Дисертації (ЕП)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Розвиток наукових засад оптимальної взаємодії розосереджених енергетичних ресурсів в локальних електроенергетичних системах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Дерев’янко, Денис ГригоровичДерев’янко Д.Г. Розвиток наукових засад оптимальної взаємодії розосереджених енергетичних ресурсів в локальних електроенергетичних системах. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.14.01 «Енергетичні системи та комплекси». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна, 2024. Останніми роками перехід до декарбонізованих, децентралізованих і цифрових енергетичних систем збільшив ризики щодо кібербезпеки таких систем, а вплив погодних умов на роботу окремих типів генерувальних установок по-новому піднімає питання енергетичної безпеки. Зростання частки генерування електричної енергії від джерел розосередженої генерації (РГ) і нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії (НВДЕ) у загальному енергетичному балансі має ряд переваг і недоліків. Зокрема, відсутність гнучкості системи стала більш помітною проблемою зі зростанням частки різнотипних НВДЕ й розосереджених енергетичних ресурсів (РЕР), особливо коли одночасно поступово виводили з роботи різноманітні теплові установки. Важливість РЕР як окремого виду «ресурсу» мережі з кожним роком зростає дедалі більше. Джерела РГ та активні споживачі є значним енергетичним ресурсом, підключеним до мережі. Щоб задіяти їх у наданні допоміжних послуг під час роботи мережі, їх потрібно об’єднувати та контролювати, щоб мати можливість здійснювати спільне керування ними як групою генераторів для надання послуг, які відповідають вимогам операторів системи передачі (ОСП) та операторів системи розподілу (ОСР). Розосереджені енергетичні ресурси більше не можна розглядати як окремі пристрої, підключені до мережі, вони мають бути інтегровані та керовані як частина систем передачі й розподілу. Впровадження РЕР впливає на розподільні електричні мережі (ЕМ) і перетворює їх на активні елементи локальних електроенергетичних систем (ЛЕС). Відтак, зі зростанням частки генерованої електроенергії від джерел РГ збільшується їх вплив на параметри режимів ЕМ ЛЕС. Це, своєю чергою, викликає потребу розробити методологію взаємної інтеграції ЛЕС із РЕР із централізованою енергосистемою, котра створить умови для забезпечення відповідних параметрів якості електропостачання і надійності. Така інтеграція можлива лише за умови оптимальної взаємодії РЕР, котрі являють собою як окремі установки РГ чи системи накопичення енергії (СНЕ), так і локальні енергетичні системи в цілому. Для ЛЕС із джерелами РГ та СНЕ актуальним є розвиток наукових засад, а саме створення методології та практичного інструментарію (методів, моделей, алгоритмів і програм) оптимальної взаємодії РЕР з урахуванням особливостей їх функціонування і потреб енергосистеми. Критичний аналіз міжнародного досвіду вирішення проблеми визначили напрями наукових досліджень, результати яких викладені у дисертаційній роботі. Основна мета роботи – розвиток наукових і науково-прикладних основ оптимальної взаємодії РЕР у ЛЕС з використанням розвитку методології, розроблення моделей та методів, які забезпечують агрегацію і взаємодію елементів РГ і накопичувачів у межах таких систем та з операторами систем розподілу об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. У дисертаційній роботі вирішено актуальну науково-прикладну проблему розвитку наукових основ оптимальної взаємодії РЕР у ЛЕС щодо розвитку теоретичних засад, розроблення моделей та методів, які забезпечують агрегацію і взаємодію елементів РГ і накопичувачів у межах таких систем та із операторами систем розподілу ОЕС України. Практичне впровадження результатів досліджень сприяє підвищенню ефективності функціонування ЛЕС із РЕР. У першому розділі проведено аналіз структури та особливостей функціонування ЛЕС із РЕР. Детальний аналіз моделей систем із РЕР дав змогу виокремити окремі елементи ЛЕС, – такі як активні споживачі та віртуальні електростанції. Проаналізована законодавча база щодо впровадження джерел РГ в Україні дала змогу визначити наявне підґрунтя для забезпечення взаємодії різнотипних РЕР завдяки запровадженню локальних ринків електричної енергії. Систематизовано основні вимоги до учасників локальних ринків електричної енергії. Проведений аналіз критеріїв оцінювання енергетичної ефективності та енергетичної результативності функціонування ЛЕС із РЕР дав змогу визначити складові для проведення економічного аналізу означених систем. Аналіз методів і способи оптимізації техніко-економічних