Магістерські роботи (ЕП)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Методи та засоби технічного діагностування систем автоматичного введення резерву в системах електропостачання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Оболонін, Олексій Сергійович; Зайченко, Стефан ВолодимировичАктуальність теми. Забезпечення безперебійного електропостачання відповідальних споживачів (медичні заклади, центри обробки даних, промислові підприємства з безперервним циклом) є критичною умовою технологічної та енергетичної безпеки. Системи автоматичного введення резерву (АВР) є основним засобом підвищення надійності, однак традиційні регламентні методи обслуговування не здатні виявляти приховані відмови, що виникають у режимі очікування (деградація контактів, заклинювання механізмів, втрата ємності акумуляторів). Це призводить до ілюзії надійності та фактичної неготовності системи в момент аварії. Тому перехід до методів технічного діагностування за фактичним станом є актуальним науково- технічним завданням. Мета і завдання дослідження. Метою роботи є підвищення функціональної готовності систем резервного електроживлення шляхом розробки методів та засобів інтелектуального технічного діагностування АВР за фактичним станом. Для досягнення мети поставлено такі завдання: - провести аналіз принципів побудови та функціонування систем АВР з дизель-генераторними установками (ДГУ); - дослідити характерні відмови та деградаційні процеси елементів; - розробити математичну модель оцінювання технічного стану з використанням інтегрального діагностичного показника; - дослідити залежність діагностичних ознак від параметрів роботи комутаційних елементів; - провести аналіз надійності систем АВР різної архітектури; - розробити метод визначення пріоритетів діагностування функціональних вузлів; - виконати моделювання сценаріїв технічного стану та запропонувати рекомендації щодо підвищення надійності. Об’єкт дослідження – системи автоматичного введення резерву з дизель- генераторними установками, що застосовуються для забезпечення безперебійного електроживлення відповідальних споживачів. Предмет дослідження – методи та засоби діагностування технічного стану систем АВР із ДГУ, процеси оцінювання надійності, виявлення деградації елементів та визначення пріоритетів діагностування функціональних вузлів. Методи дослідження. У роботі використано: аналіз науково-технічної літератури та нормативної бази (ПУЕ, ДСТУ); методи теорії надійності для розрахунку ймовірності безвідмовної роботи та коефіцієнта готовності; математичне моделювання станів системи АВР на основі векторів параметрів; методи нормування діагностичних ознак та побудови інтегральних показників; матричний метод для локалізації відмов за схемою «ознака – відмова»; сценарний аналіз та графічне моделювання (MS Excel). Практичне значення отриманих результатів. Розроблено практичні рекомендації щодо вибору контрольних параметрів та засобів вимірювання для різних типів АВР (контакторні схеми, системи з ДГУ, багатоввідні комплекси). Запропоновано структуру та алгоритм функціонування системи моніторингу на базі ПЛК з модулями збору даних та HMI/SCADA. Кількісна оцінка ефекту показала, що впровадження діагностування дозволяє скоротити час виявлення прихованої відмови з 8 до 2 годин (на 75%) та підвищити коефіцієнт готовності системи АВР з 0,98901 до 0,99723. Результати можуть бути використані проектними організаціями, енергетичними відділами підприємств та в навчальному процесі підготовки магістрів за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка».Документ Відкритий доступ Несприйнятливість електрообладнання до провалів напруги в електричній мережі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Філімонов, Олексій Сергійович; Волошко, Анатолій ВасильовичАктуальність теми. У сучасних електроенергетичних системах провали напруги є одним із найбільш поширених порушень якості електричної енергії, що можуть призводити до аварійних відключень електрообладнання, зупинки технологічних процесів та економічних втрат. Особливо чутливими до прова- лів напруги є системи автоматичного керування, електромагнітні реле та мік- ропроцесорні пристрої. У зв’язку з цим актуальним є дослідження параметрів провалів напруги та розроблення способів підвищення стійкості електрообла- днання до їх впливу. Мета і задачі дослідження. Метою роботи є підвищення стійкості еле- ктрообладнання до провалів напруги шляхом аналізу параметрів провалів та удосконалення підходів до резервування живлення і моніторингу якості елек- тричної енергії. Для досягнення поставленої мети було вирішено такі задачі: – проаналізовано основні типи та причини виникнення провалів напруги; – досліджено методи ідентифікації джерел порушень якості електричної енергії; – визначено вплив параметрів провалів напруги на роботу електрооблад- нання; – виконано аналіз стійкості електромагнітних реле до провалів напруги; – запропоновано підхід до підвищення стійкості електрообладнання; – виконано оцінювання економічної ефективності модернізації системи. Об’єкт дослідження. Процеси впливу провалів напруги на роботу елек- трообладнання в електроенергетичних системах. Предмет дослідження. Методи оцінювання та підвищення стійкості електрообладнання до провалів напруги. Методи дослідження. У роботі використано методи аналізу режимів електричних мереж, методи дослідження якості електричної енергії, матема- тичні розрахунки параметрів провалів напруги, а також методи аналізу стійко- сті електромагнітних реле та систем резервного живлення. Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає в такому: – удосконалено підхід до оцінювання впливу параметрів провалів напруги на роботу електрообладнання шляхом урахування глибини та тривалості провалу, що дозволяє точніше визначати рівень стійкості електротехні- чних пристроїв; – дістало подальший розвиток дослідження впливу провалів напруги на електромагнітні реле та системи автоматичного керування, що дозво- лило визначити критичні параметри порушень електроживлення. Практичне значення одержаних результатів. Запропонований підхід дозволяє зменшити кількість аварійних відключень електрообладнання, підви- щити надійність роботи електротехнічних систем та знизити негативний вплив провалів напруги на технологічні процеси. Встановлено, що використання удосконаленої системи дозволяє зменшити кількість аварійних відключень приблизно на 75 %, а річний економічний ефект може становити близько 54000 грн.Документ Відкритий доступ Фазовий дисбаланс системи живлення та його вплив на експлуатацію асинхронного двигуна(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2026) Буяло, Роман Валентинович; Волошко, Анатолій ВасильовичАктуальність теми: В сучасних реаліях електромережі нашої країни змушені працювати в умовах суттєвої нестабільності. Через пошкодження об’єктів генерації, передачі та розподілу електроенергії постійно доводиться вносити зміни в схеми електропостачання як на регіональному, так і на районному рівнях, щоб забезпечити безперервне живлення споживачів. Часті перемикання на нові схеми та зростаюче перевантаження енергетичного обладнання негативно позначаються на показниках якості електричної енергії. Одним із найпомітніших наслідків стає збільшення дисбалансу напруги. Дисбаланс напруги є одним із ключових показників якості електроенергії, оскільки він показує, наскільки відхиляється реальна трифазна система від ідеальної симетрії. Такі відхилення можуть суттєво впливати на роботу електрообладнання та технологічних процесів на пі д п р и єм с т ва х. Су ч а с н е в и р о б н и ч е о бл а д н а н н я о с н ащ е н е високотехнологічними пристроями — комп’ютерами, точними сенсорами, керованими електроприводами та іншими чутливими електронними компонентами, які особливо вразливі до будь-яких проявів дисбалансу. Порушення цих параметрів часто призводить до збоїв у роботі техніки, а в деяких випадках — навіть до повної зупинки виробничих ліній. Тому для забезпечення стабільного та надійного функціонування промислових підприємств особливо важливо знайти ефективне рішення проблеми дисбалансу напруги. Це завдання потребує постійного апаратного контролю параметрів електроенергії безпосередньо в точці живлення споживачів. Для цього рекомендується використовувати сучасні аналізатори якості електроенергії, які дозволяють оперативно фіксувати всі відхилення від нормованих значень і вчасно реагувати на них. Таким чином, вирішення проблеми дисбалансу напруги є надзвичайно актуальним завданням сучасності. Воно дозволяє забезпечити надійне та стабільне електропостачання промислових підприємств, підвищити загальну енергоефективність виробництва та суттєво знизити ризики технологічних збоїв і аварійних зупинок обладнання. Мета і задачі дослідження є комплексний аналіз існуючих