Characterization of Placental Mesenchymal Stem Cells Spheroids after Generation, Hypothermic and Subnormothermic Storage
dc.contributor.author | Prokopiuk, V. Yu. | |
dc.contributor.author | Hloba, N. S. | |
dc.contributor.author | Prokopiuk, O. S. | |
dc.contributor.author | Schedrov, A. O. | |
dc.contributor.author | Musatova, I. B. | |
dc.date.accessioned | 2020-04-15T13:49:15Z | |
dc.date.available | 2020-04-15T13:49:15Z | |
dc.date.issued | 2019 | |
dc.description.abstracten | Background. Placental mesenchymal stem cells application is a promising area of cell therapy for number diseases. Their using in the form of spheroids results in enhancement of the therapeutic potential, improve the cells survival after transplantation. Medical purposes require the characterization and development of spheroids storage technology. Objective. The aim of the paper is to characterize placental mesenchymal stem cells spheroids after generation and low-temperature storage. Methods. Spheroids were produced by a hanging drop method from placental mesenchymal stem cells, characterized after production and after subnormothermic (20 °C) and hypothermic (4 °C) storage for up to 96 h. The structure, metabolic activity of spheroids according to the data of the MTT test and the resazurin restoration test were studied. Results. The hanging drop method makes it possible to produce from 1×106 placental mesenchymal stem cells about 825.3 ± 56.2 spheroids in the size of 50–150 microns and 62.3 ± 5.1 spheroids of 150–300 microns in size, having a spherical shape, not stained with trypan blue, stained with neutral red and fluorescein diacetate. The spheroids adhere to the plastic and destroying through short-time centrifugation. During subnormothermic storage spheroids, structural characteristics and metabolic activity change after 48 h, during hypothermic – after 24 h of storage. Conclusions. The hanging drop method makes it possible to produce about 900 spheroids from 1 million placental MSCs with stable metabolic activity. For medical purposes, subornorthomeric (20 °C) storage not more than 24 h is recommended for placental MSC spheroid. Longer storage leads to a sharp decreasing of their metabolic activity and destroying to the separated cells. | uk |
dc.description.abstractru | Проблематика. Использование мезенхимальных стволовых клеток (МСК) плаценты является перспективным направлением клеточной терапии ряда заболеваний. Их применение в форме сфероидов с сохранением межклеточных контактов и паракринных взаимодействий позволяет повысить активность клеток, продлить время их функционирования. Для эффективного медицинского применения необходимы характеристика свойств и разработка возможности хранения сфероидов. Цель работы. Охарактеризовать сфероиды из МСК плаценты после получения и низкотемпературного хранения. Материалы и методы. Сфероиды получали методом висячей капли из МСК плаценты, характеризовали после получения и субнормотермического (20 °С) и гипотермического (4 °С) хранения до 96 ч. Исследовали структуру, метаболическую активность сфероидов по данным МТТ-теста и теста восстановления резазурина. Результаты. Методом висячей капли из 1×106 МСК плаценты клеток получено около 825,3 ± 56,2 сфероидов размером 50–150 мкм и 62,3 ± 5,1 сфероидов размером 150–300 мкм, которые имеют сферическую форму, не окрашиваются трипановым синим, окрашиваются нейтральным красным и флюоресцеин диацетатом. Полученные сфероиды способны к адгезии к пластику и разрушению при кратковременном центрифугировании. При субнормотермическом хранении структурные характеристики и метаболическая активность сфероидов достоверно изменялись после 48 ч, при гипотермическом – после 24 ч хранения. Выводы. Методом висячей капли возможно получение около 900 сфероидов из 1 млн МСК плаценты с сохранением метаболической активности. Для нужд медицины целесообразно применять субнормотермическое (20 °С) хранение сфероидов МСК плаценты до 24 ч, дальнейшее хранение приводит к резкому снижению их метаболической активности и распаду на отдельные клетки. | uk |
dc.description.abstractuk | Проблематика. Застосування мезенхімальних стовбурових клітини (МСК) плаценти є перспективним напрямом клітинної терапії низки захворювань. Їх застосування у формі сфероїдів зі збереженням міжклітинних контактів і паракринних взаємодій дає змогу підвищити активність клітин, подовжити час їх функціонування. Для ефективного медичного застосування необхідні характеристика властивостей і розробка можливості зберігання сфероїдів. Мета роботи. Охарактеризувати сфероїди з МСК плаценти після отримання та низькотемпературного зберігання. Матеріали і методи. Сфероїди отримували методом висячої краплі з мезенхімальних стовбурових клітин плаценти, характеризували після одержання та після субнормотермічного (20 °С) і гіпотермічного (4 °С) зберігання до 96 год. Досліджували структуру, метаболічну активність сфероїдів за даними МТТ-тесту і тесту відновлення резазурину. Результати. Методом висячої краплі з 1×106 МСК плаценти клітин отримано близько 825,3 ± 56,2 сфероїдів розміром 50–150 мкм і 62,3 ± 5,1 сфероїдів розміром 150–300 мкм, які мають сферичну форму, не забарвлюються трипановим синім, забарвлюються нейтральним червоним і флюоресцеїн діацетатом. Отримані сфероїди здатні до адгезії до пластику та руйнування при короткочасному центрифугуванні. При субнормотермічому зберіганні структурні характеристики та метаболічна активність сфероїдів вірогідно змінювалися після 48 год, при гіпотермічному – після 24 год зберігання. Висновки. Методом висячої краплі можливе отримання близько 900 сфероїдів з 1 млн МСК плаценти зі збереженням метаболічної активності. Для потреб медицини оптимально застосовувати субнормотермічне (20 °С) зберігання сфероїдів МСК плаценти тривалістю до 24 год, подальше зберігання призводить до різкого зниження їх метаболічної активності та розпаду на окремі клітини. | uk |
dc.format.pagerange | Pp. 146–151 | uk |
dc.identifier.citation | Characterization of Placental Mesenchymal Stem Cells Spheroids after Generation, Hypothermic and Subnormothermic Storage / V. Yu. Prokopiuk1, N. S. Hloba, O. S. Prokopiuk, A. O. Schedrov, I. B. Musatova // Innovative Biosystems and Bioengineering : international scientific journal. – 2019. – Vol. 3, No. 3. – Pp. 146–151. – Bibliogr.: 10 ref. | uk |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.20535/ibb.2019.3.3.172604 | |
dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/32931 | |
dc.language.iso | en | uk |
dc.publisher | Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute | uk |
dc.publisher.place | Kyiv | uk |
dc.rights | Attribution 4.0 International (CC BY 4.0) | en |
dc.rights.uri | https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ | en |
dc.source | Innovative Biosystems and Bioengineering : international scientific journal, 2019, Vol. 3, No. 3 | uk |
dc.subject | spheroids | uk |
dc.subject | mesenchymal stem cells | uk |
dc.subject | placenta | uk |
dc.subject | hypothermia | uk |
dc.subject | subnormothermia | uk |
dc.subject | сфероїди | uk |
dc.subject | мезенхімальні стовбурові клітини | uk |
dc.subject | плацента | uk |
dc.subject | гіпотермія | uk |
dc.subject | субнормотермія | uk |
dc.subject | сфероиды | uk |
dc.subject | мезенхимальные стволовые клетки | uk |
dc.subject | плацента | uk |
dc.subject | гипотермия | uk |
dc.subject | субнормотермия | uk |
dc.subject.udc | 615.361.013.85.014.41 | uk |
dc.title | Characterization of Placental Mesenchymal Stem Cells Spheroids after Generation, Hypothermic and Subnormothermic Storage | uk |
dc.title.alternative | Характеристика сфероїдів із мезенхімальних стовбурових клітин плаценти після отримання, гіпотермічного та субнормотермічного зберігання | uk |
dc.title.alternative | Характеристика сфероидов из мезенхимальных стволовых клеток плаценты после получения, гипотермического и субнормотермического хранения | uk |
dc.type | Article | uk |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 8.98 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: