядрукарські процеси» та «Технології виготовлення паковань та етикеток», які забезпечує кафедра технології поліграфічного виробництва, для студентів спеціальності 186 «Видавництво та поліграфія». Факт упровадження підтверджено відповідними актами та довідками.Документ Відкритий доступ Удосконалення технології друкування фарбових струмопровідних шарів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Бардовський, Богдан Олександрович; Киричок, Тетяна ЮріївнаБардовський Б. О. Удосконалення технології друкування фарбових струмопровідних шарів. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 186 Видавництво та поліграфія (18 Виробництво та технології). – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2026. Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального науково-прикладного завдання – удосконалення технології друкування фарбових струмопровідних шарів на паперових основах шляхом удосконалення процесів попередньої обробки коронним розрядом і пост-обробки термоциклюванням у кліматичній камері для підвищення якості струмопровідних доріжок. Друкована електроніка є одним із перспективних напрямів розвитку сучасних поліграфічних і електронних технологій, орієнтованих на створення гнучких, легких та функціональних електронних виробів. Особливий інтерес у цьому напрямі становить використання паперових основ як екологічно безпечних, доступних і придатних до масштабованого рулонного виробництва носіїв. Водночас природна пористість, шорсткість і гідрофільність паперу зумовлюють низьку адгезію та нестабільність електрофізичних характеристик струмопровідних шарів, сформованих друкарськими методами. Це обмежує можливості промислового застосування паперових основ у друкованій електроніці та потребує вдосконалення технологічних процесів їх підготовки й обробки. У зв’язку з цим актуальним науково-прикладним завданням є розроблення та обґрунтування технологічних рішень, спрямованих на підвищення якості, адгезії та стабільності струмопровідних шарів, нанесених трафаретним друком на паперові основи. Робота безпосередньо узгоджується з темами ініціативних кафедральних науководослідних робіт: «Технології забезпечення якості фарбових та функціональних шарів» та «Теоретико-методологічні засади забезпечення зносостійкості поліграфічної продукції». Метою дисертаційної роботи є удосконалення технологічного процесу друкування провідних шарів трафаретним друком з урахуванням поверхневих властивостей паперових основ. Для досягнення поставленої мети в роботі, основний зміст якої викладено в чотирьох розділах, виконано низку завдань. У розділі 1 «Cучасний стан та проблеми створення елементів друкованої електроніки на паперових основах» проведено аналітичний огляд сучасного стану технологій друкованої електроніки, здійснено класифікацію методів нанесення функціональних шарів та матеріалів основ з урахуванням їх придатності до формування струмопровідних доріжок. Проаналізовано друкарські та вакуумні технології нанесення провідних шарів, виконано порівняння трафаретного, струминного друку та магнетронного напилення за критеріями собівартості, масштабованості, сумісності з паперовими основами та механічної стійкості. Досліджено властивості паперових, полімерних і гібридних основ, а також матеріали струмопровідних фарб, що застосовуються у друкованій електроніці. Узагальнено методи кількісної оцінки мікрорельєфу та поверхневої енергії паперових основ, включно з параметрами шорсткості, змочуваності та фрактальної розмірності, і сформульовано передумови для вдосконалення технологічного процесу формування струмопровідних шарів на папері. У розділі 2 «Матеріали і методи дослідження» розроблено загальний алгоритм проведення експериментальних досліджень, спрямованих на оцінювання впливу попередньої обробки паперових основ на якість струмопровідних доріжок друкованої електроніки. Обґрунтовано вибір матеріалів, зразків паперових основ, струмопровідних фарб і металів, а також устаткування для проведення досліджень. Описано удосконалену методику обробки поверхні паперу коронним розрядом із варіюванням режимів, методи формування провідних доріжок трафаретним друком і магнетронним напиленням, а також комплекс методів контролю морфологічних, адгезійних та електрофізичних характеристик. Сформовано методику імітації експлуатаційних впливів, що включає механічні, хімічні та температурні навантаження, і визначено порядок вимірювання електричних параметрів до та після випробувань, що забезпечує відтворюваність і достовірність експериментальних результатів. У розділі 3 «Дослідження стану поверхні паперових основ та якості струмопровідних шарів друкованої електроніки» наведено результати експериментальних досліджень щодо впливу попередньої обробки паперових основ коронним розрядом на морфологічні та фізико-хімічні характеристики їхньої поверхні. Проаналізовано зміну параметрів мікрорельєфу, змочуваності та фрактальної розмірності поверхні матового і глянцевого паперу залежно від режимів обробки. Досліджено взаємозв’язок між характеристиками поверхні паперових основ і електрофізичними показниками струмопровідних доріжок, сформованих трафаретним друком, зокрема питомим опором та стабільністю провідних властивостей. Встановлено закономірності впливу параметрів попередньої обробки на відтворюваність геометричних характеристик друкованих ліній та експлуатаційну стійкість провідних шарів. У розділі 4 «Удосконалений технологічний процес підготовки паперової основи до нанесення електропровідних доріжок трафаретним друком» на основі результатів експериментальних досліджень розроблено та обґрунтовано удосконалений технологічний процес виготовлення елементів друкованої електроніки на паперових основах. Встановлено вплив параметрів попередньої обробки коронним розрядом і після друкарської термічної обробки на морфологічні характеристики поверхні, змочуваність, фрактальну розмірність та електрофізичні показники струмопровідних доріжок. Із використанням методу аналізу ієрархій здійснено багатокритеріальне оцінювання факторів, що визначають якість і стабільність друкованих провідних шарів, та визначено раціональні режими обробки паперової основи. Сформульовано практичні рекомендації щодо вибору типу основи, режимів коронування і термообробки, а також розроблено схему удосконаленого технологічного процесу, придатного для впровадження у виробництво елементів друкованої електроніки. Результати виконання дисертаційної роботи полягають у тому, що: Вперше: - науково обґрунтовано раціональний технологічний процес нанесення елементів друкованої електроніки на паперових основах трафаретним друком на основі аналізу розроблених класифікацій способів нанесення, матеріалів основ, струмопровідних фарб та розробленої ієрархії факторів забезпечення якісних струмопровідних доріжок, нанесених друкарськими методами, що дозволило удосконалити технологічний процес нанесення елементів друкованої електроніки на паперових основах із застосуванням трафаретного друку, де вперше комплексно, як цілісний процес, застосовано цілеспрямовану попередню обробку поверхні паперу коронним розрядом та термічну обробку у кліматичній камері, що забезпечило підвищення адгезійних властивостей та стабільності нанесених провідних шарів. - встановлено взаємозв’язок режимів обробки коронним розрядом паперових основ різного виду, їх друкарсько-технічних властивостей (змочуваності, шорсткості тощо) та показників якості (електропровідність, стабільність питомого опору, цілісність тощо) струмопровідних доріжок на основі графенових фарбових композицій, нанесених трафаретним друком на паперових основах, що разом з обґрунтуванням раціонального режиму обробки, дозволяє забезпечити підвищення стабільності електричних характеристик друкованих провідних шарів. - запропоновано новий підхід до кількісного визначення якості друкованих провідних шарів на паперових основах, який ґрунтується на запропонованому комплексному показнику якості, що формується як результат урахування низки показників якості (електропровідність, стабільність опору тощо) одразу після нанесення, а також після випробувань з імітацією впливу зовнішніх факторів, що забезпечило комплексне багатофакторне оцінювання якості нанесених шарів. - отримано комплекс експериментальних даних щодо зміни властивостей струмопровідних доріжок у результаті імітації зношування, а також встановлено кореляцію між технологічними режимами обробки шарів і зміною показників якості після імітації зношування, що дало змогу обґрунтувати вибір раціональних режимів обробки коронним розрядом, які підвищують комплексний показник якості. - встановлено механізми формування зношеності друкованих струмопровідних шарів та виокремлено види пошкодження виробів з провідними доріжками на паперовій основі, що дозволило удосконалити методику дослідження експлуатаційних властивостей надрукованих провідних доріжок проведенням механічного стирання і термоциклування та дало змогу оцінити стабільність та довговічність сформованих провідних шарів. Вдосконалено: - методологію визначення зносостійкості струмопровідних фарбових шарів, яка ґрунтується на комплексному оцінюванні якості з урахуванням імітації комплексної дії механічних, хімічних і термічних впливів на зміну електричного опору, що дає змогу підвищити точність оцінювання інтенсивності процесів деградації дозволяє встановити взаємозв’язок між мікрогеометрією основи та стабільністю струмопровідних фарбових шарів. Набула подальшого розвитку: - методологія