Вербалізація комунікативної стратегії провокації у процесі інтерв’ю

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorВолощук, Ірина
dc.contributor.authorРибалка, Вікторія
dc.date.accessioned2023-05-11T08:48:03Z
dc.date.available2023-05-11T08:48:03Z
dc.date.issued2019
dc.description.abstractСтаття присвячена дослідженню стратегії провокації в процесі діалогічної інтеракції в газетних інтерв’ю. В статті розглянуто комунікативну стратегію провокації як сукупність мовленнєвих дій, спрямованних на вирішення комунікативної мети адресанта. Узагальнено найбільш поширені в сучасній лінгвістиці наукові підходи до розуміння комунікативних стратегій, а також уточнено прагмасемантичні особливості провокації, її специфіка, а також мовні та мовленнєві засоби її реалізації. Розглянуто діалогічну єдність, яка уможливлює зв`язність і послідовність мовленнєвих дій в процесі мовленнєвого акту. Діалогічна єдність – це сукупність мовних і мовленнєвих засобів, що використовуються для реалізації адресатом певної комунікативної мети: оцінювання подій, вираження емоцій, або спонукання до дії. Також це – комплекс тактик, ретельний підбір яких забезпечує успіх комунікації в процесі інтерв`ю, керуючи не тільки актом спілкування, а й іноді думкою свого співрозмовника. Розкрито поняття провокації, як свідомо сконструйований, переважно контрольований мовленнєвий акт діалогічної інтеракції адресанта та адресанта. Також в статті наведено приклади тактики хеджування як уникнення прямої відповіді. Виявлено, що для більшості тактик в стратегії провокації характерна персуація, тобто намагання будь-кого переконати, нав’язати певну точку зору. Розглянуто декілька типів комунікативних тактик, які реалізують стратегію провокації: «пряме звинувачення», «непряме звинувачення», «висловлювання недовіри», «іронія». Кожна з тактик має на меті спровокувати певну реакцію у респондента. З’ясовано, що стратегія провокації простежується тільки в діалогічній єдності, яка зв’язує послідовність мовленнєвих дій в конкретній комунікативній ситуації.uk
dc.description.abstractotherThis article focuses on the study of the provocation strategy in the interview process. Interview is regarded as a specific genre of texts in press. Main components of communicative situations and typical pragmatic manifestations of texts under study have been analyzed. Units of the interview communicative and pragmatic model have been singled out. Basic stylistic, semantic, and pragmatic figures used to actualize the interview texts authors’ communicative intentions and provocative aims have been examined. We discussed the communicative strategy of provocation as a set of speech actions aimed at addressing the communicative goal of the addressee. The most common scientific approaches to understanding communicative strategies in modern linguistics are summarized, and pragmasemantic features of provocation, its specificity, as well as linguistic and speech means of its realization are specified. Dialogical unity is considered, which makes possible coherence and sequence of speech actions in the process of speech act. Dialogical unity is a collection of language and speech means used to realize a specific communicative goal: the evaluation of events, the expression of emotions, or the urge to act. It is also a complex of tactics, careful selection of which ensures the success of communication in the interview process, managing not only the act of communication, but sometimes the opinion of his interlocutor. The concept of provocation, as a consciously constructed, mostly controlled speech act of dialogical interaction between the addressee and the addressee, is disclosed. The article also provides examples of hedging tactics to avoid direct response. It has been found that most tactics in provocation strategies are characterized by persuasion that is, trying to persuade anyone to impose a certain point of view. Several types of communicative tactics that implement a strategy of provocation are considered: “direct accusation”, “indirect accusation”, “expression of no-confidence”, “irony”. Each tactic is intended to provoke a certain reaction from the respondent. It has been found out that the provocation strategy is traced only in dialogical unity, which links the sequence of speech actions in a particular communicative situation.uk
dc.format.pagerangePp. 58-64uk
dc.identifier.citationВолощук, І. Вербалізація комунікативної стратегії провокації у процесі інтерв’ю / Ірина Волощук, Вікторія Рибалка // Advanced Linguistics. – 2019. – № 4. – Pр. 58-64. – Bibliogr.: 12 ref.uk
dc.identifier.doihttps://www.doi.org/10.20535/2617-5339.2019.4.183149
dc.identifier.orcid0000-0002-1487-4732uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/55558
dc.language.isoukuk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорськогоuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.relation.ispartofAdvanced Linguistics 4 / 2019uk
dc.subjectдіалогічна інтеракціяuk
dc.subjectкомунікаціяuk
dc.subjectінтерв’юuk
dc.subjectпровокаціяuk
dc.subjectстратегіяuk
dc.subjectтактикаuk
dc.subjectstrategyuk
dc.subjecttacticuk
dc.subjectcommunicationuk
dc.subjectinterviewuk
dc.subjectspeech interactionuk
dc.subjectprovocationuk
dc.subject.udc81’4 (811.111+161.2)uk
dc.titleВербалізація комунікативної стратегії провокації у процесі інтерв’юuk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
AL_2019_4_P58-64.pdf
Розмір:
471.01 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
9.1 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Advanced Linguistics, № 4