та перспективних методів і технічних засобів виявлення, моніторингу та усунення дисбалансу напруги в електромережах промислових підприємств. Дослідження орієнтоване на розробку практичних рекомендацій щодо підвищення якості електропостачання, що в свою чергу забезпечить стабільну та безперебійну роботу всього електрообладнання. Об’єкт дослідження – дисбаланс напруги в електричних мережах промислових підприємств. Предмет дослідження – аналіз сучасних методів і технічних засобів виявлення та усунення дисбалансу напруги, а також розробка практичних рекомендацій щодо забезпечення стабільної та надійної роботи електрообладнання на промислових підприємствах. Методи дослідження. У процесі виконання магістерської дисертації було використано сучасне програмне забезпечення: MS Word, MS Excel та MATLAB/Simulink. Застосування цих інструментів дозволило ефективно обробляти та аналізувати отримані дані, проводити моделювання процесів, а також забезпечити якісне оформлення всіх результатів дослідження. Наукова новизна: Модифіковано метод визначення дисбалансу напруги в електричній мережі шляхом введення полярних координат, що дало можливість автоматизувати процес виявлення дисбалансу за допомогою симетричних компонент. Практичне значення отриманих результатів. У магістерській дисертації отримано важливі наукові та прикладні результати, що стосуються виявлення та усунення дисбалансу напруги в електромережах промислових підприємств. Ці результати можуть бути ефективно застосовані на практиці для вирішення завдань підвищення якості електропостачання, збільшення надійності роботи електрообладнання, а також оптимізації параметрів енергопостачання. У кінцевому підсумку це сприятиме стабільній та високоефективній роботі промислових систем у цілому. Завдання дослідження: - Провести детальний аналіз існуючих методів визначення дисбалансу напруги з урахуванням особливостей їх практичного застосування в реальних промислових умовах; - Дослідити характер впливу дисбалансу напруги на роботу різних типів електрообладнання та оцінити потенційні негативні наслідки для технологічних процесів на підприємствах; - Розробити або вдосконалити ефективний метод визначення дисбалансу напруги в електричній мережі, який стане основою для створення сучасної системи моніторингу небалансних провалів напруги; - Розробити чіткі критерії оцінки ефективності методів усунення дисбалансу напруги з обов’язковим урахуванням специфічних особливостей роботи промислових підприємств. - Розробити комплекс заходів для зменшення дисбалансу напруги, включаючи технічні рекомендації та оптимізацію параметрів електропостачання.Документ Відкритий доступ Підвищення рівня енергетичної ефективності підприємства за рахунок встановлення сонячної електростанції(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Волошин, Дмитро Сергійович; Прокопенко, Володимир ВасильовичАктуальність теми. В умовах дефіциту генеруючих потужностей, зростання вартості електроенергії та глобального тренду на декарбонізацію, питання підвищення енергетичної ефективності промислових підприємств набуває стратегічного значення. Для енергоємних виробництв, зокрема олійно-жирової галузі, впровадження власних генеруючих потужностей на базі відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) є ефективним інструментом зменшення собівартості продукції, хеджування ризиків зростання тарифів та забезпечення енергетичної безпеки. Мета і завдання дослідження. Метою роботи є підвищення рівня енергетичної ефективності підприємства шляхом обґрунтування доцільності та розробки проєкту встановлення власної сонячної електростанції (СЕС) для заміщення частини споживання із зовнішньої мережі. Для досягнення мети вирішено наступні завдання: проведено аналіз енергоспоживання підприємства; оцінено потенціал сонячної інсоляції; здійснено вибір основного обладнання; проведено імітаційне моделювання генерації у ПЗ PVsyst та електротехнічні розрахунки сумісності обладнання; розроблено фінансову модель проєкту. Об’єкт дослідження. процеси споживання та перетворення електричної енергії в системі електропостачання промислового підприємства в умовах впровадження розподіленої генерації. Предмет дослідження. сукупність технічних засобів, методів та економічних моделей підвищення енергоефективності підприємства шляхом інтеграції мережевої сонячної електростанції. Методи дослідження. У роботі використано методи статистичного аналізу (для обробки графіків навантаження), математичного та імітаційного моделювання (у середовищі PVsyst для прогнозування генерації), методи інвестиційного аналізу (NPV, IRR, PP) для оцінки економічної ефективності. Наукова новизна одержаних результатів полягає у подальшому розвитку методичних підходів до обґрунтування параметрів СЕС для власних потреб промислових підприємств, що враховують специфіку графіків навантаження та можливості механізму «активного споживача». Практичне значення одержаних результатів. Розроблено комплексне інженерне рішення щодо будівництва СЕС потужністю 1,8 МВт на базі фотомодулів Trina Solar та інверторів Huawei. Підтверджено технічну надійність системи та розраховано її окупність, що дозволяє керівництву підприємства прийняти обґрунтоване інвестиційне рішення.Документ Відкритий доступ Особливості розроблення проектної документації активного споживача за процедурою стандартного приєднання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Євсеєв, Євгеній Вадимович; Черкашина, Галина ІгорівнаАктуальність: Трансформація енергетичного сектору України в умовах євроінтеграції та викликів воєнно-часу зумовлює перехід від централізованої моделі до розподіленої генерації. Ключовим елементом цієї зміни є поява «Активного споживача» — суб’єкта, який не лише споживає, а й виробляє та продає електроенергію. Запровадження механізму самовиробництва (Net Billing) у 2023-2024 роках створило економічне підґрунтя для встановлення бізнесом власних СЕС. Однак практична реалізація таких проєктів стикається зі складними бюрократичними процедурами, колізіями між будівельним та енергетичним законодавством (зокрема, щодо класифікації робіт як «реконструкція» чи «технічне переоснащення») та жорсткими технічними вимогами операторів систем розподілу. Необхідна систематизація процесу розроблення проєктної документації для мінімізації ризиків відмови у приєднанні та оптимізації капітальних витрат. Метою даного дослідження є розроблення комплексної методики проєктування генеруючих установок активного споживача, яка синтезує вимоги містобудівних норм та кодексів систем розподілу, а також створення типового технічного рішення для комерційного об’єкта. Об’єкт дослідження: Процес приєднання та інтеграції фотоелектричних станцій споживачів до електричних мереж системи розподілу. Предмет дослідження: Особливості розроблення проєктної документації, нормативно-правове регулювання, технічні умови та алгоритми вибору обладнання для СЕС активного споживача. Практичне значення роботи. В основу дисертаційної роботи покладено розробку реального проєкту для комерційного складу у м. Ужгород. Для даного об’єкта розроблено систему потужністю 50 кВт (AC) з використанням 100 фотомодулів RSM110-8-550M та 2 гібридних інверторів Deye SUN-25K-SG01HP3-EU. Запропоновано алгоритм проходження процедури стандартного приєднання та легалізації генеруючої установки, обґрунтовано вибір схеми комутації для складної покрівлі (2 окремі дахи) та виконано розрахунок окупності за моделлю Net Billing, який підтверджує економічну ефективність рішення (термін окупності ~6,5 роки).Документ Відкритий доступ Розроблення системи енергомоніторингу житлового комплексу з використанням сучасних цифрових технологій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Плотник, Дана Анатоліївна; Чернявський, Анатолій ВолодимировичАктуальність теми дослідження. В умовах постійного зростання вартості енергетичних ресурсів, обмеженості їх постачання та підвищених вимог до енергоефективності будівель питання раціонального використання енергії набуває особливої значущості. Сучасні системи енергетичного моніторингу, побудовані на основі цифрових технологій, дають змогу здійснювати безперервний збір, обробку та аналіз даних про споживання енергоресурсів у режимі реального часу. Використання інтелектуальних алгоритмів аналізу даних, методів статистичної обробки та елементів машинного навчання забезпечує можливість виявлення аномалій, прогнозування навантажень і формування обґрунтованих рекомендацій щодо оптимізації енергоспоживання. Це створює передумови для підвищення енергоефективності будівель і зменшення фінансових витрат на енергетичні ресурси. Особливо актуальним є впровадження систем енергомоніторингу у житлових комплексах, що перебувають в управлінні об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Для ОСББ характерна необхідність оперативного контролю споживання енергії, підвищення прозорості розрахунків та прийняття управлінських рішень на основі достовірних даних. У цьому контексті розроблення комплексної системи енергомоніторингу з використанням сучасних цифрових технологій є важливим науково-практичним завданням, спрямованим на підвищення ефективності управління житловими комплексами та забезпечення сталого використання енергетичних ресурсів. Метою магістерської дисертації є розроблення системи енергомоніторингу житлового комплексу з використанням сучасних цифрових технологій з метою підвищення рівня енергоефективності та оптимізації споживання енергетичних ресурсів. Для досягнення поставленої мети у роботі вирішуються такі завдання: 1. аналіз сучасного стану та принципів енергомоніторингу житлових комплексів; 2. аналіз методів оцінки та енергоспоживання багатоквартирних будівель; 3. аналіз нормативно-правової бази та стандартів у сфері енергомоніторингу; 4. оцінка енергоспоживання та рівня енергоефективності об’єкта дослідження; 5. розроблення концепції та структури системи енергомоніторингу; 6. використання методів кластерного аналізу з метою визначення пріоритетних об’єктів для впровадження системи енергомоніторингу в будівлі; 7. обґрунтування можливостей розробленої системи у вигляді стартап- проєкту. Об’єкт дослідження - багатоквартирна житлова будівля, що перебуває в управлінні ОСББ «Ю124». Предмет дослідження - процеси збору, обробки, аналізу та візуалізації даних енергоспоживання житлового комплексу з використанням сучасних цифрових технологій та методів інтелектуального аналізу даних. Методи дослідження. У роботі використано методи енергетичного аналізу та кластерний аналіз. Наукова новизна одержаних результатів. Удосконалено підхід до організації енергомоніторингу житлового комплексу шляхом поєднання сучасних цифрових технологій із методами кластерного аналізу для класифікації споживачів енергії та виявлення нераціональних режимів споживання. Запропоновано структуру системи енергомоніторингу, орієнтовану на потреби ОСББ та управління енергоефективністю. Практичне значення роботи. Результати дослідження можуть бути використані при впровадженні та модернізації систем енергомоніторингу в житлових комплексах, що перебувають в управлінні ОСББ, а також при розробленні інформаційно-аналітичних платформ для контролю та оптимізації енергоспоживання. Запропоновані рішення сприяють підвищенню енергоефективності та зменшенню витрат на енергетичні ресурси.Документ Відкритий доступ Розроблення моделі енергетичного кооперативу в житловому комплексі як інструменту підвищення енергетичної незалежності мешканців(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Рак, Марія Павлівна; Чернявський, Анатолій ВолодимировичДецентралізація та енергоефективність є критично важливими для України в умовах енергетичної нестабільності і оскільки енергетичні кооперативи сприяють енергетичній незалежності громад, то їх моделювання в ОСББ зумовлює актуальність дослідження. Метою дослідження є розроблення моделі та рекомендацій щодо створення енергетичного кооперативу в межах об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, спрямованої на підвищення енергетичної незалежності мешканців шляхом раціонального використання енергоресурсів, впровадження відновлюваних джерел енергії та застосування енергоефективних технологій. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: - проаналізувати сучасний стан розвитку енергетичних кооперативів в Україні та Європі; - зробити огляд нормативно-правової бази функціонування енергетичних кооперативів в Україні; - оцінити потенціал використання відновлюваних джерел енергії у житлових комплексах типу ОСББ; - розробити технічну структуру енергетичного кооперативу, що включає джерела генерації, системи накопичення та розподілу енергії; - виконати математичне групування споживачів електричної енергії для виокремлення типових груп споживачів методом кластерного аналізу, задля подальшого моделювання системи резервного живлення енергетичним кооперативом; - розробити рекомендації щодо впровадження моделі енергетичного кооперативу у практику житлових комплексів України. Об’єктом дослідження є процес організації та функціонування енергетичного кооперативу в житловому комплексі типу ОСББ. Предметом дослідження є методи, моделі та організаційно-технічні рішення, що забезпечують ефективне управління енергетичними потоками в межах енергетичного кооперативу. Методи дослідження: синтез під час дослідження літературних даних; методи енергетичного моделювання для оцінки споживання електричної енергії та формування річного енергетичного балансу житлового комплексу; метод техніко-економічного обґрунтування для вибору параметрів відновлюваних джерел енергії; методи економічного аналізу, зокрема для розрахунків терміну окупності; аналітичні та розрахунково-графічні методи для побудови діаграм, схем та таблиць, що відображають розподіл енергоспоживання й ефективність запропонованих енергоефективних заходів. Наукова новизна отриманих результатів. Дістала подальший розвиток техніко-економічна модель функціонування енергетичних кооперативів шляхом застосування кластерного аналізу споживачів електричної енергії житлового комплексу, що дозволяє виокремлювати типові групи навантаження під час формування енергетичного балансу кооперативу. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні алгоритму вибору та обґрунтування параметрів системи локальної генерації електроенергії для ОСББ, який може бути використаний при прийнятті рішень щодо впровадження відновлюваних джерел енергії. Запропонована методика дозволяє на основі профілю електроспоживання будинку визначити раціональну встановлену потужність ВДЕ, оцінити очікуване зменшення споживання електроенергії з мережі та рівень енергетичної автономності, що може бути застосовано на практиці ОСББ та органами місцевого самоврядування.Документ Відкритий доступ Забезпечення гнучкості електрозабезпечення індустріальних парків шляхом можливості обміну надлишками доступної генерації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Балан, Олена Володимирівна; Ярмолюк, Олена СергіївнаАктуальність теми: енергетична безпека та стійкість функціонування критичної інфраструктури, зокрема промислових об'єктів та індустріальних парків, набули стратегічного значення в умовах сучасних викликів. Традиційні централізовані системи електропостачання демонструють вразливість перед зовнішніми впливами та мають обмежену здатність до інтеграції значних обсягів розподіленої генерації, зокрема з відновлюваних джерел енергії. Індустріальні парки, як зосередження енергоємних споживачів, вимагають не лише надійного, але й гнучкого електрозабезпечення, яке б дало можливість оперативно реагувати на зміни у навантаженні та генерації. Гнучкість електрозабезпечення в контексті індустріальних парків розглядається як здатність системи швидко адаптуватися до непередбачуваних коливань попиту та пропозиції енергії, що є характерним для відновлюваних джерел енергії (наприклад, сонце, вітер) та динамічного виробничого процесу. Неефективне використання локальної генерації, її надлишки або дефіцити призводять до значних економічних втрат і підвищеного навантаження на зовнішню мережу. Наукова проблема полягає в необхідності розробки ефективних механізмів та архітектурних рішень, які б дали можливість індустріальним паркам перейти від моделі пасивного споживача до моделі активного енергетичного вузла (мікромережі). Ключовим елементом такої трансформації є можливість обміну надлишками доступної генерації між резидентами парку. Цей обмін дає можливість максимізувати самоспоживання, зменшити залежність від зовнішньої мережі та підвищити загальну стійкість (резильєнтність) енергосистеми парку. Глобальні тенденції. Розвиток концепції Microgrids (мікромереж) та інтелектуальних систем управління енергією, наприклад, EcoStruxure Microgrid Advisor, які забезпечують автономну роботу й оптимізацію енергетичних потоків. Національні пріоритети. Україна активно працює над децентралізацією енергосистеми та впровадженням Smart Grid технологій. Індустріальні парки, що мають пільгові умови для розвитку, є ідеальними полігонами для пілотного впровадження цих рішень. Актуальність дисертаційного дослідження обумовлена потребою в теоретичному обґрунтуванні та практичній розробці алгоритмів, які мають забезпечувати: технічну гнучкість, шляхом впровадження інтелектуальних систем керування, що координують роботу розподіленої генерації (наприклад, сонячна електрична станція), установок зберігання енергії та навантаження. економічну ефективність, шляхом створення моделі внутрішнього енергетичного ринку індустріального парку, що дає можливість монетизувати або раціонально використовувати надлишки генерації. Таким чином, дослідження, зосереджене на обміні надлишками генерації, є критично важливим для забезпечення енергетичної автономності, підвищення інвестиційної привабливості індустріальних парків та зміцнення енергетичної безпеки країни в цілому. Мета та задачі дослідження: Розробка науково обґрунтованої методики й архітектурно-технічних рішень для підвищення гнучкості електрозабезпечення індустріальних парків на основі впровадження концепції мікромережі та створення ефективного механізму обміну надлишками доступної генерації між його резидентами. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні задачі: проаналізувати сучасний стан розвитку розподіленої генерації, мікромереж і систем управління енергією у світі та в Україні, з особливим акцентом на застосування в промисловому секторі; розробити функціональну та структурну схеми мікромережі індустріального парку, що забезпечує інтеграцію різнорідних джерел генерації (відновлювані джерела енергії, когенерація) й установки зберігання енергії; запропонувати математичну модель та алгоритм роботи систем управління енергією для оптимізації обміну енергією між резидентами, що забезпечить максимізацію самоспоживання, економічну ефективність та стійкість системи з урахуванням технічних обмежень; сформулювати практичні рекомендації щодо впровадження механізмів обміну генерацією у чинне енергетичне законодавство та технічні нормативи. Об’єктом дослідження є процеси забезпечення гнучкості електрозабезпечення індустріальних парків на основі архітектури мікромереж з інтелектуальним управлінням розподіленою генерацією. Предмет дослідження — теоретичні основи, методики та технічні рішення, пов’язані з обміном надлишків доступної генерації між індустріальними парками для підвищення енергоефективності та забезпечення гнучкості електрозабезпечення. Методи дослідження — для досягнення поставленої мети та вирішення визначених задач у дисертаційній роботі будуть використані такі наукові методи: системний аналіз та узагальнення — для вивчення сучасного стану проблеми, світового досвіду впровадження мікромереж та оцінки функціональних можливостей ключового обладнання (інвертори, установки зберігання енергії, систем управління енергією) та нормативно-правової бази; теорія електричних мереж і режимів роботи — для аналізу електричних зв’язків, розрахунку балансу потужності й оцінки якості електроенергії в умовах розподіленої генерації; математичне й імітаційне моделювання — для формалізації процесів генерації, споживання й обміну енергією, а також для створення моделі функціонування мікромережі індустріального парку; економіко-математичні методи — для техніко-економічного обґрунтування запропонованих рішень, оцінки інвестиційної привабливості та розрахунку ефекту від оптимізації самоспоживання й обміну надлишками генерації. інженерний розрахунок та проєктування — для верифікації технічних параметрів обладнання (наприклад, розрахунок стрінгів, потужності установок зберігання енергії) на основі фактичного матеріалу робочого проєкту. Наукова новизна одержаних результатів: вперше розроблено архітектурно-функціональну модель мікромережі індустріального парку за рахунок інтеграції розподіленої генерації (на прикладі дахової сонячної електричної станції потужністю 991,2 кВт), установки зберігання енергії (TRENE-P100B215) та системи інтелектуального керування (Energy Management Systems/Supervisory Control And Data Acquisition) для забезпечення режиму автономної роботи (island mode) та підвищення показників резильєнтності електропостачання; отримав подальший розвиток метод оцінки гнучкості електрозабезпечення індустріальних парків, що базується на аналізі здатності системи до швидкого балансування енергетичних потоків (генерація/споживання) та реалізації механізму віртуального обміну надлишками електроенергії між резидентами парку; удосконалено алгоритм інтелектуального управління енергетичними потоками, який надасть можливість в автоматичному режимі оптимізувати режим роботи сонячної електричної станції, установки зберігання енергії та внутрішньопаркових навантажень, керуючись економічними критеріями та технічними критеріями за умов динамічного енергообміну. Практична цінність: сформульовано технічні вимоги та рекомендації до схем підключення гібридних сонячних електричних станцій (інвертор PROSOLAX X3-FTH-100K та установка зберігання енергії) на промислових об'єктах, зокрема щодо верифікації механічних навантажень на дахову конструкцію (підтверджена допустимість 14,1 кг/м 2 при нормі 14,7 кг/м 2 ) та параметрів DC-стрінгування (15 панелей, 912,525 В max напруги).Документ Відкритий доступ Аналіз вимог енергоефективності в будівельному фонді з оцінюванням енергетичних характеристик будівлі та розробкою пропозицій для територіальних громад щодо проєктного менеджменту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Дорошкевич, Вікторія Олександрівна; Шовкалюк, Марина МихайлівнаАктуальність: вимоги щодо енергоефективності в будівельному фонді постійно зростають. Ці вимоги стосуються питомого енергоспоживання, зовнішніх огороджень та інженерних систем і обладнання під час проєктування нових будівель і розробки проєктів реконструкції, в тому числі під час відновлення будівель, зруйнованих під час військової агресії. В 2025 році були впроваджені нові вимоги стосовно NZEB- будівель. У зв’язку з цим актуальним є проведення енергетичного моделювання будівель та застосування різних методів і засобів аналізу її енергетичних характеристик. Вивчення особливостей технічних рішень для будівель згідно вказаних вимог є актуальним завданням для дослідження. Важливим також є роль територіальних громад для впровадження проєктів підвищення енергоефективності та досягнення національних цілей зі збереження енергії та кліматичної нейтральності. Проте успішна реалізація потребує розуміння технічних та процедурних аспектів, а також основ проєктного менеджменту, а фахівці часто перевантажені або не мають відповідних компетенцій. Застосування інструментів проєктного менеджменту дозволить покращити рівень управління під час реалізації наявного потенціалу енергозбереження у будівельному фонді. Метою даного дослідження є оцінювання енергетичних характеристик адміністративної будівлі шляхом проведення енергетичного аудиту з використанням сучасних програмно-аналітичних інструментів із застосуванням відновлюваних джерел енергії та підходів проєктного менеджменту для територіальних громад. Об’єкт дослідження: адміністративна будівля, розташована в І температурній зоні, що має два поверхи та підвальне приміщення, в якому організовано укриття. Предмет дослідження: методи, моделі та програмно-аналітичні засоби для аналізу енергетичних характеристик будівель та застосування інструментів проєктного менеджменту для реалізації проєктів підвищення енергоефективності. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі характеристик енергоефективності і застосуванні сучасного програмного забезпечення для енергетичного моделювання, а також у розробці стартап-проєкту для покращення проєктного менеджменту на рівні територіальних громад. Практична значущість: матеріали роботи можуть бути використані у навчальному процесі для підготовки фахівців у сфері енергетичного менеджменту, а також під час вибору технічних рішень для будівель і під час впровадження проєктів підвищення енергоефективності.Документ Відкритий доступ Оптимізація роботи гібридної сонячної електростанції приватного будинку за допомогою програмного середовища PVsyst(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Могилат, Маргарита Юріївна; Ткаченко, Вадим ВладиславовичАктуальність теми. Зростання тарифів на електроенергію, вимоги до енергоефективності та часті відключення електропостачання зумовили різке зростання інтересу приватних домогосподарств до автономних джерел енергії. У таких умовах гібридні сонячні електростанції набувають стратегічної цінності, адже поєднують функції генерації, резервування та оптимізації споживання. Водночас ефективність приватної гібридної електростанції значною мірою визначається коректно обраною конфігурацією: технологією модулів, кутом нахилу, температурними втратами, характеристиками інвертора, режимами роботи та реальними кліматичними умовами. Мета дослідження. Підвищення ефективності та надійності роботи гібридної сонячної електростанції приватного домогосподарства шляхом її моделювання та оптимізації у програмному середовищі PVsyst, а також аналіз основних технічних, кліматичних і експлуатаційних факторів, що впливають на річний виробіток. Об’єкт дослідження: енергетичні процеси у гібридній фотоелектричній системі. Предмет дослідження: особливості модернізації роботи гібридної сонячної електростанції. Наукова новизна. У роботі вперше для конкретного приватного домогосподарства здійснено комплексне моделювання та оптимізацію гібридної сонячної електростанції з використанням програмного середовища PVsyst. Отримані результати доповнюють існуючі підходи до проєктування побутових фотоелектричних систем та розширюють методичну базу моделювання гібридних сонячних електростанцій у програмному середовищі PVsyst. Методи дослідження. Комп’ютерне моделювання параметрів гібридної сонячної електростанції у програмному середовищі PVsyst 8.0.18 з використанням реальних кліматичних даних. Практичне значення роботи полягає в можливості застосування отриманих результатів для проєктування, модернізації та оптимізації побутових гібридних сонячних електростанцій. Розроблена конфігурація гібридної електростанції може бути використана як типове рішення для приватних домогосподарств, що прагнуть підвищити енергонезалежність та зменшити витрати на електроенергію. Моделювання у середовищі PVsyst дозволяє точно оцінювати річний виробіток, структуру втрат та поведінку системи в різних режимах, що дає змогу інсталяторам та власникам будинків приймати обґрунтовані технічні рішення щодо вибору обладнання, орієнтації та кута нахилу модулів, характеристик інвертора та можливості використання акумуляторних систем.Документ Відкритий доступ Розробка системи адаптивного вуличного освітлення з регулюванням яскравості залежно від інтенсивності руху транспортних засобів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Табачук, Роман Віталійович; Чернявський, Анатолій ВолодимировичАктуальність теми. Сучасні міста характеризуються постійним зростанням транспортних потоків, щільності забудови та споживання електричної енергії. Вуличне освітлення є однією з ключових складових міської інфраструктури, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху, комфорт мешканців і рівень енергоспоживання. Традиційні системи вуличного освітлення, які працюють за фіксованими графіками та з постійною яскравістю, не враховують реальну змінність інтенсивності руху транспортних засобів, що призводить до перевитрат електроенергії та зниження загальної енергоефективності. Розвиток світлодіодних технологій, сенсорних засобів і систем керування створює передумови для впровадження адаптивного вуличного освітлення, здатного змінювати рівень яскравості залежно від поточної інтенсивності трафіку. Такі системи дозволяють поєднати вимоги безпеки дорожнього руху з раціональним використанням енергетичних ресурсів, що є особливо актуальним в умовах обмеженого енергопостачання та необхідності підвищення стійкості міської інфраструктури. Упровадження адаптивних систем вуличного освітлення також відповідає сучасним тенденціям розвитку «розумних міст», де інженерні системи інтегруються з цифровими платформами, забезпечуючи гнучке керування, моніторинг і аналіз роботи інфраструктури. Це зумовлює актуальність дослідження, спрямованого на розроблення та обґрунтування системи адаптивного освітлення з урахуванням інтенсивності руху транспортних засобів. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика магістерської дисертації узгоджується з актуальними науковими напрямами у сфері енергоефективності та розвитку інтелектуальних систем електропостачання. Дослідження спрямоване на вирішення прикладних завдань, пов’язаних із впровадженням адаптивних технологій керування вуличним освітленням, що відповідає сучасним тенденціям розвитку міської інфраструктури та концепції «розумного міста». Метою магістерської дисертації є розроблення та обґрунтування системи адаптивного вуличного освітлення з регулюванням яскравості світильників залежно від інтенсивності руху транспортних засобів з метою підвищення енергоефективності та безпеки дорожнього руху. Об’єктом дослідження є системи вуличного освітлення міської дорожньої інфраструктури. Предметом дослідження є методи та алгоритми адаптивного керування яскравістю вуличних світильників на основі даних про інтенсивність транспортного руху. Методи дослідження. У роботі використано методи аналізу та узагальнення науково-технічних джерел, моделювання транспортних потоків, методи технічного та енергетичного аналізу, а також методи техніко-економічного оцінювання ефективності впровадження адаптивних систем освітлення. Для виконання розрахунків і моделювання застосовувалися сучасні програмні засоби комп’ютерної обробки даних. Наукова новизна одержаних результатів. У роботі запропоновано удосконалений підхід до побудови системи адаптивного вуличного освітлення, що базується на врахуванні інтенсивності транспортного руху та використанні багаторівневого регулювання яскравості світильників, що дозволяє підвищити енергоефективність системи без зниження рівня безпеки. Практичне значення роботи. Отримані результати можуть бути використані при проєктуванні та модернізації систем вуличного освітлення в населених пунктах, а також під час впровадження інтелектуальних міських систем керування. Запропоновані рішення можуть слугувати основою для розроблення комерційних проєктів у сфері «розумного» освітлення.Документ Відкритий доступ Особливості регулювання напруги у розподільних мережах з локальними джерелами енергії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Хоренко, Анастасія Богданівна; Попов, Володимир АндрійовичАктуальність теми: Актуальність теми зумовлена стрімкою інтеграцією відновлюваних джерел енергії у розподільні мережі, що трансформує їх з пасивних проблеми зі стабілізацією напруги. Оскільки традиційні засоби регулювання виявляються недостатньо ефективними та інерційними в умовах динамічної зміни генерації, критичного значення набуває використання smart-інверторів як активних інструментів керування режимами мережі. Дослідження та впровадження адаптивних алгоритмів роботи таких інверторів дозволяє вирішити проблему якості електроенергії, підвищити пропускну здатність ліній та забезпечити надійну інтеграцію розподіленої генерації без необхідності капітальної реконструкції мережевої інфраструктури. Мета і задачі дослідження – аналіз стану та наслідків інтеграції відновлюваних джерел енергії в розподільні мережі; оцінка можливості та достатності використання існуючих засобів регулювання напруги для забезпечення нормованої якості електричної енергії в сучасних умовах; визначення напрямків підвищення ефективності централізованого регулювання напруги; перспективи та шляхів впровадження smart-інверторів в умовах розвитку використання відновлюваних джерел енергії; розробка стартап-проєкту. Об’єкт дослідження – процеси забезпечення якості електричної енергії в розподільних мережах з інтегрованими джерелами розподіленої генерації. Предмет дослідження – методи та засоби регулювання напруги в розподільних мережах з урахуванням впливу інтеграції розосередженої генерації та установок зберігання енергії. Методи дослідження – для вирішення поставлених задач було застосовано методи системного аналізу для дослідження взаємного впливу розподіленої генерації та параметрів мережі, а також методи порівняльного аналізу алгоритмів керування для визначення оптимальної стратегії регулювання напруги в умовах обмежень стандарту IEEE 1547. Наукова новизна одержаних результатів: Наукова новизна полягає в удосконаленні підходу до регулювання напруги в розподільних мережах шляхом обґрунтування ефективності застосування адаптивного режиму smart-інверторів (Volt-Var) замість статичної компенсації, що дозволяє мінімізувати реактивні перетоки в нормальних режимах, а також у визначенні оптимальних умов використання функції обмеження активної потужності (Volt-Watt) як аварійного механізму, що сумарно забезпечує підвищення пропускної здатності мережі при мінімізації втрат генерації.Документ Відкритий доступ Підвищення ефективності гібридних систем енергозабезпечення за рахунок застосування установок зберігання електроенергії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Шаповалов, Олександр Олександрович; Притискач, Іван ВасильовичАктуальність: Існує низка факторів, що зумовлюють актуальність впровадження установок зберігання енергії у складі систем електропостачання комерційних та промислових споживачів. Насамперед це пов’язано з міжнародними та національними вимогами щодо зменшення викидів парникових газів, які передбачають активне впровадження відновлювальних джерел енергії та підвищення гнучкості енергосистем. Зростання частки сонячної генерації призводить до нерівномірного виробітку електричної енергії, що, в свою чергу, формує потребу у використанні систем накопичення для балансування генерації та споживання. Додатковим чинником є зростання тарифів на електричну енергію та впровадження погодинного або динамічного обліку, що стимулює споживачів шукати інструменти оптимізації власного енергоспоживання. Значна частина комерційних і промислових об’єктів характеризується наявністю навантажень із вираженим динамічних характером, зокрема електродвигунів, насосів, вентиляційних систем, компресорів, виробничого обладнання тощо. Такі споживачі формують пікові навантаження та нерівномірний профіль споживання електричної енергії, що ускладнює ефективне використання генерації сонячної електростанції без додаткових технічних рішень. У цьому контексті установка зберігання енергії виступає як засіб згладжування пікових навантажень, зменшення імпорту електроенергії з мережі у критичні періоди та підвищення стабільності електропостачання. Необхідність дослідження режимів роботи та методів керування установкою зберігання енергії зумовлена потребою досягнення оптимального балансу між технічною надійністю, ефективністю використання енергії та економічною доцільністю впровадження таких систем. Раціонально обрані стратегії заряджання і розряджання УЗЕ дозволяють підвищити рівень само споживання електроенергії, виробленої сонячною електростанцією, зменшити витрати на електропостачання та забезпечити більш прогнозовану й стійку роботу енергетичної системи споживача. У сукупності це робить установки зберігання енергії важливим елементом сучасних розподілених енергетичних систем. Метою даного дослідження є аналіз та обґрунтування доцільності впровадження установки зберігання енергії у складі системи електропостачання підприємства з власною сонячною електростанцією з урахуванням особливостей погодинного обліку електричної енергії, режимів використання УЗЕ для підвищення ефективності роботи сонячної генерації та оптимізації енергоспоживання підпроємства. Об’єкт дослідження: система електропостачання комерційного підприємства з інтегрованою сонячною електростанцією та установкою зберігання енергії. Предмет дослідження: методи та алгоритми керування установкою зберігання енергії, режими її заряджання, а також схемні рішення інтеграції УЗЕ у систему електропостачання споживача. Наукова новизна: Розроблено новий підхід до моделювання гібридної системи електропостачання комерційного споживача, який враховує змінність графіків генерації та споживання, технічні обмеження УЗЕ за потужністю й енергоємністю, динаміку стану заряду, а також втрати перетворення енергії, що забезпечує адекватне відтворення реальних енергетичних потоків і режимів роботи. Запропоновано техніко-економічне обґрунтування впровадження установки зберігання енергії у системі електропостачання комерційного споживача з власною СЕС, яке базується на оптимізації режимів заряджання/розряджання з урахуванням часово-диференційованих тарифів та експлуатаційних обмежень і дозволяє оцінити економічний ефект (зниження витрат на електроенергію, підвищення частки самоспоживання генерації СЕС, зменшення пікових перетоків із мережі) та показники ефективності інвестицій. Практичне значення роботи. За основу дисертаційної роботи було взято реальний об’єкт як вихідні дані для моделювання та аналізу роботи установок зберігання енергії. На основі реальних профілів навантаження та генерації сонячної електростанції було досліджено різні режими експлуатації УЗЕ, що дозволило оцінити їхній вплив на ефективність використання електроенергії, зменшення пікових навантажень та економічні показники роботи енергетичної системи підприємства.Документ Відкритий доступ Модернізація енергетичної інфрастуктури військового госпіталю з використанням відновлювальних джерел енергії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Буркуш, Юлія Вадимівна; Находов, Володимир ФедоровичАктуальність теми. Сучасні вимоги до енергетичної безпеки й енергоефективності медичних закладів, зокрема військових госпіталів, є надзвичайно високими. Підвищення ефективності виробництва, розподілу та використання енергоресурсів — важливий елемент державної енергетичної стратегії, що спрямована на інтеграцію нових технологічних підходів і зменшення залежності від традиційних джерел енергії. Вдосконалення енергетичної інфраструктури медичних установ має значний потенціал не лише у сфері технологій, але й в організації, плануванні та контролі витрат енергоресурсів. Ураховуючи високі енергозатрати військових госпіталів та необхідність їх безперебійної роботи, впровадження відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) стає стратегічно важливим напрямом. Попри розвиток нормативної бази щодо енергоефективності, практичні заходи з переходу на ВДЕ в медичній сфері застосовуються недостатньо активно. Це створює потребу в розробленні науково обґрунтованих підходів до модернізації енергетичної інфраструктури, оптимізації витрат та узгодження національних стандартів із міжнародним досвідом. Зв’язок роботи з науковими програмами та проєктами. У дослідженні розглядається комплексна модернізація енергетичної системи військового госпіталю із застосуванням відновлюваних джерел енергії. Основна увага приділена раціональному споживанню енергоресурсів, оцінці поточного стану енергетичної інфраструктури, вибору оптимальних рішень та впровадженню енергоефективних технологій. Модернізована система має сприяти реалізації стратегії сталого розвитку енергетичного сектору та забезпеченню безперебійної роботи критично важливих об’єктів медицини. Мета дослідження. Метою магістерської роботи є обґрунтування теоретичних підходів і розробка практичних методів модернізації енергетичної інфраструктури військового госпіталю з використанням ВДЕ. Завданнями дослідження є: - аналіз структури та особливостей енергоспоживання військового госпіталю; - створення концепції інтеграції відновлюваних джерел енергії у його енергосистему; - розроблення варіантів технічних рішень модернізації; - формування критеріїв вибору обладнання та тарифних моделей постачання енергоресурсів; - розроблення методичних рекомендацій щодо використання ВДЕ у медичних закладах критичної інфраструктури. Об’єкт дослідження. Військовий госпіталь як комплексний споживач енергоресурсів, що потребує стабільного та ефективного енергозабезпечення. Предмет дослідження. Організаційно-економічні та технічні умови, що виникають під час модернізації енергетичної інфраструктури із застосуванням відновлюваних джерел енергії. Методи дослідження. Методологічну основу становлять: - теоретичний аналіз — для систематизації знань щодо використання ВДЕ у сфері медичних закладів; - розрахунково-аналітичні методи — для оцінки ефективності технічних рішень на прикладі військового госпіталю. Практичне значення результатів. Розроблені рекомендації можуть бути застосовані при проєктуванні та модернізації енергосистем військових і цивільних медичних закладів. Запропоновані методи дадуть змогу зменшити витрати на енергоресурси, підвищити надійність енергозабезпечення та сприяти переходу до енергоефективної інфраструктури.Документ Відкритий доступ Формування енергетичного портфеля України на основі імпортно-експортних операцій у контексті підвищення енергоефективності(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Чечун, Іван Олександрович; Находов, Володимир ФедоровичАктуальність теми. Український енергетичний сектор одночасно переживає наслідки повномасштабної війни та прискорену інтеграцію до європейського енергетичного простору. Руйнування генерувальних потужностей і мережевої інфраструктури посилюють ризики дефіциту електроенергії, тоді як синхронізація з ENTSO-E та запровадження ринкових механізмів роботи енергосистеми вимагають нових підходів до забезпечення надійності постачання. У цих умовах імпортно-експортні операції перестають бути другорядним інструментом і перетворюються на ключовий елемент оперативного реагування на кризові ситуації та формування збалансованого енергетичного портфеля держави. Імпорт електроенергії виконує для України критичну функцію покриття дефіциту потужності у періоди пікових навантажень і масованих атак на енергетичну інфраструктуру, дозволяючи мінімізувати відключення споживачів і підтримувати роботу промисловості, транспорту та соціальної сфери. Водночас доступ до міждержавних перетинів реалізується через конкурентні аукціони, що створює для учасників ринку як додаткові можливості, так і суттєві ризики фінансових втрат у разі відсутності системного аналізу витрат, небалансів та цінової динаміки на суміжних ринках. Метою дослідження є розробити підходи до використання імпортно- експортних операцій для формування енергетичного портфеля України та розробити концепцію агентного стартапу для ефективної роботи на ринку міждержавних перетоків. Для досягнення поставленої мети в магістерській дисертації були вирішені такі основні завдання: 1. Визначено ролі імпортних-експортних операцій на ринку електричної енергії україни 2. Систематизовано процес реалізації зовнішньоекономічних операцій 3. Розраховано доцільність імпортно-експортних операцій 4. Створено агента на ринку електричної енергії з імпортних операцій Об'єктом дослідження є імпортно-експортні операції на ринку електричної енергії України Предметом дослідження є формування енергетичного портфеля України на основі імпортно-експортних операцій Застосовані наступні методи дослідження: аналіз, системний та порівняльний підходи, економіко-статистичні методи, елементи фінансового аналізу, математичне моделювання портфеля операцій та сценарний аналіз. Наукова новизна полягає у узагальнені ролі імпортно-експортних операцій у формуванні енергетичного портфеля України з урахуванням воєнних та інтеграційних чинників та запропонуванні концепції спеціалізованого агентного стартапу на ринку електроенергії. Практичним значенням являються отримані результати, що можуть бути використані енергетичними компаніями та трейдерами для оптимізації структури імпортно-експортних операцій, зменшення ризиків та розроблення нового бізнес-напряму у вигляді агентного сервісу.