Комічне в українському політичному дискурсі

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorКривенко, С. О.
dc.date.accessioned2022-05-04T12:31:53Z
dc.date.available2022-05-04T12:31:53Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstractenIn the article there is defined the concept of comic as a rhetorical and semantic technique in public discourse, which exerts psychological and behavioral influences. There are highlighted the main features of the comic, in particular: the comic is available for human perception; it causes laughter among representatives of a certain social group, demonstrates the difference between different groups (motives of comedy are not global, they will be funny only for a certain people); entertains the addressee, does not cause suffering and does not activate emotions of empathy in the audience to which it is directed. A. Bergson defines the basic rule of the comic – to demonstrate the unnaturalness, inflexibility, something uncharacteristic for normal life. The philosopher describes also three additional principles of the comic: repetition (the repetition of the certain signs – verbal and nonverbal – will be funny), inversion (replacement of social roles) and interference (semantic ambiguity of a one sign).The article identifies the comic’s techniques used by Volodymyr Zelensky as a candidate for the presidency of Ukraine during the 2019 election campaign. The materials for the study are political advertising, distributed both by classic media (television and outdoor advertising) and by social media. Author states that in the materials of V. Zelensky’s political agitation are present all of three methods of the comic, described by A. Bergson.In the article is claimed that laughter is able to perform the following social functions: to stimulate the development of the community by pointing out the outdated trends, as well as to ridicule those who wants to initiate social development. Comic, widespread by political leaders, can identify areas of public discontent and at the same time create space for psychological relief by spreading a sense of indifference to the future.uk
dc.description.abstractukУ статті визначено поняття комічного як риторичного та семантичного прийому в публічному дискурсі, що здійснює психологічні й поведінкові впливи. Виділені основні ознаки комічного, зокрема: комічне піддається людському сприйняттю; викликає сміх у представників певної групи, демонструючи відмінність між її представниками та іншими (не є глобальним, буде смішити тільки в межах певної групи); розважає адресата, не завдає страждань і не активує емоцій співпереживання в авдиторії, до якої спрямований. А. Бергсон визначає основне правило комічного – демонструвати неприродність, негнучкість, щось невластиве нормальному життю. Крім того, філософ описує три додаткові принципи комічного: повторення (полягає у повторенні певних знаків – вербальних і невербальних), інверсія (заміна соціальних ролей) та інтерференція (гра різних значень одного знаку).У статті визначені прийоми комічного, до яких вдавався Володимир Зеленський як кандидат на посаду президента України під час передвиборчої кампанії 2019 року. Матеріалами дослідження стала політична реклама, поширена як класичними медіа (через телебачення та зовнішня реклама), так і з допомогою соціальних медіа. У статті визначено, що в матеріалах політичної агітації В. Зеленського проглядаються всі три прийоми комічного, описані А. Бергсоном. Автор доходить висновку, що сміх здатен виконувати такі соціальні функції: стимулювати розвиток спільноти, вказуючи на застарілі тенденції у ньому, а також висміювати того, хто хоче ініціювати суспільний розвиток, змінити усталені норми. Комічне, поширене політичними лідерами, здатне позначати сфери суспільного незадоволення і водночас творити простір для психологічної розрядки, поширюючи настрій байдужості щодо майбутнього.uk
dc.format.pagerangeС. 43-48uk
dc.identifier.citationКривенко, С. О. Комічне в українському політичному дискурсі / С. О. Кривенко // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2020. – № 3 (47). – С. 43-48. – Бібліогр.: 19 назв.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/2308-5053.2020.3(47).229415
dc.identifier.orcid0000-0002-4182-1302uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/47141
dc.language.isoukuk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорськогоuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.sourceВісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2020, № 3 (47)uk
dc.subjectполітичний дискурсuk
dc.subjectкомічнеuk
dc.subjectмедіаuk
dc.subjectполітикаuk
dc.subjectдискурс-аналізuk
dc.subjectсемантикаuk
dc.subjectpolitical discourseuk
dc.subjectcomicuk
dc.subjectmediauk
dc.subjectpoliticsuk
dc.subjectdiscourse analysisuk
dc.subjectsemanticsuk
dc.subject.udc811.161.2’27’23’42:32-029:82-7](477)(042.5)uk
dc.titleКомічне в українському політичному дискурсіuk
dc.typeArticleuk

Файли

Зібрання

Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 3 (47)