Журнал "Основа" в процесі генези народознавчих студій: напрями вивчення і методологія

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorТоноян, Армен Араікович
dc.date.accessioned2024-06-26T09:19:38Z
dc.date.available2024-06-26T09:19:38Z
dc.date.issued2022
dc.description.abstractАнотація. Метою дослідження є аналіз народознавчих публікацій часопису «Основа» в рамках побудови культурної легітимації українського народу, відтворення та оцінка методологічних підходів авторів журналу. Методологія статті базується на принципах історизму, обʼєктивності та системного підходу. При цьому було застосовано як загальнонаукові (аналізу, синтезу, індукції, дедукції), так і спеціально-наукові (історичні) методи дослідження (порівняльно-історичний, хронологічний, ретроспективний, а також метод класифікації). Наукова новизна дослідження полягає у тому, що народознавчі матеріали журналу «Основа» вперше виокремлюються із великого кола публікацій часопису та розглядаються як комплексна система по розбудові україністики початку другої половини XIX століття. Висновки. Відібрано і наведено характеристику найбільш знакових українознавчих публікацій журналу. Доведено, що народознавчі публікації з наукової точки зору мали неоднозначний характер. З одного боку, частина матеріалів була вибудована на інтуїтивних висновках, які особливо простежуються в роботах, що висвітлюють період Давньої Русі. З іншого боку, відзначено широкий масштаб цих публікацій, частина з яких є актуальною і для сучасних дослідників з питань побуту окремих етнічних груп, розселення українців за межами етнічної України. Виявлено ознаки методологічної трансформації у підходах до вивчення минулого. Авторами П. Шохіним і В. Коховським був залучений прототип сучасного усноісторичного дослідження для відтворення подій на основі спогадів очевидців. У статтях М. Костомарова, П. Куліша і М. Сухомлинова доведено використання методики за образом культурної антропології, що відповідало як тодішньому західноєвропейському, рівню наукового пізнання, так і сучасним теоретико-методологічним підходам. Наголошено на особливій ролі М. Костомарова як головного теоретика часопису, рівень наукових робіт якого був передовим у вітчизняній історіографії цього етапу.
dc.description.abstractotherAbstract. The purpose of the study is to analyze the ethnic studies of the journal «Osnova» in the framework of building the cultural legitimacy of Ukrainian people, to reproduce and evaluate the methodological approaches of the journal’s authors. The methodology of the article is based on the principles of historicism, objectivity and systematic approach. Besides, both general scientific (analysis, synthesis, induction, deduction) and special scientific (historical) research methods (historical-comparative, chronological, retrospective and the method of classification) were applied. Scientific novelty of the study is that the ethnological materials of the journal «Osnova» are for the first time separated from a wide range of all publications and examined as a comprehensive system for Ukrainian studies development in the beginning of second half of the 19th century. Conclusions. The characteristics of the journal’s most significant ethnic studies were selected and given. The ambiguity of ethnic studies from a scientific point of view was proved. Considering the young condition of ethnographic sciences, some of the materials were based on intuitive conclusions, which is especially evident in the studies of Kyivan Rus period. On the other hand, was noted a wide range of ethnological publications, some of which, related to the life of certain ethnic groups, resettlement of Ukrainians outside ethnic Ukraine, are relevant for modern researchers. The methodological transformation in approaches to the study of the past was revealed. Authors P. Shokhin, V. Kokhovskii and O. Storozhenko used a prototype of modern oral history research to reproduce events based on eyewitness accounts. The articles of М. Kostomarov, P. Kulish and M. Sukhomlynov proved the use of a methodology similar to cultural anthropology, which corresponded to the level of scientific knowledge of the then Western Europe and to modern theoretical and methodological approaches. The special role of M. Kostomarov as the main theorist of the journal, whose level of scientific studies was advanced in the domestic historiography of this period, was noted.
dc.format.pagerangeС. 9-22
dc.identifier.citationТоноян, А. Журнал «Основа» в процесі генези народознавчих студій: напрями вивчення і методологія / Тоноян А. // Наукові прації Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. - 2022. - (36). - C. 9–22.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32626/2309-2254.2022-36.9-22
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0003-1643-2986
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/67465
dc.language.isouk
dc.publisherКам’я нець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
dc.publisher.placeКамʼянець-Подільський
dc.relation.ispartofНаукові прації Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки
dc.subjectЖурнал "Основа"
dc.subjectнародознавство
dc.subjectпросвітницька діяльність
dc.subjectметодологія
dc.subject.udc930.2:39:070](477)(045)
dc.titleЖурнал "Основа" в процесі генези народознавчих студій: напрями вивчення і методологія
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Tonoian_genesis_of_ethnic_studies.pdf
Розмір:
162.26 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
8.98 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Статті (КІ)