Магістерські роботи
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Автоматизація роботи Дата-Центру з використанням машинного навчання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кравченко, Ілля Миколайович; Міночкін, Дмитро АнатолійовичМАктуальність обраної теми полягає в необхідності підвищення безпеки та надійності роботи дата-центрів шляхом впровадження систем моніторингу на основі штучного інтелекту, що дозволить забезпечити швидке реагування на несподівані ситуації. Метою роботи є розробка нейронної мережі для моніторингу пожежної небезпеки в дата-центрах з використанням Машинного навчання. Об’єктом дослідження є система автоматизації роботи дата-центрів з використанням штучного інтелекту. Предметом дослідження є розроблена нейронна мережа для розпізнавання частинок повітря.етою роботи є розробка нейронної мережі для моніторингу пожежної небезпеки в дата-центрах з використанням Машинного навчання.Документ Відкритий доступ Дослідження використання технології Li Fi в кабінетах медичного обслуговування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Красійов, Євгеній Михайлович; Романов, Олександр ІвановичАктуальність теми дослідження технології Li-Fi для медичних установ зумовлена необхідністю вдосконалення існуючих методів передачі даних, зменшення електромагнітного впливу на чутливе медичне обладнання та забезпечення підвищеної безпеки інформації. Зростання вимог до ефективності, надійності та швидкості обробки даних у медичній сфері підкреслює важливість впровадження інноваційних технологій зв'язку, таких як Li-Fi. На відміну від традиційних технологій Wi-Fi, Li-Fi використовує видиме світло для передачі даних, що мінімізує електромагнітні перешкоди, підвищує точність роботи обладнання та забезпечує безпечний обмін інформацією. Технологія Li-Fi має значні переваги, серед яких швидкість передачі даних, висока ступінь безпеки завдяки обмеженню радіусу дії світлового сигналу та відсутність взаємодії з радіочастотним середовищем. Це робить її ідеальним рішенням для використання у медичних установах, зокрема в операційних, лабораторіях та інших кабінетах з високими вимогами до точності та стабільності роботи обладнання. Однак, впровадження Li-Fi супроводжується низкою технічних, організаційних та економічних викликів, які потребують детального аналізу та вирішення. Метою дослідження є аналіз можливостей, переваг і викликів впровадження технології Li-Fi у медичну сферу, оцінка її впливу на точність та надійність роботи обладнання, а також розробка рекомендацій щодо інтеграції цієї технології в сучасну медичну інфраструктуру. Завдання дослідження: 1. Розглянути теоретичні основи технології Li-Fi, її переваги та недоліки порівняно з Wi-Fi. 2. Проаналізувати існуючі дослідження щодо використання Li-Fi в медичних установах. 3. Визначити ключові проблеми впровадження Li-Fi у медичну інфраструктуру. 4. Дослідити вплив електромагнітних перешкод на медичне обладнання та переваги Li-Fi у їхньому усуненні. 5. Розглянути практичні аспекти використання Li-Fi для передачі медичних даних та підвищення їхньої безпеки. 6. Розробити рекомендації для впровадження Li-Fi з урахуванням економічних, технічних та організаційних аспектів. Об'єктом дослідження є технологія Li-Fi як інноваційний засіб передачі даних у медичних установах. Предметом дослідження є можливості впровадження, переваги та виклики використання технології Li-Fi в умовах медичних закладів. Методи дослідження: 1. Аналіз наукових джерел, літератури та поточних досліджень. 2. Метод порівняльного аналізу технологій передачі даних. 3. Емпіричний метод дослідження впливу електромагнітних перешкод. 4. Моделювання технічних рішень для інтеграції Li-Fi. 5. Метод систематизації даних і розробки рекомендацій. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні переваг використання Li-Fi у медичній сфері, а також в розробці рекомендацій щодо вирішення технічних та організаційних проблем її впровадження. У дослідженні вперше представлено детальний аналіз впливу електромагнітних перешкод на роботу медичного обладнання та запропоновано конкретні рішення для інтеграції Li-Fi в медичну інфраструктуру. Результати роботи можуть бути використані для розробки стратегій модернізації медичних установ, створення нових стандартів передачі даних у медичній сфері, а також для подальших наукових досліджень у галузі бездротових технологій.Документ Відкритий доступ Аналіз та моделювання впливу мережевої топології на надійність та доступність кластерів Kubernetes(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кулиняк, Данило Михайлович; Маньківський, Володимир БроніславовичАктуальність: У сучасному світі підприємства все більше залежать від стабільності та продуктивності своїх IT-систем. Із розвитком контейнеризації виникла необхідність у спеціалізованих інструментах оркестрації контейнерів, серед яких провідне місце займає Kubernetes. Зростання складності інфраструктури зумовлює нові вимоги до надійності та доступності Kubernetes кластерів, що вимагає ретельного планування та оптимізації мережевої топології. Мета роботи: аналіз методів і моделей, що впливають на надійність та доступність Kubernetes кластерів, зокрема з акцентом на мережеву топологію. Задачі дослідження: Провести аналіз принципів побудови та функціонування Kubernetes кластерів Дослідити мережеві аспекти та показники надійності Розробити математичну модель мережевої топології Створити програмне рішення для аналізу різних топологій Провести порівняльний аналіз метрик надійності Розробити рекомендації щодо оптимізації топології Об'єкт дослідження: процеси функціонування Kubernetes-кластерів, зокрема їхня мережева інфраструктура. Предмет дослідження: методи та моделі оцінки та оптимізації мережевої топології Kubernetes-кластера. Методи дослідження: теоретичний аналіз, математичне моделювання, теорія графів, статистичний аналіз, експериментальні дослідження. Наукова новизна: розроблено математичну модель мережевої топології Kubernetes кластера та створено комплексний підхід до аналізу продуктивності різних топологій. Практичне значення: результати роботи дозволяють оптимізувати мережеву топологію Kubernetes кластерів для підвищення їх надійності та доступності..Документ Відкритий доступ Мінімізація інтерференції в радіорелейній мережі з обмеженим частотним ресурсом в умовах щільної міської забудови(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Лагода, Анастасія Вікторівна; Трубаров, Ігор ВолодимировичМагістерська дисертація “Мінімізація інтерференції в радіорелейній мережі з обмеженим частотним ресурсом в умовах щільної міської забудови ” присвячена реалізації ефективного алгоритму розрахунку радіорелейних ліній зв’язку з використанням відкритих картографічних даних та програмних технологій з відкритим доступом та формулювання задачі мінімізації інтерференції всередині радіорелейної мережі. Магістерська дисертація міститься на 144 сторінках та включає 8 рисунків, 21 таблиці та 28 бібліографічні посилання. Вона складається з наступних розділів: вступ, 5 розділів для основної частини, висновки, перелік посилань та двох додатків. Актуальність роботи обумовлено сталою необхідністю розгортання та експлуатації мікрохвильових ліній зв’язку прямої видимості та необхідністю розв’язувати задачі електромагнітної сумісності під час планування та експлуатації таких ліній зв’язку. Актуальною задачею є пошук способів мінімізації інтерференції мереж радіорелейного зв’язку, що розгортаються у щільній міській забудові, оскільки в подібних умовах вплив інтерференції суттєвий та може знижувати ефективну пропускну здатність мережі. Метою роботи є реалізація ефективного алгоритму розрахунку радіорелейних ліній зв’язку з використанням відкритих картографічних даних та програмних технологій з відкритим доступом (open-source software), а також формулювання задачі мінімізації інтерференції всередині радіорелейної мережі, що використовує обмежений набір робочих частот. Об’єктом дослідження є радіорелейні мережі зв’язку. Предметом дослідження є методика розрахунку параметрів радіорелейних ліній зв’язку та мінімізації взаємної інтерференції всередині радіорелейної мережі.Документ Відкритий доступ Розробка системи цифрового радіорелейного зв’язку підвищеної пропускної здатності на основі застосування сферичності фронту електромагнітної хвилі в зоні Френеля(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Мінжинер, Ніна Михайлівна; Якорнов, Євгеній АркадійовичМагістерська дисертація “ Розробка системи цифрового радіорелейного зв’язку підвищеної пропускної здатності на основі застосування сферичності фронту електромагнітної хвилі в зоні Френеля” присвячена дослідженню та розробці методів підвищення пропускної здатності цифрових радіорелейних ліній зв’язку (ЦРРЛЗ) шляхом використання особливостей сферичності фронту електромагнітної хвилі (ЕМХ) в зоні Френеля. Робота спрямована на вдосконалення параметрів систем ЦРРЛЗ для забезпечення високої ефективності використання радіочастотного ресурсу в умовах обмеженості частотного спектра та зростаючих потреб у швидкості передачі даних. Текстова частина магістерської дисертації міститься на 129 сторінках та включає 27 рисунків, 12 таблиць та 40 бібліографічних посилань. Вона складається з наступних розділів: вступ, 5 розділів для основної частини, висновки, перелік посилань Актуальність теми обумовлена постійним зростанням обсягу даних, що передаються, та потребою ефективного використання радіочастотного спектра. Особливу увагу приділено вирішенню задач, пов’язаних із мінімізацією інтерференції між каналами зв’язку в щільних міських забудовах, де вплив сторонніх сигналів суттєво обмежує ефективність роботи систем. Мета роботи теоретично довести та практично підтвердити можливість застосування просторової селекції радіосигналів для вирішення задачі повторного використання радіочастотного ресурсу на дуплексній одноінтервальній цифрової радіорелейної лінії зв’язку шляхом розробки для цифрової радіорелейної станції методу просторової селекції радіосигналів за формою фазового фронту їх електромагнітних хвиль та технічного рішення на його основі. Обʼєктом дослідження є цифрові радіорелейні лінії звяʼзку. Предмет дослідження: методи підвищення пропускної здатності цифрового радіорелейного зв'язку на основі використання сферичності фронту електромагнітної хвилі.Документ Відкритий доступ Розробка алгоритму автокомпенсації самоінтерференційних сигналів в антенохвилеводному тракті каналу прийому для одночастотних систем радіорелейного зв’язку(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Омельченко, Світлана Андріївна; Якорнов, Євгеній АркадійовичМагістерська дисертація присвячена дослідженню та створенню методів підвищення ефективності роботи одночастотних систем радіорелейного зв’язку шляхом компенсації самоінтерференційних сигналів. Текстова частина магістерської дисертації міститься на 105 сторінках та включає 20 рисунків, 22 таблиць та 37 бібліографічних посилань. Суть роботи полягає у вдосконаленні приймальних трактів таких систем для забезпечення надійного функціонування в умовах взаємного впливу передавальних і приймальних сигналів. Дослідження спрямоване на оптимізацію параметрів антенохвилеводних трактів, що дозволить ефективніше використовувати радіочастотний ресурс та забезпечити стабільну передачу даних навіть у спектрально насичених середовищах. Актуальність теми: в одночастотних системах радіорелейного зв’язку (ОРРЗ) самоінтерференційні сигнали, які виникають через відбиття від елементів антено-хвилеводного тракту (АХТ) каналу прийому, негативно впливають на якість передаваного сигналу. Це призводить до зниження співвідношення сигнал/шум (SNR), збільшення помилок передачі даних та погіршення характеристик системи. Мета роботи: розробка алгоритму автокомпенсації самоінтерференційних сигналів в АХТ каналу прийому ОРРЗ, який дозволить покращити характеристики системи. Обʼєктом дослідження є антено-хвилеводний тракт каналу прийому ОРРЗ. Предмет дослідження: алгоритми автокомпенсації самоінтерференційних сигналів в АХТ каналу прийому ОРРЗ.