Advanced Linguistics, № 11/2023
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Advanced Linguistics, № 11/2023 за Автор "Коломієць, Світлана"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Аксіологічний вимір вищої освіти України як чинник впливу на її розвиток(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Коломієць, Світлана; Маслова, ТетянаУ статті висвітлено основні положення аксіологічного підходу до формування змісту вищої освіти в умовах сучасних глобальних тенденцій та викликів, які виникають в результаті модернізації освітнього простору в Україні та країнах ЄС. Соціально-економічні, політичні, технологічні та культурні перетворення, які відбуваються у світі в останні десятиліття, значною мірою позначаються на розвитку освіти. У 2018 році в країнах ЄС був прийнятий перелік компетентностей для навчання впродовж життя, серед яких цифрова компетентність та підприємливість були представлені вперше, що свідчить про потребу університетів швидко реагувати на нові вимоги ринку праці і заради успішного працевлаштування своїх випускників сприяти становленню конкурентоспроможної особистості із добре сформованими навчальними, життєвими та кар’єрними навичкам. З моменту підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2014 р. помітним стало пожвавлення у співпраці між українськими та європейськими навчальними закладами і наразі актуальними є аксіологічні аспекти вищої школи та визначення ціннісних орієнтирів, які закладаються у зміст та критерії якісної освіти. За визначенням, аксіологічний підхід проголошує людину як найвищу цінність суспільства і дозволяє інтегрувати загальнолюдські, національні, професійно-особистісні цінності в освітньому процесі. Університет спроможний бути тим середовищем, де відбувається формування й усталення ціннісної сфери особистості. Формування змісту ціннісного компоненту освіти відбувається на державному рівні у форматі нормативно-правових документів та на університетському рівні у межах освітньо-професійних програм, навчальних курсів, дисциплін із обов’язкового та вибіркового блоку. Проте формальне копіювання ціннісних засад освіти інших країн не може принести бажаних результатів, оскільки чинники, які зумовлюють на яких саме цінностях базується зміст вищої освіти в європейських країнах, певним чином відрізняються від українських. Порівняльний аналіз ціннісного компоненту змісту університетської освіти в Україні та країнах ЄС показує, що для розвитку освіти визначальними є загальнонаціональні традиції способу життя, виробництва, політики і культури.Документ Відкритий доступ Жанрова специфіка патентної документації(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Коломієць, Світлана; Коломієць, ВалеріяСтаття присвячена актуальній проблемі жанрових особливостей патентної документації. Актуальність проблематики пов'язана не тільки з важливістю подальшого накопичення знань у галузі функціональної стилістики та лінгвістики тексту, але й із завданнями вдосконалення винахідницької та патентно-ліцензійної роботи. Патентна документація розглядається як вид науково-технічної літератури, що поєднує властивості двох функціональних стилів: науково технічного та офіційно-ділового. Проаналізовано напрямки лінгвістичних досліджень патентної документації, зокрема, зіставлення жанру патенту з іншими жанрами наукової літератури. В статті здійснено порівняльний аналіз опису винаходу як структурного компоненту патенту та наукової статті. Зазначено, що з науковим стилем опис винаходу і весь текст патенту поєднують такі соціально-культурні функції, як фіксація технічного знання, яке об'єктивується у вигляді текстів та здійснення за допомогою патентних документів обміну знаннями; з офіційно-діловим стилем патент поєднує спільна функція захисту інтелектуальної власності. Особливу увагу в статті приділено опису винаходу який є текстом із двоїстою функціонально-стилістичною функцією та формулі винаходу, яка є частиною опису, коротким словесним виразом сутності винаходу. Основна функція формули – правова. На основі інтенційно-функціонального підхолу представлено лінгвістичні особливості патенту не як набір окремо взятих складових у вигляді архаїзмів, канцеляризмів та термінів, а як модель, що складається із взаємозалежних елементів.