оцінювання стану поверхні паперових основ, яка базується на розрахунку фрактальної розмірності профілю за даними безконтактної профілометрії; це дозволило вперше встановити числовий взаємозв’язок між параметрами обробки коронним розрядом та зміною геометричної складності мікрорельєфу основи. Практичне значення одержаних результатів полягає у вдосконаленні технологічного процесу виготовлення друкованої електроніки на паперових основах, зокрема у впровадженні попередньої обробки коронним розрядом та пост-обробки у кліматичній камері. Це дозволяє знизити опір струмопровідних доріжок, підвищити їхню адгезію та забезпечити стабільність функціонування електронних компонентів під впливом зовнішніх факторів. Розроблено практичні рекомендації щодо промислового застосування паперових основ у виробництві друкованої електроніки, які включають раціональні режими попередньої обробки коронним розрядом та параметри термоциклової пост-обробки.Документ Відкритий доступ Технологічне забезпечення якості форм інтагліодруку(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Баглай, Володимир Анатолійович; Киричок, Тетянa ЮрiївнаБаглай В. А. Технологічне забезпечення якості форм інтагліодруку. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 186 Видавництво та поліграфія (18 Виробництво та технології). – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2023. Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального науковоприкладного завдання – розробленню технологічного забезпечення якості форм інтагліодруку, виготовлюваних прямим лазерним гравіюванням та нанесенням захисного нітрид-хромового покриття вакуумним напиленням. Інтaглiодрук (металографічний друк) – високозахищений різновид глибокого друку, що використовується в усьому світі для захисту переважно банкнотної продукції, який є обов’язковим за рекомендаціями Інтерполу. Заходи щодо підвищення якості інтагліодруку потребують і підвищення якості форм. Найсучасніший спосіб виготовлення форм інтагліодруку – технологія прямого лазерного гравіювання – має низку переваг та технологічних можливостей порівняно з традиційною технологією травлення, однак, особливості обробки матеріалів форм лазером та подальшого нанесення захисного нітрид-хромового покриття вакуумним напиленням можуть викликати зниження тиражестійкості форм порівняно із традиційними технологіями виготовлення форм. Тому технологія прямого лазерного гравіювання з вакуумним напиленням захисного нітрид-хромового покриття потребує удосконалення, а дослідження, спрямовані на підвищення якості форм інтагліодруку є актуальним науковим та прикладним завданням, розв’язання якого сприятиме підвищенню державної безпеки в галузі банкнотного виробництва. Дисертаційна робота виконувалася в рамках науково-дослідної роботи № 2212-п, № держреєстрації 0119U100984 «Теоретичні та практичні засади забезпечення якості металографічного друку». Метою дисертаційної роботи є розроблення технологічного забезпечення якості друкарських форм інтагліодруку, виготовлених методом прямого лазерного гравіювання та вакуумного напилення захисного покриття. Для досягнення поставленої мети в роботі, основний зміст якої викладено в чотирьох розділах, виконано низку завдань. У розділі 1 «Забезпечення якості інтагліодруку в сучасному виробництві банкнотної продукції» проведено детальний порівняльний аналіз технологічних процесів виготовлення форм інтагліодруку з погляду забезпечення якості форм та в контексті екологічної безпечності їх виробництва; розроблено модель визначення екологічної ефективності формного виробництва інтагліодруку; проведено аналіз технологічних особливостей інтагліодруку, що спричиняють руйнацію форм, розроблено систему формування тиражостійкості форм інтагліодруку; сформульовано завдання дисертаційного дослідження. У розділі 2 «Матеріали та методи дослідження» розроблено загальний алгоритм проведення досліджень щодо підвищення якості форм інтагліодруку, обґрунтовано обрані матеріали, обладнання та методики, описано розроблені нові методики дослідження якості гравійованих штрихів для проведення усього комплексу експериментальних та теоретичних досліджень. У розділі 3 «Дослідження стану поверхні та приповерхневих шарів друкувальних та пробільних елементів, тиражестійкості та якості друкування форм інтагліодруку, виготовлених прямим лазерним гравіюванням з напиленням захисного покриття» наведено результати досліджень зміну стану поверхні та приповерхневих шарів гравійованих штрихів, тиражестійкості та якості друкування форм інтагліодруку, виготовлених прямим лазерним гравіюванням з напиленням захисного покриття, а також проаналізовано процеси та усі види впливів в друкарській секції машин інтагліодруку, встановлено механізми зношування