Advanced Linguistics, № 11/2023

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/57463

Переглянути

Перегляд Advanced Linguistics, № 11/2023 за Автор "Горенко, Олена"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Музика імені у творах Едгара Алана По
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Горенко, Олена
    У статті розглядається унікальна номінативна стратегія Едгара Алана По. Висвітлено естетичний потенціал літературних антропонімів. Метою дослідження є аналіз функціонування поетонімів у творах американського романтика та визначення специфіки їхнього фонетико-семантичного наповнення. Літературний досвід митця став індивідуальним модерним продовженням давньої традиції художнього пошуку безпосереднього психо-емоційого контакту з аудиторією. Цікавим здобутком письменника можна вважати використання класичних підходів у рамках власної концепції «єдності ефекту». Вдале оперування звуками як знаками нотного стану перетворилось на суттєвий принцип авторської номінації, надаючи особливого емоційного змісту як самому імені, так і творові в цілому, мобілізуючи емоційний інтелект читача в процесі поетичної рецепції. У результаті дослідження було виокремлено й систематизовано музикальний інструментарій, використаний митцем. Найбільш вживаними елементами музикального потрактування літературних антропонімів є сонорика (фонематичний музикальний рівень); символічна значущість звуків або психологічний паралелізм (семематичний музикальний рівень); ритм (звукові повтори сегментів номінації, створення акустичної симетрії); мелодійність (налаштованість на протяжність, елегійність, мінорність, приглушену красу); пов’язаність із візуальними мистецтвами. Означені характеристики стали маркерами його ідіостилю в галузі номінації, оприявили єдність «звуку й думки» як передумову народження нових смислів. Окреслена сукупність художніх засобів дозволяє глибше зрозуміти механізм творчого пошуку американського романтика та виокремити особливості його естетичного й філософського бачення. Водночас, це стимулює подальше дослідження поетонімів як лінгвопсихологічних кодів міжкультурної комунікації та сприяє осмисленню фундаментальних принципів синтезу мистецтв у постмодерній парадигмі.