Документ Відкритий доступ Підвищення гнучкості систем комбінованого електропостачання житлових комплексів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Поліщук, Назар Олександрович; Коцар, Олег ВікторовичАктуальність теми. Енергозабезпечення багатоквартирних будівель є фундаментальною вимогою для підтримки життєдіяльності сучасних міських інфраструктур. У разі надзвичайних ситуацій, таких як стихійні лиха, техногенні аварії чи тривалі знеструмлення, гарантування безперебійної роботи інженерних комунікацій стає критично складним. Це зумовлено надмірною залежністю житлової забудови від централізованих енергомереж, а також зростанням енергоспоживання через інтенсивне використання електроприладів і систем життєзабезпечення (комфорту). Головна вразливість в умовах енергетичних криз — це відсутність або недостатність автономних джерел живлення у житлових комплексах. Згідно з ПУЕ, ці об'єкти за надійністю електропостачання належать до другої категорії. Проте, їхня здатність забезпечити безперебійну роботу інженерних систем (опалення, вентиляція, водопостачання та освітлення) є низькою. Більшість багатоповерхових будинків первісно розраховані на підключення до центральних розподільних мереж, що робить їх вкрай уразливими до зовнішніх перебоїв. Довготривале припинення електропостачання суттєво ускладнює умови проживання, особливо в зимовий час, коли припинення опалення може спричинити техногенні катастрофи, зокрема, замерзання трубопровідних та інших інженерних систем. Одним із найбільш ефективних методів розв'язання цієї проблеми є впровадження гібридних енергетичних систем. Вони інтегрують традиційну генерацію з відновлюваними джерелами — наприклад, фотоелектричними модулями, установками зберігання енергії (УЗЕ) та мікрокогенераційними установками, що одночасно виробляють електрику та тепло. Ці енергетичні комплекси можуть забезпечити резервне живлення при відключенні від зовнішньої мережі, значно знижуючи залежність від централізованих постачальників. Крім того, ключову роль відіграє інтеграція систем управління енергоспоживанням, які дозволяють оптимізувати використання наявних ресурсів у критичні моменти, зберігаючи енергію для пріоритетного навантаження. Метою магістерської дисертації є підвищення стійкості і гнучкості систем комбінованого електропостачання житлових комплексів та забезпечення можливості їх оперативного реконфігурування під час агресивних зовнішніх впливів за відсутності спеціалізованого персоналу. Об’єкт дослідження. Системи і процеси комбінованого електропостачання житлових комплексів. Предмет дослідження. Методи і засоби комбінованого електропостачання житлових комплексів. Методи дослідження. Для досягнення поставленої в науковій роботі мети і сформованих відповідно до неї завдань було використано розрахунково-аналітичний та статистико-економічний методи, SWOT-аналіз, а також системний та комплексний підходи. Наукова новизна магістерської дисертації полягає у вперше застосованому комбінованому підході до електропостачання житлових комплексів, що відрізняється реалізацією можливості доставлення електричної енергії і забезпеченням додаткової електричної потужності ресурсом електромобілів для покриття критичних і пріоритетних електричних навантажень, а також забезпеченням можливості оперативного реконфігурування систем комбінованого електропостачання житлових комплексів під час агресивних зовнішніх впливів за відсутності спеціалізованого персоналу шляхом застосування мультипортових конверторів. Практичне значення полягає у розробленні і технічному обґрунтуванні моделі гібридної енергетичної системи з інтелектуальним управлінням, яка забезпечує високий рівень автономності та стійкості багатоповерхових житлових будинків до тривалих перебоїв зовнішнього електропостачання, що є критично важливим для гарантування життєдіяльності та безпеки мешканців в умовах енергетичних криз.Документ Відкритий доступ Підвищення ефективності електропостачання шляхом модернізації розподільчих станцій та підстанцій(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Кухар, Микола Борисович; Побігайло, Віталій АнатолійовичАктуальність теми Одним із ключових напрямів розвитку електричних мереж України є за- міна та модернізація застарілого електрообладнання, яке значною мірою вичерпало свій ресурс і не відповідає сучасним вимогам ефективності, надійності та безпеки. Дослідження присвячене актуальній проблемі підвищення ефективності електропостачання через комплексну модернізацію розподільчих станцій і трансформаторних підстанцій. У роботі розроблено практичний проект модернізації підстанції 110/10/10 кВ, виконано обґрунтований вибір сучасних електричних апаратів, проведено детальний аналіз технічного стану обладнання оператора системи розподілу, а також досліджено динаміку та структуру електроспоживання в регіоні. Особливу увагу приділено оцінці відповідності існуючих електричних мереж нормативним вимогам щодо надійності та якості електропостачання споживачів, з виявленням значних невідповідностей між чинним законодавством України та стандартами Європейського Союзу. Крім того, розглянуто низку супутніх проблем, таких як організаційно-управлінські недоліки, техніко-економічні бар'єри, екологічні аспекти експлуатації та технологічні ризики, що перешкоджають стабільному розвитку енергетичної галузі. За результатами комплексного аналізу технічного стану енергетичної інфраструктури України встановлено її загалом незадовільний рівень, а також суттєві проблеми в організації експлуатації, які негативно впливають на економічний розвиток країни, інвестиційну привабливість та життєвий рівень населення. З урахуванням міжнародних зобов'язань України, зокрема щодо покращення рейтингу Doing Business та гармонізації з європейським законодавством, забезпечення надійного та якісного електропостачання стає принциповим завданням для стимулювання бізнесу, залучення інвестицій і підвищення конкурентоспроможності економіки. Таким чином, обрана тема дисертаційного дослідження є високою мірою актуальною та має важливе народногосподарське значення. Мета та завдання дослідження – Метою дослідження є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності електропостачання шляхом модернізації станцій та підстанцій у мережах напругою 110 кВ, з урахуванням сучасних технічних, економічних та нормативних вимог. Для досягнення поставленої мети вирішено такі основні завдання: аналіз технічного стану обладнання; дослідження режимів роботи мереж; вибір оптимальних електричних апаратів; розробка проекту модернізації конкретної підстанції; оцінка відповідності мереж стандартам надійності та якості. Об’єкт дослідження – електричні підстанції та розподільчі станції мереж середньої напруги. Предмет дослідження – процеси та фактори, що визначають ефективність електропостачання, включаючи технічні, організаційні та економічні аспекти. Методи дослідження – у роботі застосовано комплекс сучасних методів, зокрема чисельні методи розв’язання систем нелінійних рівнянь для точних розрахунків режимів, фундаментальні положення теоретичних основ електротехніки та теорії електричних мереж. Для моделювання та аналізу режимів роботи мереж використано математичне моделювання. Методологічну основу дослідження становлять також методи нечіткої логіки (зокрема, теорія масового обслуговування для оцінки надійності), кластерний аналіз даних щодо трансформаторних підстанцій, а також математично-фізичні розрахунки параметрів обладнання. Такий інтегрований підхід забезпечив всебічне та обґрунтоване вирішення поставлених завдань. Наукова новизна та практична цінність роботи Наукова цінність роботи полягає в комплексному дослідженні організа- ційно-управлінських, техніко-економічних, нормативно-правових, екологічних та технологічних аспектів модернізації електричних мереж, що дозволило сформувати обґрунтовані пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності операторів систем розподілу, зокрема в частині спрощення процедур приєднання нових споживачів до мереж. Практична цінність проявляється в розробці рекомендацій із запровадження геоінформаційних систем (ГІС) для управління розвитком та експлуатацією об’єктів енергетики в Україні, що може сприяти оптимізації планування, моніторингу та оперативного реагування на аварії.Документ Відкритий доступ Система обмеження споживачів електричної енергії на основі систем обліку електричної енергії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Нєкрасов, Анатолій Вікторович; Калінчик, Василь ПрокоповичАктуальність: Вивчення та організація комерційного обліку електроенергії суб’єктів господарювання не залежно від форм власності є важливим техніко-економічним питанням науки. Потреба улаштування комерційного обліку обумовлена технологічними і економічними причинами. На даний момент згідно ККО у приєднаннях понад 160кВА (150кВт) крім точок вимірювання об’єктів багатоквартирних житлових будинків та колективних побутових споживачів обов’язкова наявність дистанційного зчитування даних з приладу обліку електричної енергії[8]. Дані вимоги законодавства опосередковано забезпечують стрімкий розвиток даних систем та їх поширення. Сучасний рівень електроніки дозволяє створювати обладнання рівень сигналу якого є стабільним та стійким ніж на початку впровадження. Дані системи дозволяють виконувати зчитування показників дистанційно до того ж підвищують точність обліку, зменшують втрати електроенергії та забезпечують ефективніше управління енергетичними ресурсами. Такі системи є невід’ємним елементом інтелектуальних енергомереж (smart grid), що не обмежується лише функцією передавачі дані в реальному часі, а також дозволяють виконувати аналіз споживання, виявляти аномалії, оптимізувати навантаження на мережу. Очевидно що це крок у напрямку цифровізації енергетики та забезпечення надійного, стабільного й екологічно орієнтованого енергопостачання. Станом на сьогодні електроенергетична галузь України функціонує в умовах постійної нестабільності, яка спричинена внутрішніми і зовнішніми чинниками: руйнування енергетичної інфраструктури, частковою втратою генеруючих потужностей, частковою втратою доступу до енергоресурсів. Ситуація яка склалася змушує вдаватися до застосування інструментів оперативного регулювання електропостачання, відповідно вводити ГОП. Наявна практика застосування ГОП, грунтується на застарілих підходах, які не враховують: критичність об’єктів, соціальну значущість, реальні профілі навантаження. Наслідок: нерівномірний розподіл обмежень, соціальна напруга, іміджеві втрати енергетичних компаній в очах споживачів. У зв’язку з цим постає необхідність автоматизації системи обмеження споживачів електричної енергії за допомогою систем обліку електричної енергії Метою даного дослідження є вдосконалення існуючих механізмів по застосуванню ГОП шляхом використання обладнання АСКОЕ/АСТОЕ який буде справедливий для споживачів Об’єкт дослідження: методи та засоби організації обмеження споживачів. Предмет дослідження: існуючі технології, принципи, алгоритми та технічні рішення щодо реалізації справедливої системи обмеження електроспоживання на основі даних АСКОЕ/АСТОЕ. Методи дослідження: Аналіз літературних джерел та нормативно- правових документів Наукова новизна одержаних результатів: Удосконалено підхід до реалізації обмежень споживання електричної енергії, що передбачає справедливий розподіл навантаження між споживачами з урахуванням їх соціальної значущості, технічної гнучкості та історії споживання. Запропоновано новий алгоритм формування графіків обмеження потужності, який забезпечує прозоре та об'єктивне визначення обсягів обмежень для різних категорій споживачів. Практичне застосування: результати даної роботи можуть бути використані в діяльності ОСР, з метою створення справедливої системи обмеження споживачів. Напрямки практичного застосування: Формування ГОП на підставі фактичних даних АСКОЕ/АСТОЕ, при цьому враховується критичність та соціальна значущість підприємства.Документ Відкритий доступ Системи зберігання енергії та їх вплив на відновлювальну енергетику(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Шматок, Руслан Дмитрович; Калінчик, Василь ПрокоповичАктуальність теми. Стрімке зростання частки впровадження відновлюваних джерел енергії зумовлює необхідність випереджального розвитку установок зберігання енергії, які забезпечують стабілізацію режимів роботи енергосистеми та формують технічну основу для подальшого кількісного і якісного розвитку систем відновлюваної та вторинної генерації. Сучасні технології зберігання енергії дозволяють ефективно компенсувати нерівномірність і стохастичний характер генерації ВДЕ, що робить тему дисертаційного дослідження особливо актуальною в контексті переходу української економіки до стійких, гнучких та енергоефективних рішень. Мета дослідження. Метою даного дослідження є аналіз та наукове обґрунтування ролі установок зберігання енергії у забезпеченні стабільної, надійної та економічно ефективної роботи енергетичних систем в умовах активного впровадження відновлюваної та вторинної енергетики, а також визначення шляхів їх оптимального використання з урахуванням особливостей розвитку енергетики України. Об’єкт дослідження. Установки зберігання енергії в умовах зростання частки відновлюваних джерел енергії в структурі генерації електричної енергії. Предмет дослідження. Вплив установок зберігання енергії на процеси стабілізації режимів, підвищення ефективності та поглиблення інтеграції генерації з відновлюваних джерел в український ринок електричної енергії. Практичне значення. Отримані результати дослідження можуть бути використані для оптимізації процесів проєктування, вибору конфігурацій та впровадження установок зберігання енергії, підвищення ефективності інтеграції відновлюваних джерел у енергетичні мережі, зменшення залежності від традиційних викопних джерел енергії та скорочення негативного впливу на довкілля. Це сприятиме формуванню передумов для переходу економіки України до сталих і стабільних енергетичних рішень. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні взаємозв’язку між установками зберігання енергії та відновлюваними джерелами енергії з урахуванням технологічних, економічних, екологічних і соціальних аспектів функціонування сучасних енергетичних систем.Документ Відкритий доступ Цифровізація розподільних мереж напругою 0,4-20 кВ(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Жигульський, Микита Сергійович; Замулко, Анатолій ІгоровичАктуальність теми магістерської дисертації обумовлена необхідністю докорінної трансформації електроенергетичного комплексу України в умовах інтеграції до загальноєвропейської енергосистеми ENTSO-E та повоєнного відновлення інфраструктури. Традиційні розподільні мережі напругою 0,4–20 кВ, спроектовані за принципами однонаправленого перетоку енергії, вичерпали свій технічний ресурс і не здатні ефективно реагувати на сучасні виклики. Впровадження концепції Smart Grid та цифровізація мереж є критично важливими з огляду на зростання частки розподіленої генерації (у тому числі відновлюваних джерел енергії у споживачів-просьюмерів). Сучасна розподільна мережа має бути не просто інфраструктурою для передачі енергії, а гнучкою, керованою системою, здатною в режимі реального часу моніторити параметри якості електроенергії, автоматично локалізувати пошкодження та оптимізувати потокорозподіл. Мета магістерсьої дисертації: розробка та впровадження систем управління цифровізацією в розподільних електричних мережах. Об’єкт дослідження: процеси розподілення електричної енергії в умовах впровадження цифровізаці. Предмет дослідження: методи та заходи з реалізації задач цифровізації розподільних електричних мереж. Методи дослідження: Для стратегічного планування застосовано SWOT-аналіз. Обґрунтування технічних рішень виконано за допомогою методів математичного моделювання режимів роботи мережі та розрахунку показників надійності (SAIDI, SAIFI). Економічна ефективність запропонованих рішень підтверджена методами техніко-економічного аналізу та сценарного моделювання на прикладі реального об'єкта (фідера 10 кВ). Практичне значення одержаних результатів: Одержані результати можуть бути використані технічними департаментами операторів систем розподілу (обленерго) при формуванні інвестиційних програм, а також стартап-компаніями для розробки апаратно-програмних комплексів моніторингу електромереж. Наукова новизна: Удосконалено методику вибору оптимальної конфігурації розподільної мережі 10 кВ при її реконструкції, яка, на відміну від існуючих, враховує критерії надійності електропостачання (показники SAIDI/SAIFI) та мінімізації недоотпуску електроенергії за рахунок секціонування лінії.