Дрогобицька солеварня у системі державної соляної монополії Польщі (1919–1939)

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorГалів, М. Д.
dc.contributor.authorГалик, В. М.
dc.date.accessioned2024-01-03T12:56:32Z
dc.date.available2024-01-03T12:56:32Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractУ статті простежується діяльність Дрогобицької солеварні в роки її належності до державної соляної монополії міжвоєнної Польщі, а відтак розкриваються адміністративно-правові, виробничі, фінансові аспекти функціонування підприємства. Дрогобицька солеварня у міжвоєнні роки перебувала в державній власності і входила до складу державної монополії, оформленої 1932 р. як окреме підприємство «Польська монополія сільна». Виробництво продукції на солеварні поступово зростало, перетнувши межу в понад 6 тис. т на рік. Попри це, розроблялися проекти закриття солеварні через її низьку рентабельність, віддаленість від залізниці, подорожчання опалювального матеріалу, значні видатки на утримання персоналу, потребу великих інвестицій в оновлення основних фондів. Однак ці плани не було реалізовано, тож солеварня діяла. Частка Дрогобицької солеварні в загальному виробництві солі міжвоєнної Польщі коливалася від 1,4 до 2%, тому це підприємство не відігравало стратегічної ролі в соляній галузі. Проте дрогобицька сіль вважалася однією з найбільш високоякісних, тож була популярною на внутрішньому ринку Польщі.uk
dc.description.abstractotherThe article analyses the operation of the Drohobych Saltworks during its inclusion in the state salt monopoly of interwar Poland. Throughout the interwar years, the Drohobych saltworks remained state-owned and became part of the state monopoly established in 1932 as a distinct entity called the «Polish Salt Monopoly». The analysis reveals a gradual increase in production at the saltworks, surpassing 6000 tons annually in the 1920’s. Despite considerations to close the saltworks due to low profitability, its remote location from the railway, rising prices of heating materials (coal, oil), significant expenses for staff maintenance and provision, and the necessity for substantial investments in asset renewal (equipment and construction of new buildings), these plans were not implemented. A government commission, comprising engineers K. Koelichen, A. Tsikhovskyi, and E. Michalskyi, intervened in 1927 after assessing the state of all salt enterprises in Poland. They recommended preserving the salt works while eliminating management dualism in the state monopoly system, where one ministry handled salt production and another managed sales. The preservation of Galician saltworks, particularly in Drohobych, was politically motivated, considering these enterprises as focal points of Polish identity in the «Eastern Kreses».Internal investments led to certain modernization innovations at the Drohobych Saltworks, such as the introduction of gas boiling of salt, the construction of pipelines for brine supply from deposits 5–10 km away, and the construction of a drying room and other factory premises. During the interwar period, over 60 individuals were employed at the Drohobych Saltworks, including one director-engineer, 7–10 government officials, and over 50 workers. Workers’’ wages were determined by the tariffs established by the monopoly management. Within the state enterprise «Polish Salt Monopoly», a trade union movement emerged among employees of the Drohobych Saltworks, culminating in the establishment of a local branch of the Society of Employees of the Salt Monopoly in 1937. It is assumed that by the late 1930’s, the Drohobych Saltworks increased salt production to over 7000 tons annually. Despite its strategic insignificance in the overall salt industry of interwar Poland, Drohobych salt, renowned for its high quality, remained in demand on the domestic market.uk
dc.format.pagerangePp. 192-216uk
dc.identifier.citationГалів, М. Д. Дрогобицька солеварня у системі державної соляної монополії Польщі (1919–1939) / М. Д. Галів, В. М. Галик // Сторінки історії : збірник наукових праць. – 2023. – Вип. 57. – С. 192-216.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/2307-5244.57.2023.294437
dc.identifier.orcid0000-0001-7068-3124uk
dc.identifier.orcid0000-0001-9761-7661uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/63474
dc.language.isoukuk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорськогоuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.relation.ispartofСторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 57uk
dc.rights.urihttps://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
dc.subjectДрогобицька солеварняuk
dc.subjectсоляна монополіяuk
dc.subjectвиварювання соліuk
dc.subjectміжвоєнний періодuk
dc.subjectмодернізація виробництваuk
dc.subjectDrohobych Saltworks (salt factory)uk
dc.subjectsalt monopolyuk
dc.subjectboiling saltuk
dc.subjectinterwar perioduk
dc.subjectmodernization of productionuk
dc.subject.udc94(477.83)(075)«1919/1939»uk
dc.titleДрогобицька солеварня у системі державної соляної монополії Польщі (1919–1939)uk
dc.title.alternativeDrohobych Saltworks in the System of the State Salt Monopoly of Poland (1919–1939)uk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
294437-679408-1-10-20231224.pdf
Розмір:
451.28 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
9.1 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Сторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 57