Моделювання та оцінка впливу вуглецевого податку на економіку України

dc.contributor.advisorКапустян, Володимир Омелянович
dc.contributor.authorПеккоєв, Владислав Сергійович
dc.date.accessioned2023-07-25T09:57:38Z
dc.date.available2023-07-25T09:57:38Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstractУкраїна – країна великих можливостей, але задля того, щоб реалізувати весь свій потенціал потрібно пройти довгий та тернистий шлях, подолати багато перешкод та зосередити увагу на вирішенні ряду важливих проблем всередині держави. Однією з таких проблем є боротьба зі зміною клімату. Україна має на меті стати країною-членом ЄС, тому наслідує європейські цінності. Країни ЄС прагнуть не допустити глобального потепління та скоротити викиди парникових газів до 2050 року. Темою магістерської дисертації було обрано моделювання та оцінка впливу вуглецевого податку на економіку України. Загалом у роботі піднімається наступна проблематика: глобальний аспект (зміна клімату, міжнародні угоди, зобов’язання); локальний аспект (проблеми енергетичного сектору, податок на СО2 неефективний). У магістерській дисертації було проаналізовано актуальність вуглецевого податку для енергетичного сектору (енергетичний сектор має багато проблем серед яких: зношеність основних фондів, високі ціни на енергоресурси, високий обсяг неврегульованих боргів, висока енергоємність, мала частка ВДЕ в структурі. Визначальними компонентами/напрямами для якісного реформування сектору енергетики України можна вважати: Енергоефективність, Інновації, модернізацію, декарбонізацію, ВДЕ. Для стимулювання розвитку таких елементів уряди країн використовують різні механізми, але найрозповсюдженішим є механізм оподаткування. В даному випадку мова йде про податок на викиди СО2 в атмосферу). Досліджено міжнародний досвід у сфері вуглецевого податку та існуючу законодавчу базу податку в Україні (досліджено такі країни як Швеція, Франція, Польща, три країни з трьома різними підходами та результатами. У Швеції спостерігається позитивний вплив від поступового зростання податку на ВВП та викиди ПГ, у Франції різке зростання податку призвело до опозиційного руху та протестів, у Польщі ситуація є інертною, багато в чому схожа на ситуацію в Україні зараз. Податок в Україні на сьогодні є досить низьким (10 грн. за тону) та використовується недоцільно). Було оновлено та розширено модель загальної рівноваги для України. Оновлена версія включає в себе 88 секторів, енергетичний блок та можливість поєднання з моделлю Таймс-Україна. Розроблено базовий та альтернативні сценарії для моделювання. Альтернативні сценарії включають в себе опції з перерозподілу надходжень від податку, а самі ставки податку також змінюються за 3 можливими сценаріями. Результати моделювання показують чітко, що при швидкому підвищенні податку на СО2 економіка України не витримає навантаження і після 2030 року почнеться промисловий колапс. Опції з перерозподілу надходжень від податку державі та домогосподарствам є недоцільними, оскільки вони дають лише короткостроковий пом’якшуючий ефект до 2030-2035 рр. Якщо мислити стратегічно, то найкращими для України є опція з використання надходжень від податку на модернізацію та підвищення енергоефективності, а ставку податку підвищувати до рівня європейської у 2040-2050 рр. Якщо процес прискорювати, то викидів СО2 стане менше, але більш різкого падіння зазнають вугільна галузь, кокс та нафтопродукти. Для домогосподарств більш привабливим є 3 сценарій підвищення ставок податку. Результати моделювання можуть бути використані для розробки стратегічних планів з низьковуглецевого розвитку, для оцінки національно-визначено внеску України до Паризької угоди і т.д.uk
dc.description.abstractotherUkraine is a country of great opportunities, but in order to realize its full potential it is necessary to go a long and thorny way, overcome many obstacles and focus on solving a number of important problems within the country. One such problem is the fight against climate change. Ukraine aims to become a member of the EU, so it imitates European values. EU countries seek to prevent global warming and reduce greenhouse gas emissions by 2050. The topic of the master's dissertation was modeling and assessment of the impact of the carbon tax on the economy of Ukraine. In general, the following issues are raised in the work: global aspect (climate change, international agreements, commitments); local aspect (energy sector problems, CO2 tax inefficient). This work analyzes the relevance of the carbon tax for the energy sector (the energy sector has many problems, including: depreciation of fixed assets, high energy prices, high outstanding debts, high energy intensity, small share of RES in the structure. Ukraine's energy sector should develop such components as: Energy efficiency, Innovation, modernization, decarbonization, RES. To stimulate the development of such elements, governments use different mechanisms, but the most common is the taxation mechanism. The international experience in the field of carbon tax and the existing legal framework of carbon tax in Ukraine are studied (such countries as Sweden, France, Poland, three countries with three different approaches and results were studied. In Sweden there is a positive impact of gradual growth of GDP tax and GHG emissions. In France, the sharp rise in the tax has led to opposition movements and protests, in Poland the situation is inert, in many ways similar to the situation in Ukraine today. The model of general equilibrium for Ukraine was updated and expanded. The updated version includes 88 sectors, a power unit and the possibility of combining with the Times-Ukraine model. Baseline and alternative scenarios for modeling have been developed. Alternative scenarios include options for redistribution of tax revenues, and the tax rates themselves also change according to 3 possible scenarios. The simulation results clearly show that with a rapid increase in the CO2 tax, Ukraine's economy will decline rapidly after 2030. Options for redistribution of tax revenues to the state and households are impractical, as they give only a short-term mitigating effect until 2030-2035. Strategically, the best option for Ukraine is to use tax revenues to modernize and improve energy efficiency, and thetax rate should increase to the European level in 2040-2050. If the process is accelerated, CO2 emissions will be lower, but the coal industry, coke and oil products will fall more sharply. For households, 3 scenario of raising tax rates are more attractive. The simulation results can be used to develop strategic plans for low-carbon development, to assess Ukraine's nationally determined contribution to the Paris Agreement, etc.uk
dc.format.extent83 с.uk
dc.identifier.citationПеккоєв, В. C. Моделювання та оцінка впливу вуглецевого податку на економіку України : магістерська дис. : 051 Економіка / Пеккоєв Владислав Сергійович. - Київ, 2020. - 83 с.uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/58557
dc.language.isoukuk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорськогоuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.subjectвуглецевий податокuk
dc.subjectенергоефективністьuk
dc.subjectмодель загальної рівноваги для Україниuk
dc.subjectперерозподіл надходження від податкуuk
dc.subjectВВПuk
dc.subjectдоходи домогосподарствuk
dc.subjectcarbon taxuk
dc.subjectenergy efficiencyuk
dc.subjectcomputable general equilibrium model for Ukraineuk
dc.subjectredistribution of tax revenuesuk
dc.subjectGDPuk
dc.subjecthousehold incomesuk
dc.subject.udc330.44uk
dc.titleМоделювання та оцінка впливу вуглецевого податку на економіку Україниuk
dc.typeMaster Thesisuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
Pekkoev_magistr.pdf
Розмір:
2.09 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
9.1 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: