Дисертації (ББЗЛ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено дисертації, які захищені працівниками кафедри.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Наукове обґрунтування застосування методик фізичної терапії при коксартрозі 2-3 ступеня(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гришин, Іван Леонідович; Антонова-Рафі, Юля ВалеріївнаГришин І. Л. «Наукове обґрунтування застосування методик фізичної терапії при коксартрозі 2-3 ступеня» – Кваліфікована наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 22 – Охорона здоров’я за спеціальністю 227 – Фізична терапія, ерготерапія – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», МОН України, м. Київ, 2024. Робота виконувалася на кафедрі ББЗЛ Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Міністерства освіти і науки України. Біомеханічне обґрунтування застосування конкретних методик фізичної терапії є суттєвим у визначенні оптимальної програми лікування. Дослідження в цій області можуть допомогти розкрити механізми впливу окремих методик фізичної терапії на суглоби хворих із коксартрозом. Це включає аналіз змін біомеханічних показників, таких як рухливість суглобів, сила м'язів, координація рухів та загальна функціональна активність. Результати такого дослідження можуть слугувати підґрунтям для розробки оптимальних програм фізичної терапії, спрямованих на максимальне поліпшення якості життя та фізичної активності пацієнтів із коксартрозом. Аналіз ефективності впровадження новітніх методик фізичної терапії має велике значення для медичної спільноти та суспільства вцілому. Дослідження в цій області сприяє розвитку інноваційних підходів до лікування коксартрозу та підвищенню ефективності медичної допомоги для пацієнтів із цим захворюванням. Усі ці фактори підкреслюють актуальність потреби проведення комплексного огляду, щодо окреслення ролі біомеханічних досліджень для побудови реабілітаційних програм при коксартрозі 2-3 ступеню, сприяючи оптимальному лікуванню та покращенню життя пацієнтів. Таким чином дослідження цієї проблеми є актуальним. Мета дослідження – висвітлення аспектів сучасного використання біомеханічних досліджень у процесі побудови реабілітаційних програм фізичної терапії для пацієнтів з коксартрозом 2-3 ступеню та виявлення найбільш ефективних підходів і рекомендацій до застосування аспектів традиційних програм фізичної терапії в лікуванні коксартрозу 2-3 ступеня з використанням методик Neurac та Mulligan, а також їх комбінації. В межах порушеного питання висувається наступна гіпотеза: «інтеграція біомеханічних досліджень у розробку реабілітаційних програм фізичної терапії для пацієнтів з коксартрозом 2-3 ступеню сприятиме покращенню якості життя цих пацієнтів та зменшенню болю в суглобі стегна, збільшить їхню функціональну активність та сповільнить прогресування захворювання, завдяки більш точному визначенню індивідуальних потреб і можливостей кожного пацієнта». Основний зміст дисертаційного дослідження викладений у чотирьох розділах, у яких викладено та обґрунтовано основні результати дисертації. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та задачі дослідження, описано методи дослідження, надана інформація про зв’язок роботи з науковими програмами, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено наукові праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації. У першому розділі дисертаційної роботи «Узагальнення проблематики коксартрозу (Аналітичний огляд літератури)» проведено аналіз основних проблем, які пов'язані з поширенням та впливом коксартрозу в світі та національному рівні в Україні. Аналізуються статистичні дані, клінічні випадки та вплив на якість життя пацієнтів з цією патологією. Висвітлюються основні тенденції, фактори ризику та сучасні методи діагностики коксартрозу. На базі аналітичного огляду сучасних робіт з фізичної реабілітації і окреслення епідеміології та етіопатогенезу коксартрозу проводиться детальний аналіз сучасних наукових праць, присвячених фізичній реабілітації пацієнтів з коксартрозом. Висвітлюються епідеміологічні аспекти та етіопатогенез цього захворювання. Оцінюється ефективність різних методів фізичної реабілітації, їх вплив на розвиток та прогресування коксартрозу. В межах формування комплексної гіпотези та задач наукового дослідження розглядається процес наукового дослідження проблеми коксартрозу. Визначаються основні питання, на які спрямоване дослідження, та формулюються конкретні задачі, які допоможуть вирішити поставлені цілі. Отже в даному розділі висвітлено теоретичні та практичні аспекти подальшого дослідження коксартрозу. Другий розділ «Матеріали і методи дослідження» присвячений представленню переліку матеріалів, що використовувались під час проведення дослідження. Зокрема у розділі описуються основні характеристики пацієнтів з коксартрозом та інші релевантні дані, такі як клінічна історія, вік, стать тощо. Також на методичному рівні детально описуються методи, які використовувалися для збору та обробки даних під час дослідження. Розглядаються загальні методологічні аспекти та конкретні підходи, що дозволяють отримати об'єктивні та достовірні результати. Описуються методи, які використовуються для оцінки втрачених функцій при коксартрозі. Це може включати клінічні тести, функціональні вимірювання та інші підходи, спрямовані на оцінку моторної активності та обмежень. Пояснюються методи, які використовуються для комплексної оцінки стану функцій різних систем організму, які можуть бути впливовані коксартрозом. Визначаються методи оцінки якості життя пацієнтів з коксартрозом, включаючи психосоціальні та емоційні аспекти. Вказуються методи та програмні аспекти біомеханічного дослідження, спрямованого на оцінку ефективності реабілітаційних програм. В межах реалізації постановки завдань програм біомеханічних досліджень та окреслення вибору методологічних підходів їх реалізації описуються основні завдання та методологічні підходи, що використовуються для реалізації біомеханічних досліджень. Уточнюються алгоритми та послідовність етапів біомеханічного дослідження реабілітаційних програм. Також в даному розділі визначаються методи статистичної обробки даних та математичного аналізу, які використовуються для отримання об'єктивних висновків та визначення статистично значущих результатів дослідження. В третьому розділі «Результати особистих досліджень» наводяться результати комплексного біомеханічного дослідження реабілітаційних програм фізичної терапії при коксартрозі 2-3 ступеню. Зокрема у цьому розділі представлені детальні результати біомеханічного аналізу, проведеного для оцінки ефективності реабілітаційних програм фізичної терапії. Висвітлюються зміни у функціональних показниках та біомеханічних параметрах пацієнтів з коксартрозом 2-3 ступеню, які взяли участь у дослідженні. У підрозділі «Результати аналізу традиційних програм фізичної терапії в лікуванні коксартрозу 2-3 ступеня з використанням підходів доказової медицини» представлені результати аналізу традиційних програм фізичної терапії для пацієнтів з коксартрозом 2-3 ступеню, заснованого на підходах доказової медицини. Результати, які отримані в дослідженні дозволяють вважати перспективним застосування традиційних програм фізичної терапії в лікуванні коксартрозу 2-3 ступеня з використанням підходів доказової медицини. Висвітлюються ефективність та зміни в показниках здоров'я учасників, порівняно з передоведеними методами лікування. У підрозділі «Результати реалізації програми фізичної терапії із застосуванням системи Redcord (методика Neurac) та (Mulligan)» наведені результати використання програми фізичної терапії з застосуванням системи Redcord (методика Neurac) та (Mulligan). Аналізуються зміни у функціональних і біомеханічних параметрах, а також ефективність в порівнянні з іншими методиками лікування. У підрозділі «Порівняльний аналіз методик фізичної терапії у хворих на косартроз 2-3 ступеню та аналіз результатів між групами» виконується порівняльний аналіз різних методик фізичної терапії, що використовуються у лікуванні хворих на коксартроз 2-3 ступеню. Визначаються відмінності та подібності результатів між різними групами пацієнтів, які отримували різні методи лікування. У четвертому розділі «Узагальнення результатів дослідження та розгляд ролі біомеханічного дослідження реабілітаційних програм фізичної терапії при коксартрозі 2-3 ступеню» викладаються основні висновки та узагальнення результатів комплексного біомеханічного дослідження. Зазначаються позитивні зміни в функціональних та біомеханічних параметрах учасників дослідження, а також можливі обмеження та варіабельність результатів. Зокрема робиться підсумковий аналіз традиційних програм фізичної терапії з підходами, заснованими на доказовій медицині. Обговорюються ефективність та можливі обмеження таких програм у контексті лікування коксартрозу 2-3 ступеню. Викладається обговорення порівняльного аналізу різних методик фізичної терапії та їх ефективності у лікуванні коксартрозу 2-3 ступеню. Розглядаються переваги та недоліки кожного підходу, а також можливі підходи до комбінування їх елементів. Також у роздіді визначаються можливі недоліки та похибки, які можуть вплинути на достовірність результатів дослідження. Пропонуються шляхи їх виправлення та можливі покращення методології. Досить детально обговорюється роль біомеханічних досліджень у визначенні та вдосконаленні реабілітаційних програм для пацієнтів з коксартрозом 2-3 ступеню. Розглядається значення таких досліджень для покращення результатів та індивідуалізації лікування. В заключній частині даного розділу надаються конкретні рекомендації на основі отриманих результатів дослідження. Вказуються можливі напрямки подальших досліджень та розробки реабілітаційних програм для пацієнтів з коксартрозом 2-3 ступеню. У висновках підсумовуються основні результати проведених досліджень. Зокрема в ході досліджень встановлено, що комбінація методів Mulligan та Neurac може бути ефективним підходом до реабілітації пацієнтів з коксартрозом 2-3 стадії, оскільки вона спрямована на покращення функції суглобу, зменшення болю та зміцнення м'язів, що може сприяти поліпшенню якості життя та збереженню рухової активності. Результати дослідження вказують на необхідність враховувати індивідуальні потреби пацієнта та консультуватися з медичними фахівцями при виборі методики. Огляд проведених в роботі досліджень сприяє більш обґрунтованому застосуванню комбінаційного поєднання методів Mulligan та Neurac для реабілітаційного лікування хворих на коксартроз 2-3 ступеня. В роботі зазначаються переваги та обмеження різних традиційних програм фізичної терапії та комбінації методик Неукрак+Mulligan для лікування коксартрозу 2-3 ступеня на основі доказових даних та підкреслює актуальність застосування методик Neurac та Mulligan а також їх комбінації. Огляд сприяє більш обґрунтованому застосуванню традиційних програм фізичної терапії в практиці лікування коксартрозу 2-3 ступеня. В загальному аспекті поєднання методів Mulligan та Neurac може виявитися дієвим підходом до реабілітації пацієнтів з коксартрозом 2-3 стадії. Цей підхід спрямований на покращення функції суглобу, зменшення болю та зміцнення м'язів, що, в свою чергу, може призвести до поліпшення якості життя та збереження рухової активності. Автор виявив, що інтеграція методів Mulligan та Neurac з біомеханічним аналізом рухів сприяє покращенню функціональності суглобів та зменшенню болю у пацієнтів з цим захворюванням. Дослідження також показало ефективність підходів доказової медицини в оцінці якості та обмежень реабілітаційних програм. Враховуючи результати, запропоновано індивідуалізовані та ефективні підходи до лікування та моніторингу результатів у пацієнтів з коксартрозом 2-3 ступеню. Практична значущість полягає у використанні цих підходів у клінічній практиці для поліпшення якості життя та функціональності суглобів у цієї категорії пацієнтів. Робота містить 11 рисунків, 54 таблицю, 270 літературних джерел та 11 додатків.Документ Відкритий доступ Розробка та оцінка ефективності програми фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Припутень, Анжела Миколаївна; Куріло, Сергій МиколайовичПрипутень А.М. Розробка та оцінка ефективності програми фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 227 Фізична терапія, ерготерапія. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», Київ, 2024. З розвитком науково-технічного прогресу відзначається тенденція до зростання кількості осіб працездатного віку з цервікалгією. Больові відчуття в шийному відділі хребта посідають друге місце після поперекового відділу хребта. За статистичними даними, від 22% до 70% населення в певний проміжок часу їх життя відчували біль у шиї. Синдром цервікалгії характеризується цілим комплексом симптомів, які включають біль різного походження в області шиї та комірцевої зони, обмеження рухливості, зниження сили постуральних м’язів, загальну скутість та корінцеві симптоми. Біль у шиї буває гострим і інтенсивним, ниючим і тупим, з іррадіацією в руку або голову, а також в область грудної клітки. Симптоми можуть виникати в будь-якій комбінації та можуть змінюватись з часом. Посилення болю може спостерігатись при розгинанні шийного відділу хребта, що пояснюється сильним стисненням нервових корінців. Запалення хребетного диску та фасеткового суглобу навколо нього також може викликати біль. Незважаючи на те, що синдром цервікалгії може вражати весь шийний відділ хребта, найбільш поширені симптоматичні ділянки знаходяться в нижніх шийних хребцях на рівні C6 і C7. Пошук нових сучасних методів і засобів для відновлення функціональних показників шийного відділу хребта та покращення якості життя осіб працездатного віку з цервікалгією проводиться за різними напрямками. Для зменшення больових відчуттів використовується апаратна фізіотерапія у вигляді медикаментозного електрофорезу, магнітолазерної терапії, ударно-хвильової терапії; з ціллю покращення рухливості шийного відділу хребта – кінезіотерапія; для зменшення спазмованості м’язів – постізометрична релаксація. Проте, результати фізичної терапії осіб з цервікалгією у широкій клінічній практиці не завжди задовольняють потреби хворих, досить часто спостерігаються рецидиви. Більшість засобів направлені на покращення структури та функції шийного відділу хребта. Порушення на рівні діяльності та участі хворих в активному повсякденному та професійному житті при даному синдромі не завжди враховують, що суперечить Міжнародній класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я (МКФ), яку Міністерство охорони здоровя України впроваджує разом з Міжнародною класифікацією функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків (МКФ-ДП) в Україні для розвитку реабілітаційної медицини. У зв’язку з тим, що число осіб з цервікалгією невпинно зростає, розробка та оцінка ефективності авторської програми фізичної терапії для даної групи пацієнтів залишається важливим завданням. Актуальність теми, її соціальноекономічне значення та недостатня розробленість обумовили вибір теми дисертаційного дослідження. Мета дослідження: науково обґрунтувати, розробити та оцінити ефективність авторської програми фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта, спрямовану на відновлення функціонального стану опорно-рухового апарату, функціональних можливостей, фізичної активності та якості життя пацієнтів. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, аналіз медичної документації, клінічні методи дослідження (контент-аналіз історій хвороб, опитування, спостереження, огляд, пальпація, візуально-аналогова шкала болю (VAS), опитувальник Мак Гілла (MPQ), гоніометрія, індекс Р.М. Баєвського, мануально-м’язове тестування), опитувальник (MOS SF 36), Канадський опитувальник виконання діяльності (Canadian occupational performance measue), опитувальник Бека, методи математичної статистики. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що: - вперше розроблена авторська програма фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта на гострому, підгострому та довготривалому періодах, підібрані засоби втручання з урахуванням ступеня функціональних порушень хворого; - вперше доведено відповідність складових запропонованої програми фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта, що ґрунтуються на базових принципах МКФ; - вперше науково обґрунтовано та розроблено технологію реабілітаційного втручання, з використанням фізичної терапії відповідно до доменів МКФ та з урахуванням чинників, що впливають на якість життя осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта; - вперше застосовували індивідуальних підхід, щодо вибору застосування авторської програми фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта з урахування гострого, підгострого та довготривалого періодів з акцентом на постізометричну релаксацію, кінезіотейпування, міофасціальний реліз та фізичні вправи; - проаналізовані анатомічні та функціональні особливості шийного відділу хребта у осіб працездатного віку з цервікалгією, що відкрило можливості для розробки авторської програми фізичної терапії; - уточнено та конкретизовано категорійний профіль за МКФ для осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта, узагальнений діагностичний інструмент відповідно до доменів МКФ (структури, функції, діяльності та участі); - клінічно доведено позитивний вплив кінезіологічного тейпування у поєднанні зі спеціальними вправами на осіб працездатного віку з цервікалгією на гострому періоді; - клінічно обґрунтована роль психоемоційного стану, мотивації, інтересів та потреб у відновленні якості життя осіб працездатного віку з цервікалгією. У першому розділі, відповідно до завдань дисертаційного дослідження, представлено результати огляду та аналізу вітчизняної та закордонної спеціальної літератури з питань фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта. Встановлено, що даний синдром дуже поширений та набуває епідеміологічного характеру серед пацієнтів з патологією, яка викликає функціональні порушення в шийному відділі хребта, больові відчуття, м’язові спазми, обмеження в професійній та повсякденній активності. Більшість авторів у своїх програмах наводять традиційні підходи із застосуванням фізичних вправ, почергової комбінації застосування холодових та теплових компресів, фізіотерапії, носіння комірця Шанца, сухого та підводного витягнення, лікувального масажу та голковколювання, однак вони не враховують наявні порушення на фізичному, психоемоційному, соціальному рівнях відповідно до доменів МКФ та з урахуванням чинників, що впливають на якість життя осіб працездатного віку з цервікалгією. Наукових праць з обґрунтованим застосування виявлених порушень на рівні структури, функції, діяльності, участі та факторів середовища у осіб працездатного віку з цервікалгією та теоретичним обґрунтуванням застосуванням методів та засобів в досліджених джерелах не виявлено. У другому розділі описано методи та організацію дослідження, яке проводилось на базі Центру Здоров’я «Аюрведа 192» м. Києва. В дослідженні взяли участь 76 пацієнтів з синдромом цервікалгії, який їм був поставлений лікарем невропатологом. Осіб з даною патологією після обстеження та виявлення порушень на рівні МКФ було розподілено методом випадкової вибірки на дві групи: основну (n=38) та контрольну (n=38). Обстеження пацієнтів відбувалось в три етапи: перший – перед програмою фізичної терапії; другий – на 3 день гострого періоду, третій – на 21 день після закінчення програми. З метою виявлення функціональних обмежень в шийному відділі хребта застосовувалась гоніометрія, для оцінки смазмованості м’язів – пальпація, слабкості м’язів – мануально-м’язове тестування, оцінки больових відчуттів – візуально-аналогова шкала болю (VAS), опитувальник Мак Гілла (MPQ), опитувальник для визначення показників оцінки якості життя MOS SF-36, Канадський опитувальник (Canadian occupational performance measue). У третьому розділі наведена характеристика функціонального стану опорно-рухового апарату, фізичного стану та якості життя осіб працездатного віку з цервікалгіями на етапі обстеження перед програмою фізичної терапії. Встановлено, що серед хворих найбільше: офісних працівників – 32 особи, водіїв – 11 осіб, будівельників – 6 осіб, студентів – 6 осіб, медичних працівників – 7 осіб, перукарів – 4 особи, безробітних – 10 осіб. Більшість респондентів зауважили, що даний синдром у них діагностувався вперше – 46 осіб, другий раз за рік – 24 осіб та рецидив більше 3 разів на рік був у 6 осіб. Серед можливих факторів, які могли спровокувати загострення, 24 респонденти назвали тривале перебування в сидячому положенні, 18 – стрес, 16 – переохолодження, інші гіподинамію, важку роботу або не знали, що могло спровокувати даний синдром. Перед дослідженням у пацієнтів обох груп були виражені больові відчуття у 63,1% на рівні 4-6 балів та 36,8% мали 7-9 балів за VAS. Пацієнти з синдромом цервікалгії мали значно знижені показники фізичного, психологічного здоров’я за опитувальником MOS SF 36. Четвертий розділ присвячений технології побудови авторської програми фізичної терапії осіб працездатного віку з цервікалгією шийного відділу хребта. Наведені дидактичні принципи фізичної терапії, особливості постановки SMARTцілей на основі реабілітаційного діагнозу та прогнозу, алгоритм проведення авторської програми на гострому, підгострому та довготривалому періодах з урахуванням пацієнто-центрованого підходу. Було розроблено два алгоритми, які направлені на покращення якості постановки реабілітаційного діагнозу хворих та послідовності проведення авторської програми фізичної терапії осіб працездатного віку з церікалгією шийного відділу хребта. У п’ятому розділі представлені результати обстежень функціональних показників шийного відділу хребта пацієнтів (флексії, екстензії, латерофлексії в правий та лівий бік), больових відчуттів в стані спокою, при активних рухах та під час пальпації, стан тонусу м’язів, оцінки якості життя за MOS SF 36, показників діяльності за канадським опитувальником (Canadian occupational performance measue), які проводились, як перед авторською програмою, так і на 21 добу після. Отримані дані усіх обстежень в основній групі (ОГ) були значно кращі, в порівнянні з контрольною групою (КГ), що свідчить про ефективність даної програми. Больові відчуття під час пальпації в ОГ знизилися на 13 % порівняно з КГ та в кінці програми були на рівні слабких в обох групах. Больові відчуття на початку значно обмежували рухливість в шийному відділі хребта, тому після впровадженої програми та зниження болю, м’язового спазму, рухливість під час флексії була покращена в ОГ на 7,5% у порівнянні з КГ, екстензії на 5% та відповідала нормі. У шостому розділі проведено аналіз отриманих результатів та їх порівняння з висновками та результатами інших досліджень, даними науково-методичної літератури. Практична значущість роботи полягає в тому, що впровадження розробленого алгоритму заходів фізичної терапії для пацієнтів з цервікалгіями сприяло підвищенню ефективності амбулаторної реабілітації та їх якості життя. Результати дослідження впроваджені у роботу Центру Здоров’я «Аюрведа 192» м. Києва, ТОВ Медичний центр «Фітнес клініка аурум», а також у навчальний процес студентів кафедри біобезпеки і здоров’я людини Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» при викладанні дисциплін «Фізична терапія, ерготерапія при захворюваннях та травмах нервової системи» та «Клінічна кінезіотерапія та гідрокінезіотерапія», що підтверджується відповідними актами впровадження. Робота містить 19 рисунків, 18 таблиць, 137 літературних джерел та 6 додатків.Документ Відкритий доступ Комплексна програма фізичної терапії хворих з артеріальною гіпертензією та фіброміалгією шиї(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ковальова, Алла Андріївна; Худецький, Ігор ЮліановичКовальова А.А. Комплексна програма фізичної терапії хворих з артеріальною гіпертензією та фіброміалгією шиї. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 227 «Фізична терапія, ерготерапія» (22 - Охорона здоров’я). - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2024. Дисертаційна робота присвячена розробці комплексної програми фізичної терапії для чоловіків середнього віку хворих на артеріальну гіпертензію II стадії з фіброміалгією шиї. Артеріальна гіпертензія займає значуще місце в структурі серцево-судинних захворювань з високими темпами приросту, поширення якої обумовлюється не тільки відсутністю здорового способу життя серед населення (наявність зайвої ваги, нераціональне харчування, зловживання алкоголем, тютюнопаління, недостатня фізична активність), але також і соціально-економічними умовами життя, необізнаністю пацієнтів і нераціональним приймання антигіпертензивних заходів. Дане захворювання значно знижує якість життя населення і не завжди вчасно діагностується. Оскільки при артеріальній гіпертензії здебільшого вражаються кровоносні судини, що призводить до порушення мозкового кровообігу та ліквородинаміки, існує необхідність простежити зв’язок розвитку і прогресування захворювання з патологічними ураженнями шиї, зокрема фіброміалгіями (які діагностують в нашій країні вкрай рідко), адже у 70 % хворих на артеріальну гіпертензію пацієнтів середньої вікової групи виявляються патологічні зміни у кістково-м’язовій системі і патології сполучної тканини, а також можливість корекції функціонального стану пацієнтів за наявності цих коморбідних захворювань за допомогою стандартних фармакотерапевтичних протоколів доповнених засобами фізичної терапії. Серед наявних наукових досліджень не виявлено робіт, що аналізують і обґрунтовують використання засобів фізичної терапії при вказаній коморбідності, що доводить актуальність обраної теми дослідження. Мета дослідження: розробити, науково обґрунтувати і довести ефективність застосування комплексної програми фізичної терапії для пацієнтів середнього віку з артеріальною гіпертензією II стадії та фіброміалгією шиї. Методи дослідження: аналіз наукової та науково-методичної літератури, інструментальні методи дослідження (добовий моніторинг артеріального тиску, ультразвукове дуплексне сканування судин голови та шиї, ехоенцефалографія головного мозку), методи статистичної обробки даних. Наукова новизна отриманих результатів: - уперше науково обґрунтовано та розроблено комплексну програму фізичної терапії із застосуванням впливу преформованого чинника (низькочастотного модульованого електричного імпульсу), модифікованого комплексу кінезітерапії та лікувального масажу у осіб середнього віку хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї; - уперше розроблено клініко-діагностичну методику верифікації коморбідності та оцінки стану пацієнтів при артеріальній гіпертензії та фіброміалгії шиї; - уперше доведений взаємозв’язок між варіабельністю артеріального тиску та патологіями шийного відділу хребта, зокрема за результатами кореляційного аналізу; - уперше отримано дані про добову динаміку показників артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї; - уперше доведена ефективність використання комплексної програми фізичної терапії із застосуванням впливу преформованого чинника (низькочастотного модульованого електричного імпульсу), модифікованого комплексу кінезітерапії та лікувального масажу у осіб середнього віку хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї; - доповнено дані про добову динаміку показників артеріального тиску у осіб середнього віку хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї; - доповнено дані про вираженість больового синдрому при фіброміалгіях шиї за суб’єктивними оцінками обстежених; - доповнено дані про швидкісні характеристики кровотоку у магістральних судинах голови та шиї у хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї; - доповнено дані про показники внутрішньочерепного тиску у осіб хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї; - підтверджено валідність клініко-діагностичної методики верифікації коморбідності та оцінки стану пацієнтів при артеріальній гіпертензії та фіброміалгії шиї; - підтверджено ефективність розробленої методики кінезітерапії у хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї, що сприяє закріпленню оптимального нейрофізіологічного положення голови та м'язів шийно-комірцевої зони для покращення кровообігу у вертебробазилярному басейні; - підтверджено можливість стабілізації внутрішньочерепного та артеріального тиску шляхом зняття больового синдрому пов'язаного із спастичним м'язовим компонентом на тлі патології шийно-комірцевої зони. Практична значущість отриманих результатів обумовлюється можливостями використання розробленої комплексної програми фізичної терапії і клінікодіагностичної методики верифікації коморбідності та оцінки стану пацієнтів при артеріальній гіпертензії та фіброміалгії шиї при лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію з фіброміалгією. Результати проведених досліджень впроваджено у реабілітаційну практику у КНП «Міська лікарня №8» ЗМР (м. Запоріжжя), ТОВ «УКРДНІПРОМЕДКОНСАЛТІНГ» (м. Дніпро), ТОВ «КЛІНІКА «ОРТО САЛО» (м. Запоріжжя), ДП «Санаторій «Славутич» імені Б.В. Пашковського» ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» (м. Верхньодніпровськ), а також в освітній процес кафедри біобезпеки та здоров’я людини КПІ ім. Ігоря Сікорського при викладанні навчальних дисциплін «Лікувальні преформовані фактори у фізичній терапії» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 227 «Терапія та реабілітація» та «Технології побудови індивідуальних програм фізичної терапії», «Преформовані фактори в технологіях побудови індивідуальних програм фізичної терапії» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 227 «Терапія та реабілітація». У першому розділі наведено аналіз сучасних поглядів на розвиток артеріальної гіпертензії та фіброміалгії шиї, їх можливий взаємозв’язок, огляд існуючих методів лікування і комплексних програм фізичної терапії при коморбідності артеріальної гіпертензії та патологій шийного відділу хребта, обґрунтовано використання сполученого впливу преформованих фізичних чинників та кінезіотерапії у пацієнтів хворих на артеріальну гіпертензію та фіброміалгії шиї, а також проаналізовано способи діагностики та оцінки якості життя хворих на артеріальну гіпертензію та фіброміалгії. Виявлено, що як при лікуванні артеріальної гіпертензії II стадії, так і при фіброміалгії широко використовуються такі засоби реабілітації як кінезіотерапія, лікувальний масаж та дія преформованих чинників, зокрема електротерапія, що є ефективним способом у лікуванні фіброміалгічного больового синдрому. З’ясовано, що наявні наукові дослідження не вказують на прямі взаємозв’язки між артеріальною гіпертензією та фіброміалгією шиї, а також відсутні дієві засоби діагностики, які б підтверджували наявність коморбідності цих патологій. Це зумовлює необхідність проведення додаткових досліджень і створення нових методик діагностики та лікування таких пацієнтів. У другому розділі подано структуру дослідження, його схематичну будову, загальну характеристику обстежених груп, методику використання низькочастотного модульованого електричного імпульсу, що спрямована на зняття патологічних умовних рефлексів, спричинених фіброміалгічним больовим синдромом; програму кінезіотерапії, яка включає комбінацію статичних вправ для зміцнення м’язів шийно - комірцевої зони, збільшення їхньої рухливості, зняття спастичних явищ, ліквідації больового синдрому та зниження показників артеріального тиску. Описано клінікодіагностичну методику для верифікації коморбідності артеріальної гіпертензії та фіброміалгії шляхом аналізу показників добового моніторингу артеріального тиску, локалізації та інтенсивності больового синдрому, пальпації та суб’єктивних клінічних симптомів. Також описано інструментальні методи дослідження стану пацієнтів, які включали добовий моніторинг артеріального тиску, ультразвукове дуплексне сканування судин голови та шиї, ехоенцефалографію головного мозку, а також методи статистичної обробки отриманих даних. У третьому розділі проаналізовано стан системної та мозкової гемодинаміки у пацієнтів, хворих на артеріальну гіпертензію та фіброміалгію шиї до та після проведеної комплексної програми фізичної терапії на основі результатів статистичної обробки показників добового моніторингу артеріального тиску, ультразвукового дуплексного сканування судин голови та шиї, ехоенцефалографії головного мозку, а також клініко-діагностичної методики оцінки стану пацієнтів. За результатами проведеного дослідження підтверджено ефективність використаної комплексної програми фізичної терапії, яка полягає у зменшенні спастичних проявів, зниженні інтенсивності больового синдрому, ліквідації внутрішньочерепної гіпертензії, нормалізації варіабельності та зниженні показників артеріального тиску в пацієнтів. Проведений аналіз кореляційних зв’язків між показниками добового моніторингу артеріального тиску, ультразвукового дуплексного сканування судин голови та шиї та ехоенцефалографії, що підтверджує результати динаміки показників, отримані за допомогою інструментальних методів дослідження. У четвертому розділі проаналізовано отримані результати з урахуванням наявних в науковій літературі даних. Представлені результати впливу комплексної програми фізичної терапії на стан пацієнтів середнього віку з артеріальну гіпертензію з фіброміалгією шиї. Встановлено, що пацієнти після проведеної програми мали стабільне зниження показників артеріального тиску, а також інтенсивності проявів больового синдрому викликаного фіброміалгією. Обґрунтовано результати проведеного дослідження. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 21 наукових працях, з яких 1 стаття в періодичному науковому виданні України, проіндексованому в базі даних Scopus (Q4), 3 статті в наукових фахових журналах категорії «Б», 3 одноосібні розділи в рецензованих колективних монографіях, що рекомендовані до друку вченою радою НУ «Запорізька політехніка», 13 публікацій у матеріалах наукових конференцій, а також 1 стаття в науковому фаховому журналі категорії «Б» за спорідненою спеціальністю 222 Медицина.