Документ Відкритий доступ Метод проектування центру обробки даних на базі SDN(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Орел, Микола Володимирович; Романов, Олександр ІвановичАктуальність теми дослідження методів управління мережею SDN (Software Defined Networking) обумовлена стрімким розвитком інформаційних технологій, зростанням обсягів даних та підвищенням вимог до швидкості, гнучкості й безпеки мереж. Традиційні мережеві архітектури вже не відповідають сучасним стандартам продуктивності, особливо в умовах швидкої еволюції цифрової економіки, де інфраструктури потребують адаптації до мінливих вимог. У цьому контексті технологія SDN є перспективним рішенням, яке дозволяє оптимізувати управління мережею та зменшити витрати на її обслуговування. SDN відокремлює рівень управління від рівня передачі даних, що забезпечує більшу гнучкість у конфігурації мережі та її швидке налаштування під потреби користувача. Це особливо актуально для великих корпоративних мереж, провайдерів хмарних послуг та індустрії телекомунікацій, де часто виникає необхідність оперативного реагування на зміни обсягу трафіку або потреби в захисті даних. У зв’язку з цим, дослідження методів управління SDN дозволяє розкрити нові можливості адаптивного управління мережею та швидкої інтеграції інновацій. Метою дослідження є детальний аналіз методів управління мережею SDN, оцінка їхньої ефективності та розробка рекомендацій для оптимізації управління мережевою інфраструктурою з урахуванням сучасних викликів, таких як безпека, масштабованість та адаптивність. Завдання дослідження 1. Дослідити теоретичні основи програмно-визначених мереж (SDN), зокрема, їхню архітектуру, принципи роботи та ключові компоненти. 2. Провести класифікацію та аналіз основних методів маршрутизації та управління трафіком у мережах SDN. 3. Вивчити протоколи та алгоритми, які застосовуються для контролю трафіку та управління мережею в межах SDN. 4. Проаналізувати питання безпеки в SDN, зокрема, вразливості та потенційні загрози, а також засоби їх мінімізації. 5. Розглянути приклади практичного застосування SDN в різних галузях, зокрема, в корпоративних мережах, хмарних платформах та інфраструктурі Інтернету речей (IoT). 6. Розробити рекомендації для оптимізації управління мережею SDN, враховуючи результати дослідження та сучасні вимоги до мережевої інфраструктури. Об’єкт дослідження – програмно-визначені мережі (SDN) як новітня технологія управління мережею, що забезпечує гнучкість, адаптивність та підвищену безпеку мережевих інфраструктур. Предмет дослідження – методи управління та контролю трафіку в мережах SDN, їхні особливості, ефективність та вплив на загальну продуктивність і безпеку мережевих систем. Методи дослідження 1. Аналіз наукових джерел та літератури 2. Метод системного аналізу 3. Порівняльний аналіз 4. Моделювання та симуляція 5. Метод узагальнення та систематизації 6. Емпіричний метод Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методів управління мережею SDN для підвищення її продуктивності, безпеки та гнучкості. Запропоновано рекомендації для оптимізації ресурсів мережі, усунення ключових вразливостей за допомогою адаптивних протоколів безпеки, а також ефективні методики контролю на рівні SDN-контролера для швидкого реагування на зміну навантаження. Отримані результати сприяють вдосконаленню технологій управління мережею та можуть бути основою для подальших наукових розробок у цій сфері.Документ Відкритий доступ Дослідження потенціалу 5G мереж у підвищенні ефективності комунікації між пристроями Інтернету речей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Пономаренко, Еліна Олексіївна; Міночкін, Дмитро АнатолійовичАктуальність. Розвиток мереж п’ятого покоління (5G) є ключовим фактором у вдосконаленні комунікаційних технологій, особливо в контексті Інтернету речей (IoT). Зростаючі потреби у швидкості передачі даних, низьких затримках і високій надійності зумовлюють необхідність детального дослідження потенціалу 5G для ефективного обміну даними між пристроями IoT. Впровадження 5G створює нові можливості для розвитку смарт-технологій у таких сферах, як медицина, транспорт, промисловість та розумні міста. Таким чином, аналіз впливу 5G на IoT є актуальним і важливим для сучасного суспільства. Мета роботи. Вивчити потенціал технологій 5G для підвищення ефективності комунікацій між пристроями Інтернету речей, а також визначити ключові переваги та виклики, пов’язані з їх впровадженням. Об’єкт дослідження. Мережі п’ятого покоління (5G) та їх застосування у сфері Інтернету речей. Предмет дослідження. Процеси комунікації між IoT-пристроями в умовах використання мереж 5G, їхня ефективність, надійність і масштабованість. Методи дослідження 1. Аналіз літератури та джерел: огляд наукових публікацій, технічної документації та звітів щодо 5G і IoT. 2. Експериментальне моделювання: створення симуляційних моделей для оцінки ефективності 5G у комунікаціях IoT. 3. Порівняльний аналіз: зіставлення характеристик 5G з попередніми поколіннями мобільного зв’язку (3G, 4G). 4. Статистичні методи: обробка отриманих даних для оцінки ефективності мереж. Отримані результати 1. Встановлено, що 5G забезпечує значне зменшення затримок (до 1 мс), що критично важливо для пристроїв IoT у реальному часі. 2. Досліджено, що використання 5G дозволяє підтримувати мільйони підключень на одиницю площі, що сприяє масштабованості IoT-мереж. 3. Показано, що 5G покращує енергетичну ефективність пристроїв завдяки оптимізації передачі даних. 4. Виявлено, що основними викликами є висока вартість впровадження 5G і потреба у стандартизації технологій для IoT. 5. Рекомендовано інтеграцію 5G з технологіями штучного інтелекту для подальшої оптимізації IoT-систем.Документ Відкритий доступ Впровадження OpenTelemetry для підвищення якості функціонування мікросервісних архітектур(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Шепетько, Іван Володимирович; Явіся, Валерій СергійовичАктуальність теми полягає в необхідності ефективних засобів моніторингу та діагностики для забезпечення високої якості програмних продуктів у розподілених системах. Зростаюча складність мікросервісних архітектур вимагає нових підходів до збору та аналізу телеметричних даних. OpenTelemetry, як універсальне рішення, дозволяє стандартизувати цей процес, зменшуючи витрати на інтеграцію та підтримку різних інструментів. Мета роботи: дослідження та впровадження OpenTelemetry як інструменту для підвищення якості функціонування мікросервісних архітектур Об'єкт дослідження: Процес моніторингу та діагностики мікро-сервісної архітектури в умовах розподіленого середовища. Предмет дослідження: Методи та засоби збору телеметрії, інструменти OpenTelemetry для оптимізації продуктивності та надійності мікро-сервісної архітектури. Наукова новизна полягає в розробці інтегрованого підходу моніторингу мікросервісних архітектур через OpenTelemetry, що оптимізує спостереження, діагностику та аналіз продуктивності додатків. Практичне значення полягає у впровадженні системи моніторингу для мікросервісних систем, що пришвидшує виявлення проблем, підвищує стабільність та спрощує оновлення.Документ Відкритий доступ Застосування блокчейн технологій для управління ідентифікацією користувачів та пристроїв(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ярошінський, Дмитро Олександрович; Міночкін, Дмитро АнатолійовичАктуальність роботи Застосування блокчейн-технологій для управління ідентифікацією користувачів та пристроїв є інноваційним підходом, що пропонує у своєму рішенні найвищий рівень безпечночсті, децентралізацію, прозорість та стійкість до несанкціонованих дій. Традиційні методи управління ідентифікацією часто мають слабкі місця, такі як централізовані бази даних, які вразливі до зламів та маніпуляцій. Блокчейн, завдяки своїй децентралізованій природі, дозволяє усунути ці недоліки, створюючи надійні, захищені та масштабовані рішення для ідентифікації. Для автоматизації процесів ідентифікації використовуються смарт контракти, забезпечуючи гнучкість, інтеграцію з іншими системами та зменшення людського фактора. Цей підхід сприяє створенню нових стандартів безпеки та довіри між користувачами, пристроями та організаціями. Особливо актуальним це стає в умовах стрімкого зростання інтернету речей (IoT) та необхідності безпечної взаємодії мільярдів пристроїв у глобальній мережі. Очікується, що блокчейн-технології матимуть значний вплив на сучасні системи ідентифікації, забезпечуючи інноваційні способи управління доступом, покращення користувацького досвіду та зниження ризиків, пов’язаних із компрометацією даних. Метою роботи є дослідження та розробка підходів застосування блокчейн-технологій для управління ідентифікацією користувачів і пристроїв, що дозволить підвищити безпеку, масштабованість і довіру в сучасних системах. Об’єкт дослідження - системи управління ідентифікацією користувачів та пристроїв на основі блокчейн-технологій. Предмет дослідження -методи і технології використання блокчейн для управління ідентифікацією в інформаційних системах. Методи дослідження. Використання методів критичного аналізу існуючих підходів до ідентифікації, порівняльний аналіз традиційних та блокчейн-орієнтованих систем, а також методи моделювання та симуляції для перевірки ефективності запропонованих рішень. Отримані результати. Внаслідок досліджень застосування блокчейнтехнологій в управлінні ідентифікацією були сформовані рекомендації для розробки децентралізованих систем, які здатні підвищити захищеність даних, зменшити залежність від центральних органів та оптимізувати процес аутентифікації. Запропоновані рішення також демонструють потенціал для автоматизації та інтеграції з іншими системами безпеки. Галузь застосування. Використання результатів для впровадження блокчейн-технологій у системи управління доступом в різних галузях, таких як фінансовий сектор, здоров’я, телекомунікації, державний сектор та інтернет речей. Отримані висновки сприятимуть розробці сучасних платформ ідентифікації та управління пристроями.Документ Відкритий доступ Реконструкція систем енергопостачання будівель для забезпечення виконання стандарту енергоефективності «Пасивний будинок»(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кравець, Тарас Валентинович; Побігайло, Віталій АнатолійовичАктуальність теми. Необхідність реконструкції існуючих систем енергопостачання для досягнення стандартів енергоефективності «Пасивний будинок» зумовлена економічними, екологічними, соціальними та технічними причинами. Оскільки більшість будівель було зведено без врахування сучасних енергозберігаючих технологій, такі споруди характеризуються високим рівнем енерговтрат і неефективним використанням енергії. Мета дослідження полягає у розробці та обґрунтуванні інженерних рішень для реконструкції систем енергопостачання будівель з метою забезпечення відповідності стандарту енергоефективності «Пасивний будинок». Об’єктом дослідження виступають системи енергопостачання у процесі реконструкції будівель для забезпечення відповідності стандарту енергоефективності «Пасивний будинок» Предметом дослідження є методи та технічні рішення, спрямовані на реконструкцію систем енергопостачання будівель для досягнення параметрів енергоефективності, передбачених стандартом «Пасивний будинок». Особистий внесок виконавця полягає у розробці чіткого та зрозумілого алгоритму дій щодо трансформації застарілого за показниками енергоефективності малоповерхового будинку у сучасний, зручний та енергоефективний простір стандарту «Пасивний будинок», з урахуванням економічної доцільності та раціональності такої модернізації. Наукова новизна та практична значущість роботи. У роботі розглянуто основні принципи стандарту «Пасивний будинок», його вимоги до енерговтрат, вентиляції, використання відновлюваних джерел енергії та оптимізації теплових процесів у будівлях. Здійснено аналіз сучасного стану систем енергопостачання та визначено ключові проблеми їх адаптації до нового стандарту. Розроблено методологію оцінки енергоефективності будівель після реконструкції та проведено моделювання енергетичних характеристик оновлених систем.Документ Відкритий доступ Підвищення ефективності експулуатації системи електропостачання у житловому комплексі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Костюченко, Денис Вадимович; Побігайло, Віталій АнатолійовичАктуальність теми: На сьогоднішній день питання підвищення енергоефективності житлових комплексів є одним із ключових у сфері енергозбереження та зниження витрат домогосподарств. Раціональне використання електроенергії дозволяє мешканцям багатоквартирних будинків суттєво скоротити витрати на оплату комунальних послуг. У магістерській дисертації розглядається підвищення енергоефективності за рахунок оптимізації системи електропостачання та скорочення обсягів споживання електроенергії у місцях загального користування на прикладі ЖК "Династія" (м.Полтава). Основними заходами для досягнення енергозбереження є: - заміна ламп розжарювання на енергоефективні LED-лампи; - встановлення датчиків руху та освітленості; - впровадження автоматизованих систем управління освітленням; - використання відновлюваних джерел енергії (сонячних панелей). Мета достідження: Підвищення ефективності процесу електроспоживання в житлових комплексах для скорочення витрат домогосподарств на оплату електроенергії (на прикладі ЖК "Династія" м. Полтава). Задачі дослідження: - Обґрунтувати актуальність підвищення ефективності електроспоживання житлових комплексів. - Провести аналіз існуючої системи електропостачання ЖК "Династія". - Охарактеризувати методи оцінки енергоефективності та електроспоживання. - Розробити математичну модель процесу електроспоживання для місць загального користування житлового комплексу. - Запропонувати технічні рішення для підвищення ефективності електропостачання. - Розробити стартап-проєкт, орієнтований на впровадження сучасних енергозберігаючих технологій. Об’єкт дослідження: Система електропостачання житлового комплексу. Предмет дослідження: Енергоефективність процесу електроспоживання у місцях загального користування житлового комплексу (на прикладі ЖК "Династія", м. Полтава). Методи дослідження: У магістерській дисертації застосовано системний підхід до аналізу процесу електроспоживання. Використано такі методи: Аналіз часових рядів: оцінка обсягів споживання електроенергії у місцях загального користування по місяцях і роках. Регресійний аналіз: визначення ключових факторів, які впливають на електроспоживання. Порівняльний аналіз: оцінка ефективності різних технічних рішень для модернізації системи електропостачання. Економічний аналіз: розрахунок економічної вигоди від впровадження енергозберігаючих заходів. Розроблено математичну модель, яка на основі статистичних показників фактичного електроспоживання дозволяє виявити основні фактори впливу на ефективність електропостачання у місцях загального користування. Запропонована модель враховує специфіку житлових комплексів та дозволяє оцінити економічну ефективність впровадження заходів енергозбереження. Практична значущість: Результати дослідження можуть бути використані для підвищення енергоефективності житлових комплексів шляхом впровадження сучасних енергозберігаючих технологій. Це сприятиме скороченню витрат мешканців ЖК "Династія" на оплату електроенергії та покращенню екологічної ситуації в регіоні.Документ Відкритий доступ Методика побудови мережі управління розумним будинком(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Шевченко, Тетяна Андріївна; Явіся, Валерій СергійовичАктуальність роботи. Сучасні автоматизовані системи управління будівлями набувають дедалі більшого значення у забезпеченні ефективності, комфорту та безпеки житлових та комерційних приміщень. Однією з найбільших переваг таких систем є підвищена енергоефективність: приміщення, оснащені автоматизованими системами, можуть знижувати споживання енергії на 10–15% порівняно з традиційними будівлями. Окрім того, ці системи забезпечують можливість точного налаштування параметрів, таких як рівень освітленості, температурний режим та інші аспекти, що робить перебування в таких приміщеннях комфортним та персоналізованим. У зв’язку з ростом популярності цифрових технологій, впровадження інтелектуальних систем управління стає важливим аспектом забезпечення високих стандартів якості життя. Мета роботи. Основною метою даної роботи є розробка нової моделі автоматизованої системи управління для концепції «Розумний будинок». Для досягнення цієї мети було визначено наступні завдання: 1. Оцінка наявних методів збору та обробки даних для управління системами «Розумний будинок», їх порівняння та виявлення основних недоліків. 2. Аналіз і порівняння різних методів побудови моделей таких систем та вибір найбільш ефективного підходу для створення моделі автоматизованої системи управління. 3. Розробка та моделювання ефективної системи управління «Розумний будинок» на основі обраних методів та оцінка її результативності. 4. Створення стартап-проєкту, який демонструє практичну реалізацію розробленої моделі. Об’єкт дослідження – є процеси збору та обробки даних в автоматизованих системах управління складними, багатофакторними та динамічними технічними системами, зокрема у контексті «розумних будинків». Предмет досліджень – є методи і моделі управління інтелектуальними системами для забезпечення ефективного функціонування «Розумного будинку». Методи дослідження. Для досягнення поставлених цілей використовуються підходи критичного аналізу, порівняння різних технологій, а також теоретичні методи вивчення безпроводових технологій в контексті автоматизованих систем управління «Розумний будинок». Отримані результати. Практична значимість результатів полягає у створенні програмного забезпечення для автоматизованої системи управління «Розумний будинок», що реалізує нову модель управління та забезпечує високий рівень ефективності та комфорту для користувачів.Документ Відкритий доступ Порівняльний аналіз методів стиску даних в безпроводових сенсорних мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Третяк, Артем Вікторович; Лисенко, Олександр ІвановичАктуальність: Сучасні технології безпроводових сенсорних мереж (БСМ) стали невід'ємною частиною численних сфер діяльності, включаючи промисловість, охорону здоров'я, екологічний моніторинг, військові системи, розумні міста та інші. Основною метою таких мереж є збір, передача та обробка великого обсягу даних, що отримуються від численних сенсорів, розташованих в різних точках простору. Проте, одним із найбільших проблем, з якими стикаються ці мережі, є обмеження в обсязі пам'яті, енергії та пропускної здатності каналу зв'язку, що може суттєво впливати на ефективність і стабільність їх роботи. Одним із способів подолання цих обмежень є застосування методів стиснення даних. Стиснення даних дозволяє значно зменшити обсяг переданих даних, знижуючи навантаження на канал зв'язку та енергетичні витрати на передачу інформації. В умовах БСМ, де енергоефективність є критично важливою, стиснення даних дозволяє продовжити термін служби мережі, зменшуючи необхідність у частому обслуговуванні або заміні батарей сенсорів. Мета роботи: провести порівняльний аналіз найбільш ефективних методів стиснення даних для забезпечення передачі даних в БСМ з максимальним збереженням якості та мінімальним енергоспоживанням. Задачі дослідження: методи стиснення даних для безпроводових сенсорних мереж (БСМ) суттєво залежать від умов функціонування та обмежень енергоспоживання. Дивлячись на це, в роботі: 1. Проведено аналіз сучасних методів стиснення даних, включаючи алгоритми без втрат та з втратами. 2. Виконано теоретичний та практичний аналіз методів стиснення на основі зображень, таких як DIMENSIONS та MRCQ 3. Проведено експериментальне дослідження ефективності обраних методів, оцінили їх продуктивність за критеріями коефіцієнт стиснення, використання пам’яті, кількість операцій та середньоквадратичної помилки, якщо присутня з використанням ПЗ Matlab2024b. Об'єктом дослідження -процес стиснення даних у безпроводових сенсорних мережах. Предметом дослідження - методи стиснення даних та їх ефективність у різних умовах функціонування безпроводових сенсорних мереж. Наукова новизна одержаних результатів: 1. Розглянута на практичному застосуванні ідея застосування методів MRCQ, DIMENSIONS для сенсорів з камерами. 2. Код практичних реалізацій написаний в ПЗ Matlab 2024b під кожний метод з поясненням для симуляції певних параметрів перед експлуатацією БСМ. Практичне значення одержаних результатів: результати дослідження мають важливе практичне значення для покращення енергоспоживання у БСМ шляхом впровадження ефективних методів стиснення даних, зниження навантаження на канали зв'язку завдяки застосуванню алгоритмів S-LZW-MC, MRCQ,DIMENSIONS,DISCUS. Підвищення стабільності та продуктивності БСМ у реальних умовах завдяки дослідженню адаптивних методів стиснення. Використання результатів дослідження у проєктах моніторингу довкілля, розумних міст та системах IoT, де критично важлива енергоефективність та довготривала автономна робота сенсорів.Документ Відкритий доступ Методика моніторингу магістральної мережі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Самусь, Дмитро Вікторович; Явіся, Валерій СергійовичАктуальність: Магістральні мережі є основою сучасної цифрової інфраструктури, забезпечуючи стабільну роботу глобальних систем зв'язку, економіки та інших важливих сфер. Зі збільшенням обсягу переданих даних і зростанням складності мережевої архітектури стає критично важливим впровадження нових методів моніторингу, які дозволяють оперативно адаптуватися до динамічних змін у мережі. Мета роботи: Дослідити та проаналізувати різноманітні методи моніторингу магістральної мережі з метою забезпечення її надійності та оптимальної роботи. Завдання роботи: Аналіз методик моніторингу магістральних мереж, розробка адаптивного підходу до моніторингу, що включає автоматичну зміну метрик та тригерів, створення алгоритмів прогнозування аномалій для проактивного реагування, впровадження механізмів для інтеграції адаптивного моніторинг в Zabbix. Отримані результати: Проведено аналіз популярних платформ моніторингу (Zabbix, Nagios, SolarWinds, PRTG, Datadog). Розроблено адаптивний підхід, що автоматично налаштовує метрики і тригери залежно від стану мережі. Реалізовано алгоритм прогнозування навантажень для проактивного реагування, що покращує стабільність роботи мережі. Практична цінність: Розроблений метод адаптивного моніторингу забезпечує автоматичне налаштування параметрів у реальному часі, мінімізує простої та підвищує стабільність магістральних мереж.Документ Відкритий доступ Групова передача обслуговування для дронів у мережних архітектурах 5G(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Карпишин, Назарій Ярославович; Кравчук, Сергій ОлександровичМета роботи. Розробка методу групової передачі обслуговування для дронів у мережах 5G, спрямованого на зниження затримок, покращення стабільності мережі та оптимізацію ресурсів у порівнянні з традиційними методами. У ході роботи було розроблено метод групової передачі обслуговування, який продемонстрував значне зниження затримок передачі та покращення стабільності мережі порівняно з традиційними підходами. Результати симуляцій підтвердили перевагу групового методу за ключовими показниками продуктивності, зокрема стабільністю мережі та середнім часом передачі обслуговування.Документ Відкритий доступ Розвиток методів керування енергозбереженням в безпроводових сенсорних мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Дрегало, Богдан Олександрович; Лисенко, Олександр ІвановичАктуальність теми Безпроводові сенсорні мережі зазвичай працюють на батареях, обсяг заряду яких обмежений, що ускладнює їх довготривалу експлуатацію, особливо в умовах, де заміна або підзарядка батарей є недоступною або економічно невиправданою. Тому оптимізація енергоспоживання та ефективне керування енергоресурсами мережі є надзвичайно важливими завданнями. Метою дослідження є розробка та вдосконалення методів керування енергозбереженням у безпроводових сенсорних мережах, що дозволить підвищити їх ефективність та продовжити тривалість роботи мережі без необхідності заміни або підзарядки живлення сенсорів. Завдання дослідження 1. Провести огляд сучасних підходів до енергозбереження в бездротових сенсорних мережах та виявити їх ключові переваги й недоліки. 2. Дослідити особливості роботи безпроводових сенсорних мереж в умовах обмежених енергоресурсів. 3. Створити нові методи управління енергоспоживанням у сенсорних мережах для більш ефективного використання енергії. 4. Здійснити моделювання та тестування запропонованих методів для оцінки їх ефективності та впливу на продуктивність мережі. 5. Розробити практичні рекомендації щодо впровадження нових методів керування енергозбереженням у реальних умовах експлуатації безпроводових сенсорних мереж. Об’єктом дослідження — бездротові сенсорні мережі, зокрема їх функціонування та ефективність за умов обмежених енергоресурсів. Предметом дослідження є методи управління енергозбереженням у бездротових сенсорних мережах, спрямовані на оптимізацію енергоспоживання та продовження терміну роботи мережі. Методи дослідження 1. Аналіз літературних джерел 2. Моделювання 3. Метод порівняльного аналізу 4. Емпіричне тестування 5. Статистичний аналіз 6. Метод узагальнення Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці нових адаптивних методів управління енергозбереженням для бездротових сенсорних мереж, які враховують особливості роботи сенсорів у змінних умовах і дозволяють оптимізувати енергоспоживання завдяки індивідуальним налаштуванням вузлів. Запропоновано підхід до моделювання енергоспоживання, що дозволяє точно оцінювати вплив різних факторів на тривалість роботи мережі та визначати оптимальні параметри для конкретних сценаріїв. Розроблено алгоритми управління режимами роботи сенсорів, які суттєво знижують витрати енергії, що забезпечує продовження тривалості роботи мережі. Здійснено порівняльний аналіз ефективності запропонованих методів із наявними підходами, а також розроблено практичні рекомендації щодо їх впровадження, що підвищує стабільність та надійність сенсорних мереж за умов обмежених енергоресурсів. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування розроблених методів керування енергозбереженням для підвищення ефективності та тривалості роботи безпроводових сенсорних мереж у різних галузях, таких як екологічний моніторинг, «розумні» міста, промисловий контроль та охорона здоров'я. Розроблені алгоритми зменшення енергоспоживання можуть бути впроваджені в реальні сенсорні мережі, що дозволяє оптимально використовувати енергоресурси, знижуючи потребу у частій заміні чи підзарядці батарей. Практичні рекомендації з використання цих методів сприяють забезпеченню стабільності та надійності роботи мереж, особливо в умовах обмеженого доступу до джерел живлення, що відкриває можливості для їх застосування у важкодоступних чи критично важливих середовищах.Документ Відкритий доступ Методи оптимізації розгортання і використання сенсорів у бездротових сенсорних мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Денищич, Надія Михайлівна; Руренко, Олександр ГригоровичАктуальність: БСМ знаходять широке застосування в різних галузях, таких як охорона навколишнього середовища, медицина, військові технології та розумні міста та інших сферах нашого життя. Ефективне управління сенсорами є критично важливим з огляду на різнотипність використання сенсорів та специфічності задач, які виконують технічні системи на їх основі. У таких мережах існують значні виклики щодо обмежених ресурсів (енергія, пам'ять, обчислювальна потужність), що потребує розробки оптимізованих методів розгортання та управління сенсорами. Мета роботи: це дослідження методів оптимізації розгортання і використання сенсорів для задачі вiдслiдковування динамiчних об’єктiв в примiщеннi. Також моделювання варіанту БСМ на основі використання операційної системи Contiki. Задачі дослідження: методи оптимізації використання сенсорів суттєво залежать від функціональності систем, для яких вони використовуються. З огляду на це, в роботі: 1. В розділі 2 сформульована задача вiдслiдковування динамiчних об’єктiв в примiщеннi за допомогою топології Ultra Wide Band. 2. Запропонована методика покриття сенсорами контрольованої площі на основі детермінованого варіанту розгортання сенсорів. 3. Проаналізовані варіанти практичного проектування БСМ з використанням операційних систем TinyOS, LiteOS, Contiki. 4. Здійснено моделювання БСМ за допомогою Java-симулятора COOJA на операційній системі Contiki. Об'єктом дослідження є процеси розгортання, функціонування та управління безпровідними сенсорними мережами (БСМ). Предметом дослідження є методи та алгоритми оптимізації процесів розгортання та використання сенсорів у безпровідних сенсорних мережах. Наукова новизна одержаних результатів: 1. Сформульована математична модель розгортання UWB (Ulta Wide Band) сенсорів БСМ для системи статичного позиціонування об’єктів. 2. Приведені результати моделювання БСМ. Практичне значення одержаних результатів: результати дослідження, отримані шляхом моделювання БСМ у симуляторі Cooja, мають важливе практичне значення для створення та оптимізації таких систем у реальних умовах. Використання симуляції дозволило оцінити ефективність запропонованих методів розгортання та управління сенсорами, визначити оптимальні параметри їхньої роботи та перевірити стабільність мережі в різних сценаріяхДокумент Відкритий доступ Метод балансування навантаження в мережах SDN на основі OpenFlow(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гірук, Діана Олександрівна; Валуйський, Станіслав ВікторовичАктуальність роботи. Мережі Software Defined Networking (SDN) набувають все більшого поширення завдяки своїй гнучкості, централізованому управлінню та можливості оптимізації ресурсів. Однак зростаючий обсяг трафіку та динаміка змін у мережах вимагають ефективних методів балансування навантаження. Відсутність адаптивних підходів до розподілу трафіку може призвести до перевантаження окремих частин мережі та зниження продуктивності. У зв'язку з цим розробка методів адаптивного балансування на основі OpenFlow є актуальною, оскільки він дозволяє змінювати маршрутизацію в реальному часі, забезпечуючи більш ефективне використання мережевих ресурсів і знижуючи затримки. Мета роботи. Розробка адаптивного методу балансування навантаження в SDN-мережах на основі OpenFlow, що дозволяє оптимізувати розподіл трафіку, підвищити продуктивність мережі, знизити час затримки та покращити ефективність використання мережевих ресурсів. Об’єкт дослідження – здатність SDN до адаптивного балансування навантаження за допомогою протоколу OpenFlow. Предмет дослідження – адаптивний метод балансування навантаження в SDN-мережах. Завдання дослідження: 1. Ознайомитись з архітектурою SDN, протоколом OpenFlow та методами балансування навантаження в мережах. 2. Провести аналіз алгоритмів балансування навантаження в SDNмережах. 6 3. Провести дослідження традиційних та сучасних рішень для балансування навантаження в SDN. 4. Розробити тестове середовище для симуляції SDN-мережі. Провести експеримент для оцінки ефективності різних методів балансування навантаження. 6. Провести оцінку ефективності результатів експериментів. 7. Оцінити можливість створення стартапу на основі розробленого методу. Методи дослідження. Методи дослідження включали математичне моделювання для оцінки метрик продуктивності, комп'ютерне моделювання мережі SDN за допомогою Python, експериментальне тестування розробленого методу у змінних умовах, порівняльний аналіз отриманих результатів для традиційних методів балансування, а також моніторинг стану мережі й процесу маршрутизації. Отримані результати. У процесі роботи було розроблено та протестовано адаптивний метод балансування навантаження для багаторівневих SDN-мереж, який показав кращу ефективність порівняно з класичними підходами, такими як хешування і динамічне перенаправлення. Також розроблено симуляційне середовище, яке дозволило дослідити поведінку мережі за умов різного трафіку та навантаження. Отримані результати демонструють ефективність запропонованого методу в адаптації до змін мережевого середовища та раціональному використанні ресурсів. Практична цінність. Розроблений адаптивний метод балансування навантаження для багаторівневих SDN-мереж може бути використаний для оптимізації роботи сучасних мережевих інфраструктур. Запропонований підхід може бути інтегрований у SDN-контролери для підвищення продуктивності та надійності мереж, зокрема в умовах високого трафіку або потенційних атак. Отримані результати мають значення для провайдерів, дослідників та розробників мережевих технологій, забезпечуючи основу для подальших інновацій у галузі.Документ Відкритий доступ Модернізація релейного захисту трансформаторної підстанції(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Касіма, Іван Ігорович; Калінчик, Василь ПрокоповичАктуальність теми - аналіз сучасних підходів до релейного захисту електрообладнання на підстанціях 110 кВ. Зокрема, буде розглянуто застосування цифрових терміналів захисту та методику розрахунку їхніх уставок. Мета дослідження - полягає у виборі оптимальних рішень для захисту силового трансформатора та ліній електропередачі на конкретній підстанції 110/10/10 кВ, а також у розробці відповідних схем захисту. Об’єкт дослідження – підстанція 110/10/10 кВ. Предметом дослідження є основний диференційний захист силового трансформатора потужністю 63 МВА. Методи дослідження - використані методи розрахунку уставок мікропроцесорних захистів, рекомендовані фірмою Siemens. Практичне значення - забезпечення надійної роботи підстанцій та підвищення ефективності функціонування електроенергетичних систем.