Дисертації (ПП)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено дисертації, які захищені працівниками кафедри.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Особливості впливу загроз на психологічну безпеку особистості майбутнього фахівця технічного профілю(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Рибальченко, Олег Миколайович; Ложкін, Георгій ВолодимировичДисертаційне дослідження присвячено вивченню особливостей впливу загроз на психологічну безпеку особистості майбутнього фахівця технічного профілю. У роботі здійснено аналіз сучасного стану дослідження проблеми психологічної безпеки особистості, яка розглядається як складна багаторівнева динамічна система, що відображає ступінь психічної захищеності людини, її здатність підтримувати оптимальний рівень функціонування, можливість усувати зовнішні та внутрішні загрози, які виникають, зберігати на достатньо стійкому дієздатному рівні виконання задач у звичайних та екстремальних умовах діяльності. Наголошено, що за своєю природою неабияка небезпека для особиcтості є загрозою, але, перебуваючи під загрозою, особистість наражається на небезпеку. Рівень психологічної загрози значно залежить від кількості і сили дії небезпечних факторів на свідомість людини. Що більше таких факторів, то швидше небезпека переростає у психологічну загрозу, унаслідок чого виникає деструктивна поведінка особистості. Виділено чотири основні напрями дослідження психологічної безпеки. Перший напрямок – це психологія безпечної діяльності, що вивчає людину в обставинах різноманітних видів діяльності, в тому числі на об’єктах високого ризику та в екстремальних і надзвичайних ситуаціях. В центрі другого напрямку виступає психологічна безпека середовища, її інформаційні, соціальні, предметно-просторові та інші характеристики, які здатні впливати на свідомість особистість, на її поведінку порушуючи тим самим її безпеку. У третьому напрямі в якості феномену безпеки розглядається не середовище, а сама людина. Четвертий напрямок розглядає людину як суб’єкт безпеки, який може стати й організатором, і руйнівником як власної, так і суспільної безпеки. В роботі уявлення про безпеку розглядаються як ментально вибудовані образи, через які здійснюється суб’єктивна репрезентація та категоризація окремих параметрів або всього патерна ситуації (середовища, умов), як безпечних/небезпечних для конкретної людини чи соціальної групи. Підкреслено, що уявлення про безпеку – це суб’єктивний образ певних обставин, що є значущими для людини у зв’язку з необхідністю долати загрози зовнішнього та внутрішнього світу. З’ясовано, що до основних критеріїв психологічної безпеки особистості дослідники зараховують: цілісність людини, функціонування організму та психіки у відповідності до існуючих норм, адекватність відображення і ставлення до світу, адаптивність функціонування, захищеність свідомості від змін її стану проти волі людини. У результаті аналізу емпіричних даних зроблено висновок, що рівень загального інтегративного показника (індекс) психологічної безпеки особистості майбутнього фахівця технічного профілю, що відображає ступінь психічної захищеності, здатність підтримувати оптимальний рівень функціонування, можливість усувати зовнішні та внутрішні загрози, зберігати на достатньому рівні дієздатність та ефективність життєдіяльності є низьким. Емпірично виявлено, що починаючи з 2021 р. по 2023 р. відбувається значне зменшення кількості осіб із високим рівнем психологічної безпеки та зростання кількості досліджуваних, яким притаманний низький рівень психологічної захищеності – з 20 до 1,5 %. Встановлено, що імпліцитні уявлення загроз психологічній безпеці особистості майбутнього фахівця технічного профілю залежать від зовнішніх подій, що відбувалися в сучасному світі взагалі, та нашій країні безпосередньо, та внутрішніх – суб’єктивного сприйняття їх як загроз. Перше місце у 2021 р. за кількістю пережитих загроз посіли комбіновані загрози; у 2022 році – техногенні; у 2023 році – політичні. Статистично значущі відмінності за статтю стосувалися лише природніх та техногенних загроз, зокрема, чоловіки зазначили більше пережитих подій природнього характеру, а жінки – техногенного. Щодо політичних, соціальних і комбінованих загроз – статистичних відмінностей залежно від статі не встановлено. Констатовано наявність динаміки ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців технічного профілю протягом трьох років, що засвідчує з одного боку, про сталість пріоритетності деяких цінностей, з іншого – про наявність зміни їх рейтингових позицій. В п’ятірку пріоритетних термінальних цінностей за 2021 і 2022 р. увійшли: здоров’я, наявність хороших і вірних друзів, любов, активне діяльнісне життя, впевненість у собі. У 2023 р. до пріоритетності цінностей увійшли свобода і матеріально забезпечене життя. Перше місце у рейтингу інструментальних цінностей у 2021 р. посіла «вихованість», у 2022 р. – «самоконтроль», у 2023 р. – «життєрадісність», що відображає динаміку зміни пріоритетності ціннісних орієнтацій під впливом загроз психологічній безпеці особистості. Доведено наявність трансформаційних процесів мотиваційної сфери досліджуваних, зокрема у 2021 та 2023 рр. в більшій мірі виражені мотивація комфорту, спілкування, загальної активності та соціальної корисності; у 2022 р. превалює мотивація підтримки життєзабезпечення, що обумовлено актуалізацією необхідності задоволення базових потреб особистості у ситуації виживання. Виявлено, що жінки більш спрямовані на життєзабезпечення та загальну активність, а чоловіки на мотивацію комфорту. Особливості зміни сенсів особистості майбутнього фахівця технічного профілю при загрозах психологічній безпеці полягають в динамічній перебудові визначення пріоритетності окремих смислових компонентів в структурі особистості. У 2021 р. це – цілеспрямованість, цікавість та насиченість життям, свобода вільно приймати рішення відповідно своїх цілей і уявлень про сенс життя; у 2022 р. – зменшення рівня показника «локус контролю Я», що свідчить про прояви зневіри майбутніх фахівців у свої сили контролювати події власного життя; сенсожиттєві орієнтації; у 2023 р. засвідчують зростання «джерел» сенсу життя (цілі, процес, результат) у майбутніх фахівців технічного профілю, збільшення загального показника осмисленості життя у порівнянні з 2022 роком. Натомість у переважної кількості досліджуваних зафіксовано середній рівень осмисленості життя, водночас у жінок майже за всіма шкалами смисложиттєвих орієнтацій показники вищі, ніж у чоловіків, окрім «локус контролю Я» – здатності контролювати своє життя, приймати рішення та реалізовувати їх. З’ясовано психологічні кореляти складових особистості майбутніх фахівців технічного профілю під впливом загроз психологічної безпеки, зокрема, в структурі мотивів: природні загрози впливають на почуття комфорту і «загальножиттєвий» мотиваційний профіль, техногенні – на підвищення значущості життєзабезпечення, спілкування, загальну активність; політичні та соціальні – на найбільшу кількість структурних компонентів мотивації – життєзабезпечення, спілкування, загальну і творчу активність, соціальну корисність та формування «робочого» мотиваційного профілю; комбіновані загрози мають вплив на формування «загальножиттєвого» мотиваційного профілю. Психологічні кореляти особистісних сенсів майбутніх фахівців мають такі особливості: політичні і соціальні загрози впливають на майже всі компоненти смисложиттєвих орієнтацій, виключення полягає у відсутності впливу політичних загроз на локус контролю життя, тобто здатність контролювати своє життя. Природні і комбіновані загрози мають негативні кореляційні зв’язки з усіма структурними компонентами смисложиттєвих орієнтацій. Встановлено домінування впливу соціальних, політичних, техногенних та природніх загроз на показник низького та середнього рівнів індексу психологічної безпеки особистості майбутнього фахівця технічного профілю. У дисертаційному дослідженні доведено, що для пізнання впливу загроз на психологічну безпеку особистості доцільно застосовувати апаратні методи об’єктивної реєстрації для визначення: стресу в голосі, термографії (дистанційного визначення температури поверхні шкіри людини при небезпеках), динамічної зміни діаметру зіниці ока людини при наданні скривленої інформації, психосемантичного аналізатора прогнозування поведінки людини, тощо. Авторська програма об’єктивної реєстрації загроз психологічній безпеці особистості ґрунтувалася на припущенні, що 1) поліграф дозволяє зареєструвати ставлення особистості до того чи іншого явища як загрози; 2) поліграф дозволяє категоризувати ступінь значущості цього явища для конкретної особистості. В процесі поетапного вимірювання на поліграфі застосовано заздалегідь підготовлені стратегію та тактику опитування. Виявлено, що оцінка значущості загроз залежить від реакції особистості. Ці зміни безпосередньо пов’язані з тим, як особистість сприймає, розуміє і реагує на них, чи є в пам’яті «сліди» минулого, пов’язані з різними і негативними наслідками для особистості. Динаміка зміни емоційної напруги це головна інформація з приводу об’єктивної реєстрації значущості загрози для особистості. Якщо емоційне напруження досліджуваного за допомогою поліграфа при відповідях на запитання в цифровому вигляді зменшується, то на записаній поліграмі будуть зареєстровані реакції з збільшеною амплітудою електродермальної активності, отже на тестограмі значення фокус реакції буде меншим, що в свою чергу означає категоризацію явища як загрозливого. Якщо емоційне напруження досліджуваного за допомогою поліграфі при відповідях на запитання в цифровому вигляді збільшується, то на записаній поліграмі будуть зареєстровані реакції з меншою амплітудою електродермальної активності, отже, на тестограмі значення фокус реакції буде великим, що в свою чергу означає, що об’єктивне явище особистістю не сприймається і не катигоризується як загрозливе. Отримані результати опитування дали можливість зробити математичний підрахунок і побудувати графіки для візуального аналізу поліграфічного тестування, а також у подальшому зорієнтуватися щодо передбачуваного висновку. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному: вперше на основі системного теоретико-експериментального вивчення питань психологічної безпеки систематизовано типи загроз та небезпек, що впливають на рівень психологічної безпеки особистості майбутніх фахівців технічного профілю; розроблено, обґрунтовано та апробовано програму об’єктивної реєстрації загроз психологічній безпеці особистості; розширено і доповнено психологічний зміст поняття «психологічна безпека особистості», «загроза психологічній безпеці»; розуміння психологічних чинників та особистісних властивостей, що виступають детермінантами психологічної безпеки особистості майбутнього фахівця технічного профілю; дістали подальшого розвитку ідеї щодо суб’єктивних факторів та індивідуальних особливостей майбутніх фахівців, що відіграють важливе значення в актуалізації власних потенційних можливостей протидії небезпекам. Практичне значення дослідження полягає в тому, що структурований та апробований психодіагностичний комплекс дослідження особливостей впливу загроз на психологічну безпеку особистості майбутнього фахівця технічного профілю; отримані дані можуть бути застосовані в різних галузях психологічної практики, зокрема для: організації об’єктивної реєстрації потенційних та актуальних загроз психологічній безпеці особистості; прогнозування рівня психологічної безпеки особистості майбутніх фахівців технічного профілю; розробки ефективних програм психологічного супроводу студентів на різних етапах професійного становлення, спрямованих на розвиток психологічних ресурсів особистості. Теоретичні положення, результати дослідження можуть бути використані: а) в практиці психологічної служби в розробці та проведенні тренінгів і семінарів, спрямованих на розвиток психологічної безпеки особистості; в) в навчальному процесі як доповнення і деталізація відповідних розділів вибіркових дисциплін: «Психологія безпеки особистості», «Психологія ментального здоров’я», «Психологічний стрес: розвиток і подолання». Окрім того, матеріали дослідження можуть бути використані практичними психологами та поліграфологами в процесі професійної діяльності; апробована у дослідженні авторська програма реєстрації загроз психологічній безпеці особистості може бути застосована для моніторингу успішності подолання наслідків стресогенних впливів на особистість. Подальшою перспективою для дослідження може стати вивчення причин та джерел походження антропогенних загроз в екстремальних умовах життя та діяльності особистості.