Захист прав на інтелектуальну власність в цифровому середовищі
| dc.contributor.advisor | Маріц, Дарія Олександрівна | |
| dc.contributor.author | Золотар, Аліна Сергіївна | |
| dc.date.accessioned | 2023-12-19T10:44:13Z | |
| dc.date.available | 2023-12-19T10:44:13Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.description.abstract | Золотар А.С. Захист прав на інтелектуальну власність в цифровому середовищі. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2023. Дисертація присвячена комплексному дослідженню захисту прав на інтелектуальну власність у цифровому середовищі. Основні питання, які розглядаються у роботі кореспондують сучасним викликам, які стоять перед правовою науковою, практикою та правотворчістю у сфері права інтелектуальної власності. Впровадження цифрових технологій у всі сфери суспільних відносин вимагає вироблення нових підходів у правозастосуванні, обґрунтуванні нових теоретико-правових положень у цій сфері, а також необхідності перегляду нормативно-правового регулювання, зокрема, шляхом прийняття нових законів. Дисертаційне дослідження також відображає політику держави щодо цифровізації, інформатизації суспільства, а також захисту інтелектуальної власності. Так, інтеграційні процеси до Європейського Союзу (далі – ЄС) передбачають, серед іншого, впровадження та використання цифрових технологій. Тому, на цьому шляху серед основних завдань, які постають перед державою є формування нових механізмів державного управління, подолання прогалин правового регулювання, сприяння саморегулювання відносин у цифровій сфері. У першому розділі дисертації розглядається доктрина захисту прав на інтелектуальну власність, окрема увага приділяється співвідношенню таких понять як «охорона» і «захист» прав. Зважаючи на міждисциплінарність дослідження приділено увагу таким концепціям як «lex informatica», яка покликана задовольняти потреби користувачів мережі Інтернеті та «code is law», що полягає у здатності цифрових технологій перебирати на себе функції права та виконувати роль соціального регулятора. Аналізується можливість застосування саморегулювання в цифровій сфері, у результаті чого пропонуються визначення понять та їх включення до змісту проєкту Закону України «Про саморегулюванні організації». Наводяться приклади сучасних стартапів, основна діяльність яких направлена на створення цифрових платформ, що передбачають різні можливості управління інтелектуальною власністю. Охарактеризовано міжнародний досвід США, Китаю, Японії як у можливостях застосування штучного інтелекту так і способах захисту інтелектуальних прав, а також План дій щодо інтелектуальної власності для підтримки відновлення та стійкості ЄС. Досліджено види правопорушень у сфері інтелектуальної власності, що вчиняються у цифровому середовищі. Наведено приклади з судової практики, про незаконне використання в Інтернет знаків для товарів і послуг. Розглянуто сучасний стан захищеності прав на інтелектуальну власність з трьох позицій: юридичної, технічної, політичної. Наведено сучасні технології захисту прав на інтелектуальну власність, а також аналізується науково-теоретичне підгрунтя їх застосування. Запропоновано авторське визначення поняття «захист прав інтелектуальної власності у цифровому середовищі». У другому розділі досліджуються механізми захисту прав на інтелектуальну власність в умовах цифровізації. Окреслено загальнотеоретичні підходи щодо змісту механізму правового регулювання зважаючи на наукову полігамію у підходах до розуміння цієї категорії. Визначено підстави, які обумовлюють актуальність дослідження механізмів захисту прав у сфері інтелектуальної власності. Встановлено, що елементи такого механізму відрізняються від загальноприйнятих, оскільки стосуються лише заключної стадії правового регулювання – захисту. До таких елементів віднесено: форма захисту; спосіб захисту; порядок захисту; засіб захисту. Визначено, що окреме місце в механізмі захисту прав на інтелектуальну власність займають технічні засоби. Досліджено таку універсальну форму захисту як самозахист. Зроблено висновок, що самозахист прав на інтелектуальну власність у цифровому середовищі може мати як основний так і превентивний характер. Також специфікою застосування форм захисту у досліджуваній сфері є можливість їх поєднання: юрисдикційної та неюрисдикційної. За загальним порядком захист прав інтелектуальної власності та охоронюваних законом інтересів здійснюється судом. Основна маса таких спорів розглядається місцевими судами. Якщо обидва учасники спірних правовідносин є юридичними особами, то спір, що виник між ними, підвідомчий господарському суду. За згодою учасників правовідносин у сфері інтелектуальної власності спір між ними може бути переданий на розгляд третейського суду. Спори між фізичними особами розглядаються місцевими судами. У світлі прийнятого Закону України «Про медіацію» аналізується можливість застосування інституту медіації у спорах з інтелектуальної власності, переваги та недоліки його впровадження в Україні. Через такі категорії як «правопорушення», «правова аномалія», «суб’єктивне право» досліджувався феномен «зловживання правом». Спираючись на попередні дослідження встановлено передумови можливих «зловживань правом» в мережі Інтернет. Запропонована класифікації зловживань правом. Розглядаються питання обходу технічних засобів, як з метою добросовісного так і незаконного використання об’єктів права інтелектуальної власності в мережі. Дістала подальшого дослідження концепція про «правові аномалії» та їх відмежування від інших юридичних конструкцій. У третьому розділі досліджуються окремі інноваційні технології захисту інтелектуальних прав. Аналізується співвідношення понять: «інновація», «новація», «нововведення», «інноваційний процес», «інноваційна діяльність». Розглянуто можливості застосування технології блокчейн, як один із можливих технічних механізмів захисту інтелектуальних прав в мережі Інтернет. Наводяться історичні дані щодо запровадження такої технології у світі, а також можливості її використання у сфері інтелектуальної власності, що сприяє зменшенню кількості підробок, здійснення ліцензування та реєстрації торгових марок. Встановлена необхідність впровадження та застосування технології блокчейн у сфері захисту прав на інтелектуальну власність в Україні обумовлена, можливістю укладання смарт-контрактів; реєстрації та обліку даних, зокрема про власників виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності та їх авторів; безпекою обороту та управління інтелектуальними правами. Проаналізовано можливості захисту інтелектуальної власності та ліцензування 3D-друку за технологією блокчейн. Встановлено, що асортимент матеріалу, який використовуються для 3D-друку, означає, що застосування цієї технології впливає на цілий ряд галузей, створюючи нові можливості для інновацій та розвитку бізнесу. Водночас, проаналізовано негативні наслідки використання 3D-друку, у зв’язку з чим обгрунтовується доцільність використання технології блокчейн у цій сфері. Підіймаються питання етичного використання 3D-друку. Обстоюється думка, про використання технічних засобів у процесі створення надійного виробництва для промисловості майбутнього. Оскільки впровадженню інновацій передує творчий, інтелектуальний процес, який виявляється, у тому числі, у створенні об’єктів інтелектуальної власності, сучасні технології дозволяють забезпечувати їх захист. | uk |
| dc.description.abstractother | Zolotar A.S. Protection of intellectual property rights in the digital environment. – Qualifying scientific work on manuscript rights. Dissertation for the Doctor of Philosophy degree in specialty 081 «Law». – National Technical University of Ukraine «Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Kyiv, 2023. The dissertation is devoted to a comprehensive study of the protection of intellectual property rights in the digital environment. The main issues considered in the work correspond to modern challenges facing legal science, practice and law-making in the field of intellectual property law. The implementation of digital technologies in all spheres of social relations requires the development of new approaches in law enforcement, the justification of new theoretical and legal provisions in this sphere, as well as the need to review regulatory and legal regulation, in particular, through the adoption of new laws. The dissertation study also reflects the state's policy regarding digitization, informatization of society, as well as intellectual property protection. Thus, integration processes into the European Union (hereinafter referred to as the EU) include, among other things, the introduction and use of digital technologies. Therefore, on this path, among the main tasks facing the state are the formation of new mechanisms of state administration, overcoming gaps in legal regulation, and promoting selfregulation of relations in the digital sphere. In the dissertation work, a theoretical generalization and a new solution to the scientific task, which is revealed in the study of the protection of intellectual property rights in the digital environment, is carried out. The main theoretical and practical results are summarized as follows. In the first chapter of the dissertation, the doctrine of protection of intellectual property rights is considered, special attention is paid to the correlation of such concepts as «protection» and «protection» of rights. Considering the interdisciplinary nature of the research, attention is paid to such concepts as «lex informatica», which is designed to meet the needs of Internet users, and «code is law», which consists in the ability of digital technologies to take over the functions of law and perform the role of a social regulator. The possibility of applying self-regulation in the digital sphere is analyzed, as a result of which definitions of concepts and their inclusion in the content of the draft Law of Ukraine «On Self-Regulatory Organizations» are proposed. Examples of modern startups are given, the main activity of which is aimed at creating digital platforms that provide various opportunities for intellectual property management. The international experience of the USA, China, and Japan in both the possibilities of applying artificial intelligence and ways of protecting intellectual rights, as well as the Action Plan on intellectual property to support the recovery and stability of the EU, is described. Types of intellectual property offenses committed in the digital environment have been studied. Examples from court practice are given on the illegal use of marks for goods and services on the Internet. The current state of protection of intellectual property rights is considered from three positions: legal, technical, and political. Modern technologies for the protection of intellectual property rights are given, and the scientific and theoretical basis of their application is also analyzed. The author's definition of the concept of «protection of intellectual property rights in the digital environment» is proposed. The second chapter examines the mechanisms of protection of intellectual property rights in the conditions of digitalization. General theoretical approaches to the content of the mechanism of legal regulation are outlined, taking into account scientific polygamy in approaches to understanding this category. The reasons determining the relevance of the study of the mechanisms of protection of rights in the field of intellectual property have been determined. It was established that the elements of such a mechanism differ from the generally accepted ones, as they relate only to the final stage of legal regulation - protection. Such elements include: form of protection; method of protection; order of protection; means of protection It was determined that a separate place in the mechanism of protection of intellectual property rights is occupied by technical means. Such a universal form of protection as self-defense has been studied. It was concluded that self-protection of intellectual property rights in the digital environment can have both a primary and a preventive nature. Also, the possibility of their combination: jurisdictional and non-jurisdictional is a specific feature of the application of forms of protection in the researched area. As a general rule, protection of intellectual property rights and interests protected by law is carried out by the court. The bulk of such disputes are considered by local courts. If both participants in the disputed legal relationship are legal entities, then the dispute that arose between them is subordinate to the commercial court. With the consent of the participants in legal relations in the field of intellectual property, a dispute between them may be referred to an arbitration court. Disputes between individuals are considered by local courts. In the light of the adopted Law of Ukraine «On Mediation», the possibility of using the institution of mediation in intellectual property disputes, the advantages and disadvantages of its implementation in Ukraine is analyzed. Through such categories as «offence», «legal anomaly», «subjective law» the phenomenon of «abuse of law» was investigated. Based on previous studies, the prerequisites for possible «law abuse» on the Internet have been established. Proposed classification of abuses of law. Issues of bypassing technical means are considered, both for the purpose of bona fide and illegal use of objects of intellectual property rights in the network. The concept of «legal anomalies» and their distinction from other legal constructions received further research. The third chapter examines individual innovative technologies for the protection of intellectual rights. The relationship between the concepts: «innovation», «novation», «innovation», «innovation process», «innovation activity» is analyzed. The possibility of applying blockchain technology as one of the possible technical mechanisms for the protection of intellectual rights on the Internet is considered. Historical data on the introduction of such technology in the world, as well as the possibility of its use in the field of intellectual property, which contributes to reducing the number of counterfeits, licensing and registration of trademarks, are given. The established need for the implementation and application of blockchain technology in the field of intellectual property rights protection in Ukraine is due to the possibility of entering into smart contracts; registration and accounting of data, in particular about owners of exclusive rights to intellectual property objects and their authors; turnover security and management of intellectual rights. The possibilities of intellectual property protection and licensing of 3D printing using blockchain technology were analyzed. The range of material used for 3D printing has been found to mean that the application of the technology is impacting a range of industries, creating new opportunities for innovation and business development. At the same time, the negative consequences of using 3D printing are analyzed, in connection with which the feasibility of using blockchain technology in this area is substantiated. Issues of ethical use of 3D printing are raised. The opinion is argued about the use of technical means in the process of creating reliable production for the industry of the future. Since the introduction of innovations is preceded by a creative, intellectual process, which manifests itself, including, in the creation of intellectual property objects, modern technologies allow to ensure their protection. Unfortunately, the current legislation does not cover important issues of legal regulation of the use of 3D printing, as well as does not provide for effective ways of protecting the violated intellectual property rights with the use of 3D printing and bringing the guilty parties to justice. With this in mind, the protection of intellectual property through blockchain 3D printing licensing is of great importance. The combination of blockchain and 3D printing will help create a reliable manufacturing environment and realize more flexible manufacturing for the industry of the future. | uk |
| dc.format.extent | 193 с. | uk |
| dc.identifier.citation | Золотар, А. С. Захист прав на інтелектуальну власність в цифровому середовищі : дис. … д-ра філософії : 081 Право / Золотар Аліна Сергіївна. – Київ, 2023. – 193 с. | uk |
| dc.identifier.uri | https://ela.kpi.ua/handle/123456789/63213 | |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.publisher | КПІ ім. Ігоря Сікорського | uk |
| dc.publisher.place | Київ | uk |
| dc.subject | захист прав | uk |
| dc.subject | інтелектуальна власність | uk |
| dc.subject | механізм правового регулювання | uk |
| dc.subject | зловживання правом | uk |
| dc.subject | юридични факт | uk |
| dc.subject | доктрина права | uk |
| dc.subject | соціальний регулятор | uk |
| dc.subject | цифрове середовище | uk |
| dc.subject | блокчейн | uk |
| dc.subject | цифровізація | uk |
| dc.subject | штучний інтелект | uk |
| dc.subject | технічні способи захисту | uk |
| dc.subject | інформація | uk |
| dc.subject | protection of rights | uk |
| dc.subject | intellectual property | uk |
| dc.subject | mechanism of legal regulation | uk |
| dc.subject | abuse of law | uk |
| dc.subject | legal fact | uk |
| dc.subject | doctrine of law | uk |
| dc.subject | social regulator | uk |
| dc.subject | digital environment | uk |
| dc.subject | blockchain | uk |
| dc.subject | digitalization | uk |
| dc.subject | artificial intelligence | uk |
| dc.subject | technical methods of protection | uk |
| dc.subject | information | uk |
| dc.subject.udc | 347.77/.78:004.056](043.3) | uk |
| dc.title | Захист прав на інтелектуальну власність в цифровому середовищі | uk |
| dc.type | Thesis Doctoral | uk |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Zolotar_dys.pdf
- Розмір:
- 1.97 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
- Опис:
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 9.01 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: