Чи вичерпано можливості допиту як способу формування доказів у кримінальному провадженні

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorЛук’янчиков, Є. Д.
dc.contributor.authorЛук’янчиков, Б. Є.
dc.date.accessioned2022-05-06T12:04:18Z
dc.date.available2022-05-06T12:04:18Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractenThe article analyzes the formation of the institution of interrogation as an investigative action, which is a procedural way of obtaining information from an interrogated person about the circumstances of a criminal offense. The process of legislative development is highlighted, by which the investigator’s relationship with the person being interrogated are controlled. The kind of regulation also depends on latter’s procedural status (witness, victim, suspect, accused). It is noted, that now created reliable legal safeguards to protect the rights and interests of the interrogator, appropriate scientific recommendations for the use of tactical interrogation techniques to obtain complete and objective testimony as sources of evidence have been developed.Recently, problematic issues like relation of interrogation and procedural interview, which scientists and practitioners have been paying a certain amount of attention to, were discussed. Attention is drawn to the lack of unanimity in the definition of the procedural interview. The inadmissibility of calling such an interview a procedural action is emphasized, since it is not enshrined in the current CPL of Ukraine as a procedural action.It has been proven that the structure of the procedural interview, which is proposed by certain authors, fully coincides with the structure of interrogation as an investigative action. The expediency of the study of foreign experience in detection and investigation of crimes, its comparison with the current practice of law enforcement agencies of Ukraine and, in the board of actual expediency, the introduction into the activities of investigative and operational units of law enforcement agencies is stated.uk
dc.description.abstractukСтаття присвячена аналізу становлення інституту допиту як слідчої (розшукової) дії, яка є процесуальним способом отримання від допитуваної особи відомостей про обставини кримінального правопорушення. Висвітлюється процес розвитку законодавства, яким врегульовувалися відносини слідчого з допитуваним, залежно від процесуального статусу останнього (свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений). Наголошується, що натепер створені надійні правові гарантії захисту прав та інтересів допитуваного, розроблені відповідні наукові рекомендації щодо використання тактичних прийомів допиту для одержання повних та об’єктивних показань як джерела доказів.Розглянуті проблемні питання щодо співвідношення допиту та процесуального інтерв’ю, якому останнім часом приділяється певна увага науковцями і практиками. Звертається увага на відсутність одностайності у визначенні процесуального інтерв’ю. Наголошується на неприпустимості називати таке інтерв’ювання процесуальною дією, оскільки воно не закріплене у чинному КПК України як процесуальна дія.Доведено, що структура процесуального інтерв’ю, що пропонується окремими авторами, повністю збігається зі структурою допиту як слідчої дії. Констатується доцільність вивчення зарубіжного досвіду розкриття та розслідування злочинів, його порівняння із сучасною практикою правоохоронних органів України та у разі дійсної доцільності впровадження у діяльність слідчих та оперативних підрозділів правоохоронних органів.uk
dc.format.pagerangeС. 57-62uk
dc.identifier.citationЛук’янчиков, Є. Д. Чи вичерпано можливості допиту як способу формування доказів у кримінальному провадженні / Є. Д. Лук’янчиков, Б. Є. Лук’янчиков // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2021. – № 3 (51). – С. 57-62. – Бібліогр.: 14 назв.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/2308-5053.2021.3(51).246463
dc.identifier.orcid0000-0001-5763-6972uk
dc.identifier.orcid0000-0002-4761-5980uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/47189
dc.language.isoukuk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорськогоuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.sourceВісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2021, № 3 (51)uk
dc.subjectслідчі (розшукові) діїuk
dc.subjectслідчийuk
dc.subjectдопитuk
dc.subjectпроцесуальне інтерв’юuk
dc.subjectтактичний прийомuk
dc.subjectдоказиuk
dc.subjectджерела доказівuk
dc.subjectinvestigative actionsuk
dc.subjectinvestigatoruk
dc.subjectinterrogationuk
dc.subjectprocedural interviewuk
dc.subjecttactical techniqueuk
dc.subjectevidencesuk
dc.subjectsource of evidenceuk
dc.subject.udc004.56:343.97uk
dc.titleЧи вичерпано можливості допиту як способу формування доказів у кримінальному провадженніuk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
VPSP2021-3_57-62.pdf
Розмір:
242.24 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
9.1 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 3 (51)