Ключовий інноваційний ресурс сталого розвитку

dc.contributor.authorЄрешко, Ю. О.
dc.contributor.authorКрейдич, І. М.
dc.date.accessioned2022-06-01T18:55:47Z
dc.date.available2022-06-01T18:55:47Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractenThe study determines, that the entropy of technologies in all areas of the society’s life mediates a special connection in the re-lational system of "man-machine", which determines the interconnected and remapable development of both. It is an individual, in our opinion, in their nature, in the process of their activities, who acts as a source and cornerstone system-forming element for three basic development systems: social, economic and scientific and technical. Gnoseological and, at the same time, the transforming manifestation of human consciousness exhibits its result in two interacting, complementary and interconnected planes: as the creative essence of the individual and as a public consciousness. It was substantiated, that the epistemological contradiction of historical variability and constancy characterizes the science as a specific form of public consciousness, which appears to be in dialectical development: further knowledge is formed on the basis of existing, accumulated through history of mankind, and this knowledge, on the one hand, complements the existing one and, on the other – depreciates the previous one, forming new knowledge. The peculiarity of science as a manifestation of public consciousness consists in complementance and contradictions of "new" and "old" knowledge that are created and transformed by the creative consciousness of individu-als (scientists and researchers) as subjects of "scientific social production". Personal scientific consciousness of individual scientists materialized in the form of real discoveries converts into public scientific consciousness in the form of fundamental knowledge, developments and innovations used by humanity and, simultaneously, transforms and forms the consciousness of separate individuals, which in turn will provide a onward recursion in the future. Consequently, we can conclude that scientific and technological progress is the result of scientific consciousness of a human, both personal and public. And the ability of human consciousness to embody and concretize their creative personality, generating new knowledge, we consider to be the innovative manifestation of man as a cornerstone resource of triune development. On the basis of the above, it is substantiated that a person, but rather, human consciousness is an infinite, constantly renewable key innovative resource of development, this infinity is implemented by science as a form of public consciousness incarnation, that provides fundamental foundations for the expanded reproduction of this resource. At the same time, the personal consciousness that is its source is fragile, characterized by the impossibility of formalization and copying, as well as in a certain stochasticity of recursion, which is explained by the variability and transiency of human life. It was emphasized that the elimination of the economic motive, in our opinion, in any case will reduce the need for the development of the individual and the implementation of their creative essence, which mediates the direction of further research, namely: the actualization of goals and, accordingly, the mechanism of sustainable development from the position of decreasing socialistic hypertrophy.uk
dc.description.abstractukУ досліджені визначено, що ентропія технологій у всі сфери життєдіяльності суспільства опосередковує особливий зв’язок в реляційній системі «людина-техніка», який визначає взаємопов’язаний і взаємопричинний розвиток обох. Людина, на нашу думку, за своєю природою в процесі своєї діяльності виступає джерелом і наріжним системоутворюючим елементом для трьох базових систем розвитку: суспільного, економічного і науково-технічного. Гносеологічний і, одночасно, перетворюючий прояв людської свідомості виявляє свій результат у двох взаємодіючих, взаємодоповнюючих і взаємотрансформуючих площинах: як творча сутність індивіда як суспільна свідомість. Обґрунтовано, що епістемологічне протиріччя історичної мінливості і константності характеризує науку як специфічну форму суспільної свідомості, що знаходиться у діалектичному розвитку: на основі існуючих, накопичених за всю історію людства формуються нові знання, що з одного боку доповнюють, з іншого – знецінюють знання попередні, утворюючи знання нові. Особливість науки як прояву суспільної свідомості полягає у взаємодоповнюваності і протиріччі «нових» і «старих» знань, які створюються і перетворюються творчою свідомістю індивідів (учених і дослідників) як суб’єктів «наукового суспільного виробництва». Індивідуальна наукова свідомість окремих вчених, що матеріалізується у вигляді реальних відкриттів перетворюється на суспільну наукову свідомість у вигляді фундаментальних знань, розробок і інновацій, що використовуються людством і, одночасно, перетворюють і формують свідомість окремих індивідів, які в свою чергу забезпечать в майбутньому поступальну рекурсію даного процесу. Отже, можна зробити висновок, що науково-технічний прогрес є результатом наукової свідомості людини, як індивідуальної, так і суспільної. А здатність людської свідомості втілювати і конкретизувати свою творчу особистість, генеруючи нові знання, вважаємо інноваційним проявом людини як наріжного ресурсу триєдиного розвитку На основі викладеного обґрунтовано, що людина, а вірніше, людська свідомість є нескінченним, постійно відновлюваним ключовим інноваційним ресурсом розвитку, ця нескінченність реалізується наукою як формою втілення суспільної свідомості, що забезпечує фундаментальні основи розширеного відтворення цього ресурсу, разом з тим, свідомість індивідуальна, що є її джерелом, є нетривкою, характеризується неможливістю формалізації і копіювання, а також, деякою стохастичністю рекурсії, що пояснюється мінливістю і швидкоплинністю людського життя. Наголошено, що елімінація економічного мотиву, на наш погляд, в будь-якому випадку знижуватиме потребу у розвитку індивіда і втілення його творчої сутності, що опосередковує напрям подальших досліджень, а саме: актуалізацію цілей і, відповідно, механізму сталого розвитку з позиції зменшення соціалістичного гіпертрофування.uk
dc.format.pagerangeС. 17-22uk
dc.identifier.citationЄрешко, Ю. О. Ключовий інноваційний ресурс сталого розвитку / Ю. О. Єрешко, І. М. Крейдич // Економічний вісник НТУУ «КПІ» : збірник наукових праць. – 2021. – № 18. – С. 17-22. – Бібліогр.: 20 назв.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.253425
dc.identifier.orcid0000-0002-9161-8820uk
dc.identifier.orcid0000-0002-4594-2160uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/47675
dc.language.isoukuk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорськогоuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.sourceЕкономічний вісник НТУУ «КПІ»: збірник наукових праць, 2021, № 18uk
dc.subjectлюдська свідомістьuk
dc.subjectінноваційний ресурсuk
dc.subjectсталий розвитокuk
dc.subjectнаукаuk
dc.subjectперсональний брендuk
dc.subjectтехнічне безробіттяuk
dc.subjectнауково-технічний прогресuk
dc.subjecthuman consciousnessuk
dc.subjectinnovative resourceuk
dc.subjectsustainable developmentuk
dc.subjectscienceuk
dc.subjectpersonal branduk
dc.subjecttechnological unemploymentuk
dc.subjectscientific and technological progressuk
dc.subject.udc330.3:330.1uk
dc.titleКлючовий інноваційний ресурс сталого розвиткуuk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
EV-2021-18_p17-22.pdf
Розмір:
386.44 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: