Дослідження зв’язку викликаної отоакустичної емісії та властивостей слуху, визначених засобами аудіології для дослідження слуху біологічних об'єктів

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.advisorНайда, Сергій Анатолійович
dc.contributor.authorПаренюк, Дмитро Володимирович
dc.date.accessioned2021-12-14T12:52:45Z
dc.date.available2021-12-14T12:52:45Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractukДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 171 «Електроніка». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», МОН України, Київ, 2021. В дисертації показано наступні вперше отримані наукові результати: 1. Проведено огляд сучасних результатів застосування отоакустичної емісії для оцінки стану слуху біологічного об’єкту та результатів використання електроенцефалограм для оцінки направленого психофізичного впливу на стан людини під час проведення музичної терапії. 2. Вперше було отримано коефіцієнт для оцінки якості проведення тесту слуху об’єктивними та суб’єктивними методами. 3. За результатами виконаного дослідження було оцінено новий перспективний критерій для нормалізації отриманих результатів дослідження стану слуху біологічного об’єкту за допомогою отоакустичної емісії на частоті продукту спотворення. Вперше було застосовано даний результат для нормалізації результатів дослідження стану слуху морських свинок та було проведено порівняльний аналіз результатів застосування критерію нормалізації отриманих результатів дослідження стану слуху як для одиничних результатів, так і для їх груп. 4. Експериментальним шляхом було досліджено вплив акустичного сигналу складної форми на психоемоційний стан людини, вперше було оцінено направлений акустичний вплив на людей, що знаходяться під пролонгованою дією негативних психоемоційних факторів. Було показані результати одночасного комбінованого (терапевтичного та травмуючого) впливу психоемоційних факторів на біологічний об’єкт у потужнісному діапазонах та визначено можливість використання дельта-ритму електроенцефалограми як маркеру стресового впливу на біологічний об’єкт. 5. Обґрунтовано можливість застосування вибірок малого розміру для оцінки змін у електроенцефалограмі, викликаних суперпозицією діючих психоактивних факторів при використанні у якості маркеру дельта-ритм електроенцефалограми. Додатково оцінено необхідні мінімальні розміри вибірок при оцінці результатів використання решти зареєстрованих впливів. 6. Вперше сформульовано комплекс вимог до процедури проведення комплексної психонаправленої акустичної терапії в умовах впливу стресового фактору. Дисертаційна робота базується на аналізі результатів, отриманих під час проведення дослідження стану слуху біологічного об’єкту шляхом використання отоакустичної емісії – шляхом використання нормалізуючого критерію та проведення статистичного та порівняльного аналізу наслідків його застосування; застосуванні коефіцієнту оцінки якості проведення тесту слуху об’єктивними та суб’єктивними методами; оцінці результатів експозиції біологічного об’єкту до суперпозиції різних за природою психоактивних факторів - музичної терапії та стресового фактору та пошуку нових критеріїв для визначення характеру названого впливу. Зміст дисертаційного дослідження викладено у чотирьох розділах, у об’ємі яких представлені результати дослідження, та у вступі. У вступі пояснена наукова новизна роботи, було сформульовано мету та предмет дисертаційної роботи, описано застосовувані методи дослідження, перелічені поставленні перед дослідженням завдання. Окрім того було приведено відомості про актуальність та практичне значення результатів дисертації. В першому розділі подано аналітичний огляд літератури, в обсязі якого показано сучасний стан проблемних областей – дослідження стану слуху шляхом застосування отоакустичної емісії, музичної терапії та енцефалографії, а також статистичної обробки результатів дослідження. Також сформульовано наявні шляхи подальшого розгляду проблемних питань дослідження. Другий розділ показує зв’язок між об’єктивними та суб’єктивними методами аудіології та приводить відомості про перспективний критерій оцінки точності проведення дослідження стану слуху біологічного об’єкту та приводить статистичний аналіз його застосування. У вказаному аналізі показано наявність статистично значимої різниці між показниками зазначеного критерію у випадках, коли розбіжність у визначеній ширині частотної групи присутня та відсутня. В третьому розділі приведені результати оцінки нового перспективного критерію для нормалізації отриманих результатів дослідження стану слуху біологічного об’єкту за допомогою отоакустичної емісії на частоті продукту спотворення під час аналізу результатів дослідження можливості регенерації волосяних клітин у кохлеарі після експозиції їх до дії ототоксичних препаратів. Приведено як порівняльний, так і статистичний аналіз результатів застосування критерію. Досліди були виконані на базі ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», загалом було проведено сорок один дослід. Зазначені результати є продовженням попередньої наукової роботи, що проводилась на базі кафедри Акустичних та Мультимедійних Електронних Систем Національного Технічного Університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Отримані результати показують значну роль критерію у формуванні фінального результату для приведеної бази дослідів. Окрім того на базі проведеної роботи було сформовано алгоритм проведення аналізу подібного масиву експериментальних даних для осіб, що не мають значного рівня підготовки. Окремо показано необхідність проведення багаторівневої перевірки результатів у вибірках на їх відповідність нормальному законові розподілу через необхідність коректного вибору методу встановлення наявності статистично значимої різниці між групами. Також на базі широковживаного програмного пакету Excel створено шаблон для проведення експрес-статистичного аналізу співвідношень між незалежними вибірками під час використання t-критерію Стьюдента у якості інструменту дослідження. Четвертий розділ показує результати впливу музичної терапії, що використовує акустичний сигнал складної форми, на психоемоційний стан людини. Встановлено необхідність збільшення часу експозиції респондента до дії акустичного сигналу та узагальнено отримані терапевтичні результати. На базі отриманих експериментальних даних також приведено дослідження впливу суперпозиції діючих факторів активного впливу на стан людини – низькочастотного музичного сигналу та пролонгованого стресового фактору та обґрунтовано можливість застосування у дослідженнях стану людини, що піддавалась зазначеним впливам (або одному із них), вибірок малого розміру. Зазначені досліди були виконані на базі кафедри Акустичних та Мультимедійних електронних систем та за участі Інституту кардіології імені академіка М. Д. Стражеска НАМН України. Додатково описана процедура встановлення значення клінічно значимої різниці між досліджуваними тестовими групами, яка застосовується у становленні мінімально допустимого розміру досліджуваної вибірки для певного експерименту. Також додатково було досліджено можливість застосування зазначеної процедури для тета-, альфа- та бета- ритмів електроенцефалограми та визначено (у рамках зареєстрованих експериментальних даних) їх необхідні мінімальні розміри вибірок, на базі чого визначено необхідність збільшення кількості експериментів у вибірці при падінні рівня вираженості досліджуваного параметру. Отримані практичні результати дослідження: - Алгоритм співставлення результатів дослідження стану слуху, отриманих суб’єктивними та об’єктивними методами дослідження. - Критерій оцінки якості проведеного дослідження стану слуху – коефіцієнт співвідношення ширини частотних груп. - Формалізований алгоритм оцінки результатів дослідження стану слуху біологічного об’єкту за допомогою отоакустичної емісії на частоті продукту спотворення, що використовує t-критерій Стьюдента, критерій Вілкоксона або U-критерій Манна-Уітні, призначений для застосування персоналом без високого рівня підготовки. - Методика нормалізації результатів дослідження стану слуху біологічного об’єкту за допомогою отоакустичної емісії на частоті продукту спотворення за допомогою критерію Соколова. - Додатковий частотно-залежний критерій оцінки результатів проведення дослідження слуху за допомогою ОАЕПС. - Алгоритм оцінки результатів дослідження впливу акустичного сигналу на біоелектричну активність головного мозку, призначений для зменшення навантаження на висококваліфікований медичний персонал. - Комплекс вимог до процедури проведення комплексної психонаправленої акустичної терапії.uk
dc.format.page211 с.uk
dc.identifier.citationПаренюк, Д. В. Дослідження зв’язку викликаної отоакустичної емісії та властивостей слуху, визначених засобами аудіології для дослідження слуху біологічних об'єктів : дис. … д-ра філософії : 171 Електроніка / Паренюк Дмитро Володимирович. – Київ, 2021. – 211 с.uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/45513
dc.language.isoukuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.subjectотоакустична емісіяuk
dc.subjectоб’єктивна аудіологіяuk
dc.subjectмедикаментозний впливuk
dc.subjectсуб’єктивні методи аудіологіїuk
dc.subjectперетворення Фур’єuk
dc.subjectдельта-ритмuk
dc.subjectелектроенцефалограмаuk
dc.subjectакустичний музичний сигналuk
dc.subjectстресuk
dc.subjectotoacoustic emissionuk
dc.subjectobjective audiologyuk
dc.subjectmedical impactuk
dc.subjectsubjective methods of audiologyuk
dc.subjectFourier transformuk
dc.subjectdelta rhythmuk
dc.subjectelectroencephalogramuk
dc.subjectacoustic musical signaluk
dc.subjectstressuk
dc.subject.udc534.771, 612.821.88uk
dc.titleДослідження зв’язку викликаної отоакустичної емісії та властивостей слуху, визначених засобами аудіології для дослідження слуху біологічних об'єктівuk
dc.typeThesis Doctoraluk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Pareniuk_dys.pdf
Розмір:
3.32 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
9.01 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Дисертації (АМЕС)
Дисертації (вільний доступ)