Комунікативний складник у вимірах семіотики

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorГеоргієвська, В. В.
dc.contributor.authorПогребняк, І. В.
dc.date.accessioned2022-11-17T08:10:52Z
dc.date.available2022-11-17T08:10:52Z
dc.date.issued2022
dc.description.abstractenThe study of signs was done in ancient times, moreover signs came into the Middle Ages, Renaissance, Enlightenment thinkers’ field of vision, but the semiotics flourished only in the XX century. A significant amount of semiotic concepts and methods have been included into scientific turnover, which have not been widely spread and used to date. The article outlines different approaches of semiotic theory to the act of communication, which is considered as an exchange of equivalent entities, signs in the structure of semiotic conversations. In the context of communication, we understand the behavior that influences, forms, determines the attitudes, expectations, hopes of others. It is defined that the culture in the internal movement constantly and directly multiplies the mechanisms that complicate the process of information transfer. The development of culture is carried out on the principle of dialogue and is interpreted as a means of information transfer between coded systems. Discourse analysis involves the generalization of cultural texts, the definition of common features, narrative grammar of texts, the identification of typical means of expression, sources, the current system of values. Semiotics today is widely used in culturology, philosophy, journalism. It is actively used by the theory of mass communication — where it is perceived as an approach that allows you to structure, organize and present information with maximum efficiency for the media, as a tool to find a certain level of perception of textual, visual, sound signs, as a way to influence consciousness. This shows that semiotics as an interdisciplinary, metalanguage discourse, a unique analytical method offers a fairly effective toolkit, allows you to accurately and consistently analyze the various phenomena of communication, outline paradigmatic relationships and build a coherent logical system.uk
dc.description.abstractukСпостереження стосовно знаків здійснювано ще в давні часи, знаки потра пляли в поле зору мислителів Середньовіччя, Відродження, Просвітництва, проте неабиякий розквіт семіотика отримала у XX столітті. У науковий обіг внесено суттєвий обшир семіотичних понять, методів, які до сьогодні не мали істотного розповсюдження і побутування. У статті окреслено різні підходи семіотичної теорії до акту комунікації, який розглянуто як обмін еквівалентними сутностями, знаками у структурі семіотичних спілкувань. У контексті комунікації розуміємо тут поведінку, що вона впливає, фор мує, визначає настрої, очікування, сподівання інших. Визначено, що культура у внутрішньому русі постійно і цілеспрямовано примножує механізми, які уск ладнюють процес передачі інформації. Розвиток культури здійснюється за прин ципом діалогу і трактується як засіб передачі інформації між закодованими сис темами. Аналіз дискурсу передбачає узагальнення текстів культури, визначення спільної, наративної граматики текстів, виявлення типових засобів вираження, джерел, чинної системи цінностей. Семіотика сьогодні знаходить доволі широке застосування в культурології, фі лософії, журналістиці. Нею активно послуговується теорія масової комунікації — де вона сприймається як підхід, що дозволяє структурувати, організувати та подати інформацію з максимальною для медіа ефективністю, як інструмент по шуку певного рівня сприйняття текстових, візуальних, звукових знаків, як спосіб впливу на свідомість або й маніпулювання свідомістю реципієнта. Це свідчить, що семіотика як міждисциплінарний, метамовний дискурс, унікальний аналітичний метод пропонує достатньо ефективний інструментарій, дозволяє максимально точно і послідовно проаналізувати різноманітні феномени комунікації, окреслити парадигматичні зв’язки та вибудувати струнку логічну систему.uk
dc.format.pagerangeС. 42-56uk
dc.identifier.citationГеоргієвська, В. В. Комунікативний складник у вимірах семіотики / Георгієвська В. В., Погребняк І. В. // Обрії друкарства : науковий журнал. – 2022. – №1 (11). – С. 42-56. – Бібліогр.: 31 назв.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/2522-1078.2022.1(11).261679
dc.identifier.orcid0000-0002-5848-957Xuk
dc.identifier.orcid0000-0002-5181-8561uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/51115
dc.language.isoukuk
dc.publisherНН ВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорськогоuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.sourceОбрії друкарства : науковий журнал, 2022, №1 (11)uk
dc.subjectсеміотикаuk
dc.subjectкомунікаціяuk
dc.subjectтекстuk
dc.subjectінтерпретаціяuk
dc.subjectкультураuk
dc.subjectзнакuk
dc.subjectзнакова системаuk
dc.subjectпрагматикаuk
dc.subjectкодuk
dc.subjectsemioticsuk
dc.subjectcommunicationuk
dc.subjecttextuk
dc.subjectinterpretationuk
dc.subjectcultureuk
dc.subjectsignuk
dc.subjectsign systemuk
dc.subjectpragmaticsuk
dc.subjectcodeuk
dc.subject.udc81’22uk
dc.titleКомунікативний складник у вимірах семіотикиuk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
OD_1(11)_2022_p42-56.pdf
Розмір:
362.38 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
9.1 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Обрії друкарства : науковий журнал, № 1 (11)