Принцип дискреційності кримінального переслідування

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorЛапкін, А. В.
dc.date.accessioned2022-05-05T11:58:44Z
dc.date.available2022-05-05T11:58:44Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstractenThe article deals with the principle of discretionary prosecution and its significance for the activities of the prosecutor in criminal proceedings.The purpose of the article is to define discretion as a principle of criminal prosecution and to determine its influence on the activities of the prosecutor in criminal proceedings. It is justified that prosecutorial discretion is based on the internal conviction of the prosecutor, which serves as an impulse for him to carry out indictment or abandon it. Therefore, the prosecutor’s prosecution, including its violations, continuation or termination, cannot be considered separately or contrary to his conviction of the necessity and appropriateness of this activity.It is argued that discretion is one of the components of the basis of publicity, following from the general right of the prosecutor to administer public criminal proceedings. This principle lies at the boundary of the realization of the principles of publicity and dispositivity, causing their interconnection and complementarity.Increasing the discretion of the prosecutor to prosecute is seen as a means of providing the prosecutor with greater flexibility and variability in criminal proceedings, with increased personal responsibility for its results.It was concluded that the principle of discretionary prosecution meant that the prosecutor would have some discretion in prosecuting on the basis of his discretion and within the limits prescribed by law in order to improve the efficiency of criminal proceedings.It can be considered in a broad sense – about the powers of the prosecutor in criminal proceedings as a whole, and in a narrow one – by order of the prosecution as a criminal lawsuit. Accordingly, the principle of discretion should extend to the prosecutor’s main decisions on criminal proceedings.uk
dc.description.abstractukУ статті розглядається принцип дискреційності кримінального переслідування та його значення для діяльності прокурора у кримінальному провадженні.Метою статті є визначення дискреційності як принципу кримінального переслідування, окреслення його впливу на діяльність прокурора у кримінальному провадженні.Обґрунтовано, що в основі прокурорської дискреції лежить внутрішнє переконання прокурора, яке слугує імпульсом для здійснення ним обвинувальної діяльності або відмови від неї. Тому здійснення прокурором обвинувальної діяльності, зокрема її порушення, продовження чи припинення, не може розглядатися відокремлено або всупереч його переконанню в необхідності та доцільності цієї діяльності.Аргументовано, що дискреційність виступає однією зі складових частин засади публічності, випливає із загального права прокурора розпоряджатися публічним кримінальним переслідуванням. Цей принцип лежить на межі реалізації засад публічності та диспозитивності, зумовлює їх взаємоузгодження та взаємодоповнення.Розширення дискреційності повноважень прокурора зі здійснення кримінального переслідування розглянуто як один із засобів надання діяльності прокурора у кримінальному провадженні більшої гнучкості та варіативності, поєднаних із підвищенням персональної відповідальності за її результати.Зроблено висновок, що принцип дискреційності кримінального переслідування означає надання прокурору певної свободи вибору в питаннях здійснення обвинувальної діяльності на основі його розсуду та в межах, передбачених законом, для підвищення ефективності кримінального провадження. Його можна розглядати в широкому значенні – щодо повноважень прокурора у кримінальному провадженні загалом, та у вузькому – щодо розпорядження обвинуваченням як кримінальним позовом. Отже, принцип дискреційності має поширюватися на ухвалення прокурором основних рішень щодо кримінального переслідування.uk
dc.format.pagerangeС. 91-95uk
dc.identifier.citationЛапкін, А. В. Принцип дискреційності кримінального переслідування / А. В. Лапкін // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2020. – № 3 (47). – С. 91-95. – Бібліогр.: 14 назв.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/2308-5053.2020.3(47).229488
dc.identifier.orcid0000-0002-3240-6377uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/47171
dc.language.isoukuk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорськогоuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.sourceВісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2020, № 3 (47)uk
dc.subjectпринцип дискреційностіuk
dc.subjectкримінальне переслідуванняuk
dc.subjectпрокурорuk
dc.subjectкримінальне провадженняuk
dc.subjectповноваження прокурораuk
dc.subjectdiscretionary principleuk
dc.subjectcriminal prosecutionuk
dc.subjectprosecutoruk
dc.subjectcriminal proceedingsuk
dc.subjectpowers of prosecutoruk
dc.subject.udc343.163(477)uk
dc.titleПринцип дискреційності кримінального переслідуванняuk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
VPSP2020-3_91-95.pdf
Розмір:
256.74 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
9.1 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 3 (47)