Cоціально-економічний вимір національної стійкості: потенційні ризики та загрози

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorСоколовський, Іван В.
dc.date.accessioned2026-03-31T11:52:41Z
dc.date.available2026-03-31T11:52:41Z
dc.date.issued2025
dc.description.abstractСтаття досліджує соціально-економічний вимір національної стійкості України в умовах затяжної війни, зосереджуючись на ролі державної політики (передусім фіскальної). Наголошується, що попри присутність і в науковому, і в публіцистичному дискурсі практики обговорення різних видів стійкості, доцільніше говорити про виміри стійкості, які не існують окремо, а є взаємопов’язаними.На основі аналізу дій держави держави у фіскальній сфері в парадигмі динамічної класифікації форм реагування на кризові явища та процеси, визначається, що в перші роки після повномасштабного вторгнення ці дії мали адаптаційний характер. Зазначається позитивний вплив та сприяння підтриманню ділової активності пільгового режиму єдиного податку та інших новацій, що в сукупності істотно зменшили податкове навантаження на бізнес на першому році війни. Як закономірний крок охарактеризовано також і подальше скасування пільгового режиму та підняття податків на третьому році війни, оскільки ведення масштабних воєнних дій протягом тривалого періоду часу вимагає збільшення внутрішньої ресурсної бази. Проте підвищення податків через збільшення розміру військового збору,ЄСВ та акцизних зборів не змінює систему оподаткування як таку. Натомість запланований демонтаж спрощеної системи оподаткування, закладений в «Національній стратегії доходів до 2030 року», такі трансформації передбачає. Скасування спрощеної системи оподаткування для суб’єктів господарської діяльності може призвести не тільки до зниження ділової активності в країні, а й до подальшого зниження доходів громадян. Саме через вплив на рівень матеріальної депривації та здатністьзабезпечувати найнеобхідніші потреби показується, яким чином фіскальні рішення без урахування соціальних наслідків можуть породжувати вторинні ризики для національної стійкості. На основі даних моніторингового дослідження, проведеного Інститутом соціології НАН України у 2024 році, демонструється, що індивіди із високим рівнем матеріальної депривації, а особливо ті, хто має складнощі із придбанням навіть найнеобхідніших продуктів харчування, мають нижчу волю до спротиву та більш песимістичні оцінки в установках щодо позиції країни у війні. Особливо це стосується тих українців, які мають оплачувану роботу, але навіть попри це не в змозі задовольнити базові потреби. Спад у секторі малого та середнього бізнесу може призвести до скорочення робочих місць та погіршення матеріального стану значної частини українців, що в свою чергу матиме вплив на їх волю до спротиву і у підсумку —на національну стійкість загалом.
dc.description.abstractotherThe article explores the socio-economic dimension of Ukraine's national resilience in the context of a protracted war, focusing on the role of state policy (primarily fiscal). It is emphasized that, despite the presence of the practice of discussing different types of resilience in both scientific and journalistic discourse, it is more appropriate to talk about dimensions of resilience that do not exist separately, but are interconnected. Considering the state's actions in the fiscal sphere in the paradigm of a dynamic classification of forms of response to crisis phenomena and processes, it is determined that in the first years after the full-scale invasion, these actions were of an adaptive nature. The positive impact and promotion of business activity of the preferential regime of the single tax and other innovations are noted, which together significantly reduced the tax burden on business in the first year of the war. The further abolition of the preferential regime and the increase in taxes in the thirdyear of the war are also characterized as a natural step, since conducting a large-scale war for a long period of time requires an increase in the internal resource base. However, raising taxes by increasing the size of the military tax, the Unified Social Security Tax, and excise duties does not change he taxation system as such. Instead, the planned dismantling of the simplified taxation system, laid down in the "National Revenue Strategy until 2030", provides for such transformations.The abolition of the simplified taxation system for economic entities can lead not only to a decrease in business activity in the country, but also to a further decrease in citizens' incomes. It is through the impact on the level of material deprivation and the ability to provide for the most necessary needs that it is shown how fiscal decisions without taking into account social consequences can generate secondary risks for national stability. Based on the data of a monitoring study conducted by the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2024, it is demonstrated that individuals with a high level of material deprivation, and especially those who have difficulties in purchasing even the most necessary food products, have a lower readinessto resist and have a more pessimistic assessments of the country's position in the war. This is especially true for those Ukrainians who have paid work, but despite this are unable to meet even basic needs. The decline of the small and medium-sized business sector may lead to job losses and a deterioration in the material situation of a significant part of Ukrainians, which in turn will have an impact on their will to resist and, as a result, on national stability in general.
dc.format.pagerangeС. 6-17
dc.identifier.citationСоколовський, І. В. Cоціально-економічний вимір національної стійкості: потенційні ризики та загрози / Соколовський І. В. // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2025. – № 4 (68). – С. 6-17. – Бібліогр.: 36 назв.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/2706-5626.2025.4(68).34345
dc.identifier.orcid0000-0002-0112-8466
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/79865
dc.language.isouk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорського
dc.publisher.placeКиїв
dc.relation.ispartofВісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2025, № 4 (68)
dc.rights.urihttps://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
dc.subjectнаціональна стійкість
dc.subjectризик
dc.subjectзайнятість
dc.subjectоподаткування
dc.subjectматеріальна депривація© Соколовський І.В.Стаття поширюється на умовах ліцензії CC BY 4.01Матеріал підготовлено завдяки фінансуванню за напрямом використання бюджетних коштів «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок» бюджетної програми КПКВК 6541230. Наукова робота «Національна стійкість України під час російсько-української війни: суспільні конфігурації».
dc.subject.udc316.334.2
dc.titleCоціально-економічний вимір національної стійкості: потенційні ризики та загрози
dc.title.alternativeSocio-economic dimension of national resilience: potential risks and threats
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
6-17.pdf
Розмір:
232.01 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
8.98 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 4 (68)