Сторінки історії: збірник наукових праць, Вип. 57
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Застосування математичних методів в історичних дослідженнях(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Куцька, О. М.; Фурман, І. І.У статті аналізуються віхи впровадження в історичні дослідження математичних методів та висвітлюються приклади їх наукового застосування в дисциплінах, що вивчають минуле. Виокремлюється низка проблем, пов’язаних з математичними підрахунками, узагальненням предметів (фактів, явищ) за типами (серіями), формуваннями вибірок тощо. Встановлено, що описові й математичні підходи в історичних наукових пошуках повинні перебувати в позиції взаємодоповнення.Документ Відкритий доступ Взаємодія між польськими та українськими діячами культури у сфері важкої й альтернативної музики (2013–2021 рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Алексієвець, Л. М.; Стойків, А.У статті досліджено українсько-польські відносини в сфері важкої й альтернативної музики, проаналізовано їх розвиток, визначено етапи з 2013 до 2021 рр., у межах яких виокремлено головні елементи та відмінності між культурними контактами Польщі та України. Концептуалізовано відповідність співпраці музикантів до юридично закріплених взаємоповаги та добросусідських відносин, підсумовано значення співпраці в культурі.Документ Відкритий доступ «М’яка сила» України: напрями, особливості та проблеми досліджень (2008–2022)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Мателешко, Ю. П.На базі теоретичних положень концепції американського вченого Дж. Ная зроблено історіографічний аналіз напрямів, особливостей і проблем досліджень «м’якої сили» України 2008–2022 рр. Всі публікації цієї теми умовно розділені на три великі групи: 1) дослідження, присвячені українській «soft power» у державах; 2) праці, де аналізується іміджевий аспект «м’якої сили» України; 3) статті, де порушуються такі загальні питання, як складові, проблеми та можливості української «м’якої сили». Праці першої групи спираються на досить ґрунтовно розроблену методологію, чого не можна сказати про два інших аспекти. Проблеми досліджень так чи інакше пов’язані з невизначеністю предмету дослідження, його нечіткими рамками.Документ Відкритий доступ Пам’ятки науки й техніки в музеї народної архітектури та побуту середньої Наддніпрянщини: історія музеєфікації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Жам, О. М.; Фігурний, Ю. С.; Лєбєдєва, Ю. О.У статті охарактеризовано пам’ятки науки і техніки Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (м. Переяслав Київської обл., Україна). До розгляду залучено об’єкти сільськогосподарського виробництва (водяні млини та вітряки); об’єкти народних промислів і ремесел (кузня, олійня, ободопарня, шишкосушарня, смолокурня, гончарна піч); об’єкти шляхового будівництва (пішохідний міст Є. О. Патона). Характерною особливістю цих об’єктів є оригінальність, автентичність, унікальність, що і є їхньою науково-технічною, архітектурною, історичною, етнологічною, мистецькою та іншою культурною цінністю. Нині зазначені споруди й конструкції взято на облік як нерухомі об’єкти науки і техніки. Об’єкти цієї групи вітчизняної культурної спадщини є на сьогодні однією з найменш вивчених і облікованих груп пам’яток, у зв’язку з чим становлять потенційний інтерес для дослідників історії виробництва й техніки. Згадуються персоналії, пов’язані з досліджуваними пам’ятками, та особи, завдяки яким ці пам’ятки було музеєфіковано. Зроблено висновки про важливість всебічного дослідження музейних пам’яток науки й техніки, не лише з позицій втілення досягнень тогочасної наукової й технічної думки, а й організації виробництва, устаткування, модернізації, різночасових переобладнань, оздоблення тощо. Наголошено, що пам’ятки науки і техніки переяславського скансену є важливою частиною історико-культурної спадщини України, технічного розвитку виробництва і техніки Середньої Наддніпрянщини ХІХ — початку ХХ ст.Документ Відкритий доступ Курська стратегічна оборонна операція (5–23 липня 1943 р.): здобутки та прорахунки щодо використання бронетанкових і механізованих військ(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Кривизюк, Л. П.; Заболотнюк, В. І.Статтю присвячено дослідженню застосування бронетанкових і механізованих військ під час проведення Курської стратегічної оборонної операції військ Червоної армії. Проаналізовано місце та роль великих танкових об’єднань під час підготовки й проведення контрударів та дій в обороні у другій смузі й наступних оборонних рубежах, а також окремих танкових бригад і полків у першій смузі оборони для безпосередньої підтримки піхоти стрілецьких з’єднань.Документ Відкритий доступ Пограбування євреїв відня, сліди їх культурних ціностей і проблема реституції(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Солошенко, В. В.У статті розкрито особливості віденської моделі експропріації майна євреїв у період нацистського панування. Досліджено проблеми пограбування, переслідування євреїв Відня, конфіскації культурних цінностей, творів живопису та шляхи пошуків слідів їх подальшого розміщення. Проаналізовано реальні історії єврейської родини Блох-Бауер — власників і спадкоємців картин Густава Клімта «Портрет Аделі Блох-Бауер I» («Золота Адель») та інших пограбованих мешканців Відня єврейського походження. Встановлено, за яких обставин «Портрет Аделі Блох-Бауер I», що залишився цілим і неушкодженим під час Другої світової війни, опинився далеко за межами Австрії. Висвітлено значення цих культурних шедеврів для Австрії й австрійців, а також з’ясовуються варіативні можливості їх подальшої долі. Проаналізовано проблеми, пов’язані з пошуками та реституцією приватних і державних зібрань Республіки Австрія, розграбованих під час панування нацистського режиму. Наведено характерні приклади пограбованих творів живопису, окреслено шляхи їх повернення законним власникам або реституції країні походження, розкрито історії вже повернутих культурних об’єктів.Документ Відкритий доступ Науково-педагогічна та видавнича діяльність істориків Українського вільного університету в Празі під час Другої світової війни (1939–1945)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Ворон, Н. П.У статті проаналізовано науково-педагогічну та видавничу діяльність істориків Українського вільного університету в Празі періоду Другої світової війни. Розкрито напрями та зміст наукової роботи викладачів і дисертантів УВУ, тематику навчальних курсів історичних дисциплін та їх актуальність у зазначений період. Виявлено та оцінено внесок наукової й видавничої діяльності цього навчального закладу для популяризації української історії та культури в умовах війни, що проявлявся в виданні наукових праць викладачів та докторантів, продовженні науково-дослідної роботи.Документ Відкритий доступ The first ukrainian test artillery range: birth and early years of activity (1931–1941)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Kushlakova, N.; Savchuk, V.From the earliest days of Ukraine’s independence, issues of military security became relevant, and in contemporary conditions, the problems of strengthening its defense capabilities have taken precedence. The experience of creating and operating the leading enterprises in Ukraine’s defense industry over the last century can be instructive. One such enterprise is the Pavlograd Mechanical Plant (PMP), which includes a test range. Using selected theoretical and methodological tools, a historical reconstruction of the birth and the initial years of the Pavlograd Artillery Test Range has been conducted. Based on original sources, the primary tasks of the range were identified as conducting control tests of ammunition. The study revealed that during that time, there was no educational institution, whether civilian or military, that trained managers for ranges. Consequently, almost all range management personnel were military individuals who gained relevant experience through direct practical activities. The research covers some episodes of the lives of the first chiefs of the Pavlograd range. The pre-war period’s activity of the range has been examined, and its effectiveness has been evaluated using two main indicators: the number of shots fired and the duration of testing one batch of a certain type of ammunition. In 1938, the Pavlograd Artillery Range attained the status of a branch for testing aviation ammunition. On the eve of World War II, it was found that the range generally met modern requirements and successfully tested ammunition. The Pavlograd Artillery Test Range, the first and only one in Ukraine in the 1930’s, was proven to be a powerful test base of the USSR. In terms of workload and efficiency, it significantly surpassed similar operational ranges of that time, such as Sofrinskii, Chapayevskii, and Uralskii.Документ Відкритий доступ Урядові постанови на шпальтах районної преси 1932–1933 рр. як засіб формування викривлених уявлень про організаторів голодомору (за матеріалами газет Київської та Чернігівської обл.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Якубовський, І. В.; Старовойт, С. В.Визначаючи коло нормативних документів для публікації в районній пресі, центральна влада в Москві одночасно переймалася формуванням у свідомості селян специфічних уявлень про причетність союзного та республіканського центрів до нав’язування українському селянству сценарію Голодомору. Вибірковий друк лише тих нормативних актів, які стосувалися усього СРСР й не містили норм, безпосередньо спрямованих на виникнення чи ескалацію Голодомору в Україні в очах селян перекладали відповідальність на владні інституції УСРР.Документ Відкритий доступ Позбавлення виборчих прав подільського селянства як елемент становлення радянського тоталітарного режиму(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Стадник, О. О.; Кузьмінець, Н. П.У статті ретроспективно проаналізовано становлення і еволюцію радянської виборчої системи та практики її реалізації в період нової економічної політики на прикладі Подільського регіону (сучасні Вінницька і Хмельницька обл.); показано методи діяльності партійно-радянських органів, спрямованих на позбавлення виборчих прав окремих категорій мешканців як засобу забезпечення підконтрольності та передбачуваності виборів та як форми соціальної дискримінації й нейтралізації значної частини незадоволених більшовицьким режимом. Автори на основі аналізу виявлених архівних матеріалів як основного джерела розглядають форми і методи державної політики, спрямовані на формування механізму підконтрольності та передбачуваності виборчого процесу, важливим інструментом якого було створення інституту позбавленців. Простежено тогочасні правові й політичні підстави позбавлення виборчих прав у ході виборчих кампаній 1921–1928 рр. З позицій конкретного регіонального дослідження охарактеризовано специфіку виборчого процесу на Поділлі в контексті становлення радянської виборчої системи.Документ Відкритий доступ Evolution of political participation among ukrainians in the Second Polish Republic(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Perga, Iu.; Pashov, R.; Makhno, O.The article examines the challenges encountered by democratic institutions in the 1920s, focusing particularly on the Second Polish Republic. It delves into the tactics employed by communist forces to maneuver around restrictions on their activities by leveraging democratic processes for their advantage. Ukrainian communities in the Chelm and Podlasie regions are central to this analysis, as they became primary targets for communist infiltration and subversion of democratic mechanisms. The study investigates the conversion of organizational branches into covert cells of the Communist Party of Western Ukraine, the reconfiguration of a newspaper into a tool for political propaganda, and the influence over local opinion to facilitate the election of pro-communist officials in the Sejm and Senate of the Republic of Poland. This article sheds light on the intricate dynamics of Ukrainian political involvement during this period and its broader implications for understanding the challenges faced by democratic institutions.Документ Відкритий доступ Дрогобицька солеварня у системі державної соляної монополії Польщі (1919–1939)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Галів, М. Д.; Галик, В. М.У статті простежується діяльність Дрогобицької солеварні в роки її належності до державної соляної монополії міжвоєнної Польщі, а відтак розкриваються адміністративно-правові, виробничі, фінансові аспекти функціонування підприємства. Дрогобицька солеварня у міжвоєнні роки перебувала в державній власності і входила до складу державної монополії, оформленої 1932 р. як окреме підприємство «Польська монополія сільна». Виробництво продукції на солеварні поступово зростало, перетнувши межу в понад 6 тис. т на рік. Попри це, розроблялися проекти закриття солеварні через її низьку рентабельність, віддаленість від залізниці, подорожчання опалювального матеріалу, значні видатки на утримання персоналу, потребу великих інвестицій в оновлення основних фондів. Однак ці плани не було реалізовано, тож солеварня діяла. Частка Дрогобицької солеварні в загальному виробництві солі міжвоєнної Польщі коливалася від 1,4 до 2%, тому це підприємство не відігравало стратегічної ролі в соляній галузі. Проте дрогобицька сіль вважалася однією з найбільш високоякісних, тож була популярною на внутрішньому ринку Польщі.Документ Відкритий доступ Економічна політика російської окупаційної адміністрації в Східній Галичині (серпень 1914 — червень 1915 рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Кучера, І. В.; Гайналь, Т. О.; Даниляк, Р. П.У статті розкрито заходи російської адміністрації Тимчасового військового генерал-губернаторства Галичини в промисловому секторі економіки краю, вказано матеріальні збитки, завдані йому під час відступу російських військ у ході Горлицької операції. Охарактеризовано фінансову та податкову політику окупаційних органів влади, з’ясовано масштаби реквізицій та їх вплив на поглиблення кризи в економіці Східної Галичини.Документ Відкритий доступ Роль православного духовенства в формуванні мережі осередків чорносотенців на волині на початку ХХ ст.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Мельничук, О. А.; Цецик, Я. П.; Олексін, Ю. П.Досліджено роль православного кліру у формуванні організаційної мережі Союзу російського народу на Волині на початку ХХ ст. Охарактеризовано роль Почаївсько-Успенської лаври в організації осередків чорносотенців на Волині в окреслений період. На основі матеріалів чорносотенної преси й архівних документів обґрунтовано, що ідейними натхненниками розгортання чорносотенного руху на Волині на початку ХХ ст. було духовенство Російської православної церкви, завдяки старанням якого досить швидко вдалося сформувати потужну організаційну мережу. До лав чорносотенного руху священики залучали своїх парафіян, вони ж організували значну кількість сільських осередків СРН на Волині. Всі ключові посади в організації у досліджуваному регіоні займали священнослужителі. Це мало чітко визначену мету — залучати до лав організації місцевих мешканців і так зміцнювати виливи в регіоні чорносотенців, діяльність яких, з одного боку, була спрямована на підтримку імперської влади та реалізацію політики русифікації, а з іншого сприяла розпалюванню міжнаціональних конфліктів у тогочасному поліетнічному волинському суспільстві.Документ Відкритий доступ Пенсійне забезпечення православного парафіяльного духовенства у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. (за матеріалами Київської єпархії)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Тацієнко, В. С.; Тацієнко, Н. Л.У статті на прикладі Київської єпархії простежено механізми нарахування пенсій православному парафіяльному духовенству як важливого складника системи соціального захисту. Зазначено, що започаткували пенсійне забезпечення священників «Тимчасові правила…» 1866 р. Остаточно ж пенсійну систему для православного духовенства було сформовано лише на початку ХХ ст., і вона охоплювала всі категорії парафіяльного кліру. Важливими для забезпечення духовенства були місцеві джерела — Емеритальна каса, Каса одноразової допомоги.Документ Відкритий доступ Криза працевлаштування вихованців глухівського учительського інституту на теренах Російської імперії в 1882–1897 рр.(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Крижанівський, В. М.; Чумаченко, О. А.У статті проаналізовано кризу працевлаштування випускників Глухівського учительського інституту, яка мала такі прикметні ознаки. По-перше, істотно скоротилася кількість вакансій у міських училищах базового навчального округу. Так, 1882 р. тільки 37,5% випускників Глухівського інституту влаштувались у міських училищах Київського навчального округу. По-друге, виник значний часовий проміжок між закінченням навчання та працевлаштуванням — від кількох місяців до одного-двох років. Наприклад, близько половини випускників Глухівського інституту в 1887–1889 рр. отримували направлення на роботу через рік-два після отримання диплому. По-третє, погіршилася якість штатних посад, що пропонувалися випускникові. Так, 1885 р. 46% випускників інституту отримали направлення не в міські, а в сільські 2-класні училища Полтавської та Чернігівської губ.; 1888 р. вже 40% випускників направляються на роботу в сільські 2- та 1-класні й міські приходські училища. Завершення кризи 1898 р. пов’язуємо не стільки з інтенсивною розбудовою мережі міських училищ у Київському навчальному окрузі, скільки з вимушеним працевлаштуванням випускників інституту в освітніх закладах Одеського, Ризького, Варшавського навчальних округів.Документ Відкритий доступ Механізація зернового виробництва у господарствах півдня України: специфіка перебігу та чинники впливу (1860-ті — 1910-ті рр.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Чернікова, Н. С.У статті розкривається еволюція сільськогосподарської техніки та її розповсюдження у землеробських господарствах Півдня України післяреформеної доби. З’ясовано чинники, що впливали на напрями та рівень механізації зернового виробництва. Здійснено видову класифікацію землеробських знарядь праці, які застосовували південноукраїнські господарі. Обґрунтовується теза, що формування в регіоні потужної розгалуженої мережі підприємств із виробництва сільськогосподарських машин значною мірою означило темпи та характер механізації землеробства.Документ Відкритий доступ Освітньо-культурний простір Умані крізь призму комунікативних практик містян (кінець ХVІІІ — початок ХХ ст.)(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Прищепа, О. П.У статті простежуються комунікативні канали формування освітньо-культурного простору Умані в добу Російської імперії на етапі входження цього міста в модерне життя. Стверджується, що міжкультурні комунікації етнічних, релігійних, станових спільнот розгорталися в освітніх установах, закладах культури, громадських організаціях, завдячуючи пресовим виданням. З’ясовується роль у трансформаціях культурного повсякдення Умані імперської влади, міського самоврядування, інтелігенції міста. Зауважується, що в пульсації культурного простору проглядалась як цілісність, так і сегментованість.Документ Відкритий доступ Верхній одяг у гардеробі волинських міщан литовської доби(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Тарасюк, М. Ю.У статті описано різновиди верхнього одягу волинських міщан на початку — в середині XVI ст. Додатково авторка перевіряє припущення, що міщанський та селянський верхній одяг відрізнявся за оздобленням та матеріалами, проте його види повторювались у гардеробі обох прошарків суспільства. Встановлено, що у гардеробі міщан були: серм’яги, сукмани, кожухи, жупани та жупиці, опанчі, гуні, однорядки, рідше шуби та делії. Для пошиття послуговувалися місцевими та імпортними тканинами (де лондонські — найпопулярніші), найтиповішим баранячим та овечим хутром, а хутром дичини оздоблювали переважно окремі елементи верхнього одягу. Важливу роль відігравала оздоба.Документ Відкритий доступ Поховання у господарській ямі з посаду літописної лтави: ритуальні дії чи свідчення військового конфлікту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Пуголовок, Ю. О.; Долженко, Ю. В.Статтю присвячено міждисциплінарним дослідженням матеріалів новітніх археологічних розкопок у місті Полтава. У науковий обіг вводиться «поховання» з господарської ями пізнього етапу роменської культури. Відповідно до отриманих результатів, виявлену знахідку пропонується розглядати як свідчення військового конфлікту. До цього схиляють умови виявлення скелетних останків, а також фіксація слідів від зброї на поверхні кісток. Виявлений археологічний комплекс, імовірно, є свідченням подій, пов’язаних із включенням сіверянської Лтави до складу Руси на початку ХІ ст.