Статті (КІ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено матеріали, що опубліковані або готуються до публікації в наукових журналах та збірниках.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Christian votive crafts in pre-soviet and post-soviet Ukraine(Klaipėda University, 2022-12) Kizlova, Antonina; Onoprienko, NatalyaSmall votive offerings, such as metal or wax figures or various pieces of fine jewellery, are a common way to venerate Christian sacred objects (Catholic, Orthodox, Greek Catholic or Armenian). Countless believers from different social backgrounds placed them side by side with specially made reliquaries, shrines, frames and icon diadems. This tradition was determined not only by internal Church rules but also by state policy (for example, in 1722 the Most Holy Governing Synod of the Russian Empire issued a decree on the removal of votive offerings from icons and the use of these items for the Church’s needs. This decree also came into effect in the Ukrainian lands that were part of the empire). The research aim of this paper is to compare, for the first time in Ukrainian historiography, the role of votive crafts in pre-Soviet and post-Soviet Ukraine. The paper is based on the principle of historicism, synthesis, analysis, generalisation, and retrospective and comparative historical methods. Since the 17th century, information has appeared in various sources about votive offerings specially made from silver or gold to be hung beside shrines or icons. This refers to images of body parts and visceral organs, or human or animal figures. Evidence of the techniques used to make and decorate these votive offerings (casting, chasing, stamping, engraving, gilding, etc) from the 18th to the early 20th century has been confirmed. The craftspeople were both men.Документ Відкритий доступ Celebrations on the Occasion of the Transfer of the Relics of Volyn Saints from Kyiv to their Homeland in «Volyn Eparchial Herald»(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024-03-10) Kizlova, AntoninaThe article identifies the main trends in covering the solemnities on the occasion of the transfer of the relics of St. Theodore (Theodosius, Prince of Ostroh) and St. Juliania Holshanska (princess from Dubrovytisa) in the pages of the «Volyn Eparchial Herald» – the principal Orthodox publication of the eparchy and province. It was established that, the publications about the solemn celebrations marking the transfer of relics of St. Theodosius of Ostroh and St. Juliania of Holshany from the Kyiv Caves Lavra to towns and villages in Volyn in the «Volyn Eparchial Herald» encompassed several key aspects. The authors opted for a lofty, solemn tone of narration, using emotive, emotionally charged language, and employing numerous epithets to underscore the grandeur, magnificence, and spiritual significance of these ceremonies. They emphasized the scale and unity of the celebrations, highlighting the large number of participants from various segments of the population and ethnic groups, symbolizing the unity of Orthodox believers around the relics. The organization of events and the role of clergy and church brotherhoods were highly praised. The celebrations were viewed not only as religious events but also as affirmations of Orthodoxy and Russian statehood in the western lands. Therefore, these publications served as a means of popularizing Orthodox relics, consolidating believers around the Orthodox Church, and strengthening its political and ideological positions in Volyn during the corresponding historical period. Such perspectives for further research can be outlined: in-depth study of the role of relic transfers of saints in shaping local religious identity and strengthening the position of Orthodoxy in Volyn during this period; analysis of the impact of the described solemnities on interfaith relations in the Volyn Eparchy and their perception among representatives of other confessions; comparison of relic transfer solemnities with similar events in other regions or dioceses; examination of the perception of such solemnities among the local population through memoirs.Документ Відкритий доступ Material Dimension of Everyday Life in Volyn during the Lithuanian Period in the Works of Bohdan Pryshchepa(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024-05-10) Kizlova, AntoninaThe article deals with the contribution to the study of the history of everyday life in Volyn during the Lithuanian period by Bohdan Pryshchepa. He began studying this topic as early as the beginning of the 1990s, although his works at that time were fragmentary. Starting from the late 1990’s – 2000’s, B. Pryshchepa began to study systematically the material artifacts of the Lithuanian era, including ceramics, bricks, metal products, glassware, etc., discovered during archaeological excavations in the cities of Volyn (Dubno, Ostroh, Rivne). B. Pryshchepa’s research covers various cities and villages of Volyn Polissya, including Dubno, Ostroh, Rivne, and Peresopnytsia, which allows for a more comprehensive picture. Pryshchepa studied a wide range of sources of everyday life: remains of residential and farm buildings, ceramic utensils, tiles, glassware, metal products, clothing elements, etc. His publications contain detailed descriptions of finds, their classification, establishing analogies, reconstruction of household items and elements of housing construction. B. Pryshchepa paid special attention to the study of ceramics and tiles, analyzing their typology, production technology, decoration, and borrowings from other regions. He developed detailed classifications of the discovered artifacts, established their typology, analogues, and methods of production. The researcher attempted to correlate archaeological materials with written sources for a comprehensive reconstruction of everyday life. He attempted to reconstruct the features of urban development, residential and farm buildings of the Lithuanian era based on archaeological materials in combination with written sources. Although B. Pryshchepa’s publications often take the form of reports, they contain a thorough analysis of artifacts and generalizations about the material culture of a particular settlement or region during the Lithuanian period. In his doctoral dissertation, B. Pryshchepa summarized the results of many years of research on the material culture of the Lithuanian era, especially in the aspect of housing construction. His publications are an important source for studying various components of the everyday life of the urban and rural population of Volyn in the 14th – the 16th centuries. Based on the analysis of Bohdan Pryshchepa’s publications of reports, the perspectives for сontinuing the thorough study, detailed description, and classification of archaeological artifacts from various settlements in the region to create a more representative source base, and in-depth comparative study of different categories of household items (ceramic utensils, tiles, metal products, etc.) can be outlined. In general, Pryshchepa's thorough research has created a solid foundation for further comprehensive study of all aspects of everyday life of the population of Volyn during the Lithuanian period. A promising research direction could involve comparing the studies of different archaeologists that explored aspects of everyday existence in Volyn in the outlined period.Документ Відкритий доступ Відносини журналу "Основа" (1861-1862) з галицькими інтелектуалами(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Тоноян, Армен АраіковичУ статті висвітлюються особливості теоретико-практичних відносин часопису «Основа» з українськими інтелектуалами Галичини від початку 50-х рр. XIX ст., коли провідні члени майбутньої «Основи» оселяються в Петербурзі та до відкриття товариства «Просвіта» у Львові наприкінці 60-х рр. XIX ст. Досліджено роль цензури у поширенні літератури між українськими інтелектуалами обох імперій. Виявлено, що цензурний устав Російської імперії від 1828 р., на відміну від законодавства Австрійської імперії, більш негативно вплинув на міждержавний обіг літератури, породжував бюрократичні надмірності та сприяв корупції, що обмежувало доступ «основ’ян» до літератури галичан. Проаналізовано і класифіковано друкований спадок «Основи», що цілковито або частково зачіпав галицьку проблематику, зокрема, виділено 3 групи статей за цільовим призначенням: полемічні, інформаційні та науково-публіцистичні. В полемічних статтях доведено, що члени «Основи» і галицькі інтелектуали виступали в спільному порозумінні у пресовій полеміці проти польських та російських науковців. Водночас найбільш дискусійним між «основ’янами» і галичанами було мовне питання. Мова відігравала більшого значення, аніж інструмент спілкування. Залежно від ставлення до «кулішівки», яку намагався стандартизувати петербурзький часопис, галицькі інтелектуали сприймали або відкидали твори Т. Шевченка, Марка Вовчка, Л. Глібова та інших літераторів Наддніпрянщини. Відтворено динаміку взаємодії «основ’ян» та галицьких русинів на базі інформаційних статей в «Основі». Наголошено на популяризації козацької доби в середовищі галицьких народовців під впливом науково-публіцистичних і художніх статей «Основи». Відзначено активізацію ідей «Основи» в Галичині після закриття петербурзького часопису, що проявлялось у налагодженні співпраці з частиною кореспондентів Наддніпрянщини та появі передруків з петербурзького журналу.Документ Відкритий доступ Журнал "Основа" в процесі генези народознавчих студій: напрями вивчення і методологія(Кам’я нець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2022) Тоноян, Армен АраіковичАнотація. Метою дослідження є аналіз народознавчих публікацій часопису «Основа» в рамках побудови культурної легітимації українського народу, відтворення та оцінка методологічних підходів авторів журналу. Методологія статті базується на принципах історизму, обʼєктивності та системного підходу. При цьому було застосовано як загальнонаукові (аналізу, синтезу, індукції, дедукції), так і спеціально-наукові (історичні) методи дослідження (порівняльно-історичний, хронологічний, ретроспективний, а також метод класифікації). Наукова новизна дослідження полягає у тому, що народознавчі матеріали журналу «Основа» вперше виокремлюються із великого кола публікацій часопису та розглядаються як комплексна система по розбудові україністики початку другої половини XIX століття. Висновки. Відібрано і наведено характеристику найбільш знакових українознавчих публікацій журналу. Доведено, що народознавчі публікації з наукової точки зору мали неоднозначний характер. З одного боку, частина матеріалів була вибудована на інтуїтивних висновках, які особливо простежуються в роботах, що висвітлюють період Давньої Русі. З іншого боку, відзначено широкий масштаб цих публікацій, частина з яких є актуальною і для сучасних дослідників з питань побуту окремих етнічних груп, розселення українців за межами етнічної України. Виявлено ознаки методологічної трансформації у підходах до вивчення минулого. Авторами П. Шохіним і В. Коховським був залучений прототип сучасного усноісторичного дослідження для відтворення подій на основі спогадів очевидців. У статтях М. Костомарова, П. Куліша і М. Сухомлинова доведено використання методики за образом культурної антропології, що відповідало як тодішньому західноєвропейському, рівню наукового пізнання, так і сучасним теоретико-методологічним підходам. Наголошено на особливій ролі М. Костомарова як головного теоретика часопису, рівень наукових робіт якого був передовим у вітчизняній історіографії цього етапу.Документ Відкритий доступ Журнал "Основа" (1861–1863 рр.) в історіографії 1863–1939 рр.: еволюція дослідницьких підходів та інтерпретацій(Видавнича група "Наукові перспективи", 2024) Тоноян, Армен АраіковичУ статті висвітлюється історіографія журналу «Основа» (1861–1863 рр.) впродовж 1863–1939 рр. В роботі систематизовано значну кількість напрацювань з урахуванням ідеологічних, регіональних та наукових контекстів, що уможливлює простежити зміни у сприйнятті «Основи» в різні історичні періоди. Для систематизації виділено чотири періоди в історіографії журналу за проблемно-хронологічним принципом: імперський (1863–1917 рр.), період Української революції (1917–1921 рр.), радянський (1923–1931 рр.), західноукраїнський/діаспорний (1923–1939 рр.). На кожному з наведених періодів змінювалися підходи до вивчення часопису. Якщо на початку до «Основи» здебільшого зверталися колишні члени та сучасники в рамках пресових дискусій із російською періодикою або у власних спогадах, то з переходом українського національного руху до політичної фази у 1890-х рр. розуміння «Основи» як важливого елементу національного руху 1860-х рр. стає переважаючим. Протягом Української революції 1917¬–1921 рр. цей образ остаточно закріплюється. За першого радянського десятиліття було опубліковано найбільше праць з «основʼянської» тематики в окреслений період вивчення (1863–1939 рр.). В них найбільше уваги приділено джерелознавчим аспектам, персональним взаєминам редакції зі співробітниками «Основи», а також цензурі. Водночас діаспорні та західноукраїнські фахівці зосередилися на взаєминах редакції «Основи» із галицькою інтелігенцією, а також вперше звернули увагу на технічні характеристики часопису (формат, обʼєм, пагінація). Доведено, що протягом досліджуваного періоду рецепція «Основи» пройшла поступову переорієнтацію від публіцистичних текстів членів журналу і його сучасників до аналізу соціально-економічних та політичних аспектів діяльності часопису як невідʼємної частини українського культурно-національного руху. Показано залежність інтерпретацій часопису від ціннісних та ідеологічних орієнтирів різних періодів.Документ Відкритий доступ Повсякдення та емоційний світ вірян у символах і образах вотивів з колекції Національного заповідника „Києво-Печерська лавра”(Stowarzyszenie Współpracy Polska-Wschód, 2022-10) Кізлова, Антоніна Анатоліївна; Крайня, Ольга ОлексіївнаУ статті оцінюється інформаційний потенціал вотивів XVIII – початку ХХ ст. з зображенням серця та зображенням людей, зібраних у колекціях Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» за функціями через символи, образи, узагальнені та повсякденно-емоційний світ вірян на землях України.Документ Відкритий доступ Christian Votive Crafts in Pre- and Post-Soviet Ukraine(Klaipėdos universitetas, 2022-12) Kizlova, Antonina; Onoprienko, NatalyaДокумент Відкритий доступ «Киевские епархиальные ведомости» про алкоголь як неолюдненого учасника Першої світової війни(Видавничий дім«Гельветика», 2022-08) Кізлова, Антоніна АнатоліївнаДокумент Відкритий доступ Місця похмурого туризму в звітах про студентські й учнівські екскурсії до Києва (початок ХХ ст.)(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Кізлова, Антоніна АнатоліївнаДокумент Відкритий доступ Антипольська діяльність чорносотенців на Волині на початку ХХ ст.(Науково-дослідний центр «Лукомор’є», 2022-07) Мельничук, Олег Анатолійович; Цецик, Ярослав Петрович; Кізлова, Антоніна Анатоліївна