Приватизація насильства: історико-соціальна динаміка становлення

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorПолтораков, О. Ю.
dc.date.accessioned2020-04-07T19:14:50Z
dc.date.available2020-04-07T19:14:50Z
dc.date.issued2019
dc.description.abstractenGenerated by geostrategic factors of the second half of the XXth century, tendencies of social development to include conceptual foundations of its comprehension. The ones have become fundamentally significant challenges to the traditional (“modern”) model of statehood, which is based on legitimate monopoly of violence usage. Ontologically, social picture, quite holistic, develops as cognition object, which dominated in social and social thought, is being destroyed significantly. Instead of the classical Western-centric paradigm, the one dominated in social sciences so far, alternative concepts and paradigms (“negritude” etc) upraise, in whose principles of state domination (embodied by “metropolis”) as the only possible socially legitimate subject to be axiomatic. The situation was complicated by the change in approaches and strategies regarding traditional actors of social and, in particular, socio-political, relations (states), as well as the emergence and development of relatively new subjects of social and, in particular, socioeconomic relations (transnational capital and business). Accordingly, a relatively new scientific-theoretical and practical-analytical problem to arose and be actualized, related to complex and ambiguous socio-political, socio-economic and socio-humanitarian processes articulated by the relevant theories of “decolonization”. On the basis of the social phenomenon of “decolonization”, the phenomenon of “privatization of violence” has become increasingly important. The latter was largely a derivation of the “right of nations to self-determination” declared at the international law level (UN, etc.), whose practical and political realization was against the backdrop of a sharp and fundamental weakening of the state-political and socio-political institutions in the former colonies. Under those circumstances, the phenomenon of “privatization of violence” has gained its global integrity in the context of globalization; however, these issues need further studies.uk
dc.description.abstractukПороджувані геостратегічними чинниками другої половини ХХ ст. тенденції суспільного розвитку, в т. ч. концептуальні засади його осмислення, стали принципово значущими викликами традиційній («модерній») моделі державності, в основі якої лежить легітимна монополія на використання насильства. У плані онтологічному відносно цілісна картина буття людства, що розвивається як об’єкт пізнання, яке домінувало в суспільній і суспільствознавчій думці, поступово руйнується. На зміну класичній західноцентричній парадигмі, що домінувала в суспільствознавстві до тих пір, приходять альтернативні концепти й картини («негритюд» тощо), в яких принцип домінування держави (уособлюваної «метрополією) як єдино можливого соціально легітимного суб’єкта не є аксіоматичним. Ситуацію ускладнювала як зміна підходів і стратегій відносно традиційних суб’єктів соціальних і, зокрема, соціально-політичних відносин (держав), так і поява та розвиток відносно нових суб’єктів соціальних і, зокрема, соціально-економічних відносин (транснаціонального капіталу та бізнесу). Відповідно, виникала й актуалізувалася відносно нова науково-теоретична та практично-аналітична проблематика, пов’язана зі складними й неоднозначними соціально-політичними, соціально-економічними та соціально-гуманітарними процесами, артикульованими відповідними теоріями «деколонізації». На ґрунті суспільного явища «деколонізації» дедалі більшу вагу стало викликати явище «приватизації насильства». Останнє багато в чому було похідним від задекларованого на міжнародно-правовому рівні (ООН тощо) «права націй на самовизначення», практично-політична реалізація якого відбувалася на фоні різкого та принципового послаблення державно-політичних і соціально-політичних інституцій у колишніх колоніях. Породжене цими обставинами явище «приватизації насильства» свою загальносвітову цілісність набуло в контексті глобалізації. Утім ця проблематика потребує окремого дослідження.uk
dc.format.pagerangeС. 127-132uk
dc.identifier.citationПолтораков, О. Ю. Приватизація насильства: історико-соціальна динаміка становлення / О. Ю. Полтораков // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2019. – № 3 (43). – С. 127–132. – Бібліогр.: 28 назв.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/2308-5053.2019.3(43).195704
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/32747
dc.language.isoukuk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорськогоuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.sourceВісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2019, № 3 (43)uk
dc.subjectприватизація насильстваuk
dc.subjectісторіяuk
dc.subjectдержаваuk
dc.subjectлегітимаціяuk
dc.subjectсоціологіяuk
dc.subjectprivatization of violenceuk
dc.subjecthistoryuk
dc.subjectstateuk
dc.subjectlegitimizationuk
dc.subjectsociologyuk
dc.subject.udc316.323.64uk
dc.titleПриватизація насильства: історико-соціальна динаміка становленняuk
dc.title.alternativePrivatization of violence: historical-social dynamics of formationuk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
VPSP2019-3_127-132.pdf
Розмір:
244.49 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
9.06 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 3 (43)