Особливості дегуманізації в умовах гібридної війни: на прикладі ставлення населення до російських солдатів – учасників російсько-української війни

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorСкороход, К. Л.
dc.date.accessioned2022-05-06T13:30:59Z
dc.date.available2022-05-06T13:30:59Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractenThe article examines the features of dehumanization of Russian soldiers participating in the Russian-Ukrainian war in the perception of different groups of the population. Dehumanization is seen as a mechanism for denying human characteristics to individuals or groups of people, helping to justify violence, which is a necessary attribute of war. Against the background of the long Russian-Ukrainian war, it was possible to predict that the citizens of Ukraine would have blatant dehumanization of the enemy. However, one of the features of the hybrid war and in particular the information component in it is the blurring and weak personification of the image of the enemy, which is often labeled as an invading state. The aim of the article was to find out whether and how the mechanism of dehumanization works in these conditions. Achieving the goal required a clear personification of the object of dehumanization. The Russian military was chosen as such as the direct participants in the conflict, representing the attacking state. A qualitative method of pseudo-experimental research and in-depth interviews were chosen to identify the level and form of dehumanization. The experimental group was made up of internally displaced persons from the East, who represented the category of the population most affected by the actions of the Russian military due to the destruction of their homes, the loss of relatives or friends, and so on. The reference group was formed of people who were not directly injured during the war. To analyze the dehumanization of the Russian military, a scale of dehumanization has been developed, with blatant dehumanization at one extreme and subtle unconscious dehumanization at the other. It turned out that both in the experimental and in the reference group there was almost no blatant dehumanization, which may be due to the peculiarities of hybrid warfare, in particular the blurring of ideas about how the war is fought and who the enemy is. Instead, subtle forms of dehumanization, such as robotization and heroism, prevailed, confirming the influence of propaganda, which is one of the most important components of hybrid warfare. At the same time, in both groups, after the intervention, there was a shift from subtle forms of dehumanization to more blatant.uk
dc.description.abstractukУ статті досліджуються особливості дегуманізації російських солдатів – учасників російсько-української війни у сприйнятті різних груп населення. Дегуманізація розглядається як механізм заперечення людських характеристик в особи чи групи людей, що допомагає виправдати насильство, що є необхідним атрибутом війни. На тлі тривалої російсько-української війни можна було прогнозувати наявність у громадян України кричущої дегуманізації щодо ворога. Проте особливостями гібридної війни, зокрема її інформаційної складової частини, є розмитість і слабка персоніфікованість образу ворога, який найчастіше маркується як держава-нападник. Метою статті було виявити, чи діє та як саме механізм дегуманізації в цих умовах. Досягнення мети потребувало чіткої персоніфікації об’єкта дегуманізації. Таким об’єктом було обрано російських військових як безпосередніх учасників конфлікту, що представляли державу-нападника. Для виявлення рівня та форми дегуманізації було обрано якісний метод псевдоекспериментального дослідження та глибинні інтерв’ю. Експериментальна група була створена із внутрішньо переміщених осіб зі Сходу, які представляли категорію населення, яка найбільше постраждала від дій російських військових через руйнування їхніх домівок, втрату рідних чи друзів тощо. Референтна група була сформована з осіб, які безпосередньо не постраждали під час війни. Для аналізу дегуманізаційного сприйняття російських військових було розроблено шкалу дегуманізації, на якій на одному екстремумі розташована кричуща дегуманізація, на іншому – м’яка несвідома дегуманізація. Виявилося, що як в експериментальній, так і в референтній групах майже не зазначено кричущої дегуманізації, що може бути пов’язано з особливостями гібридної війни, зокрема з розмиттям уявлень про те, як ведеться війна, хто саме є ворогом. Натомість переважали м’які форми дегуманізації, як-от роботизація та героїзація, що підтверджує вплив пропаганди, яка є однієї з найважливіших складових частин гібридної війни. Водночас в обох групах після інтервенції спостерігалося зміщення від м’якших форм дегуманізації до більш кричущих.uk
dc.format.pagerangeС. 23-32uk
dc.identifier.citationСкороход, К. Л. Особливості дегуманізації в умовах гібридної війни: на прикладі ставлення населення до російських солдатів – учасників російсько-української війни / К. Л. Скороход // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2021. – № 4 (52). – С. 23-32. – Бібліогр.: 24 назв.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/2308-5053.2021.4(52).248129
dc.identifier.orcid0000-0002-7134-5888uk
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/47195
dc.language.isoukuk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорськогоuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.sourceВісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2021, № 4 (52)uk
dc.subjectдегуманізаціяuk
dc.subjectгібридна війнаuk
dc.subjectросійські військовіuk
dc.subjectdehumanizationuk
dc.subjecthybrid waruk
dc.subjectrussian militaryuk
dc.subject.udc316.485.26uk
dc.titleОсобливості дегуманізації в умовах гібридної війни: на прикладі ставлення населення до російських солдатів – учасників російсько-української війниuk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
VPSP2021-4_23-32.pdf
Розмір:
360.17 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
9.1 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 4 (52)