Grafika metamorfoz w miesięczniku poradnikowym dla kobiet «Claudia» jako przykład komodyfikacji publikacji prasowej
| dc.contributor.author | Worsowicz, Monika | |
| dc.date.accessioned | 2020-07-14T17:06:29Z | |
| dc.date.available | 2020-07-14T17:06:29Z | |
| dc.date.issued | 2020 | |
| dc.description.abstracten | Wielotematyczny miesięcznik poradnikowy „Claudia” to pismo dla kobiet obecne na polskim rynku prasowym od 1993 roku. Reprezentuje tzw. średnią półkę periodyków dla pań, oferując głównie poradnictwo z zakresu urody, zdrowia, mody, urządzania wnętrz, kulinariów, psychologii, w mniejszym zakresie także wychowywania dzieci, przepisów prawa oraz spędzania wolnego czasu. Tematykę tę uzupełniają aktualności, treści rozrywkowe (zwierzenia znanych osób, artykuły wspomnieniowe, krzyżówki, horoskop) i rekomendacje kulturalne. Oferta jest kierowana do kobiet w wieku 30–55 lat, które redaktor naczelna Agnieszka Wierzbicka charakteryzuje jako te, które „[c]hcą być dobrymi matkami, żonami, pracownikami, ale też mają swoje pasje i aspiracje, pragną się realizować i korzystać z życia. Są ambitne, wymagające, znają swoją wartość”. Taki styl życia odpowiada raczej mieszkankom miast z co najmniej średnim wykształceniem oraz dysponującym co najmniej średnimi dochodami. Ich zainteresowanie „Claudią” pozwala osiągać sprzedaż każdego wydania na poziomie ponad 114 tys. egzemplarzy przy nakładzie jednorazowym rzędu 200 tys. egzemplarzy. Oznacza to jednak dopiero szóste miejsce wśród ośmiu sprzedawanych w Polsce miesięczników poradnikowych. Pod względem tematycznym i formalnym omawiany periodyk nie wyróżnia się na tle innych pism z segmentu. Jest wizualnie atrakcyjny, niemonotonny, krótkie i średniej długości teksty łączy z różnorodnymi grafikami, co sprawia, że zachęca zarówno do lektury dłuższej, bardziej skupionej, jak i do niezobowiązującego kartkowania i czytania jedynie interesujących fragmentów. Wspomnianą problematykę autorzy prezentują za pośrednictwem rozmaitych gatunków — alternacyjnych wariantów artykułu poradnikowego i sylwetki, galerii, form reportażowych, zbiorów rekomendacji, odpowiedzi ekspertów na listy do redakcji, porad prasowych, artykułów informacyjnych i innych. Starają się również za ich pośrednictwem wytworzyć atmosferę nieformalnego, przyjacielskiego kontaktu, który będzie sprzyjał perswazyjnemu oddziaływaniu treści i budowaniu zaufania czytelniczek. Służy temu przede wszystkim język dziennikarskich wypowiedzi — oparty na prostych zaleceniach, bezpośrednich zwrotach, zestawieniach pytanie — odpowiedź, jednoznacznym wartościowaniu, stylistyce empatii i leksyce spójnie łączącej polszczyznę potoczną i odmiany specjalistyczne języka. Prostota, jasność wywodu i umiejętna gra emocjami wydają się dobrze wpisywać w przyjętą przez redakcję rolę spolegliwego opiekuna czytelniczek. Zarówno strona wizualno-formalna, jak i warstwa językowo-stylistyczna przekazu prasowego ułatwiają także łączenie treści dziennikarskich i komercyjnych, czego wyraźnym przykładem jest publikowanie na łamach tzw. advertoriali — materiałów naśladujących teksty dziennikarskie, ukierunkowanych jednak przede wszystkim na efekt reklamowo-promocyjny związany z zawartą w nich informacją handlową. Ich różnorodne typy utrudniają odbiorcom właściwe dekodowanie przekazów, a zatem także dostrzeganie granicy między treściami pochodzącymi od redakcji i od podmiotów komercyjnych. Konwergencyjne „mieszanie porządków” ma niewątpliwie wpływ na praktykowanie zawodu dziennikarza i skłania do postawienia pytania, kogo i za co właściwie czytelniczki pisma poradnikowego obdarzają zaufaniem. W prezentowanym artykule nie podejmuje się próby rozstrzygnięcia tak złożonego problemu, ale poszukuje jego źródeł. W tym celu analizie poddana zostanie grupa publikacji stanowiących już wieloletnią tradycję miesięcznika, których kształt treściowo-formalny ujawnia potencjał zacierania wspomnianej granicy między działalnością dziennikarską i komercyjną. Prześledzenie ewolucji tzw. metamorfoz publikowanych w „Claudii” pozwoli wskazać zarówno ścieżki, jak i sposoby komodyfikacji treści redakcyjnych. | uk |
| dc.description.abstractuk | Політематичний щомісячник-порадник «Клавдія» є часописом для жінок, який присутній на польському ринку преси з 1993 р. Він репрезентує так звану середню полицю жіночих періодичних видань, зосереджуючись головним чином на порадах стосовно вроди, здоров’я, моди, облаштування інтер’єрів, кулінарії, психології; трохи менше на питаннях виховання дітей, юридичних приписах, а також проведенні дозвілля. Цю тематику доповнюють відповідні новини, розважальні матеріали (відверті розмови з відомими особами, статті-спогади, кросворди, гороскопи) і рекомендації культурного штибу. 260 Обрії друкарства, № 1 (8) / 2020 Пропозиція робиться жінкам 30–55 років, яких головна редакториня Агнешка Вежбицька характеризує як таких, що «хочуть бути гарними матусями, дружинами, працівницями, але також мають свої захоплення (подекуди пристрасні), запити, прагнення, хочуть реалізуватися в житті й узяти від нього якомога більше. Вони амбітні, вимогливі, знають собі ціну». Такий стиль життя відповідає скоріше мешканкам міст із щонайменше середньою освітою та такими ж доходами. Їхнє зацікавлення «Клавдією» дозволяє тримати рівень продажів кожного номера на відмітці у понад 114 тис. екземплярів при одноразовому накладі у 200 тис. примірників. Однак це означає лише шосте місце в рейтингу з восьми найбільш продаваних у Польщі щомісячних порадників. З тематичного та формального погляду розглядуваний часопис не вирізняється на тлі інших із цього сегмента. Візуально він виглядає привабливо, немонотонно, малі та середні за обсягом тексти ілюструються різною графікою, що заохочує як до подальшого зосередженого ознайомлення, так і до відпочивального перегортання сторінок й читання лише фрагментів, що зацікавили. Згадувану вище проблематику презентують у різний спосіб: чергуваннями різних форм порад і знайомствами з відомими особистостями; розповідями про виставки у вигляді репортажів і збірками рекомендацій, відповідями експертів на листи до редакції; заохочувальними оглядами преси й інформаційними статтями тощо. За допомогою переліченого працівники часопису намагаються створити атмосферу неформального, товариського контакту, який би викликав довіру у читачок і сприяв би переконувальній дії змісту. Цьому слугує передусім мова журналістських висловлювань, яка складається з простих вказівок, безпосередніх звернень, пар питання-відповідь, однозначних оцінок, має стилістику емпатії і лексику, що нерозривно пов’язує поточну польську мову та її вузькоспеціальні різновиди. Простота, ясність розмірковувань і висновків, вміла гра емоціями, видається, добре вписуються у прийняту редакцією роль турботливого опікуна читачок. Як візуально-формальну, так і мовно-стилістичну пресокомунікації полегшують також поєднання журналістських і комерційних змістів, виразним прикладом чого є публікування на шпальтах так званих advertoriali — наслідувально-журналістських текстів, спрямованих передусім на досягнення рекламно-промоційного ефекту, в яких міститься торговельна інформація. Їхні різні типи утруднюють декодування таких свідчень споживачами, а отже фіксацію межі між змістами, що йдуть від редакції і від комерційних суб’єктів. Конвергенційна «мішанина порядків», безумовно, впливає на фах журналіста і підводить до питання, кому і за що читачки порадникового часопису довіряють. У статті, що подається на розсуд наукової громадськості, не піднімаються спроби розв’язання такої складної проблеми, проте розшукуються її джерела. З цією метою аналізується низка публікацій, що становлять вже багаторічну традицію щомісячника, які і за змістом, і за формою виявляють потенціал згладжування означеної межі між журналістською та комерційною діяльністю. Відслідковування еволюції так званих метаморфоз, що публікуються у «Клавдії», дозволить визначити як напрями, так і способи комодифікації редакційних змістів. | uk |
| dc.format.pagerange | С. 258-277 | uk |
| dc.identifier.citation | Worsowicz, M. Grafika metamorfoz w miesięczniku poradnikowym dla kobiet «Claudia» jako przykład komodyfikacji publikacji prasowej / Worsowicz Monika // Обрії друкарства : науковий журнал. – 2020. – №1 (8). – С. 258-277. – Бібліогр.: 18 назв. | uk |
| dc.identifier.doi | https://doi.org/10.20535/2522-1078.2020.1(8).190112 | |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/35046 | |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського ВПІ | uk |
| dc.publisher.place | Київ | uk |
| dc.source | Обрії друкарства : науковий журнал, 2020, №1 (8) | uk |
| dc.subject | багатомісний тематичний довідник | uk |
| dc.subject | жіноча періодика | uk |
| dc.subject | редактор | uk |
| dc.subject | жіночий журнал | uk |
| dc.subject | wielotematyczny miesięcznik poradnikowy | uk |
| dc.subject | półkę periodyków dla pań | uk |
| dc.subject | redactor | uk |
| dc.subject | pismo dla kobiet | uk |
| dc.title | Grafika metamorfoz w miesięczniku poradnikowym dla kobiet «Claudia» jako przykład komodyfikacji publikacji prasowej | uk |
| dc.type | Article | uk |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- OD-2020-8_258-277.pdf
- Розмір:
- 626.72 KB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 9.06 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: