Магістерські роботи (СПСКС)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (СПСКС) за Автор "Боярінова, Юлія Євгенівна"
Зараз показуємо 1 - 16 з 16
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Багатомовний модель-орієнтований підхід до розробки веб-додатків(2018-05) Ткаченко, Роман Юрійович; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаДокумент Відкритий доступ Засоби підтримки інформаційно-довідкової системи студентської поліклініки(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Шуть, Максим Вікторович; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаДокумент Відкритий доступ Засіб аналізу продуктивності програм для процесорних архітектур(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Тупало, Костянтин Сергійович; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаАктуальність теми. Актуальність дослідження даної тематики полягає в тому, що сучасні обчислювальні системи стають все більш складними, громіздкими та різноманітними. Тому для дослідження ресурсів, які використовуються в програмах високого рівня (тобто профайлінг), застосовуються спеціалізовані програми, що називаються профайлерами. Профайлінг процесорної архітектури є важливим інструментом для виявлення проблем у роботі процесора, оптимізації програмного коду та підвищення ефективності математичних обчислень. Також, завдяки профайлінгу програміст може знайти ті частини коду на які припадає найбільша частка часу виконання програми. Під час профайлінгу програм вимірюють кількість викликів функцій та час їх виконання. Тому дослідження даної тематики несе велику користь для того щоб розробляти швидкісні та оптимізовані програми. Об’єктом дослідження є процеси профайлінгу та оптимізації програм. Предметом дослідження є способи і засоби профайлінгу і оптимізації програм. Мета роботи. Дослідження способів профайлінгу програм і розробка профайлера процесорної архітектури, який дозволяє виявляти і усувати проблеми у роботі програм, підвищувати їх швидкодію та оптимізувати використання ресурсів процесора. Наукова новизна. Запропоновано вдосконалення профайлера процесорної архітектури, що відрізняється від наявних тим, що він є багатозадачним, демонструє задіяні та вільні ресурси, візуалізує розміщення кодів у пам'яті, виводить найвитратніші фрагменти програмного коду та попереджає про недопустимі фрагменти програми, що дає змогу досягти ефективної оптимізації програми. Практична цінність. Розроблено профайлер, який демонструє візуалізацію процесів у програмі і показує найвитратніші фрагменти програмного коду. Також є можливість призупинити виконання програми і в режимі реального часу побачити задіяні ресурси процесора. Це дозволяє оцінити завантаженість всієї системи в той момент часу коли програма здійснює свою найбільшу продуктивність. Апробація результатів дисертації. Результати та висновки засобів для профайлінгу програм були представлені та обговорювалися на науковій конференції магістрантів та аспірантів «Прикладна математика та комп’ютинг» ПМК-2023 (Київ, 28-30 листопада 2023 р.) та VI Міжнародна наукова конференція «Науковий простір: актуальні питання, досягнення та інновації» (15.12.2023; м. Київ, Україна). Тези розміщені в Додаток А. Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, п'ятьох розділів, висновків та додатків. Повний обсяг дисертації – 117 сторінок, у тому числі 88 сторінок основного тексту, 66 рисунків. У вступі подано узагальнену характеристику роботи, оцінена проблематика сучасних високонавантажених програм і засобів для їх оптимізацій. У першому розділі розглянуто вже існуючі засоби та способи профайлінгу і оптимізації програм, а також проведено порівняльний аналіз, який дає змогу визначити і оцінити переваги та недоліки існуючих засобів профайлінгу і оптимізації високонавантажених програм. У другому розділі розглянуто аналіз продуктивності процесора, та опис запропонованого засобу апаратнозалежного профайлінгу програм. В третьому розділі описано реалізацію програмного продукту. В четвертому розділі проведено тестування розробленого засобу профайлінгу програми з метою обґрунтування його ефективності з визначеними критеріями. У висновках представлені результати проведеної роботи.Документ Відкритий доступ Класифікація веб-сторінок на основі технології інтелектуального аналізу даних(2018-05) Кузьомка, Марина Анатоліївна; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаДокумент Відкритий доступ Комп’ютерна система VPN для запобігання застосування брандмауерів UDP(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Юрчишен, Федір Васильович; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаДокумент Відкритий доступ Комп’ютерна система автоматичної ідентифікації з використанням штрихових кодів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021) Гнатенко, Віталій Денисович; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаДокумент Відкритий доступ Комп’ютерна система об’єктно-реляційного відображення даних(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Пушняк, Дмитро Сергійович; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаДокумент Відкритий доступ Метод стиснення даних без втрат(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-06) Самофалов, Андрій Вікторович; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаДокумент Відкритий доступ Методи упаковки 3D об’єктів у контейнери(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-06) Баглай, Іванна Юріївна; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаДокумент Відкритий доступ Модифікація і застосування нейромережі Хебба(2018-12) Чухліб, Юрій Валентинович; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаДокумент Відкритий доступ Модифікований спосіб обробки зображень для томографічних знімків(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Грицаєнко, Віктор Павлович; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаДокумент Відкритий доступ Способи передачі інформації по лініії живлення(2018-12) Максим, Катерина Євгенівна; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаДокумент Відкритий доступ Спосіб міграції інфраструктури програмних систем між хмарними провайдерами(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Кубай, Олег Федорович; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаАктуальність теми: проблема міграції між хмарними провайдерами є дуже актуальною у сучасному інформаційному та технологічному світі. Хмарні послуги стали важливою частиною бізнес та ІТ-інфраструктури для багатьох компаній та організацій. Проте, з часом виникає низка ситуацій, коли користувачам або компаніям потрібно перемістити свої дані, додатки або обчислювальні ресурси з одного хмарного провайдера до іншого, ось кілька причин: 1. Оптимізація витрат: ціни на хмарну інфраструктуру постійно змінюються, різні хмарні провайдери мають різну цінову політику, сервіси в більш віддалених регіонах, як правило, коштують дорожче. Оптимізувати витрати може допомогти аналіз аналогічних пропозицій від інших хмарних провайдерів та міграція. 2. Політичні та регуляторні обмеження: В різних країнах можуть бути введені обмеження щодо зберігання або обробки даних в хмарних центрах, наприклад, GDPR та HIPAA 3. Безпека: різні провайдери хмарних послуг мають різні рівні захисту від кібератак, досить розвинений в цьому напрямку AWS що має такі сервіси як Web Application Firewall та Shield. 4. Нові технології: деякі хмарні пропонують унікальні рішення з використанням нових технологій які не доступні або не достатньо розвинені в конкурентів. 5. Надійність та здатність розширюватися: в середньому, сервіси GCP бувають недоступні частіше за аналогічні сервіси AWS, міграція може допомогти у випадку коли доступність системи є критичним фактором У цілому, міграція між хмарними провайдерами - це складний і стратегічний процес, який може мати великий вплив на бізнес і ІТ-інфраструктуру компанії Вирішення цих проблем вимагає глибокого аналізу, планування та реалізації, і відповідні рішення повинні бути прийняті з урахуванням багатьох факторів, включаючи безпеку, ефективність та вартість. Об’єктом дослідження є процес міграції інфраструктури програмної системи між хмарними провайдерами. Предметом дослідження є способи і засоби трансляції Infrastructure as Code скриптів для виконання міграції інфраструктури програмної системи. Метою роботи є створення утиліти для трансляції мов опису інфраструктури, що може бути використана для міграцій між хмарними провайдерами. Наукова новизна одержаних результатів наступна: вперше запропоновано cпосіб міграції між хмарними провайдерами за допомогою трансляції IAC (Infrastructure as Code), який відрізняється від інших тим, що дає змогу провести міграцію без розгортання всієї інфраструктури програмної системи, що зменшує загальну вартість такої міграції та робить можливими міграції неповних скриптів. Практична цінність. Програма розроблена в даній дисертації вирішує проблему міграції інфраструктури. Ресурси можуть бути перенесені від одного хмарного провайдера до іншого вручну або ж з використанням одного з існуючих сервісів, що автоматизують цей процес. Мануальний підхід може стати причиною безлічі помилок через неуважність людей, автоматизація допомагає знизити подібні ризики. На відміну від існуючих рішень, спосіб представлений в цій роботі не потребує розгорнутої інфраструктури і дає змогу здійснити міграцію лише на основі terraform скриптів. Апробація роботи. Основні результати роботи та формулювання нового способу були представлені на науково-практичній конференції магістрантів та аспірантів «Прикладна математика та обчислювальна техніка» ПМК-2023 (Київ, листопад). 28-30, 2023) та на ІІ Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Інновації та перспективні шляхи розвитку інформаційних технологій» ІПШРІТ-2023 Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, чотирьох розділів та висновків. У вступі подано загальну характеристику роботи, зроблено оцінку сучасного стану проблеми, обґрунтовано актуальність напрямку досліджень, сформульовано мету і задачі досліджень, показано наукову новизну отриманих результатів і практичну цінність роботи, наведено відомості про апробацію результатів і їх впровадження. У першому розділі розглянуто існуючі способи опису інфраструктури та програмні продукти які здатні вирішити проблему міграції, розглянуто переваги запропонованого програмного продукту. У другому розділі наведено результати дослідження способів трансляції ресурсів під час міграції з GCP на AWS У третьому розділі формуються основна методика виконання трансляції, розглянуті проблеми при міграції між хмарними провайдерами, способи їх вирішення та компроміси. У четвертому розділі надані приклади використання утиліти для трансляції кількох скриптів що містять декларації найбільш популярних ресурсів, виконано розгортання результуючих скриптів на AWS для перевірки їх коректності. У висновках представлені результати виконаної роботи. Робота представлена на 100 аркушах, містить посилання на список використаних літературних джерел.Документ Відкритий доступ Спосіб організації засобів управління літальним апаратом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Штогрин, Павло Петрович; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаАктуальність теми. Безпілотні літальні апарати, зокрема, їх різновид – квадрокоптери останнім часом все активніше використовуються у різних сферах людського життя. Застосування цим пристроям знаходять люди багатьох професій – від фотографів до військових. Основною сферою застосування апаратів такого типу є фото та відеозйомка, моніторинг різних параметрів навколишнього середовища з використанням додаткового обладнання. Безпілотні літальні апарати завдяки своєму розміру можуть виконувати польоти в умовах обмеженого простору, у місцях, де є загроза життю людини, а також там, де недоцільно чи надто дорого використовувати повноцінні літальні апарати, наприклад, гелікоптери. Особливо актуальними вони стали при використанні в умовах воєнних дій. Об’єктом дослідження є аналіз ройових алгоритмів для застосування їх у пошуку оптимального маршруту у безпілотних літальних апаратах. Предметом дослідження є програмне забезпечення для керування квадрокоптером та пошуку оптимального маршруту за допомогою ройових алгоритмів. Мета роботи: покращення способів керування літальним апаратом ( квадрокоптером) завдяки використанню метаевристичних методів, зокрема мурашиного методу. Наукова новизна полягає у модифікації мурашиного алгоритму для його використання у безпілотному літальному апарату та пошуку оптимального маршруту. Практична цінність полягає у застосуванні апаратного та програмного забезпечення для роботи алгоритму мурашиної колонії для пошуку оптимального маршруту польоту безпілотного літального апарата. Апробація роботи. Основні положення і результати роботи були представлені та обговорювались на XIV науковій конференції магістрантів та аспірантів «Прикладна математика та комп’ютинг» ПМК-2021 (Київ, 17-19 листопада 2021 р.), Міжнародній мультидисциплінарній науковій інтернет конференції «Світ наукових досліджень. Випуск 18» (м.Тернопіль (Україна) - м.Переворськ (Польща), 20-21 квітня 2023 р.), на LXVII міжнародній науково практичній конференція «Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення» (Тернопіль, 12 травня 2022 р.).. Структура та обсяг роботи. Магістерська дисертація складається з вступу, чотирьох розділів та висновків. У вступі подано загальну характеристику роботи, зроблено оцінку сучасного стану проблеми, обґрунтовано актуальність напрямку досліджень, сформульовано мету і задачі досліджень, показано наукову новизну отриманих результатів і практичну цінність роботи, наведено відомості про апробацію результатів і їхнє впровадження. У першому розділі розглянуто загальні відомомсті про штучний інтелект, безпілотні літальні апарати та пошук оптимального маршруту. У другому розділі наведено існуючі технології для розробки як апаратної так програмної частини безпілотного літального апарата. У третьому та четвертому розділах формулюється основна методика створення літального апарата та мурашиного алгоритму, описується його розробка, модифікація та використання для керування квадрокоптером. У висновках представлені результати проведеної роботи. Робота представлена на 116 аркушах, містить посилання на список використаних літературних джерел.Документ Відкритий доступ Спосіб організації телекомунікацій в спеціалізованій комп’ютерній мережі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022-12) Воронін, Микита Глебович; Боярінова, Юлія ЄвгенівнаДокумент Відкритий доступ Спосіб передачі даних у високонавантажених мобільних мережах(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-12) Юрович, Іван Васильович; Боярінова, Юлія Євгенівна