Магістерські роботи (ФМ ІФФ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ФМ ІФФ) за Автор "Волошко, Світлана Михайлівна"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Вплив йонного опромінення на структурно-фазові перетворення в тонких плівках Cu/Cr, Ni/Cr, Ni/Cu/Cr при термічному відпалі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Грищенко, Вікторія Андріївна; Волошко, Світлана МихайлівнаМагістерська дисертація: 81 сторінка, 41 рисунків, 12 таблиць, 38 літературних джерел. Об’єкт досліджень:структурно-фазові перетворення в наношарових композиціях Cu/Cr, Ni/Cr, Ni/Cu/Cr за умов вакуумного термічного відпалу та з додатковою йонно-плазмовою обробкою. Мета роботи: дослідження особливостей впливу попередньої йонно-плазмової обробки на структурно-фазові перетворення у тонких плівках Cu/Cr, Ni/Cr, Ni/Cu/Crза умов термічного відпалу. Методи дослідження: мас-спектрометрія вторинних йонів, трансмісійна електронна мікроскопія, in-situ високоенергетична електронна дифракція. Досліджено особливості формування структури та фазового складу систем Cu/Cr, Ni/Cr та Ni/Cu/Cr при відпалі у вакуумі у широкому температурному інтервалі. Тонкоплівкові композиції були одержані шляхом термічного випаровування у вакуумі і, в подальшому, піддавалися йонно-плазмовій та термічній обробці до температур 690 °C. Після обробки плівки досліджено методами мас-спектрометрії вторинних йонів, трансмісійною електронною мікроскопією, in-situ високоенергетичною електронною дифракцією. Зафіксовано розвиток окисно-відновних процесів, які ефективно контролюються шляхом використання додаткового плазмового оброблення плівок. Йонний низькоенергетичний вплив стабілізує структуру досліджуваних систем шляхом гальмування процесів рекристалізації.Документ Відкритий доступ Дефектно-градієнтно-індукований масоперенос у тонких шарах 3d-металів(2018) Перваков, Микола Олександрович; Волошко, Світлана МихайлівнаОкиснювальна здатність зовнішньої поверхні тонких плівок ванадію визначається дальнодіючим впливом структури перехідного шару на межі поділу з підкладинкою і залежить від типу кристалічних граток плівки та підкладинки і ступеня невідповідності між ними; аморфна структура такого перехідного шару гальмує процеси окиснення. Інтенсивність термічного окиснення плівок ванадію є максимальною для випадку дефектно-градієнтно-індукованого механізму масопереносу кисню: формування текстури в напрямку, перпендикулярному до зовнішньої поверхні, створює повздовжні дефектні шляхи з границь зерен та потрійних стиків границь зерен для прискореної дифузії кисню. Низькоенергетичне іонне опромінення зовнішньої поверхні багатошарових нанорозмірних композиції Ni/Cu/V/Si(001) та Ni/Cu/Cr/Si(001) при певних порогових значеннях енергії та часу обробки (1400 еВ, 10 хв) ініціює перебіг процесів масопереносу між компонентами в об’ємі зразка за дефектно-градієнтно-індукованим механізмом. Наявність градієнту концентрації дефектів по товщині плівкового матеріалу виступає в якості додаткової до градієнту концентрації рушійної сили дифузійного масопереносу. Низькоенергетична іонна активація поверхні нанорозмірних плівкових композицій на основі 3d-металів в інтервалі енергій 600 еВ – 800 еВ та тривалостей обробки 20 хвилин – 30 хвилин дозволяє досягти суттєвого зменшення концентрації оксидів основних компонентів і підвищення корозійної стійкості.Документ Відкритий доступ Окисно-відновні процеси в багатошаровій системі Ni/Cu/Cr(V) внаслідок йонного бомбардування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020-05) Янчук, Віталій Володимирович; Волошко, Світлана МихайлівнаМагістерська дисертація: 92 c., 29 рис., 19 табл., 39 джерел. Об’єкт дослідження – нанорозмірні плівкові системи Ni/Cu/Cr(V)/Si(100). Мета роботи – дослідження окисно-відновних процесів у багатошаровій системі Ni/Cu/Cr(V) внаслідок низькоенергетичного йонного бомбардування з використанням комплексу спектральних методів. Методи дослідження: плазмон на спектроскопія, Оже-електронна спектроскопія, мас-спектрометрія вторинних йонів, скануюча електронна мікроскопія, комп’ютерне моделювання. Модифікацію поверхні та інтерфейсів, спричинену низькоенергетичною йонною обробкою, досліджено з використанням комплексу структурних та спектральних методів. Визначено режими йонного бомбардування, за яких відбувається зменшення кисню в об’ємі нанорозмірних плівок за рахунок відновних процесів. Виявлені зміни товщини шарів пов’язуються з ефектом «дальнодії». Очищення плівок від домішок дозволяє зменшити процеси окиснення за умов тривалої витримки на повітрі та запобігти утворенню дефектів. Комп’ютерне моделювання процесу йонного бомбардування металевої поверхні методом Монте-Карло дозволило проаналізувати розподіл кількості вакансій та концентрації втілених йонів за глибиною плівки в залежності від енергії первинного пучка. Робота виконана в рамках держбюджетної теми № 2101ф «Вплив йонного опромінення на структуру, абсорбційну здатність та корозійні властивості нанорозмірних металевих композицій» на замовлення МОН України. Результати роботи актуальні для багатьох галузей науки – мікро- та наноелектроніка, оптоелектроніка, нанотехнології, медична інженерія поверхні, гетерогенний каталіз, захисні покриття, сенсорні та тензорні датчики.Документ Відкритий доступ Синтез композиційних покриттів ультразвуковою ударною обробкою сплаву Д16(2018) Кухарик, Сергій Сергійович; Волошко, Світлана МихайлівнаВиявлено циклічний характер змін мікротвердості поверхневих шарів сплаву Д16 залежно від тривалості УЗУО на повітрі та в інертному середовищі. За умов УЗУО на повітрі максимальні значення мікротвердості досягаються у випадку застосування бойка зі сталі ШХ15. В інертному середовищі більш високі значення мікротвердості сплаву Д16 отримані при використанні ударника з армко-Fe. Зростання величини мікротвердості поверхні сплаву Д16 внаслідок ультразвукової ударної обробки обумовлюється зменшенням розміру ОКР, збільшенням рівня мікродеформації та формуванням інтерметалідів Fe-Al.