в друкарській системі інтагліодруку та розроблено інтегровану модель зношування форм інтагліодруку. У розділі 4 «Удосконалений технологічний процес виготовлення форм інтагліодруку» встановлено вплив технологічних параметрів виготовлення на параметри якості гравійованих друкувальних елементів та узагальнені показники якості гравійованих штрихів форм, виготовлених прямим лазерним гравіюванням, визначено засоби забезпечення якості форм інтагліодруку, досліджено параметри якості модельних форм, виготовлених за альтернативними технологіями, та на цій основі розроблено систему технологічного забезпечення якості друкарських форм інтагліодруку; описано низку отриманих експериментальних результатів щодо взаємозвязку параметрів гравійованих штрихів з режимами виготовлення форм, сформульовано інтеглільний коефіцієнт якості гравіювання та комплексного показника якості форм доведено, що стан поверхні штрихів є ще одним додатковим фактором забезпечення зносостійкості форм. В результаті виконання дисертаційної роботи отримано такі нові наукові результати: 1. Вперше запропоновано інтегровану феноменологічну модель зношування форм інтагліодруку, яка ґрунтується на всебічному аналізі усіх видів впливу на форму на усіх етапах друкування та встановлених механізмах зношення в друкарській системі інтагліодруку, котра дозволяє встановити засоби підвищення якості форм; 2. Вперше розроблено модель визначення екологічної ефективності формного виробництва інтагліодруку, яка ґрунтується на детальному аналізі окремих етапів і технологічних складників процесів виготовлення форм, на основі якої доведено що запровадження технологічних процесів прямого лазерного гравіювання та вакуумного напилення захисного покриття дозволить знизити в 80–170 разів екологічні ризики порівняно з тиражними варіантами виготовлення форм. 3. Удосконалено феноменологічну модель формування фарбового рельєфу ІД, що із вперше одержаними експериментальними результатами взаємозв’язку профілів гравійованих ДЕ форм та проектованих профілів і режимів гравіювання вперше дозволило встановити, що визначальним для краплеподібної форми фарбового рельєфу є саме форма ГШ, які, незалежно від проектованого профілю, завжди мають кут нахилу стінок 60±10º. 4. Дістали подальшого розвитку методи комплексної багатофакторної оцінки якості поліграфічної продукції розробленням системи оцінки якості форм інтагліодруку на основі часткових показників якості гравійованих штрихів форми – інтегрального показника якості гравіювання, що разом з вперше розробленою системою технологічного забезпечення якості форм інтагліодруку та вперше визначеними засобами забезпечення якості форм дозволило виявити напрями першочергових заходів щодо підвищення якості форм, що виготовляються прямим лазерним гравіюванням. Практичне значення одержаних результатів полягає в їх застосуванні на всіх етапах виготовлення форм інтагліодруку, зокрема для корегування робочого потоку підготовки файлів для гравіювання та прилагоджування відповідно до розробленої системи технологічного забезпечення якості форм інтагліодруку. Визначені засоби забезпечення якості дозволили виявити напрями першочергових заходів – досліджень та корегування технологічного процесу виготовлення – для підвищення якості форм, що виготовляються прямим лазерним гравіюванням. Також це дозволило встановити напрямки державної політики забезпечення обладнанням спеціалізованих підприємств. Апробацію виробничих випробувань форм проведено у виробничих умовах Банкнотно-монетного двору Національного банку України. Результати досліджень впроваджено у навчальний процес КПІ ім. Ігоря Сікорського під час проведеня лекційних, лабораторних і практичних занять з дисциплін «Захист інформації в поліграфії», «Технології захисту друкованої продукції».Документ Відкритий доступ Технологічне забезпечення якості та експлуатаційних властивостей деталей поліграфічного обладнання при виготовленні інтегральних обкладинок(2021) Тріщук, Руслан Любомирович; Киричок, Петро ОлексійовичДокумент Відкритий доступ Теоретичні і практичні засади технологічного забезпечення якості книжкової продукції(2021) Палюх, Олександр Олександрович; Киричок, Петро ОлексійовичДокумент Відкритий доступ Технологічне забезпечення якості банкнот під час металографічного друку(2018) Коротенко, Олена Володимирівна; Киричок, Тетяна ЮріївнаДокумент Відкритий доступ Комплексна оцінка якості банкнот(2018) Сухіна, Єлизавета Геннадіївна; Киричок, Тетяна ЮріївнаДокумент Відкритий доступ Технологічне забезпечення виготовлення банкнотних відбитків(2016) Талімонова, Надія Леонідівна; Киричок, Тетяна Юріївна; Технології поліграфічного виробництва; Видавничо-полiграфiчний; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»