Полістилізм як новий спосіб універсалізації культурно-філософського та мистецького досвіду

dc.contributor.authorПенюк, Вадим Богданович
dc.contributor.authorPenyuk, Vadim
dc.date.accessioned2018-12-17T17:57:57Z
dc.date.available2018-12-17T17:57:57Z
dc.date.issued2016
dc.description.abstractenThe article investigates roots and principles of the polystylistic method of musical composing and opens the possibilities of polystylism as a new type of universalization culture, philosophy and art experience. The aim of such research is positioning and basing of polystylism in field of contemporary aesthetical explorations in context of a modern musical praxis. There are examples of polystylistical works in different ways of musical practice of XX century. Among the composers are Gustav Mahler, Charles Ives, Louis Andriessen, Alois Zimmermann and Alfred Schnittke. Some elements of polystylistic are in works of “third stream” composers, who mixed classical and jazz music (Aaron Copland and Igor Stravinsky), and in modern Baltic and Scandinavian composers, such as Erki-Sven Tüür, John Sürman, Terje Rypdal. Famous jazz performers like Miles Davis, Keith Jarrett, Herbie Hancock, Chick Corea are experimenting with different music genres in the polystylistical way. Some kind of polystylistic is immanent for tango Nuevo by Astor Piazolla, Swedish “New Tango Orquesta” band, Argentinian musician Dino Saluzzi and Ukrainian composer Volodymir Zybitskiy. We can found polystylistic, even in extreme metal genre, such as early album of American band “Cynic” or in a provocative eclectic of Swedish band “Diablo Swing Orchestra”. An author based on art practice and theoretical heritage of composer Alfred Schnittke, and, also research structure and typology of polystylistical method. In this article analyzed theoretical position of Yulia Yeremeeva, which described polystylistical and monostylystical musical tendencies of XX century based on Karlheinz Stockhausen’s stage classification of polystylistic. Also, this research included Yulia Gribinenko’s polystylistic typology, focused on music polystylistic as a part of theory of intertextuality. Musical polystylism for its outer shape and inner sense is intending to connect different styles of musical art, beginning from “vulgar” and “marginal” cultural examples, to “elite (academic) culture”, its goal is to renovate some universals.uk
dc.description.abstractukДана стаття досліджує витоки та принципи полістилістичного методу композиції в музичній сфері та розкриває можливості полістилізму як нового типу універсалізації культурно-філософського та мистецького досвіду. Метою дослідження є означення та обґрунтування полістилізму в естетичній теорії в контексті сучасної музичної практики. Приклади полістилістичних творів є в різних областях музичної практики ХХ століття. У середовищі академічних композиторів можна назвати Г. Малера, Ч. Айвза, Л. Андріссена, Б.А. Циммермана, А. Шнітке. Елементи полістилістики наявні в композиторів «третьої течії», які поєднували академічну та джазову сфери (А. Копленд, І. Стравінський), а також в сучасній прибалтійсько-скандинавській музиці: деяких творах Еркі-Свен Тююра, Д. Сармана та Т. Ріпдала. Сюди можна віднести експерименти різних музикантів з джазового середовища: М. Девіс, К. Джарретт, Г. Генкок, Ч. Коріа. Полістилістичні риси притаманні tango Nuevo аргентинського композитора А. П’яццола; шведського колективу «New Tango Orquesta»; аргентинського виконавця Д. Салюці та українського композитора В. Зубицького. Полістилістика проявляється у середовищі «екстремального металу»: рання творчість американського гурту «Cynic» та своєрідна еклектика шведського гурту «Diablo Swing Orchestra». Автором за основу дослідження взято арт-практику та теоретичну спадщину композитора А. Шнітке, а також розглянуто структуру та типологію полістилістичного методу. У статті аналізується погляд Ю. Єремєєвої стосовно моностилістичних та полістилістичних тенденцій розвитку музики ХХ ст. на основі етапної класифікації полістилістики К. Штокгаузена. Окрім цього, розглядається типологія Ю. Грібінєнко, яка досліджує музичну полістилістику у світлі теорії інтертекстуальності. Музичний полістилізм за зовнішньою формою та за внутрішнім змістом прагне поєднати найрізноманітніші шари музичного мистецтва, починаючи навіть з самих «вульгарних» та «маргінальних» для академічної культури зразків, і закінчуючи зразками «високої культури», з метою відтворення певних універсалій.uk
dc.format.pagerangeС. 51-57uk
dc.identifier.citationПенюк, В. Б. Полістилізм як новий спосіб універсалізації культурно-філософського та мистецького досвіду / В. Б. Пенюк // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць. – 2016. – № 3 (48). – С. 51–57. – Бібліогр.: 10 назв.uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/25426
dc.language.isoukuk
dc.publisherПолітехнікаuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.sourceВісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка: збірник наукових праць, 2016, № 3 (48)uk
dc.subjectполістилізмuk
dc.subjectполістилістикаuk
dc.subjectА. Шніткеuk
dc.subjectсучасна академічна музикаuk
dc.subjectсучасна музикаuk
dc.subjectполістилістична та моностилістична тенденції в музиціuk
dc.subjectкультурні універсаліїuk
dc.subjectкатегорії естетикиuk
dc.subjectpolystylismuk
dc.subjectpolystylisticuk
dc.subjectA. Schnittkeuk
dc.subjectcontemporary musicuk
dc.subjectmodern musicuk
dc.subjectpolystylistical and monostylystical musical tendenciesuk
dc.subjectcultural universalsuk
dc.subjectaesthetical categoriesuk
dc.subject.udc18.+78.01uk
dc.titleПолістилізм як новий спосіб універсалізації культурно-філософського та мистецького досвідуuk
dc.title.alternativePolystylism as a new way to universalization of experience in culture, philosophy and artuk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
FPP2016-3_06Penyuk.pdf
Розмір:
422.33 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
7.74 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: