Методи з’єднання прецизійних деталей оптико-електронних приладів
Ескіз недоступний
Дата
2019
Науковий керівник
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
КПІ ім. Ігоря Сікорського
Анотація
Об’єм і структура дисертації
Дисертація на тему: «Методи з’єднання прецизійних деталей оптико-електронних приладів» складається із вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел. Магістерська дисертація, пояснювальна записка 80 ст., 21 рисунків, 23 таблиць, 41 джерело.
Актуальність теми
Працездатність приладу й точність вимірювань визначаються рядом факторів , у тому числі, стабільністю взаємного положення оптичних деталей і працездатністю електронного блоку. Застосування традиційних клеїв і інших відомих методів з’єднання не завжди може забезпечити працездатність електронного блоку. Застосування традиційних клеїв і інших відомих методів з’єднання не завжди може забезпечити працездатність приладів із заданими характеристиками[1]. У монографії[39], виданої в США міжнародною організацією інженерів оптико-електронної оптичних деталей, розглянуті питання, такі як головне полегшене дзеркало космічного телескопа Hubble та інші. Відома також монографія [40] за напрямком кріплення оптичних деталей еластичними матеріалами. Однак, наведені в цих книгах рішення описують інженерні питання, безпосередньо пов’язані з виробництвом; у більшості випадків в них відсутні опис впливу стану поверхонь, що з’єднуються, структури з’єднувального шва та фізико-технологічні закономірності з’єднання прецизійних деталей, працездатність і надійність приладів.
Аналіз причин відмов оптико-електронних приладів (ОЕП) при експлуатації їх у космічних або інших екстремальних умовах показав, що руйнування деталей з крихких матеріалів відбувається в місцях їх з’єднання між собою або з іншим деталями[41].
При експлуатації приладів, руйнування з’єднання деталей і вузлів починається від периферійних ділянок деталей: шліфованих поверхонь і місць їх з єднання.
Мета дисертаційної роботи
Визначення оптимальних методів з’єднання прецизійних деталей оптико-електронних приладів між собою, та проведення дослідження основних характеристик обраного методу за допомогою явища поверхневого плазмонного резонансу.
Задачі досліджень
- Аналіз існуючих методів з’єднання, визначення сучасних і перспективних;
- Дослідження можливостей використання явища плазмонного резонансу для аналізу УФ клею;
- Розробка УФ джерело для технології полімеризації УФ клею;
- Узагальнення експериментальних результатів та отримання висновків.
Об'єкт дослідження
Методи з’єднання прицезійних деталей.
Предмет дослідження
Клейові з’єднання прецизійних деталей в оптико-електронних приладах.
Методи дослідження
Кутова спектроскопія ППР клейових композицій, спектральні виміри пропущення / відбиття при різних кутах падіння, рефрактометрія.
Наукова новизна
Полягає в тому, що застосування явища поверхневого плазмонного резонансу, для дослідження показника заломлення до і після поляризації УФ клеїв, використовується вперше як для предмета дослідження.
Практична цінність
Результати виконаних дослідження можуть бути використані для подальшого розвитку перспективного напрямку високоміцних адгезійних з’єднань, що полімеризуються УФ – випромінюванням.
Опис
Ключові слова
фотополімерні клеї, полімеризація, поверхневий плазмонний резонанс, показник заломлення, з’єднання деталей ОЕП, спектри поглинання, спектри флюоресценції, photopolymer adhesives, polymerization, surface plasmon resonance, the refractive index, the connection details OED, absorption spectra, fluorescence spectra
Бібліографічний опис
Василенко, В. Т. Методи з’єднання прецизійних деталей оптико-електронних приладів : магістерська дис. : 152 Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка / Василенко Владислав Тарасович. – Київ, 2019. – 80 с.