Магістерські роботи (ІПЗЕ)
Постійне посилання зібрання
У зібранні розміщено магістерські дисертації на здобуття ступеня магістра.
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Програмний застосунок класифікації поведінки водія на дорозі(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Ліла, Владислава Олександрівна; Недашківський, Олексій ЛеонідовичСтруктура та обсяг дисертації. Магістерська дисертація складається зі вступу, п`яти розділів, висновку, переліку посилань з 22 найменувань, містить 20 рисунків, 9 таблиць та 4 формули. Повний обсяг магістерської дисертації складає 85 сторінки, з яких перелік посилань займає 2 сторінки, додатки займають 38 сторінки. Актуальність теми. В сучасних умовах, коли швидкість життя набуває все більшого темпу, питання поведінки водіїв на дорозі стає актуальною та важливою проблемою для забезпечення безпеки та ефективності дорожнього руху. Поведінка водіїв, в значній мірі, визначає рівень ризику дорожньо-транспортних пригод, ефективність транспортних потоків та загальний стан дорожньої інфраструктури. Однією з найбільш серйозних проблем у цьому контексті є несприятлива поведінка водіїв, яка включає в себе такі аспекти, як порушення правил дорожнього руху, небажані агресивні дії, неправильне використання технічних засобів безпеки, втома та вплив шкідливих речовин. Ця проблема особливо гостро стоїть перед Україною, де великий обсяг транспортного руху та недостатня розвиненість інфраструктури часто створюють умови для конфліктів та небезпечних ситуацій на дорозі. Водії, порушуючи правила, можуть викликати не лише негативні наслідки для себе, але й стати причиною тяжких дорожньо-транспортних пригод, які часто супроводжуються людськими травмами та втратами. Дослідження та класифікація поведінки водіїв на дорозі в Україні стає ключовим етапом в розумінні цієї проблеми та розробці ефективних стратегій для її вирішення. Аналіз та розуміння факторів, що впливають на поведінку водіїв, може сприяти розробці превентивних заходів, підвищенню рівня свідомості водіїв та покращенню систем безпеки на дорогах, забезпечуючи тим самим більшу безпеку для учасників дорожнього руху в Україні. Метою роботи є розробка програмного продукту класифікації поведінки водія на дорозі за допомогою використання сенсорів мобільного телефону. Об’єктом дослідження є процес класифікації поведінки водія на дорозі та формування оцінки поїздки. Предметом дослідження є система, що збирає дані із сенсорів мобільного телефону під час поїздки, класифікує поведінку водія на дорозі, на основі зібраних даних, і формує оцінку поїздки по заданим критеріям для зручності користувача. Методи дослідження. Для розробки системи було використано технології, що дозволяють читати дані із сенсорів мобільного телефону, працювати з картами та здійснювати машинне навчання, що вирішує проблему класифікації: мова програмування Dart, фреймворк Flutter, Google Maps API, бібліотека ml_algo, СУБД SQLite та середовище розробки Android Studio. Практичне значення полягає в можливості використання системи під час реальних поїздок транспортними засобами, що дозволить зібрати дані із сенсорів телефона про характер руху та визначити поведінку водія на дорозі, надавши йому детальну оцінку поїздки. Таке застосування системи надасть користувачу можливість проаналізувати свої помилки при водінні та покращити навики, що сприятиме зменшенню кількості ДТП на дорогах.Документ Відкритий доступ Розробка системи вибору вибіркових дисциплін в рамках кафедри та інтеграція її у університетську систему. Backend розробка функціоналу ролі викладача(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Дровнін, Павло Андрійович; Сігайов, Андрій ОлександровичСтруктура та обсяг дисертації. Магістерська дисертація складається зі вступу, п`яти розділів, висновку, переліку посилань з 26 найменувань, містить 31 рисунків, 8 таблиць. Основна частина роботи викладена на 80 сторінках. Актуальність теми. У сучасному університетському середовищі, що постійно еволюціонує та адаптується до нових вимог, проблеми забезпечення ефективного управління навчанням та забезпечення індивідуалізованого підходу до освітнього процесу набувають вагомого значення. Тема, пов'язана з розробкою системи вибору вибіркових дисциплін та її комплексною інтеграцією у структуру університетської інформаційної системи, включаючи розробку backend функціоналу для викладачів, є насиченою проблемами та водночас доповнюється потенціалом вирішення ключових завдань. Зазначене впровадження системи передбачає не лише оптимізацію процесів вибору вибіркових курсів студентами, враховуючи їхні індивідуальні інтереси та професійні амбіції, але й вплив на підвищення ефективності діяльності викладачів. Механізм розроблення backend функціоналу для викладачів, спрямований на автоматизацію та полегшення адміністративних обов'язків, дозволить оптимізувати взаємодію між викладачами та студентами, а також сприятиме більш раціональному використанню ресурсів університетської системи. Цей комплексний підхід до розвитку системи освіти відображає вимоги сучасності та напрямки її трансформації. Він сприяє створенню інноваційного та адаптивного університетського середовища, сприятливого для якісного навчання, розвитку індивідуальних здібностей студентів та розширенню можливостей викладачів у веденні освітнього процесу. Мета роботи. Головною метою даної магістерської дисертації є розробка та впровадження системи вибору вибіркових дисциплін на кафедрі університету, спрямованої на забезпечення ефективної індивідуалізації навчання студентів. Розроблена система повинна стати інноваційним інструментом, що дозволяє студентам вибирати курси відповідно до їхніх особистих інтересів, академічних потреб та професійних мет. Додатковою метою є реалізація backend функціоналу для ролі викладача, спрямованого на автоматизацію та оптимізацію процесів, пов'язаних з вибором та адмініструванням вибіркових курсів. Це має на меті поліпшити ефективність роботи викладачів, забезпечуючи їм зручний інструмент для моніторингу та управління виборами студентів. Доповнюючи це, мета роботи включає інтеграцію розробленої системи у загальний університетський контекст, забезпечуючи її взаємодію з існуючими університетськими інформаційними системами. Кінцевою метою є створення сучасного, технологічно-зорієнтованого середовища, яке сприятиме покращенню процесів управління кафедрою, збільшенню якості освіти та створенню стимулюючого навчального середовища для студентів та викладачів. Об’єктом дослідження є кафедра університету, яка є ключовим суб'єктом у впровадженні системи вибору вибіркових дисциплін та інтеграції її у університетську систему. Дослідження охоплює процеси вибору курсів студентами, адміністрування цих курсів викладачами та інтеграцію системи в загальний університетський контекст. Предметом дослідження є розроблена та впроваджена система вибору вибіркових дисциплін на кафедрі університету, разом з backend функціоналом для ролі викладача. Дослідження фокусується на аналізі та оцінці ефективності цієї системи в контексті поліпшення навчання, адміністративних процесів та взаємодії між студентами та викладачами. Методи дослідження включають аналіз коду та документації, проведення тестів (юніт-тести та інтеграційні тести) у середовищі Python, використання Docker для забезпечення ізольованого середовища, взаємодію з базою даних PostgreSQL за допомогою SQLAlchemy, використання SQL-запитів для аналізу даних, а також проведення анкетування та збір фідбеку від користувачів у зручному інтерфейсі Flask. Практичне значення полягає в створенні та впровадженні інноваційної системи вибору вибіркових дисциплін на кафедрі університету з використанням технологій Python, Flask, SQLAlchemy, PostgreSQL, Docker. Це сприяє індивідуалізації навчання, полегшує адміністративні процеси для викладачів та покращує загальний навчальний досвід студентів, забезпечуючи зручний та ефективний вибір курсів.Документ Відкритий доступ Програмний застосунок аналізу стану водія під час керування транспортним засобом(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Войтих, Крістіна Михайлівна; Гусєва, Ірина ІгорівнаАктуальність теми. У світі, де автомобільна мобільність є неодмінною частиною нашого життя, кожен день водії постають перед новими викликами і вимогами. Нині, більше ніж будь-коли раніше, дорожні аварії стають нагальною проблемою, що загрожує життю і безпеці наших доріг. Ці аварії, замість того, щоб ставати все рідше, зростають у кількості, і це необхідно визнати. Значна частина цих подій є наслідком недисциплінованості водіїв, недостатньої уваги та реакційності за кермом, а також загальної неуважності. Спостереження за такими аспектами поведінки водіїв та розробка засобів для їх аналізу набувають критичного значення. Саме в цьому контексті постає необхідність в розробці програмного застосунку, який міг би систематично аналізувати стан водія під час керування транспортним засобом. Мета роботи полягає в розробці програмного застосунку, який дозволить аналізувати стан водія під час керування транспортним засобом з метою підвищення безпеки на дорозі. Об’єктом дослідження є процес керування транспортним засобом у різних умовах руху. Предметом дослідження є програмне забезпечення для визначення стану водія під час керування транспортним засобом. Методи дослідження. Теоретичні підходи, такі як аналіз, узагальнення та абстрагування, і емпіричні методи, такі як проведення експериментів, вимірювання, а також аналіз компонентів. Практичне значення полягає у можливості впровадження системи аналізу стану водія транспортного засобу. Збір і аналіз даних про стан водія в реальному часі може слугувати основою для вдосконалення безпеки на дорозі, вдосконалення роботи автотранспорту. Структура та обсяг дисертації. Магістерська дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновку, переліку посилань з 25 найменувань, містить 24 рисунків, 9 таблиць. Повний обсяг магістерської дисертації складає 89 сторінки, з яких перелік посилань займає 2 сторінки, додатки займають 23 сторінку.Документ Відкритий доступ Розробка інструментів для моніторингу та перевірки поведінки мереж(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Миськів, Сергій Богданович; Шпурик, Вадим ВадимовичСтруктура та обсяг дисертації. Магістерська робота включає в себе вступ, 5 розділів, висновок, 2 додатки та список літератури з 21 пункту. Робота містить 36 рисунків і 29 таблиць. Загальний обсяг магістерської дисертації складає 87 сторінок. Актуальність магістерської роботи полягає у тому, що ктивний розвиток інформаційних технологій призводить до того, що вони стають необхідною складовою сучасності. Інформаційні системи сьогодні широко використовуються як у комерційних, так і у державних секторах. Вони взаємодіють між собою через мережі. Моніторинг мережі – це складне завдання, яке потребує значних зусиль та ресурсів, і воно є необхідною частиною щоденного життя адміністраторів мережі. Адміністратори постійно прагнуть забезпечити безперебійну роботу своєї мережі. Навіть невеликий перерив у роботі мережі може призвести до зниження продуктивності в компанії і, в разі організацій, що надають державні послуги, загрожувати наданню основних послуг. З цієї причини адміністраторам необхідно постійно аналізувати мережевий трафік, слідкувати за його рухом та продуктивністю на всій мережі і переконатися, що в ній відсутні порушення безпеки. Після виявлення проблеми при моніторингу виникає питання тестування правильності та цілісності роботи системи. Для цього використовується моделювання трафіку, яке дозволяє створити модель трафіку для проведення аналізу та виявлення можливих вразливостей системи, її продуктивності та дослідження різних протоколів, алгоритмів та топологій мережі. Мета роботи заключається в порівнянні існуючих інструментів моніторингу мережевого трафіку, розробка власного аналізатора з базовим функціоналом та вивчення методів моделювання мережевого трафіку. Об’єктом дослідження є обробка мережевого трафіку, методи його аналізу та моделювання. Предметом дослідження є система, що досліджує засоби моніторингу мереж та виконує аналіз мережевих пакетів. Методи дослідження. В даній роботі використовуються технології та методи розробки генератора мережевих пакетів. Насамперед, в роботі використовують такі мови програмування як C# та Python, фреймворки WinForms, Xamarin.Forms, бібліотеки Python scapy, pandas та numpy, бібліотеки C# SharpPCAP та CefSharp, генератор мережевих пакетів. Практичне значення полягає в можливості використання системи в галузях контролю та управління, оптимізації та захисту від зловмисних втручань. Також моніторинг трафіку є необхідним для більш ефективного виявлення та вирішення проблем, що виникають у мережі.Документ Відкритий доступ Метод визначення учасників і кадру моменту дорожньо- транспортної пригоди за вхідним відеопотоком на основі машинного навчання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Човган, Іванна Олександрівна; Мусієнко, Андрій ПетровичСтруктура і обсяг кваліфікаційної роботи. Магістерська дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків та 2 додатків. Робота містить посилання на 23 джерела, 18 рисунків та 9 таблиць. Основна частина роботи викладена на 76 сторінках. Актуальність. Дорожньо-транспортні пригоди становлять серйозну проблему для суспільства та економіки, що призводить до великих людських та матеріальних втрат. Сучасні технології можуть бути використані для зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод та поліпшення безпеки на дорозі. Одним із способів досягнення цієї мети є використання технологій машинного навчання для виявлення та аналізування відеозаписів з камер спостереження. Дослідження методу визначення учасників та кадру моменту дорожньо-транспортної пригоди на основі машинного навчання має велику актуальність у зв'язку зі зростанням кількості транспортних пригод на дорогах. Використання вхідного відеопотоку може значно спростити процес визначення учасників та кадру моменту пригоди, що може збільшити швидкість реакції служб аварійної допомоги і поліції. Мета роботи і завдання дослідження. Метою роботи є розробка методу визначення учасників і кадру моменту дорожньо-транспортної пригоди за вхідним відеопотоком на основі машинного навчання. Завдання наукового дослідження: – провести пошук та аналіз вихідних матеріалів; – виявити існуючі системи з подібним функціоналом; – провести пошук засобів розробки; – розробити структуру програмного продукту та спланувати взаємодію користувача з системою; – розробити програмний продукт, який буде відповідати вимогам; – провести тестування програмного продукту та перевірити його на працездатність. Об’єктом дослідження є використання технологій машинного навчання, зокрема глибинного навчання та нейромереж, для розв'язання задачі визначення учасників та кадру моменту пригоди. Предметом дослідження є метод на основі машинного навчання для задачі визначення учасників і кадру моменту дорожньо-транспортної пригоди за вхідним відеопотоком. Методи дослідження. У магістерській дисертації розглядається використання передових методів машинного навчання та обробки відеоданих для ідентифікації учасників і визначення моментів дорожньо-транспортних пригод. Особливий акцент робиться на застосуванні глибоких нейронних мереж, зокрема конволюційних нейронних мереж, а також інших алгоритмів машинного навчання, використовуючи програмні мови та інструменти, як-от Python, Keras, а також використання веб-фреймворків для реалізації інтерфейсу користувача. Практичне значення одержаних результатів у цій магістерській дисертації полягає у створенні інноваційного інструменту, який може бути застосований для поліпшення дорожньої безпеки та ефективності розслідувань ДТП. Розроблений метод ідентифікації учасників і визначення моментів аварій через аналіз відеопотоків забезпечує швидше та точніше виявлення обставин пригоди, що важливо для правоохоронних органів та служб екстреної допомоги. Також цей підхід може бути використаний у системах моніторингу дорожнього руху, сприяючи профілактиці аварій та підвищенню безпеки на дорогах. Ключові слова: CNN, нейронні мережі, веб-застосунок, штучний інтелект, дорожньо-транспортні пригоди, класифікація, відеопотік.Документ Відкритий доступ Інструментальні засоби взаємодії в мережах транспортних засобів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Шульженко, Кирило Олександрович; Гусєва, Ірина ІгорівнаСтруктура й обсяг дипломної роботи. Магістерська дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків та 2 додатків. Робота містить посилання на 25 джерел, 14 таблиць та 27 ілюстрацій. Основна частина роботи викладена на 80 сторінках. Актуальність. На сьогоднішній день зростає кількість транспортних засобів на дорогах та кількість аварій в умовах обмеженого огляду та інших обставин. Для зменшення кількості аварій необхідно попередити аварійні ситуації за допомогою рекомендацій кожному водію транспортного засобу стосовно маневру, який необхідно або не треба робити. Одним з рішень для зменшення кількості аварій на дорогах є аналіз ситуації на дорозі та забезпечення зв’язку між транспортними засобами для передачі даних. Для даного рішення можна використовувати різні види бездротового зв’язку, алгоритми аналізу ситуації на дорозі та сенсори, які є в багатьох мобільних пристроях: сенсор швидкості, GPS, компас, сенсор кутової швидкості. Дане рішення дозволить збільшити радіус огляду в умовах обмеженої видимості і сприятиме попередженню аварій. Метою роботи є створення інструментальних засобів формування мережі між транспортними засобами. Сформовані завдання, які потрібно вирішити для досягнення мети: - проаналізувати аналогічні системи для побудови мереж; - розробити архітектуру системи формування мереж транспортних засобів; - розробити алгоритм передачі даних; - розробити програмне забезпечення взаємодії в мережах; - протестувати програмне забезпечення. Об’єктом дослідження є взаємодія транспортних засобів в бездротових мережах. Предметом дослідження є програмне забезпечення формування мереж транспортних засобів. Методи дослідження: теоретичні, такі як аналіз, абстрагування та узагальнення, емпіричні методи, такі як експеримент, вимірювання, а також компонентний аналіз. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблена система надає можливість передачі повідомлень між транспортними засобами.Документ Відкритий доступ Збір та первинна обробка даних наукової діяльності з різнорідних джерел(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Василенко, Микита Андрійович; Кузьміних, Валерій ОлександровичСтруктура і обсяг кваліфікаційної роботи. Магістерська дисертація складається зі вступу, сьоми розділів, висновків та 2 додатків. Робота містить посилання на 18 джерел, 37 рисунків та 1 таблицю. Основна частина роботи викладена на 65 сторінках. Актуальність. Актуальність розробки програмного забезпечення для узагальнення профілів користувача визначається необхідністю подолання низки викликів, пов’язаних із сучасними рішеннями. Існуючі програми, що вирішують це завдання, є недосконалими. Різноманіття джерел інформації та різні формати подання даних створюють труднощі у здійсненні повного узагальнення, що може призвести до недостатньої точності та повноти отриманої інформації. Забезпечення ефективного аналізу та узагальнення інформації з різних джерел стає ключовим завданням у зв'язку із зростаючою