характеристик ЛЕС із РЕР дав змогу визначити основні напрями оптимізації. Проведена класифікація системи керування ЛЕС із джерелами РГ та системами накопичення енергії дала змогу визначити основні напрями роботи систем керування ЛЕС й окреслила напрями агрегування різнотипних джерел РГ і СНЕ. Сформовано ієрархічну модель функціонування ЛЕС із різнотипними РЕР. Другий розділ присвячено моделям оптимальної взаємодії активного споживача та ЛЕС через розвиток підходів до визначення технічних й економічних показників функціонування активних споживачів в умовах керування попитом на енергетичні ресурси. На основі аналізу структури і режимів активних споживачів сформульовано задачу оптимізації режимів їх функціонування, що дає змогу врахувати як економічні, так і енергетичні характеристики їх роботи. Запропонована модель оцінювання ефективності функціонування активного споживача поєднує економічні й енергетичні показники. З урахуванням аналізу отриманої множини значень запропонованого показника ефективності функціонування активного споживача зроблено висновок, що максимального його значення можна досягти через збільшення коефіцієнта автономності роботи активного споживача, а отже, частки споживаної електроенергії від джерел РГ і системи накопичення, а також через максимізацію прибутку від продажу надлишків генерованої джерелами РГ електроенергії в мережу. Розширено множину показників ефективності функціонування активного споживача на основі показника, котрий враховує реакцію останнього на програми керування попитом. Запропонований спосіб візуалізації показників функціонування активного споживача дає змогу за допомогою діаграм Шумана проводити багатофакторне оцінювання ефективності його роботи. Побудовані профілі функціонування активного споживача відображають ефективність його роботи щодо середніх і максимальних значень функцій сформованої оптимізаційної задачі. Запропонований спосіб візуалізації та розширена множина показників дають змогу враховувати структуру та усталені режими роботи активних споживачів на основі їх відхилення від цільових значень заданих функцій. У третьому розділі проаналізовано практичні аспекти оптимальної роботи ЛЕС в умовах агрегування різнотипних РЕР. Сформовано оптимізаційну задачу на рівні взаємодії різнотипних РЕР між собою у межах означених систем. Проведено зіставний аналіз методів визначення величини питомих витрат на генерацію електроенергії в системах із джерелами РГ і накопичувачами. Удосконалена методологія визначення показника LCOE (Levelized Cost of Еnergy) дає змогу врахувати усі типи джерел енергії у ЛЕС та дати відповідні цінові сигнали потенційним інвесторам, котрі збираються інвестувати у розвиток РЕР. Сформовано безрозмірну функцію, яка дозволяє отримати оцінки рівня нерівномірності споживання електроенергії навантаженнями залежно як від тривалості інтервалів, на кожному з яких є постійний відбір потужності, так і інтенсивності розряду накопичувачів на цих інтервалах. Запропонований показник ефективності запровадження програм керування попитом на електричну енергію дає змогу визначити фактичні можливості споживачів щодо зміни своїх графіків навантаження, що вкрай важливо для системного оператора. Проведено аналіз та сформовано основні функції, які повинна виконувати система моніторингу в ЛЕС із РЕР. У четвертому розділі сформульовано основні вимоги та процедури інтеграції РЕР у ЛЕС на основі ринкових моделей взаємодії. Проведено аналіз функціональних зв’язків елементів ЛЕС на різних рівнях взаємодії у межах моделі «Smart Grid architecture model» (SGAM). Визначено, що для різних типів РЕР взаємодія на різних рівнях буде різнитися. Останнє є важливим, оскільки дало змогу уточнити завдання агрегування РЕР у ЛЕС. Сформовано ринкову модель агрегування РЕР у ЛЕС, що ґрунтується на апараті теорії ігор та правилах роботи енергетичного ринку України і враховує усі можливі режими функціонування РЕР у ЛЕС. Запропонована теоретико-ігрова модель агрегування РЕР у ЛЕС дає змогу сформувати два стратегічних напрями керування РЕР у ЛЕС під час їх агрегування. Перший напрям дає змогу агрегатору неявно стимулювати РЕР до максимізації генерування електричної енергії від джерел РГ та СНЕ, а другий створює більш жорсткі умови, котрі стимулюватимуть РЕР максимально дотримуватися умов контракту. У п’ятому розділі набули розвитку теоретико-ігрові моделі оптимальної взаємодії ЛЕС з ОЕС України на рівні операторів систем розподілу. Формалізовано постановку задачі оптимізації для моделей локальних систем із РЕР та моделей централізованих електроенергетичних систем у межах теорії ігор. Запропоновано процедуру оптимізації моделі синтезованої системи у межах формалізованої гри на основі використання механізмів динамічної тарифікації у межах програм керування попитом, котра дає змогу знайти раціональне рішення поставленої ігрової задачі знаходженням рівноважних за Нешем стратегій гравців. За результатами дослідження запропоновано архітектуру системи Smartмоніторингу ЛЕС із РЕР, котра враховує усі типи джерел РГ і СНЕ та особливості їх функціонування. Така система працює в певних часових інтервалах, забезпечуючи обмін інформаційними потоками, які дозволяють, у свою чергу, керувати енергопотоками, забезпечуючи оптимальне функціонування системи моніторингу на всіх трьох рінях, а відтак і оптимальну роботу ЛЕС. У шостому розділі запропоновано модель оптимальної взаємодії РЕР трьох типів: «Некеровані генерувальні установки РГ», «Керовані генерувальні установки РГ» та «Системи накопичення енергії» з агрегатором/оператором ЛЕС. Визначено оптимальні стратегій агрегування різнотипних РЕР у ЛЕС на основі визначення рівноваги за Нешем для кожного типу РЕР під час взаємодії з агрегатором. Для забезпечення можливості дотримання визначених оптимальних стратегій агрегування різнотипних РЕР сформовано вимоги до процедур моніторингу та керування у ЛЕС. У сьомому розділі розроблено науково-методичне забезпечення підвищення ефективності взаємодії РЕР у ЛЕС. Розроблена методика підвищення енергетичної ефективності ЛЕС з активними споживачами дає змогу на основі оцінювання технічних та економічних параметрів режимів роботи активних споживачів формувати коригувальні дії щодо режимів їх роботи та визначати потенціал до підвищення ефективності його функціонування, а відтак і до функціонування ЛЕС. Також ця методика дає змогу оцінити потенціал автономної роботи активних споживачів, що вкрай позитивно вплине на режими роботи ЛЕС в умовах російської агресії. Розроблене нормативно-методичне забезпечення агрегування різнотипних РЕР у ЛЕС дає змогу впроваджувати локальні енергетичні ринки для підвищення автономності роботи ЛЕС із РЕР, що особливо важливо за функціонування ОЕС України в умовах російської агресії. Удосконалені теоретико-ігрові моделі взаємодії РЕР із централізованими електроенергетичними системами дають змогу підвищити ефективність їхньої взаємодії завдяки можливості відображення різносторонньої взаємодії (на технічному та економічному/ринковому рівнях), що позитивно вплине на режими роботи зазначених систем.Документ Відкритий доступ Оптимізація інформаційних потоків параметрів режиму електропостачання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Джеря, Тетяна Едуардівна; Волошко, Анатолій ВасильовичДжеря Т.Е. Оптимізація інформаційних потоків параметрів режиму електропостачання. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 14 – Електрична інженерія за спеціальністю 141 – Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2024. Моделювання та імітація спотворень якості електричної енергії стає фундаментальною методологією дослідження для забезпечення альтернативної оцінки продуктивності складних енергетичних систем та можливості тестування застосування різноманітних методів та засобів покращення якості електричної енергії шляхом своєчасної зміни параметрів моделювання. Для цього розробка нових системних моделей та інструментів моделювання потребує в свою чергу створення моделей для генерації різноманітних сигналів спотворення якості електричної енергії із забезпеченням необхідної гнучкості моделювання та генерації від простих до складних сигналів, включаючи багатоступеневі, та у випадку одночасної наявності декількох сигналів спотворення, які виникають паралельно, або накладаються одні на одну. Це потребує безперервного моніторингу та тривалого періоду часу для отримання та збору всіх типів сигналів параметрів якості електроенергії, оскільки виникнення спотворення є невизначеним. Враховуючи все це тема дисертаційної роботи є актуальною як з наукової так і практичної точок зору. Дисертаційну роботу присвячено підвищенню ефективності функціонування систем електропостачання за рахунок збільшення швидкості отримання та обробки даних і своєчасне реагування (видача керуючих впливів) на основі аналізу отриманої інформації.Документ Відкритий доступ Методи і засоби визначення наявності спотворення якості електроенергії в системах електропостачання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Шевчук, Віталій Вадимович; Волошко, Анатолій ВасильовичШевчук В.В. Методи і засоби визначення наявності спотворення якості електроенергії в системах електропостачання. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 14 Електрична інженерія за спеціальністю 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2024. Проблема забезпечення якості електроенергії стає все більш актуальною з впровадженням різноманітних відновлюваних джерел енергії, потужних нелінійних споживачів та децентралізацією систем електропостачання. Ці зміни ускладнюють завдання забезпечення стійкого електропостачання, що призводить до значних втрат від погіршення якості електроенергії. На тлі змін у господарському механізмі енергетики проблема зниження втрат електроенергії в електричних мережах залишається актуальною, ставши важливим завданням для забезпечення фінансової стабільності енергопостачальних організацій. Рівень втрат електроенергії в електричних мережах є ключовим показником економічності їхньої діяльності та ефективності систем обліку електроенергії. Цей показник вказує на проблеми, які потребують термінового вирішення у сфері розвитку, реконструкції та технічного оновлення електричних мереж, вдосконалення методів їхньої експлуатації та управління, підвищення точності обліку електроенергії та ефективності збору коштів за спожиту електроенергію. Дисертація спрямована на розробку та вдосконалення методів визначення якості електроенергії в сучасних системах електропостачання. Дослідження охоплює аналіз параметрів якості електроенергії, таких як провали та перевищення напруги, гармоніки, флікер, асиметрія напруги та інші, які впливають на ефективність та безпеку електричних систем. Робота розглядає існуючі методи визначення якості електроенергії, включаючи стандарти, локальні методики, та системи моніторингу. Основним аспектом є використання моделі просторового вектора для аналізу та моніторингу якості електроенергії в трифазних системах, а також виявлення провалів напруги. Дисертація досліджує різні методи визначення наявності спотворень якості електроенергії та їх застосування у реальних умовах. Особлива увага приділяється аналізу результатів та порівнянню методів для визначення їхніх переваг та обмежень. Висновки дослідження визначають значення роботи для розвитку електроенергетики та покращення якості електропостачання, забезпечуючи надійність та ефективність електричних систем у різних галузях виробництва та споживання електроенергії.Документ Відкритий доступ Динамічне керування режимами розподільних мереж з локальними джерелами енергії(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Яценко, Дмитро Валерійович; Попов, Володимир АндрійовичЯценко Д.В. Динамічне керування режимами розподільних мереж з локальними джерелами енергії. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 14 Електрична інженерія за спеціальністю 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2023. Формування нової енергетичної політики України - важлива складова процесу євроінтеграції. Передумовами для цього є розвиток відновлюваної електроенергетики та засобів її акумулювання (це передбачає "Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2030 року"), а також, інтелектуалізація розподільної мережі та децентралізація ринку електричної енергії. Дані фактори стають основою для формування концепції активних розподільних мереж, або Smart Grid, та розробки ефективних методів керування їх режимами. Концепція енергетичної системи, побудованої на принципах створення активних електричних мереж, полягає у тому, що процес передачі та розподілу електричної енергії є повністю спостережуваний та керований, а комутаційне обладнання автоматизоване у повному обсязі. Перелічені особливості відкривають можливості постійного моніторингу стану мережі, прискорення локалізації та усунення пошкоджень, зменшення часу відновлення електропостачання, обсягу недовідпущеної електроенергії та її втрат, зокрема, шляхом реалізації динамічного керування режимами роботи розподільної мережі. У дисертаційній роботі під динамічним керуванням ми розуміємо процес оперативної зміни топології розподільної мережі для мінімізації втрат електричної енергії в добовому розрізі. При цьому для споживачів з власними локальними джерелами енергії це додатково дозволить більш активно взаємодіяти з енергосистемою, продавати вироблену електроенергію з урахуванням діючих тарифів. На даний момент основна маса розподільних мереж, що експлуатуються, були побудовані у 70-80 роках минулого століття. За цей період накопичилася певна кількість проблем, а саме: морально застаріле обладнання, низький рівень автоматизації, невідповідна якість електропостачання та великі втрати електричної енергії. Показник утрат електричної енергії в Україні занадто високий у порівнянні з країнами ЄС, США, Канадою, Австралією та Китаєм, які сягають 15-20% від усього відпуску. До ряду причин, через які втрати електричної енергії залишаються на достатньо високому рівні, насамперед, можна віднести наступні: передача електроенергії здійснюється на великі відстані, незадовільний технічний стан мереж та недостатньо ефективне керування їх режимами, особливо на рівні розподілу електричної енергії та ін. Врахувати та усунути негативні фактори можливо на етапі проєктування нових мереж. А для вирішення питання в існуючих мережах необхідно впроваджувати адекватне керування режимами їх роботи. Найважливіше це здійснювати у мережах на середній та низькій напругах, так як вони мають значну протяжність, низький рівень автоматизації та інформатизації, велику кількість вузлів навантаження та відгалужень, і саме до них підключені споживачі, а в перспективі мають приєднуватися і різноманітні локальні енергетичні ресурси. Тому на даний час керування здебільше проводиться у вигляді середньострокового планування режимів (вибір місць розмикання контурів, перемикання відгалужень без збуджень трансформаторів, закону регулювання напруги у центрі живлення і та ін.) у річному або сезонному розрізах. Заходів, спрямованих на зниження втрат активної потужності, які мають різні рівні впливу, є доволі велика кількість. У той же час одним з найбільш ефективним заходом зі зниження втрат потужності й електричної енергії є визначення оптимальної топології розподільних мереж, що побудовані за петлевою схемою. Даний спосіб керування одночасно впливає на покращення надійності, зменшення втрат напруги та підвищення пропускної спроможності мережі. Специфіка цієї задачі полягає у тому, що оптимальне місце розмикання мережі знаходиться шляхом порівняння різних варіантів конфігурації мережі та визначення найкращої, з точки зору мінімізації втрат активної енергії. Складність полягає у тому, що зміну місця розмикання розподільної лінії при існуючому рівні автоматизації мережі можна виконати тільки у ручному режимі. Згідно традиційної постановки задачі, раціональні місця розмикання електричних мереж, побудованих за петлевою схемою, встановлювали двічі на рік, відповідно для осінньо-зимового та весняно-літнього максимумів навантажень, що вже є недостатнім у сучасних умовах. Таким чином, керування за класичної постановки задачі проводиться у ручному режимі та сезонному розрізі. За останні роки збільшилася частка об’єктів малої генерації, і даний факт суттєво впливає на режими роботи розподільної мережі. Але водночас поява локальних джерел енергії, вихідна потужність яких залежить від метеорологічних умов, створює нетипові умови для роботи мереж, які проєктувалися для централізованого електропостачання. Поява локальних джерел енергії суттєво змінює методологію вирішення традиційних задач, пов’язаних з керуванням та плануванням режимів роботи розподільних мереж. Зокрема, задача вибору оптимальних місць розмикання розподільних мереж, яка традиційно сприймалась як задача середньострокового планування, в зазначених умовах уже може розглядатися у якості задачі динамічного (оперативного) керування. Це означає, що місця нормального розмикання розподільних мереж не залишаються незмінними протягом сезону року і навіть доби, а можуть змінюватися в залежності від фактичного режиму розподільної лінії. Зрозуміло, що будь-яке керування, а тим паче динамічне, можливе лише за умови наявності достовірної інформації відносно режимів роботи мережі (інформація про топологію мережі, параметрах її елементів і навантажень) та відповідного рівня автоматизації мережі. Найважче визначити поточні значення навантажень кожного вузла з існуючим рівнем засобів телеметрії. Найпростіше рішення – це встановити потрібну кількість вимірювальних приладів та комутаційних апаратів з дистанційним керуванням, але даний захід вимагає значних інвестицій. З огляду на досвід економічно розвинутих країн відомо, що модернізація існуючих електричних мереж до рівня Smart grid - процес достатньо довгий і потребує суттєвих фінансових витрат. Тому у дисертації розглянуто можливі варіанти точкового встановлення засобів вимірювання та дистанційно керованих комутаційних апаратів (здебільше двох) у розподільну мережу, побудовану за петлевим принципом. Під час визначення доцільності впровадження дистанційно керованих комутаційних апаратів основна увага буде приділена лініям, де є споживачі з незбіжним за часом характером зміни електроспоживання, або в якості локальних джерел енергії підключені відновлювані джерела енергії, з мінливим характером потужності, особливо за умов відсутності збігу у часі графіків їх генерації з режимами електроспоживання. Обґрунтування такого технічного рішення вимагає проведення технікоекономічного розрахунку. Необхідно врахувати не тільки вартість нового обладнання, а й створення каналів телеметрії, комутаційний ресурс вимикачів та величину додаткового зниження втрат електроенергії. Так як дані фактори дуже важко підлягають формальному аналізу, тому у роботі запропоновано три підходи до вирішення цієї задачі. Один з них - це визначення допустимої кількості комутацій на добу. Другий – визначення терміну окупності з урахуванням динаміки зміни ціни на електроенергію та зміну вартості грошей у часі. Третій – сценарний підхід із застосуванням таких показників ефективності технічного заходу, як простий термін окупності, дисконтований термін окупності, показник повернення інвестицій та чисту приведену вартість. Даний підхід дозволяє оцінити різні сценарії, які відрізняються, як ліквідною вартістю встановленого обладнання, так і вартістю нового комутаційного обладнання за умови фіксованої інтенсивності його використання. Також для динамічного керування топологією мережі у добовому розрізі розроблено експрес-метод визначення доцільності переносу точки розмикання мережі, а саме: індикативний показник, що дозволяє значно скоротити час для перерахунку параметрів режиму та прийняття рішення, що є принципово важливим для оперативного (у реальному часі) вирішення задачі. Для оцінки тривалості зміни режиму мережі та виключення не обґрунтовано частих спрацювань комутаційних апаратів розроблено адаптивну модель прогнозування електричного навантаження/вихідної потужності локальних джерел енергії. Дана модель дозволяє виконувати «сканування» (прогнозування з послідовно зростаючим часом випередження) параметрів режиму для часового проміжку, на який планується здійснити зміну топології розподільної мережі, з використанням методу прогнозування (заздалегідь обґрунтованого переліку), який на поточний момент має мінімальну похибку прогнозу. У загальному випадку різні методи можуть бути найкращими для прогнозування навантаження та вихідної потужності окремих локальних джерел енергії. Отже, розподільні мережі з інтегрованими локальними джерелами енергії потребують розробки нових методів керування режимами їх роботи, щоб забезпечити ефективне зменшення втрат електричної енергії. Тому розробка нових та удосконалення існуючих методів керування режимами роботи розподільної мережі з локальними джерелами енергії в режимі реального часу є актуальною науково-прикладною проблемою, яка визначила напрям дисертаційного дослідження.Документ Відкритий доступ Розвиток методів аналізу стаціонарних режимів роботи електротехнічних Smart-комплексів(2021) Мельничук, Григорій Валерійович; Денисюк, Сергій ПетровичДокумент Відкритий доступ Оцінювання обмінних процесів у локальних системах електропостачання з джерелами розосередженої генерації(2020) Горенко, Дар’я Сергіївна; Денисюк, Сергій ПетровичДокумент Відкритий доступ Оцінювання ефективності керування попитом в системах електропостачання з активним споживачем(2019) Опришко, Віталій Павлович; Денисюк, Сергій ПетровичДокумент Відкритий доступ Управління ефективністю функціонування систем розподілу електричної енергії в умовах стимулюючого регулювання(2019) Чернецька, Юлія Валентинівна; Замулко, Анатолій ІгоровичДокумент Відкритий доступ Управління режимами споживання та ефективністю використання електричної енергії в енергетичних системах(2018) Находов, Володимир Федорович; Денисюк, Сергій ПетровичДокумент Відкритий доступ Оперативний контроль енергоефективності виробничих систем на основі ймовірнісно-статистичного підходу(2017) Іванько, Дмитро Олегович; Находов, Володимир ФедоровичДокумент Відкритий доступ Адресное управления режимами потребления электрической мощности в энергетической системе(2017) Аль Шарари, Мохаммад Ибрагим Мохаммад; Находов, Владимир Федорович; Электроснабжения; Институт энергосбережения и энергоменеджмента; Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского»Документ Відкритий доступ Підвищення енергоефективності локальних систем енергопостачання із активними споживачами та розосередженою генерацією(2016) Базюк, Тарас Миколайович; Денисюк, Сергій Петрович; Електропостачання; Інститут енергозбереження та енергоменеджменту; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»Документ Відкритий доступ Оцінювання ефективності регулювання енергетичних процесів в локальних електротехнічних системах з джерелами розосередженої генерації(2016) Дерев’янко, Денис Григорович; Денисюк, Сергій Петрович; Електропостачання; Інститут енергозбереження та енергоменеджменту; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»