Організаційно-економічне забезпечення управління твердими побутовими відходами
| dc.contributor.advisor | Марченко, Валентина Миколаївна | |
| dc.contributor.author | Ель-Рабай'а Дакер Таха Діб | |
| dc.date.accessioned | 2023-12-21T11:14:15Z | |
| dc.date.available | 2023-12-21T11:14:15Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.description.abstract | Ель-Рабай'а Дакер Таха Діб. Організаційно-економічне забезпечення управління твердими побутовими відходами. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2023. Дисертація присвячена глибшому дослідженню теорії та історичних методів поводження з побутовими відходами, наукових підходів, які були реалізовані для розробки як організаційних, так і фінансових аспектів управління твердими побутовими відходами з метою забезпечення реалізації принципів циркулярної (кругової) економіки. Аналіз наукової літератури та законодавства європейських країн дозволив виявити основні критерії ідентифікації речовин, які кваліфікуються як відходи. Визначено, що відходи – це фізична речовина з механічними та хімічними властивостями, які можна виміряти, її можна переміщувати та транспортувати традиційними засобами транспортування. Речовина стає відходами, коли вона більше не потрібна власнику або більше не підходить для початкової мети. Цей важливий факт дає розуміння того, що кваліфікація матеріалу як відходів є питанням суб’єктивного судження, оскільки відходи для однієї людини є сировиною для інших. Нарешті, утворення відходів безпосередньо пов’язане з людською діяльністю, тому очікується, що рівень утворення відходів на душу населення змінюватиметься в міру зміни економічної та соціальної діяльності нації. Цей факт спонукає уряди та вчених знайти баланс між процвітанням і захистом навколишнього середовища шляхом зниження рівня утворення відходів і звалищ. Проаналізована література та міжнародне законодавство допомогли зрозуміти значення та мету поняття «управлінням відходами». Було зроблено висновок, що поводження з відходами – це будь-яка діяльність, яка здійснюється з метою збору, обробки, знешкодження, маніпулювання або впливу на стан відходів. Також було встановлено, що поводження з відходами спрямоване на зниження рівня утворення відходів та усунення викачування відходів на полігони, відкриті майданчики та водойми. Дослідження еволюції системи поводження з відходами в США, Великобританії та інших провідних європейських країнах виявило, що воно керується наступними рушійними силами: 1) економічні сили, які інтуїтивно сформувалися між учасниками ланцюга постачання та створення вартості з мінімальним втручанням з боку урядів. Така рушійна сила ґрунтувалася на зацікавленості виробника перемістити матеріал і заробити гроші, а також на інтересі покупця придбати матеріал, щоб використати його або продати; 2) законодавчі сили, очолювані урядами та муніципалітетами, щоб забезпечити дотримання певних відповідних практик і заходів для зменшення кількості відходів, що скидаються на звалища або для зменшення рівня утворення відходів; 3) організаційні сили, пов’язані з плануванням збору відходів, прибиранням вулиць, управлінням робочою силою тощо; 4) соціальні чинники, пов’язані зі здоров’ям, шумом і порушеннями зору, які зазвичай усуваються шляхом введення змін у зборі, обробці або видалення відходів; 5) технічні чинники, пов'язані з винаходом обладнання та технології, які генерують нові типи відходів, або реалізують нові методи їх обробки або переробки. До кінця третьої чверті двадцятого століття вплив економічних сил мав пріоритет над усіма іншими (майже 55% усіх знайдених подій були економічно орієнтованими). Було встановлено, що переробка побутових відходів у найрозвиненіших європейських країнах складається з таких основних процесів: 1) спалювання відходів з подальшим виробництвом енергії (41% у Німеччині, 47% у Швейцарії, 36% у Нідерландах); 2) переробка харчових відходів, коли всі відокремлені біологічно розкладні відходи перетворюються на енергію та компост, основною технологією, яка використовується для цієї мети, є анаеробне зброджування (26,7% у Німеччині, 23% у Швейцарії, 36% у Нідерландах); 3) переробка та повторне використання є третім за величиною процесом, коли весь матеріал, який можна переробити, відокремлюється та повертається назад у економіка. Проведення такого аналізу полегшило виявлення проблеми, з якою стикається Україна, де сміттєзвалища є домінуючим процесом утилізації побутових відходів, а менше 6,5% перенаправляється через інші процеси обробки. Аналіз організаційних аспектів поводження з побутовими відходами в європейських країнах виявив базові принципи управління побутовими відходами: 1) ідентифікація генератора відходів шляхом виконання індивідуальної угоди про управління відходами між мешканцем та провайдером послуг; 2) визначення типів відходів шляхом створення категорій відходів для примусового відокремлення від джерела; 3) визначення інфраструктури збору відходів шляхом надання власного контейнера, контейнера загального користування або маркованих мішків; 4) визначення методу обробки для кожного виду відходів. Аналіз фінансових аспектів існуючих практик виявив наступні загальні принципи управління побутовими відходами: 1) забруднювач оплачує повну вартість, без субсидування з державного бюджету; 2) тариф на поводження з відходами має покривати витрати (без отримання прибутку); 3) застосування диференційованих тарифів на різні види відходів на основі вартості оброблення та захоронення кожного з них; 4) заохочення роздільного збирання відходів шляхом зниження або скасування тарифів на вторинну сировину, яка є відокремленою від джерела. Розроблено авторську методику дослідження складу твердих побутових відходів на основі дослідження складу змішаних ТПВ Емірату Шарджа в Об'єднаних Арабських Еміратах, який був проаналізований відповідно до існуючих міжнародних стандартів, а потім був прорахований потенційний дохід від реалізації компонент ВС у випадку їх сортування, використовуючи сучасні механічні та автоматичні технології. Результати показали, що застосування традиційних методів визначення складу змішаних ТПВ дає хибне уявлення про ресурсний потенціал ТПВ і призводить до фінансових втрат, що досягають 75% від запланованих. Удосконалено організаційно-економічні складові взаємовідносин учасників системи управління відходами, зокрема сформовано очікувані економічні вигоди від участі фізичних осіб у ланцюжках УТПВ, де виявилася зона, при якій виробник ТПВ може мати фінансову вигоду. Застосовування методики повного розрахунку поховання ТПВ, з урахуванням вартості викидів та землі у довгостроковій перспективі, дозволило виявити інтерес не фізичних осіб, а державного бюджету, земельного фонду та навколишнього середовища. Соціальна колективна поведінка теж була врахована як учасника системи УТПВ. Включення вартості шкоди колективних негативних поведінок суспільства відображена при формуванні вартості поводження з відходами. Розробка авторських методик, що описують способи задоволення економічних інтересів кожного учасника дозволяє збалансувати інтереси кожного із учасників та сформувати інвестиційну привабливість сфери УТПВ. Удосконалено методичний підхід до розрахунку повної вартості видалення ТПВ, який базується на розрахунку повної фінансової, екологічної та соціальної вартості захоронення відходів. Такий підхід заохочує пошук альтернативних шляхів поводження з відходами, які є дешевшими, ніж захоронення, сприяє формуванню диференційованих тарифів та спонукає до розділення вторинної сировини. Удосконалено методичний підхід до розрахунку вартості повного життєвого циклу ТПВ. Реалізація такого підходу передбачає включення прихованих факторів, таких як коливання вартості запчастин і витратних матеріалів, інфляція, збір і переробка відходів, що утворюються в громадських місцях, і багато інших факторів, які не можуть бути включені в інші підходи. Основним недоліком цього підходу є високий рівень складності, який вимагає від комунальних підприємств демонстрації високого рівня контролю та фінансової аналітики для забезпечення фіксації повної вартості. На основі аналізу ефективності існуючої тарифної політики і Україні сформовано альтернативну тарифну політику управління твердими побутовими відходами, яка базується на оплаті повної вартості життєвого циклу відходів. Для реалізації запропонованої тарифної політики сформовано напрями удосконалення стратегічного управління ТПВ та розраховано: а) ресурсний потенціал вторинної сировини у побутових відходах, що утворюються в Україні та річний очікуваний дохід від їх реалізації; б) повну вартість захоронення побутових відходів в Україні; в) витрати на переробку харчових відходів за умови використання анаеробного зброджування. Зрештою виявилося, що якби побутові відходи повністю сортувалися, а харчові відходи перероблялися в енергію та дигестат, то середнє підвищення тарифу на поводження з побутовими відходами становило б 395 гривень (50% збільшення порівняно з поточним середнім тарифом). У 6 регіонах тарифи не зміняться через високі початкові тарифи та потенційну вартість ресурсів. Розвинуто положення Національної стратегії управління відходами до 2030 року, які враховують ресурсний потенціал твердих побутових відходів та забезпечують на його основі можливості досягнення до 2030 року рівня поділу компонентів ТПВ в 55% для пластику, 80% для металів (включаючи алюміній), 75% для скла, 85% для паперу та картону, 100% роздільного збирання харчових відходів; прийом роздільної ВС виключно до пунктів прийому, заохочення приватних інвестицій в будівництво цих пунктів на умовах гарантованого прибутку в розмірі 10% від виручки від продажів ВС, за дотримання вимог до їх якості. Для всіх харчових відходів пропонується обов'язкове застосування анаеробної переробки; створення держпрограми щодо фінансування АБ (кредитування без відсотків); заохочення безкоштовного використання дигестату для аграріїв тощо. | uk |
| dc.description.abstractother | Elrabay’a Daker Taha Dib. Organizational and economic support of solid household waste management. Dissertation for the Doctor of Philosophy degree in specialty 051 "Economics". - National Technical University of Ukraine "Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv, 2023. The dissertation is devoted to a deeper study of the theory and historical methods of household waste management, and scientific approaches that were implemented to develop both organizational and financial aspects of solid household waste management in order to ensure the implementation of the principles of circular economy. The analysis of scientific literature and legislation of the European countries made it possible to identify the main criteria for identifying substances that qualify as waste. Waste is defined as a physical substance with measurable mechanical and chemical properties that can be moved and transported by the traditional means of transportation. A substance becomes waste when it is no longer needed by the owner or is no longer fit for its original purpose. This important fact makes it clear that the qualification of a material as waste is a matter of subjective judgment, as waste to one person is raw material to another. Finally, waste generation is directly related to human activity so, the waste generation per ca pita is expected to change as the nation's economic and social activities do. This fact encourages governments and scientists to find the balance between prosperity and environmental protection by reducing waste generation and landfills. Analyzing literature and international legislation helped to understand the meaning and the purpose of the concept of "waste management". It was concluded that waste management is any activity carried out to collect, treat, dispose, manipulate or affect the state of waste. It was also established that waste management is aimed at reducing the level of waste generation and eliminating the pumping of waste into landfills, open areas, and reservoirs. The study of the evolution of the waste management system in the USA, the UK and other leading European countries found that it is led by the following driving forces: 1) economic forces that are intuitively formed between participants in the supply and value chains with minimal intervention from governments. Such driving forces were based on the interest of the producer to move the material and make money, and on the interest of the buyer to acquire the material in order to use it or sell it; 2) legal forces led by governments and municipalities to ensure compliance with certain appropriate practices and measures to reduce the amount of waste going to landfills or to reduce the level of waste generation; 3) organizational forces related to the planning of waste collection, street cleaning, labor management, etc.; 4) social forces related to health, noise and visual disturbances, which are usually eliminated by introducing changes in the collection, treatment or disposal of waste; 5) technical forces related to the invention of equipment and technologies that generate new types of waste, or implement new methods of their processing or recycling. By the end of the third quarter of the twentieth century, the influence of economic forces prevailed over all others (almost 55% of all events found were economically oriented). It was established that household waste processing in the most developed European countries consists of the following main processes: 1) waste incineration with subsequent energy production (41% in Germany, 47% in Switzerland, 36% in the Netherlands); 2) food waste recycling, where all separated biodegradable waste is converted into energy and compost, the main technology used for this purpose is anaerobic digestion (26.7% in Germany, 23% in Switzerland, 36% in the Netherlands); 3) recycling and reuse is the third largest process where all recyclable material is separated and returned to the economy. Conducting such an analysis facilitated the identification of the problem faced by Ukraine, where landfills are the dominant process for the disposal of household waste, and less than 6.5% is diverted through other treatment processes. The analysis of organizational aspects of household waste management in European countries revealed its basic principles: 1) identification of the waste generator by executing an individual agreement on waste management between the resident and the service provider; 2) determination of waste types by creating categories of waste for forced separation from the source; 3) determination of waste collection infrastructure by providing own container, public container or labeled bags; 4) determination of the treatment method for each type of waste. The analysis of the financial aspects of the existing household waste management practices revealed the following general principles of household waste management: 1) the polluter pays the full cost, without subsidies from the state budget; 2) the waste management tariff must cover the costs (without making profit); 3) the implementation of differentiated tariffs for different types of waste based on the cost of processing and disposal of each of them; 4) encouraging separate collection of waste by reducing or canceling tariffs for secondary raw materials that are separated from the source. The author's methodology to analyze the composition of solid household waste was developed based on the study of the composition of the mixed solid waste of the Emirate of Sharjah in the United Arab Emirates, which was analyzed in accordance with existing international standards, and then the potential income from the sale of components of solid waste in the case of their sorting was calculated using modern mechanical and automatic technologies. The results showed that the use of traditional methods of determining the composition of mixed solid waste gives a false idea of the resource potential of solid waste and leads to financial losses reaching 75% of the planned income. The organizational and economic components of the relationship between the participants of the waste management system have been improved, in particular, the expected economic benefits from the participation of individuals in the solid waste chains have been formed, and the area where the solid waste producer can have a financial benefit has been revealed. The implementation of the method of the full cost of solid waste disposal considering the cost of emissions and land in the long term made it possible to reveal the interest, not only of individuals, but of the state budget, the land fund and the environment as well. The social collective behavior was also considered to be a participant in the solid household waste management system. The inclusion of the cost of damage due to the collective negative behavior of society is reflected in the formation of the cost of waste management. The development of author's methods, which describe ways of satisfying the economic interests of each participant, allows balancing the interests of each of the participants and forming the investment attractiveness of this field. The methodical approach to calculating the full cost of solid waste disposal, which is based on the calculation of the full financial, ecological and social cost of waste disposal, has been improved in this study. This approach encourages the search for alternative ways of handling waste which are cheaper than landfilling, promotes the formation of differentiated tariffs and encourages the separation of secondary raw materials. The methodical approach to calculating the full cost of the life cycle of solid waste has been improved. The implementation of this approach involves the inclusion of hidden factors such as fluctuations in the cost of spare parts and consumables, inflation, collection and recycling of waste generated in public places, and many other factors that cannot be included in other approaches. The main disadvantage of this approach is the high level of complexity that requires municipalities to demonstrate a high level of control and financial analytics to ensure that full cost is captured. Based on the analysis of the effectiveness of the existing tariff policy, an alternative tariff policy for solid household waste management was formed for Ukraine, it is based on paying the full cost of the waste life cycle. To implement the proposed tariff policy, directions for improving the strategic management of solid waste were formed and the following were calculated: a) the resource potential of secondary raw materials in household waste generated in Ukraine and the annual expected income from their sale; b) the full cost of disposal of household waste in Ukraine; c) costs of processing food waste under the condition of using anaerobic digestion. In the end, it turned out that if household waste was completely sorted, and food waste was processed into energy and digestate, then the average increase in the tariff for household waste management would be ₴395/ton (a 50% increase compared to the current average tariff). In 6 regions, rates will not change due to high initial rates and potential resources prices. The provisions of the National Strategy for the management until 2030 have been developed in order to safeguard the resource potential of the household solid waste and reach resources reclamation rates until 2030 as follows: 55% for plastics; 80% for metals; 5% for packaging waste; 85% for paper and cardboard, 100% source segregation of food waste; the receipt source segregated resources in specially designated recycling centers; stimulating private investments in these recycling centers by guaranteeing 10% profit of the income from the sale of the secondary resources that are compliant with the quality criteria. Mandatory use of anaerobic digestion is proposed for all food waste with the creation of a state program for its financing (interest-free financing program), and encouragement of free use of digestate by the agriculture sector, etc. | uk |
| dc.format.extent | 239 с. | uk |
| dc.identifier.citation | Ель-Рабай'а Дакер Таха Діб. Організаційно-економічне забезпечення управління твердими побутовими відходами : дис. … д-ра філософії : 051 Економіка / Ель-Рабай'а Дакер Таха Діб. – Київ, 2023. – 239 с. | uk |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/63299 | |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | uk |
| dc.publisher.place | Київ | uk |
| dc.subject | управління твердими побутовими відходами | uk |
| dc.subject | поводження з відходами | uk |
| dc.subject | побутові відходи | uk |
| dc.subject | відходи | uk |
| dc.subject | тарифна політика | uk |
| dc.subject | сортування відходів | uk |
| dc.subject | циркулярна економіка | uk |
| dc.subject | сміттєспалювання | uk |
| dc.subject | анаеробне бродіння | uk |
| dc.subject | сміттєзвалища | uk |
| dc.subject | екологія | uk |
| dc.subject | сталий розвиток | uk |
| dc.subject | solid household waste management | uk |
| dc.subject | waste management | uk |
| dc.subject | household waste | uk |
| dc.subject | waste | uk |
| dc.subject | tariff policy | uk |
| dc.subject | waste sorting | uk |
| dc.subject | circular economy | uk |
| dc.subject | waste incineration | uk |
| dc.subject | anaerobic digestion | uk |
| dc.subject | landfills | uk |
| dc.subject | ecology | uk |
| dc.subject | sustainable development | uk |
| dc.subject.udc | 338.242:502.13:502.174](0473.3) | uk |
| dc.title | Організаційно-економічне забезпечення управління твердими побутовими відходами | uk |
| dc.type | Thesis Doctoral | uk |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Elrabay’a_Daker_Taha_Dib_dys.pdf
- Розмір:
- 5.04 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 9.01 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: