Дисертації (ББЗЛ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено дисертації, які захищені працівниками кафедри.
Переглянути
Перегляд Дисертації (ББЗЛ) за Автор "Худецький, Ігор Юліанович"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Комплексна програма фізичної терапії хворих з артеріальною гіпертензією та фіброміалгією шиї(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ковальова, Алла Андріївна; Худецький, Ігор ЮліановичКовальова А.А. Комплексна програма фізичної терапії хворих з артеріальною гіпертензією та фіброміалгією шиї. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 227 «Фізична терапія, ерготерапія» (22 - Охорона здоров’я). - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2024. Дисертаційна робота присвячена розробці комплексної програми фізичної терапії для чоловіків середнього віку хворих на артеріальну гіпертензію II стадії з фіброміалгією шиї. Артеріальна гіпертензія займає значуще місце в структурі серцево-судинних захворювань з високими темпами приросту, поширення якої обумовлюється не тільки відсутністю здорового способу життя серед населення (наявність зайвої ваги, нераціональне харчування, зловживання алкоголем, тютюнопаління, недостатня фізична активність), але також і соціально-економічними умовами життя, необізнаністю пацієнтів і нераціональним приймання антигіпертензивних заходів. Дане захворювання значно знижує якість життя населення і не завжди вчасно діагностується. Оскільки при артеріальній гіпертензії здебільшого вражаються кровоносні судини, що призводить до порушення мозкового кровообігу та ліквородинаміки, існує необхідність простежити зв’язок розвитку і прогресування захворювання з патологічними ураженнями шиї, зокрема фіброміалгіями (які діагностують в нашій країні вкрай рідко), адже у 70 % хворих на артеріальну гіпертензію пацієнтів середньої вікової групи виявляються патологічні зміни у кістково-м’язовій системі і патології сполучної тканини, а також можливість корекції функціонального стану пацієнтів за наявності цих коморбідних захворювань за допомогою стандартних фармакотерапевтичних протоколів доповнених засобами фізичної терапії. Серед наявних наукових досліджень не виявлено робіт, що аналізують і обґрунтовують використання засобів фізичної терапії при вказаній коморбідності, що доводить актуальність обраної теми дослідження. Мета дослідження: розробити, науково обґрунтувати і довести ефективність застосування комплексної програми фізичної терапії для пацієнтів середнього віку з артеріальною гіпертензією II стадії та фіброміалгією шиї. Методи дослідження: аналіз наукової та науково-методичної літератури, інструментальні методи дослідження (добовий моніторинг артеріального тиску, ультразвукове дуплексне сканування судин голови та шиї, ехоенцефалографія головного мозку), методи статистичної обробки даних. Наукова новизна отриманих результатів: - уперше науково обґрунтовано та розроблено комплексну програму фізичної терапії із застосуванням впливу преформованого чинника (низькочастотного модульованого електричного імпульсу), модифікованого комплексу кінезітерапії та лікувального масажу у осіб середнього віку хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї; - уперше розроблено клініко-діагностичну методику верифікації коморбідності та оцінки стану пацієнтів при артеріальній гіпертензії та фіброміалгії шиї; - уперше доведений взаємозв’язок між варіабельністю артеріального тиску та патологіями шийного відділу хребта, зокрема за результатами кореляційного аналізу; - уперше отримано дані про добову динаміку показників артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї; - уперше доведена ефективність використання комплексної програми фізичної терапії із застосуванням впливу преформованого чинника (низькочастотного модульованого електричного імпульсу), модифікованого комплексу кінезітерапії та лікувального масажу у осіб середнього віку хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї; - доповнено дані про добову динаміку показників артеріального тиску у осіб середнього віку хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї; - доповнено дані про вираженість больового синдрому при фіброміалгіях шиї за суб’єктивними оцінками обстежених; - доповнено дані про швидкісні характеристики кровотоку у магістральних судинах голови та шиї у хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї; - доповнено дані про показники внутрішньочерепного тиску у осіб хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї; - підтверджено валідність клініко-діагностичної методики верифікації коморбідності та оцінки стану пацієнтів при артеріальній гіпертензії та фіброміалгії шиї; - підтверджено ефективність розробленої методики кінезітерапії у хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї, що сприяє закріпленню оптимального нейрофізіологічного положення голови та м'язів шийно-комірцевої зони для покращення кровообігу у вертебробазилярному басейні; - підтверджено можливість стабілізації внутрішньочерепного та артеріального тиску шляхом зняття больового синдрому пов'язаного із спастичним м'язовим компонентом на тлі патології шийно-комірцевої зони. Практична значущість отриманих результатів обумовлюється можливостями використання розробленої комплексної програми фізичної терапії і клінікодіагностичної методики верифікації коморбідності та оцінки стану пацієнтів при артеріальній гіпертензії та фіброміалгії шиї при лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією. Результати проведених досліджень впроваджено у реабілітаційну практику у КНП «Міська лікарня №8» ЗМР (м. Запоріжжя), ТОВ «УКРДНІПРОМЕДКОНСАЛТІНГ» (м. Дніпро), ТОВ «КЛІНІКА «ОРТО САЛО» (м. Запоріжжя), ДП «Санаторій «Славутич» імені Б.В. Пашковського» ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» (м. Верхньодніпровськ), а також в освітній процес кафедри біобезпеки та здоров’я людини КПІ ім. Ігоря Сікорського при викладанні навчальних дисциплін «Лікувальні преформовані фактори у фізичній терапії» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 227 «Терапія та реабілітація» та «Технології побудови індивідуальних програм фізичної терапії», «Преформовані фактори в технологіях побудови індивідуальних програм фізичної терапії» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 227 «Терапія та реабілітація». У першому розділі наведено аналіз сучасних поглядів на розвиток артеріальної гіпертензії та фіброміалгії шиї, їх можливий взаємозв’язок, огляд існуючих методів лікування і комплексних програм фізичної терапії при коморбідності артеріальної гіпертензії та патологій шийного відділу хребта, обґрунтовано використання сполученого впливу преформованих фізичних чинників та кінезіотерапії у пацієнтів хворих на артеріальну гіпертензію та фіброміалгії шиї, а також проаналізовано способи діагностики та оцінки якості життя хворих на артеріальну гіпертензію та фіброміалгії. Виявлено, що як при лікуванні артеріальної гіпертензії II стадії, так і при фіброміалгії широко використовуються такі засоби реабілітації як кінезіотерапія, лікувальний масаж та дія преформованих чинників, зокрема електротерапія, що є ефективним способом у лікуванні фіброміалгічного больового синдрому. З’ясовано, що наявні наукові дослідження не вказують на прямі взаємозв’язки між артеріальною гіпертензією та фіброміалгією шиї, а також відсутні дієві засоби діагностики, які б підтверджували наявність коморбідності цих патологій. Це зумовлює необхідність проведення додаткових досліджень і створення нових методик діагностики та лікування таких пацієнтів. У другому розділі подано структуру дослідження, його схематичну будову, загальну характеристику обстежених груп, методику використання низькочастотного модульованого електричного імпульсу, що спрямована на зняття патологічних умовних рефлексів, спричинених фіброміалгічним больовим синдромом; програму кінезіотерапії, яка включає комбінацію статичних вправ для зміцнення м’язів шийно - комірцевої зони, збільшення їхньої рухливості, зняття спастичних явищ, ліквідації больового синдрому та зниження показників артеріального тиску. Описано клінікодіагностичну методику для верифікації коморбідності артеріальної гіпертензії та фіброміалгії шляхом аналізу показників добового моніторингу артеріального тиску, локалізації та інтенсивності больового синдрому, пальпації та суб’єктивних клінічних симптомів. Також описано інструментальні методи дослідження стану пацієнтів, які включали добовий моніторинг артеріального тиску, ультразвукове дуплексне сканування судин голови та шиї, ехоенцефалографію головного мозку, а також методи статистичної обробки отриманих даних. У третьому розділі проаналізовано стан системної та мозкової гемодинаміки