Вимірювання правоспроможності в емпіричній соціології
dc.contributor.author | Шпікер, М. В. | |
dc.date.accessioned | 2023-02-24T10:36:28Z | |
dc.date.available | 2023-02-24T10:36:28Z | |
dc.date.issued | 2022 | |
dc.description.abstracten | The article presents an overview of approaches to the conceptualization and operationalization of a legal capability, which is defined as a set of personal characteristics necessary for a person to effectively address issues related to law. A distinction is made between legal capability and other related concepts, such as legal literacy or awareness, legal empowerment, and legal consciousness. The article summarizes the main aspects of legal capability and their manifestations: knowledge, attitudes, skills, and resources. Researchers recommend considering these aspects separately at each stage of resolving a legal issue, as well as at the basic level and the level of a specific problem. It is emphasized that a legal person must be able not only to solve but also to prevent problems that have a legal dimension. The article also summarizes the international practice of applying the concept of legal capability in surveys on socio-legal issues. The concept itself has only begun to appear in legal needs surveys in recent years, but some aspects of it, such as legal knowledge, attitudes toward the justice system, or confidence in one’s own ability to seek justice in disputes, have been explored before. Despite a large amount of data from different countries, there are currently few statistically confirmed observations about certain indicators of legal knowledge, attitudes, skills, and resources which are most associated with a higher chance of achieving a successful outcome on a legal issue. There is also a lack of data about measuring legal skills and the role played by different aspects of legal capability at different stages of solving the problem and at the basic and specific level in a certain society. Another methodological challenge is the need to take into account the huge variety of legal situations and disputes that people deal with in everyday life. | uk |
dc.description.abstractuk | Стаття присвячена огляду підходів до концептуалізації та операціоналізації правоспроможності, котра визначається як сукупність особистих характеристик, необхідних людині для ефективного вирішення питань, пов’язаних із правом. Здійснено розрізнення правоспроможності з іншими дотичними поняттями, такими як правова грамотність або обізнаність, правове успроможнення та правова свідомість. Стаття узагальнює основні аспекти правоспроможності та їх прояви: знання, установки, навички та ресурси, які дослідники радять розглядати окремо на кожному етапі вирішення правового питання, а також на базовому рівні та рівні специфічної проблеми. Наголошується, що правоспроможна особа повинна бути здатною не лише вирішувати, але й упереджувати виникнення проблем, котрі мають правовий вимір. У статті також узагальнена міжнародна практика застосування поняття правоспроможності в опитуваннях на соціально-правову тематику. Сам концепт почав з’являтися в опитуваннях щодо правових потреб лише останніми роками, але окремі його аспекти, як-то правові знання, ставлення до системи правосуддя чи впевненість у власній здатності добитися справедливості у спорах, досліджувалися й раніше. Попри велику кількість даних з різних країн, нині в літературі описано небагато статистично підтверджених закономірностей, які саме правові знання, установки, навички та ресурси найбільше пов’язані з вищими шансами досягти успішного результату щодо правової проблеми. Також бракує напрацювань з вимірювання правових навичок саме у правовому контексті та інформації, яку роль відіграють різні складники правоспроможності на різних етапах вирішення проблеми і які індикатори підходять для вимірювання цього концепту на базовому та на специфічному для проблеми рівні в тому чи іншому суспільстві. Окремим методологічним викликом є необхідність враховувати величезне різноманіття правових ситуацій та спорів, з якими люди мають справу у повсякденному житті. | uk |
dc.format.pagerange | С. 29-40 | uk |
dc.identifier.citation | Шпікер, М. В. Вимірювання правоспроможності в емпіричній соціології / Шпікер М. В. // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2022. – № 1 (53). – С. 29-40. – Бібліогр.: 41 назв. | uk |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.20535/2308-5053.2022.1(53).261105 | |
dc.identifier.orcid | 0000-0003-0535-6068 | uk |
dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/53012 | |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | uk |
dc.publisher.place | Київ | uk |
dc.source | Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2022, № 1 (53) | uk |
dc.subject | правоспроможність | uk |
dc.subject | правові проблеми | uk |
dc.subject | правова обізнаність | uk |
dc.subject | фактори успішної реалізації прав | uk |
dc.subject | правосуддя | uk |
dc.subject | методологія соціологічних досліджень | uk |
dc.subject | вимірювання | uk |
dc.subject | соціальна нерівність | uk |
dc.subject | громадянське суспільство | uk |
dc.subject | legal capability | uk |
dc.subject | legal issues | uk |
dc.subject | legal awareness | uk |
dc.subject | factors of successful exercising of rights | uk |
dc.subject | justice | uk |
dc.subject | methodology of sociological research | uk |
dc.subject | measurement | uk |
dc.subject | social inequality | uk |
dc.subject | civil society | uk |
dc.subject.udc | 316.334.4 | uk |
dc.title | Вимірювання правоспроможності в емпіричній соціології | uk |
dc.title.alternative | Measurement of legal capability in empirical sociology | uk |
dc.type | Article | uk |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- VPSP2022-1_29-40.pdf
- Розмір:
- 329.33 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 9.1 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: