Філософія й ґенеза судової та посадової присяги

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorКравчук, Олексій Олегович
dc.contributor.authorОстащук, Іван Богданович
dc.date.accessioned2021-11-23T10:49:39Z
dc.date.available2021-11-23T10:49:39Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractenThe main features of the philosophy and genesis of the judicial and the oath of office are considered in the article. An oath is a conventional conditional-symbolic act based on an appeal to a person's conscience in his conscious intention to identify and adhere to certain accepted values, as well as to a certain institution, a defined community or a specific representative of power. Judicial oath and oaths of office have both religious and legal origins, as they belong to the universal foundations of the formation of social institutions. The deep-rooted perception of the need to take and keep the oath in the performance of functional duties and the rule of law is traced in the article on selected examples from the history of Europe. There is a common feature of religious and modern judicial oaths and oaths of office. All of them are based on the inner moral imperative of man, on the awareness of one's own responsibility and human dignity. The modern acceptance of some oaths with respect to a certain subject (Bible, crucifix, constitution, code, flag) has prehistoric roots, which indicates the precedence of symbolic gestures and movements of verbal texts in primitive rituals. In the Middle Ages, judicial oaths and oaths of office already used references to elements inherent in modern European tradition, in particular, justice and impartiality. The obligation to strictly reproduce the formula when taking a certain judicial oath or oath of office has an ancient Roman basis. In Rome to swear (iurare) meant to proclaim the formula "ius iurandum" ("oath", literally - "the formula that must be formulated"). The oath of judicial lawyers (judges, prosecutors, lawyers) is a mandatory element of the beginning of the professional activity in the area of Justice. It appears as a ceremonial act, which publicly certifies a person's readiness to perform the important duties assigned to him. In modern Ukraine, the oath is taken by judges and other officials at the beginning of their professional activity.uk
dc.description.abstractruРассматриваются главные черты философии и генезbc судебной и должностной присяги. Присяга – конвенционный условно-символический акт, основанный на апеллировании к совести человека в его сознательной интенции выявить и соблюдать верность определенным принятым ценностям, а также определенному институту, очерченному сообществу или конкретному репрезентанту власти. Судебная и должностная присяга имеют в то же время религиозное и правовое происхождение, поскольку относятся к универсальным основам формирования социальных институтов. На отдельных избранных примерах истории Европы прослежено глубокое укоренение восприятия необходимости принесения и присяги в процессе осуществления функциональных должностных обязанностей и реализации верховенства права. Есть общая черта религиозных и современных судебных и должностных присяг – все они базируются на внутреннем нравственном императиве человека, осознании собственной ответственности и человеческого достоинства. Современное принятие некоторых присяг с касанием определенного предмета (Библии, распятия, конституции, кодекса, знамени) имеет праисторические корни, что свидетельствует о предшествовании знаковых жестов и движений словесным текстам в первобытных ритуалах. Обязанность строгого воспроизведения формулы во время принесения определенной судебной или должностной присяги имеет древнеримскую основу, ведь в Риме присягать (iurare) означало провозглашать формулу «ius iurandum» («присягу», буквально – «формулу, которая должна быть сформулирована»). В средние века судебные и должностные присяги уже используют упоминание элементов, характерных для современной европейской традиции, в частности, справедливость и беспристрастность. Присяга судебных юристов (судей, прокуроров, адвокатов) относится к обязательным элементам начала осуществления судопроизводства и выступает как заметный своим церемониальным характером акт, публично свидетельствующий о готовности лица к выполнению порученных ему важных обязанностей. В современной Украине должностную присягу приносят как судьи, так и другие должностные лица в начале своей профессиональной деятельности.uk
dc.description.abstractukРозглядаються основні риси філософії та генеза судової і посадової присяги. Присяга – конвенційний умовно-символічний акт, що базується на апелюванні до сумління людини в її свідомій інтенції виявити й дотримуватися вірності певним прийнятим цінностям, а також визначеному інституту, окресленій спільноті чи конкретному репрезентанту влади. Судова і посадова присяга мають у собі водночас релігійне й правове походження, оскільки належать до універсальних основ формування соціальних інститутів. На окремих обраних прикладах із історії Європи простежено глибоке закорінення сприйняття необхідності складання та дотримання присяги у процесі здійснення функціональних посадових обов’язків та реалізації верховенства права. Є спільна риса релігійних та сучасних судових і посадових присяг – всі вони базуються на внутрішньому моральному імперативі людини, на усвідомленні власної відповідальності й людської гідності. Сучасне прийняття деяких присяг із торканням певного предмета (Біблії, розп’ятті, конституції, кодексі, прапорі) має праісторичні корені, що свідчить про передування знакових жестів і рухів словесним текстам у первісних ритуалах. Обов’язок суворого відтворення формули під час принесення певної судової чи посадової присяги має собою давньоримське підґрунтя, адже в Римі присягати (iurare) означало проголошувати формулу «іus iurandum» («присягу», буквально – «формулу, яка повинна бути сформульованою»). У середні віки судові й посадові присяги вже використовують згадування елементів, притаманних сучасній європейській традиції, зокрема, справедливість і безсторонність. Присяга судових юристів (суддів, прокурорів, адвокатів) належить до обов’язкових елементів початку здійснення судочинства та постає як помітний своїм церемоніальним характером акт, що публічно засвідчує готовність особи до виконання доручених їй важливих обов’язків. У сучасній Україні посадову присягу складають як судді, так й інші посадові особи на початку своєї професійної діяльності.uk
dc.format.pagerangeС. 71-79uk
dc.identifier.citationКравчук, О. Філософія й ґенеза судової та посадової присяги / Кравчук О., Остащук І. // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. – 2020. – № 3 (47). – С. 71-79. – Бібліогр.: 26 назв.uk
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.20535/2308-5053.2020.3(47).229421
dc.identifier.urihttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/45179
dc.language.isoukuk
dc.publisherКПІ ім. Ігоря Сікорськогоuk
dc.publisher.placeКиївuk
dc.sourceВісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2020, № 3 (47)uk
dc.subjectсудова присягаuk
dc.subjectпосадова присягаuk
dc.subjectфілософія присягиuk
dc.subjectісторія присягиuk
dc.subjectсеміотика праваuk
dc.subjectjudicial oathuk
dc.subjectoath of officeuk
dc.subjectphilosophy of oathuk
dc.subjecthistory of oathuk
dc.subjectsemiotics of lawuk
dc.subjectсудебная присягаuk
dc.subjectдолжностная присягаuk
dc.subjectфилософия присягиuk
dc.subjectистория присягиuk
dc.subjectсемиотика праваuk
dc.subject.udc340.12uk
dc.titleФілософія й ґенеза судової та посадової присягиuk
dc.typeArticleuk

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
VPSP2020-3_71-79.pdf
Розмір:
279.15 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
9.01 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 3 (47)