Державний суверенітет: наукові підходи до визначення поняття і ступеня обмежень в умовах глобалізації

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorРябовол, Л. Т.
dc.date.accessioned2020-04-09T10:09:09Z
dc.date.available2020-04-09T10:09:09Z
dc.date.issued2019
dc.description.abstractenThe study found that the term “state sovereignty” is broader than “state independence” and encompasses it. The independence of the state as its independence and equality in international relations is a necessary component of state sovereignty. The traits that characterize the state as independent are the territorial integrity, the ability of the national Armed Forces to provide external security and the political, financial, organizational capacity to address various issues of the state's life. The sovereignty of the state is a complex phenomenon, whose effectiveness is conditioned by its economic, political and military capacity. The prospects of Ukraine's sovereignty, like any other state, lie in the plane of globalization and integration into the european and world legal, political, economic, and cultural space. Opinions on the degree of limitations of state sovereignty under these conditions are systematized into two scientific positions: 1) the role of state sovereignty is significantly reduced, its importance gradually being leveled; 2) globalization does not weaken the state, but it challenges it, forcing it to adapt to the requirements of the global markets, enhance competitiveness, and develop. The principle is that it is impossible to limit the independence of the state. In a context where globalization and european integration will continue to have a significant impact on Ukraine, it is important that its sovereignty is not lost. The preservation of the nation-state and the consideration of national interests must be decisive. The potential of globalization processes should be harnessed to effectively address internal problems, develop the economic sphere, combat corruption and crime, build a strong democratic state and civil society.uk
dc.description.abstractukУ дослідженні встановлено, що терміно-поняття «державний суверенітет» є ширшим, ніж «незалежність держави», й охоплює його. Незалежність держави як її самостійність і рівноправність у міжнародних відносинах є обов’язковим складником державного суверенітету. Рисами, що позначають державу як суверенну, незалежну, є територіальна цілісність, здатність національних Збройних Сил забезпечити зовнішню безпеку та політична, фінансова, організаційна спроможність вирішувати різні питання життєдіяльності держави. Суверенітет держави – складне явище, зумовлене її економічною, політичною, військовою спроможністю. Умовами розвитку держав, так само й України, нині є глобалізація й інтеграція в європейський і світовий правовий, політичний, економічний, культурний простір. Викладені вченими думки щодо ступеня обмежень державного суверенітету за таких умов систематизовано у дві наукові позиції: 1) роль суверенітету держави суттєво зменшується, його значення поступово нівелюється; 2) глобалізація не послаблює державу, а кидає їй виклик, змушуючи пристосовуватися до вимог глобальних ринків, посилювати конкурентоспроможність, розвиватися. Установлено, що принциповою є позиція щодо неможливості обмеження незалежності держави як зовнішнього аспекту її суверенітету. Аналіз наукової літератури засвідчив, що дослідники проблеми розвитку державності в контексті євроінтеграційних і глобалізаційних процесів суголосні в тому, що державний суверенітет не може бути втраченим, натомість має зміцнюватися, визначальним має стати збереження національної держави й урахування національних інтересів. Потенціал глобалізаційних процесів варто використати для ефективного розв’язання внутрішніх проблем, розвитку економічної сфери, подолання корупції та злочинності, побудови сильної демократичної держави й громадянського суспільства.uk
dc.format.pagerangeС. 262-266uk
dc.identifier.citationРябовол, Л. Т. Державний суверенітет: наукові підходи до визначення поняття і ступеня обмежень в умовах глобалізації / Л. Т. Рябовол // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2019. – № 3 (43). – С. 262–266. – Бібліогр.: 9 назв.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/2308-5053.2019.3(43).198484
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/32801
dc.language.isoukuk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорськогоuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.sourceВісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2019, № 3 (43)uk
dc.subjectдержаваuk
dc.subjectглобалізація та євроінтеграціяuk
dc.subjectобмеження суверенітету державиuk
dc.subjectекономічний суверенітетuk
dc.subjectінформаційний суверенітетuk
dc.subjectstateuk
dc.subjectglobalization and European integrationuk
dc.subjectrestriction of state sovereigntyuk
dc.subjecteconomic sovereigntyuk
dc.subjectinformation sovereigntyuk
dc.subject.udc342.1+321.011.7uk
dc.titleДержавний суверенітет: наукові підходи до визначення поняття і ступеня обмежень в умовах глобалізаціїuk
dc.title.alternativeState sovereignty: scientific approaches to defining the concept and degree of constraints in the context of globalizationuk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
VPSP2019-3_262-266.pdf
Розмір:
241.05 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
9.06 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 3 (43)