Магістерські роботи (ІПЗЕ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено магістерські дисертації на здобуття ступеня магістра.
Переглянути
Перегляд Магістерські роботи (ІПЗЕ) за Автор "Гагарін, Олександр Олександрович"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відкритий доступ Аналітика навчальної інформаційної системи(КПІ ім. Сікорського, 2022) Тарелкіна, Марія Олексіївна; Гагарін, Олександр ОлександровичАктуальність теми. Використання навчальної аналітики дозволяє викладачам отримувати всеохопну актуальну інформацію про дистанційний пабо змішаний навчальний процес у вигляді наочних візуалізацій. Мета дослідження: проєктування навчальної системи, яка буде концентруватися довкола використання навчальної аналітики та її інтеграції у навчальний процес. Об’єкт дослідження: дистанційне, змішане та онлайн-навчання. Предмет дослідження: моніторинг активності студентів. Методи дослідження: методи об’єктно орієнтованого аналізу, методи математичної статистики. Наукова новизна. Система концентрується довкола використання навчальної аналітики та її інтеграції у навчальний процес. Окрім цього, архітектура розробленої системи передбачає подальшу можливість інтеграції із сторонніми навчальними системами. Практичне значення. Забезпечені функціональні можливості системи дозволяють розпочати збір даних про навчальний процес і активність студентів під час онлайн занять. Ці дані можуть бути використані для розуміння та оптимізації навчального процесу, а також, при подальшому розвитку системи, для створення моделей прогнозної аналітики. Структура і обсяг дипломної роботи. Магістерська дисертація складається зі вступу, п'яти розділів і висновку. Робота містить в собі 41 джерело за переліком посилань, 15 ілюстрацій, 21 таблицю. В кінці розміщено 2 додатки. Основна частина роботи викладена на 87 сторінках.Документ Відкритий доступ Архітектура та патерни мікрофронтендів, принципи їх реалізації, слабкі та сильні сторони(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Веретьонкін, Олексій Сергійович; Гагарін, Олександр ОлександровичМагістерська дисертація за темою “Архітектура та патерни мікрофронтендів, принципи їх реалізації, слабкі та сильні сторони” виконана студентом кафедри цифрових технологій в енергетиці НН ІАТЕ Веретьонкіном Олексієм Сергійовичем зі спеціальності 121 “Інженерія програмного забезпечення” за освітньо-професійною програмою “Інженерія програмного забезпечення інтелектуальних кібер-фізичних систем і веб-технологій” і складається зі: вступу; 8 розділів (“Встановлення вимог до системи”, “Аналіз подібних програмних рішень”, “Архітектура мікрофронтендів”, “Вибір технологій для веб-застосунку”, “Вибір інструментів розробки”, “Релізація веб-додатку”, “Встановлення системи та робота з нею” і “Розробка стартап-пректу”), висновків до кожного з цих розділів; загальних висновків; списку використаних джерел, який налічує 10 джерел; 33 ілюстрації; 9 таблиць та додатка. Загальний обсяг роботи 109 сторінок. Актуальність теми. Розроблена система дозволяє виконувати моніторинг енергоресурсів. Перехід на джерела альтернативної енергії(сонячні панелі, вітряки, тощо) потребують постійного огляду за енергією що використовуються. Забезпечення моніторингу над ресурсами може показати місця де необхідна термінова заміна обладнання, наприклад: старі лампочки потребують дуже багато електроенергії, або протікання старого крану спричиняє додаткове споживання води. Мета і задачі дослідження. Метою роботи є побудова клієнтського застосунку що можна буде легко розширювати та додавати туди новий функціонал без необхідності глобального оновлення всього застосунку. Об'єкт дослідження. Технології що забезпечують розробку клієнтських додатків, процес розробки фронтендів. Предмет дослідження. Система мікрофронтендів для створення веб-додатку управління системою енергоменеджменту. Методи дослідження. Побудова архітектури мікрофронтендів. Практичне значення одержаних результатів. Розроблена система спрощує роботу для енергоменеджерів слугуючи їм інструментом для ведення документобігу та огляду за енергоресурсами. Систему можна впровадити для звичайних будинків щоб можна було вести облік спожитих ресурсів.Документ Відкритий доступ Засоби реалізації системи адаптивного контролю декларативних і процедурних знань студентів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Фірстенко, Владислав Андрійович; Гагарін, Олександр ОлександровичМагістерська дисертація за темою “Засоби реалізації системи адаптивного контролю декларативних і процедурних знань студентів” виконана студентом кафедри інженерії програмного забезпечення в енергетиці НН ІАТЕ Фірстенком Владиславом Андрійовичем зі спеціальності 121 “Інженерія програмного забезпечення” за освітньо-професійною програмою “Інженерія програмного забезпечення інтелектуальних кібер-фізичних систем в енергетиці” і складається зі: вступу; 6 розділів (“Постановка задачі визначення засобів реалізації системи адаптивного контролю знань студентів”, “Опис предметної області”, “Засоби розробки системи адаптивного контролю знань студентів”, "Опис програмної реалізації”, “Робота користувача з системою адаптивного контролю знань студентів”, і “Розробка стартап проекту”), висновків до кожного з цих розділів; загальних висновків; списку використаних джерел, який налічує 31 джерело; 33 ілюстрацій; 11 таблиць та 3 додатки. Загальний обсяг роботи 111 сторінок. Актуальність теми. Наявність потреби в реалізації адаптивної системи, яка б дозволяла проводити тестування серед студентів, при цьому індивідуально враховуючи та підлаштовуючись під їх рівень знань. Ця система повинна надавати більш ефективні та точні результати оцінювання. Метою роботи є виявлення та дослідження ефективних підходів до контролю знань студентів та їх застосування під час реалізації системи адаптивного контролю цих знань. Для досягнення мети необхідно виконати такі завдання: • провести аналіз засобів контролю та оцінки знань студентів. До цього аналізу відносяться наступні дослідження: o провести аналіз адаптивного контролю знань; o провести аналіз засобів підвищення академічної доброчесності під час контролю знань; • сформувати вимоги до системи, спроектувати архітектуру програмного забезпечення; • створити комп’ютерну систему, що виконує наступні задачі: o створення тестів; o організація проведення тестів; o контроль академічної доброчесності студентів під час тестування; o адаптації складності питань до результативності відповідей студента; • провести комплексне тестування системи. Об’єкт дослідження — системи адаптивного контролю знань студентів. Предмет дослідження — методи реалізації адаптивності на базі теорії відповідей на завдання. Методи дослідження. Визначення показників та порівняння критеріїв різних методів контролю знань студентів. Кількісне аналіз результатів роботи методів реалізації теорії відповідей на завдання. Дослідження алгоритмів роботи системи за допомогою діаграм UML (Unified Modeling Language). Практичне значення одержаних результатів. Полягає в системі для адаптивного контролю декларативних та процедурних знань студенту. При цьому адаптивність до декларативних знань реалізується за рахунок налаштування складності питання, а до процедурних – ускладненням часових параметрів виконання завдання. Виконано огляд існуючих рішень та відокремлені вимоги до цієї системи. Спроектована архітектура цієї системи та визначено подальший вектор розвитку. Реалізовано інтерфейс для демонстрації роботи системи. Апробація результатів дисертації. Дослідження, отримані в результаті написання цієї дисертації були розглянуті на Першій Міжнародній науково- практичний конференції «Сучасні аспекти інженерії програмного забезпечення» 14 грудня 2023 р. Публікації. За результатами виконаної роботи було опубліковано 1 тези доповіді на конференції: Гагарін О. О., Фірстенко В. А. Засоби реалізації системи адаптивного контролю знань студентів. Перша Міжнародна науково-практична конференція присвячена 125- й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського «Сучасні аспекти інженерії програмного забезпечення», 14 грудня 2023 р., м. Київ. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». 2023. С. 18 – 19. Ключові слова: адаптивні методи тестування, пірамідальне тестування, комп’ютеризоване адаптивне тестування (CAT), система адаптивного контролю знань студентів, контроль академічної доброчесності.Документ Відкритий доступ Мікросервісна архітектура та оркестрація сервісів, проблеми при реалізації та їх вирішення(КПІ ім. Сікорського, 2022) Луговий, Микола Миколайович; Гагарін, Олександр ОлександровичАктуальність теми. «Кабінет енергоменеджера» є потужним інструментом для моніторингу енергоресурсів. Зростання потреб для слідкування за енергією та доглядом за її зберіганням, зумовлює необхідність створення застосунків для моніторингу. Також система безпечно зберігає всю інформацію та дає можливість надавати обмежений доступ лише користувачам, які були запрошені. Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробити гнучку систему, яку легко розширяти і яка має мати оптимальне розподілення навантаження між елементами. Система має бути розроблена з використанням підходу мікросервісної архітектури та з використанням технологій контейнеризації та оркестрації сервісів. Об'єкт дослідження. Мікросервісна архітектура, розподілені системи та методи оркестрації. Предмет дослідження. Система мікросервісів для управління даними енергетичної системи. Методи дослідження. Побудова мікросервісної архітектури. Практичне значення одержаних результатів. Розроблену систему можна застосовувати в галузі енергоменеджменту для ефективного моніторингу за споживанням. Обсяг дипломної роботи. Робота складається із вступу, пʼяти розділів, висновку, списку використаних джерел із 10 найменувань, 2 додатків. У дисертації наявні 45 рисунків та 5 таблиць. Обсяг роботи — 81 сторінка.Документ Відкритий доступ ІоТ - мережі, різновиди їх реалізації та застосування(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022) Коротич, Максим Сергійович; Гагарін, Олександр ОлександровичМагістерська дисертація за темою “ІоТ - мережі, різновиди їх реалізації та застосування” виконана студентом кафедри інженерії програмного забезпечення в енергетиці НН ІАТЕ Коротичем Максимом Сергійовичем зі спеціальності 121 “Інженерія програмного забезпечення” за освітньо-професійною програмою “Інженерія програмного забезпечення інтелектуальних кібер-фізичних систем і веб-технологій” і складається зі: вступу; 7 розділів (“Задача розробки системи агрегації сенсорів та збору даних”, “Аналіз проблеми побудови IOT мереж”, “Специфікація системи”, “Засоби розробки”, “Реалізація системи”, “Випробування системи” і “Розробка стартап-проекту”), висновків до кожного з цих розділів; загальних висновків; списку використаних джерел, який налічує 11 джерел; 41 ілюстрацій; 9 таблиць та двох додатків. Загальний обсяг роботи 95 сторінок. Актуальність теми. Із збільшенням кількості сфер в котрих є можливим використання IoT-пристроїв, зростає кількість пристроїв і постає проблема їх поєднання з мережею Internet для зручної взаємодії з ними, збору з них даних. Не кожний пристрій виходячи з місця розташування, наявної потужності, обмеженню по енергоефективності (запасу батареї), може використовувати технології такі як WiFi, LTE що є напряму сумісні із IP-мережами. З’єднання із пристроями інших типів може бути утвореним за допомогою проміжного обладнання – мережевих шлюзів, що виконують роль перекладача між технологіями. Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є розробка програмних модулів для реалізації системи збору інформації з розумних пристроїв: - ПЗ мережевого серверу; - Веб-застосунок для перегляду даних; - Шлюз; - Кінцеві пристрої (сенсори). Завдання наукового дослідження: - Провести аналіз існуючих систем; - Розглянути доступні апаратні та програмні технології що використовуються при побудові IoT-інфраструктури; - Вибрати засоби для реалізації системи; - Виконати розробку архітектури системи; - Розробити програмні модулі для компонентів системи; - Вивчити документацію апаратних компонентів. - Налаштувати апаратні та програмні компоненти системи; - Виконати комплексне тестування системи Об'єкт дослідження. Об’єктом дослідження є технології що використовуються при побудові IoT-мереж. Предмет дослідження. Предметом дослідження є сервіс системи збору інформації, його елементи: мережевий сервер, шлюзи, та кінцеві пристрої (сенсори). Методи дослідження. Технології IoT-мереж. Практичне значення одержаних результатів. Розроблену систему можна застосовувати для агрегації системи сенсорів та збору інформації з них.