у пацієнтів, хворих на артеріальну гіпертензію та фіброміалгію шиї до та після проведеної комплексної програми фізичної терапії на основі результатів статистичної обробки показників добового моніторингу артеріального тиску, ультразвукового дуплексного сканування судин голови та шиї, ехоенцефалографії головного мозку, а також клініко-діагностичної методики оцінки стану пацієнтів. За результатами проведеного дослідження підтверджено ефективність використаної комплексної програми фізичної терапії, яка полягає у зменшенні спастичних проявів, зниженні інтенсивності больового синдрому, ліквідації внутрішньочерепної гіпертензії, нормалізації варіабельності та зниженні показників артеріального тиску в пацієнтів. Проведений аналіз кореляційних зв’язків між показниками добового моніторингу артеріального тиску, ультразвукового дуплексного сканування судин голови та шиї та ехоенцефалографії, що підтверджує результати динаміки показників, отримані за допомогою інструментальних методів дослідження. У четвертому розділі проаналізовано отримані результати з урахуванням наявних в науковій літературі даних. Представлені результати впливу комплексної програми фізичної терапії на стан пацієнтів середнього віку з артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї. Встановлено, що пацієнти після проведеної програми мали стабільне зниження показників артеріального тиску, а також інтенсивності проявів больового синдрому викликаного фіброміалгією. Обґрунтовано результати проведеного дослідження. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 21 наукових працях, з яких 1 стаття в періодичному науковому виданні України, проіндексованому в базі даних Scopus (Q4), 3 статті в наукових фахових журналах категорії «Б», 3 одноосібні розділи в рецензованих колективних монографіях, що рекомендовані до друку вченою радою НУ «Запорізька політехніка», 13 публікацій у матеріалах наукових конференцій, а також 1 стаття в науковому фаховому журналі категорії «Б» за спорідненою спеціальністю 222 Медицина.Документ Відкритий доступ Комплексна фізична терапія при хронічній патології плечового суглобу в амбулаторних умовах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Бучинський, Олексій Сергійович; Худецький, Ігор ЮліановичБучинський О.С. «Комплексна фізична терапія при хронічній патології плечового суглобу в амбулаторних умовах» – Кваліфікована наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора філософії за спеціальністю 227 «Фізична терапія, ерготерапія» (22 – Охорона здоров’я) – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2025. Дисертаційна робота присвячена розробці комплексної програми фізичної терапії при хронічних захворюваннях періартикулярних тканин плечового суглобу в амбулаторних умовах. В останні десятиріччя актуальність проблеми больового синдрому в області плеча та зниження функції верхньої кінцівки значно зросла. Плечовий суглоб (ПС) найбільш складно організований суглоб опорно-рухового апарату. У забезпеченні рухомості та стабільності ПС важливу роль відіграють періартикулярні тканини плечового суглобу, зокрема м’язи та сухожилки ротаторної манжети. Порушення в періартикулярних тканинах характеризуються больовим синдромом, обмеженням рухів, що призводить до зниження якості життя та стає причиною втрати працездатності. В зв’язку з чим відновлення функції ПС має важливе соціальне значення. У дисертаційній роботі розглянуті питання щодо етіології, діагностики та застосування консервативних методів лікування хронічних захворювань плечового суглобу. Розуміння анатомії ротаторної манжети та оточуючих структур, які впливають на її функцію, має важливе значення для лікування захворювань ротаторної манжети. Особлива увага приділяється патогенетичним факторам, розумінню сучасних теорій, щодо виникнення та розвитку патологічних станів. Підкреслено значущість функціональних причин, зокрема дискінезії лопатки та постуральних змін в розвитку початкових стадій захворювань ротаторної манжети плеча. Глибоке розуміння всіх аспектів, пов’язаних з патологією плеча, необхідних для ефективних підходів до лікування та відновлення функції плеча. В сучасних наукових працях досліджується ефективність багатьох традиційних консервативних методів, таких як лікувальна фізкультура (терапевтичні вправи), механотерапія, апаратні методи фізичного лікування. Доказано, що одним з найбільш ефективних методів лікування при хронічних захворюваннях плечового суглоба є вправи фізичної терапії, які направлені на зниження болю, відновлення об’єму рухів плечового суглобу та збільшення сили м’язів. Багато досліджень присвячено новітнім прогресивним методам відновлення функції ПС, що спрямовані на покращення пропріоцепції та відновлення нормальної біомеханіки плечового суглоба. Також у сучасній медичній практиці зростає інтерес до комплементарних підходів, які спрямовані на розширення можливостей традиційної медицини. Комплементарна медицина розглядається як система методів, що доповнюють основне лікування, підсилюють його ефективність та сприяють активації внутрішніх резервів організму. До методів комплементарної реабілітації належать масаж, нейром’язові мануальні техніки, акупунктура, фітотерапія, а також певні апаратні фізіотерапевтичні впливи. У сучасних дослідженнях відзначається, що ефективність монотерапії для лікування хронічних захворювань ПС нижча, ніж застосування комплексного реабілітаційного підходу, що поєднує терапевтичні вправи з іншими методами фізичної терапії, такими як техніки мануальної терапії, м’якотканинні техніки, тейпування та лікувальний вплив преформованих фізичних чинників. У даному дослідженні у якості преформованого фізичного чинника застосовано ударно-хвильову терапію (УХТ). У наукових дослідженнях УХТ показала зниження показників болю, покращення діапазону рухів та функціональних показників щодо досліджуваних патологій плеча, крім того УХТ є ефективним неінвазійним методом лікування, в літературі майже не повідомлялось про побічні ефекти. Синергічне використання УХТ з іншими фізичними методами може посилити терапевтичний ефект лікування. Однак комплексний підхід до відновного лікування, що враховує біомеханічний характер руху, рівень функціональних можливостей та ступінь порушень функцій ПС потребують додаткових досліджень. Таким чином, необхідна перевірка гіпотези про те, що найбільш швидкий та виражений результат при лікуванні хронічних захворювань плечового суглоба полягає в комплексній фізичній терапії, що включає терапевтичні вправи, техніки міофасціального релізу, м’які мануальні техніки, кінезіотейпування у поєднанні з ударно-хвильовою терапією. Комплекс авторської фізичної терапії направлений на вирішення задач, а саме: полегшення больового синдрому, збільшення обсягу рухів у ПС, корекцію дискінезії лопатки, відновлення плечо-лопаткового ритму, зміцнення м’язівстабілізаторів ротаторної манжети та лопатки, корекції постави. Сеанс УХТ проводився перед процедурами фізичної терапії, для того, щоб попередньо підготувати тканини до процедур, опрацювати окремо групи м’язів плечолопаткового поясу, особливо тригерні точки та м’язи з підвищеним тонусом (рефлекторний м’язовий спазм), знизити больовий синдром і тим самим покращити ефективність проведення терапевтичних вправ. Таким чином, актуальна задача даного дисертаційного дослідження – це розробка та оцінка ефективності ізольованої авторської програми фізичної терапії, що складається з комплексу терапевтичних вправ з елементами мануальних та нейром’язових технік та авторської програми у поєднанні з преформованим фізичним чинником – ударно-хвильовою терапією. Основний зміст дисертаційного дослідження викладений у трьох розділах. Актуальність теми дисертації, мета та задачі дослідження, опис методів дослідження, зв’язок роботи з науковими програмами, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наукові праці, у яких засвідчено апробацію матеріалів дисертації – обґрунтовано у вступі до основного матеріалу. У першому розділі розглядаються етіологічні фактори захворювань плеча, анатомо-фізіологічні, біомеханічні, кінематичні особливості плечового суглоба; методи фізикальної та інструментальної діагностики. Проведено огляд методів консервативного лікування хронічних захворювань ПС на амбулаторному етапі. Проаналізовано наукові джерела, що вивчали ефективність різних методів фізичної терапії, які використовуються для відновного лікування різних захворювань плечового суглоба. З метою забезпечення найшвидшого та стійкого усунення болю та відновлення функції, і, як наслідок, покращення якості життя для конкретного пацієнта при хронічних захворюваннях ПС використовуються різні підходи та оцінюється ефективність різних методів як ізольованих, так і в комплексі з іншими методами. Це питання продовжує залишатися актуальним і потребує подальших досліджень. Крім того, особливо високо цінується індивідуальний, пацієнт-орієнтований підхід, який враховує персональні потреби кожної людини під час проведення програм фізичної терапії. Таким чином, актуальною задачею даного дисертаційного дослідження є розробка та оцінка ефективності авторської комплексної програми фізичної терапії. Другий розділ описує методи, матеріали, організацію, структуру, дизайн дослідження, загальну характеристику обстежених груп. Дослідження проводилося на базі центру механотерапії та реабілітації «Цандер» у м. Київ. У дослідженні приймали участь 55 осіб з захворюваннями періартикулярних тканин плечового суглобу. Пацієнти були випадковим чином розподілені на три групи: дві основні та контрольну. Перша основна група (n=20) отримувала авторську комплексну методику фізичної терапії, що включала в себе комбінацію технік міофасціального релізу, м’яких технік мануальної терапії, кінезіотейпування, комплексу терапевтичних вправ. Друга основна група (n=15) крім авторської методики додатково отримувала ударно-хвильову терапію. Контрольна група (n=20) отримувала комплекс стандартних терапевтичних вправ. У досліджені описані методики клініко-діагностичного обстеження осіб з хронічними захворюваннями ПС. Перед програмою пацієнти проходили фізикальний огляд, а саме: збір анамнезу, огляд, пальпацію, вимірювання діапазону рухів у плечовому суглобі, проведення спеціальних провокативних тестів, додатково призначалось ультразвукове дослідження (УЗД). Об’єм руху оцінювався за результатами біомеханічного дослідження плечового суглобу. Оцінка інтенсивності болю - за шкалою ВАШ (візуальноаналогова шкала) та оцінка функціонального стану за стандартизованими шкалами UCLA і DASH. Після курсу реабілітації проводилось повторне обстеження пацієнтів та оцінка результатів. Також в цьому розділі описані методики реабілітаційних втручань та представлено детальний опис програми для контрольної групи та для двох основних груп. У третьому розділі представлено аналіз результатів дослідження, яке було проведено для оцінки ефективності різних методів фізичної терапії при лікуванні хронічної патології періартикулярних тканин плечового суглоба в амбулаторних умовах: авторської програми фізичної терапії ізольовано та у комплексі із застосуванням ударно-хвильової терапії та стандартної програми терапевтичних вправ. Розглянуто результати оцінки ефективності лікування у кожної групі окремо, зроблено порівняльний аналіз між групами, а також оцінена ефективність пропонованих програм. Для оцінки ступеню вираженості больового синдрому в плечовому суглобі використовувалась візуальноаналогова шкала (ВАШ). Оцінка функціонального стану верхньої кінцівки проводилась з використанням опитувальника порушення функції руки, плеча та кисті DASH (Disabilities of the Arm, Shoulder and Hand) та за шкалою UCLA (University of California, Los Angeles Shoulder Rating). Оцінка обсягу рухів (згинання, розгинання, відведення, зовнішня та внутрішня ротація) проводилась за допомогою гоніометрії. Основна група з УХТ показала найбільше покращення за всіма досліджуваними шкалами (ВАШ, UCLA, DASH) та за показниками діапазону рухів. Реабілітація без УХТ також є ефективною, але меншою мірою, а використання стандартної методики терапевтичних вправ у порівнянні показала найменшу ефективність. У четвертому розділі проведено аналіз отриманих результатів та їх порівняння з висновками та результатами інших досліджень, даними наукової літератури, надані рекомендації щодо використання програми з врахуванням фізичних здібностей пацієнтів. Практична значущість роботи обумовлена можливостями використання розробленої комплексної програми фізичної терапії при хронічних захворюваннях плечового суглобу в амбулаторно-поліклінічних закладах та реабілітаційних центрах при лікуванні пацієнтів з хронічними захворюваннями ПС. Результати дослідження впроваджено у роботу центру механотерапії та реабілітації «Цандер» у м. Києві та у реабілітаційно-оздоровчому центрі «SMETANIUK CLINIC» у м. Чернівці, а також у навчальний процес студентів кафедри біобезпеки і здоров’я людини Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» та включено до практичних та лекційних занять з дисципліни «Розробка технологій фізичної терапії та технічних засобів її здійснення», освітньо-професійної програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 227 - «Терапія та реабілітація», що підтверджується відповідними актами впровадження. Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 223 сторінках, у тому числі основний текст дисертації складає 157 сторінок друкованого тексту і складається зі вступу, 4 розділів, практичних рекомендацій, висновків. Робота містить 173 літературних джерел, 9 додатків, 74 рисунки та 35 таблиць.Документ Відкритий доступ Особливості побудови програми фізичної терапії у пацієнтів із перекосом тазу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2025) Білевич, Денис Андрійович; Худецький, Ігор ЮліановичБілевич Д.А. Особливості побудови програми фізичної терапії у пацієнтів із перекосом тазу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 227 Фізична терапія, ерготерапія (22 - Охорона здоров’я). – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», Київ, 2025. Мета дослідження: підвищити ефективність програми фізичної терапії пацієнтів з дорсалгіями викликаними перекосом тазу. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, аналіз медичної документації, клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороб, опитування, спостереження, огляд, пальпація, візуально-аналогова шкала болю (VAS), мануально-м’язове тестування, флексійний тест), методи математичної статистики. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній: - проаналізовані анатомічні та функціональні особливості тазу, наслідки сучасної роботи, спорту та дозвілля, що провокують появу перекосу тазу та відкривають можливості для розробки авторської індивідуальної програми фізичної терапії; - доведено, що поява болі в попереку є основним симптомом при перекосі тазу, що дозволило дослідити методи діагностики для визначення причин появи болю; - запропонована методика діагностики, що дозволяє диференціювати біль за причиною його появи, що дозволяє підбирати програми відновлення які більш прицільно впливають на причину дисфункції для усунення симптомів, в тому числі болю; - запропонована методика діагностики, що дозволяє визначити площину перекосу таза, що дозволило скласти індивідуальні програми, враховуючи конкретну дисфункцію тазу; - науково обґрунтовано та розроблено технологію реабілітаційного втручання при перекосі тазу, що враховує площину перекосу; - вперше застосовано індивідуальний підхід, щодо вибору застосування програми фізичної терапії пацієнтів з болями в нижній частині спини спричиненими перекосом тазу, з урахуванням площини перекосу тазу; - досліджено появу індукованих змін з боку інших систем організму у тілі пацієнта біомеханічного порядку у відповідь на появу перекосу тазу; - проведено порівняння сучасних методик терапії при болях в попереку з отриманими результатами. У першому розділі, відповідно до завдань дисертаційного дослідження, представлено результати огляду та аналізу вітчизняної та закордонної спеціалізованої літератури з питань фізичної терапії осіб з болем у попереку та з дисфункціями тазу. Встановлено, що біль у попереку дуже поширений та набуває епідеміологічного характеру серед пацієнтів, вони викликають функціональні порушення, обмеження в професійній та повсякденній активності, зниження якості життя. Більшість авторів у своїх програмах наводять традиційні підходи із застосуванням фізичних вправ, масажу, фізіотерапії та інших реабілітаційних заходів, однак вони не враховують можливість появи болю через наявність перекосу тазу, а у роботах, які враховують можливий перекіс тазу – не врахована площина цього прекосу. Наукових праць з обґрунтованим застосування методик відновлення положення тазу враховуючи площину перекосу тазу в досліджених джерелах не виявлено. У другому розділі описано методи та організацію дослідження, яке проводилось. В дослідженні взяли участь 70 пацієнтів з болем у попереку. Після збору анамнезу та проведення тестів у 46 пацієнтів було виявлено перекіс тазу. Осіб з даною патологією було розподіллено методом випадкової вибірки на дві групи: основну (n=36) та контрольну (n=10). З метою виявлення наявності перекосу тазу, його площини, функціональних обмежень, індукованих змін з боку інших систем організму біомеханічного порядку застосовувалась пальпація - для оцінки спазмованості м’язів, мануально-м’язове тестування (ММТ) – для оцінки слабкості м’язів, візуально-аналогова шкала болю (VAS) – для оцінки больових відчуттів, опитувальник Мак-Гілла (MPQ). У розділі наведена характеристика функціонального стану опорно-рухового апарату та фізичного стану осіб з болем у попереку перед програмою фізичної терапії. Встановлено, що серед пацієнтів із перекосом тазу найбільше: офісних працівників – 22 особи, також, були присутні будівельники – 7 осіб, безробітні – 4 особи, прибиральники – 3 особи, студенти – 2 особи, водії – 1 особа, циркові артисти – 1 особа. Більшість респондентів зауважили, що даний синдром у них не вперше – 37 осіб, у 9 осіб це була перша поява болю у попереку. За результатами анкетування та опитування було встановлено, що більшість пацієнтів пов’язують появу болі у попереку із тривалим перебуванням у сидячому положенні або важкою фізичною працею. Третій розділ присвячений технологіям побудови авторської програми. У ході теоретичних дослідження причинно-наслідкових зв’язків розвитку патології та її проявів було розроблено авторську програму фізичної терапії для пацієнтів із болями в нижній частині спини, спричиненими перекосом тазу. Вона включає комплексне обстеження пацієнтів із застосуванням нових діагностичних методик, сучасні ефективні підходи побудови індивідуальних реабілітаційних програм, використання технік і втручань, які орієнтовані на відновлення положення тазу та усунення симптоматики з урахуванням на причинно-наслідкові механізми патології, засобів контролю ефективності фізичної терапії. Підібрані та допрацьовані методи діагностики дозволяють точно визначити площину перекосу тазу та вибрати відповідні коригуючі методи. Діагностика рухів таза та дисфункцій, таких як зміщення лобкової кістки, крижової кістки та клубових кісток, дозволяє точніше визначити проблеми і застосувати специфічні методи корекції. Представлені результати обстежень пацієнтів із болями у попереку, проведений збір анамнезу, пальпація, візуально-аналогова оцінка болю, опитування за опитувальником Мак-Гілла (MPQ). За результатами експериментальної оцінки ефективності традиційної програми в контрольній групі встановлено зменшення рівня болю за візуально аналоговою шкалою на 46,03%, помірне покращення м’язової сили на 12,5% та зниження м’язового тонусу на 20%. Проведені експериментальні дослідження та отримані результати ефективності авторської програми фізичної терапії в основній групі демонструють значне покращення функціонального стану пацієнта після застосування коригуючих методів спрямованих на відновлення положення тазу. Рівень болю, за візуально аналоговою шкалою (ВАШ), знизився на 73,3%, збільшення м’язової сили на 18,8% та зниження м’язового тонусу на 26,2%. Отримані дані усіх обстежень, в основній групі (ОГ) були значно кращими в порівнянні з контрольною групою (КГ), що свідчить про ефективність даної програми. Больові відчуття за ВАШ знизились на 21,99 % порівняно з КГ. Сила м’язів за ММТ збільшилась на 23,2 % порівняно з КГ. Больові відчуття під час пальпації в ОГ знизили на 30,5 % порівняно з КГ. Отримані результати підтверджують ефективність застосування авторського підходу до діагностики та терапевтичного втручання сприяє зменшенню больового синдрому, покращенню біомеханіки рухів та підвищенню якості життя пацієнтів із болем у попереку, викликаним перекосом тазу. У четвертому розділі проведено аналіз отриманих результатів та їх порівняння з висновками та результатами інших досліджень, даними науковометодичної літератури та висвітлено перспективи досліджень та застосувань методики. Практична значущість роботи полягає в тому, що впровадження розробленого алгоритму фізичної терапії для лікування пацієнтів із болями у попереку викликаними перекосом тазу підвищили ефективність реабілітації та їх якості життя. Результати досліджень впроваджено у роботу ФОП «АМ реабілітолог» м. Києва, а також у навчальний процес студентів кафедри біобезпеки і здоров’я людини Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» при викладанні дисципліни «Біомеханіка у фізичній терапії, ерготерапії», що підтверджується відповідним актом впровадження. Структура дисертації включає: вступ, чотири розділи, висновки, список використаних літературних джерел (101) і додатки (6). Загальний обсяг дисертації становить 149 сторінок. Робота містить 30 таблиць та 26 рисунків.