Відносини журналу "Основа" (1861-1862) з галицькими інтелектуалами

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorТоноян, Армен Араікович
dc.date.accessioned2024-06-26T09:23:07Z
dc.date.available2024-06-26T09:23:07Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractУ статті висвітлюються особливості теоретико-практичних відносин часопису «Основа» з українськими інтелектуалами Галичини від початку 50-х рр. XIX ст., коли провідні члени майбутньої «Основи» оселяються в Петербурзі та до відкриття товариства «Просвіта» у Львові наприкінці 60-х рр. XIX ст. Досліджено роль цензури у поширенні літератури між українськими інтелектуалами обох імперій. Виявлено, що цензурний устав Російської імперії від 1828 р., на відміну від законодавства Австрійської імперії, більш негативно вплинув на міждержавний обіг літератури, породжував бюрократичні надмірності та сприяв корупції, що обмежувало доступ «основ’ян» до літератури галичан. Проаналізовано і класифіковано друкований спадок «Основи», що цілковито або частково зачіпав галицьку проблематику, зокрема, виділено 3 групи статей за цільовим призначенням: полемічні, інформаційні та науково-публіцистичні. В полемічних статтях доведено, що члени «Основи» і галицькі інтелектуали виступали в спільному порозумінні у пресовій полеміці проти польських та російських науковців. Водночас найбільш дискусійним між «основ’янами» і галичанами було мовне питання. Мова відігравала більшого значення, аніж інструмент спілкування. Залежно від ставлення до «кулішівки», яку намагався стандартизувати петербурзький часопис, галицькі інтелектуали сприймали або відкидали твори Т. Шевченка, Марка Вовчка, Л. Глібова та інших літераторів Наддніпрянщини. Відтворено динаміку взаємодії «основ’ян» та галицьких русинів на базі інформаційних статей в «Основі». Наголошено на популяризації козацької доби в середовищі галицьких народовців під впливом науково-публіцистичних і художніх статей «Основи». Відзначено активізацію ідей «Основи» в Галичині після закриття петербурзького часопису, що проявлялось у налагодженні співпраці з частиною кореспондентів Наддніпрянщини та появі передруків з петербурзького журналу.
dc.description.abstractotherThe article explores the theoretical and practical relations of the journal “Osnova” with Ukrainian intellectuals in Galicia from the early 1850s, when the leading members of the future “Osnova” settled in St. Petersburg, until the opening of the “Prosvita” society in Lviv in the late 1860s. The role of censorship in the dissemination of literature among Ukrainian intellectuals in both empires is investigated. It is revealed that the censorship regulations of the Russian Empire from 1828, unlike the legislation of the Austrian Empire, had a more negative impact on the interstate circulation of literature, generated bureaucratic excesses, and contributed to corruption, which limited the access of the “Osnova” members to Galician literature. The printed heritage of “Osnova”, which fully or partially touched upon Galician issues, is analyzed and classified. In particular, three groups of articles were identified based on their intended purpose: polemical, informational, and scientific-publicistic. In polemical articles, it is demonstrated that members of “Osnova” and Galician intellectuals were united in their press polemics against Polish and Russian scientists. However, the most contentious issue between the “Osnova” members and Galicians was the language question. Depending on their attitude towards the “kulishivka” which the St. Petersburg journal attempted to standardize, Galician intellectuals either accepted or rejected the works of T. Shevchenko, Marko Vovchok, L. Hlibov and other writers from the Dnieper Ukraine. The dynamics of interaction between the “Osnova” members and Galician Ruthenians are reproduced based on informational articles in “Osnova”. Emphasis is placed on the popularization of the Cossack era among Galician populists under the influence of scientific-publicistic and artistic articles in “Osnova”. The intensification of “Osnova” ideas in Galicia after the closure of the St. Petersburg journal is noted, which manifested itself in establishing cooperation with some correspondents from the Dnieper Ukraine and the appearance of reprints from the journal “Osnova”.
dc.format.pagerangeС. 167-173
dc.identifier.citationТоноян, А. Відносини журналу «Основа» (1861-1862) з галицькими інтелектуалами / Тоноян А. // Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. - 2023. - № 28. - C. 167–173.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.28.23
dc.identifier.issn2305-9389
dc.identifier.orcid0000-0003-1643-2986
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/67467
dc.language.isouk
dc.publisherВидавничий дім "Гельветика"
dc.publisher.placeЛуцьк
dc.relation.ispartofЛітопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис, № 28
dc.subjectЖурнал "Основа"
dc.subjectгалицький інтелектуал
dc.subjectсередина – друга половина XIX ст.
dc.subjectцензура
dc.subjectпресова полеміка
dc.subjectмовне питання
dc.subject.udc070:82-92(477)"185/186"](045)
dc.titleВідносини журналу "Основа" (1861-1862) з галицькими інтелектуалами
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Tonoian_Osnova_and_Galician_intellectuals.pdf
Розмір:
376.46 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
8.98 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Статті (КІ)