складністю та обсягом даних. Практична важливість полягає в забезпеченні користувачам точних та релевантних рекомендацій, а також в оптимізації різноманітних інформаційних сервісів. Актуальність проблеми узагальнення профілів користувачів підсилюється зростаючою популярністю використання різноманітних профілів користувачів в різних сервісах та платформах. Мета роботи і завдання дослідження. Метою є проведення аналізу наукової діяльності організацій та окремих науковців, задля подальшого ефективного розподілу ресурсів(зокрема фінансових) компаній. Для вирішення даного питання необхідна розробка методів та підходів проведення збору інформації про наукові статті, матеріали конференцій та препрінти, які зберігаються у спеціалізованих джерелах. Об’єктами дослідження є наукові твори, дисертації, тощо – які є результатами досліджень(діяльності) науковців. Предмет дослідження є методи обробки та вилучення інформації з джерел. Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач і досягнення поставленої мети використовувалися методи парсингу для збору та обробки даних, які необхідні для аналізу наукової діяльності. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблена програмна система дає користувачу інструмент необхідних даних та можливості взаємодіяти з базою даних через зручний інтерфейс користувача, зберігати звіти та сценарії пошуку для подальшого розвитку програмного забезпечення та ефективного користування.Документ Відкритий доступ Інструментальні засоби виявлення неуважного водіння(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Сідоров, Богдан Вікторович; Гусєва, Ірина ІгорівнаСтруктура й обсяг дипломної роботи. Магістерська дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків та двох додатків. Робота містить посилання на 30 джерел, 32 таблиці та 35 ілюстрацій. Основна частина роботи викладена на 82 сторінках. Актуальність. Дорожньо-транспортні пригоди є серйозною загрозою для життя та безпеки людей на дорозі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) [1], щороку внаслідок ДТП гине близько 1,35 мільйонів людей, що становить приблизно 3700 жертв щоденно. Звіт ВООЗ також вказує на особливо вразливу групу молодих людей у віці від 5 до 29 років, яка найчастіше стає жертвами дорожньо-транспортних пригод [1]. За висновками досліджень транспортних пригод, відволікання водіїв є однією з основних причин ДТП. Ефективним способом боротьби з відволікаючими факторами є розробка системи, яка може виявляти та контролювати відволікання водіїв. Метою роботи є розробка програмного забезпечення, що дозволяє здійснювати контроль за водіями в режимі реального часу, виявляючи та класифікуючи неуважне водіння. Для досягнення поставленої мети виконано такі завдання: - проаналізувати методи для виявлення неуважного водіння; - розробити алгоритм виявлення неуважного водіння; - розробити інтерфейс адміністративної панелі; - реалізувати відеотрансляцію водіїв. Об’єктом дослідження є виявлення неуважного водіння. Предметом дослідження є програмне забезпечення для здійснення контролю за водіями в режимі реального часу, виявляючи та класифікуючи неуважне водіння на основі даних з відеопотоку. Методи дослідження: теоретичні, такі як аналіз, абстрагування та узагальнення, емпіричні методи, такі як експеримент, вимірювання, а також компонентний аналіз. Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в можливості вести відеоспостереження за водіями в режимі реального часу та надавати інформацію про стан водіння, а саме повідомляти про неуважне водіння та точно класифікувати причину відволікання.Документ Відкритий доступ Розумна система розпізнавання облич на базі штучного інтелекту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Панасюк, Володимир Ігорович; Федорова, Наталія ВолодимирівнаАктуальність. Сучасний швидкий розвиток технологій та високий рівень конкуренції у різних галузях створюють потребу в розробці та впровадженні ефективних систем ідентифікації осіб. Зокрема, розумна система ідентифікації людини на базі штучного інтелекту виявляється актуальною та перспективною, забезпечуючи високий рівень безпеки та комфорту в різноманітних сферах використання. Застосування системи розпізнавання облич дозволяє ефективно ідентифікувати особу, а інтеграція з пристроями контролю доступу стає ключовим компонентом в організації безпечного та автоматизованого простору. Система, яка комбінує штучний інтелект та пристрої Інтернету речей для розпізнавання облич та контролю доступу, реалізує інноваційні підходи до забезпечення безпеки та зручності в єдино цілісному рішенні. Метою дослідження є розробка програмного забезпечення для системи розпізнавання облич на основі штучного інтелекту, здатного ефективно інтегруватися з різноманітними системами та пристроями інтернету речей. Також створення функціональності керуванням контролю доступу та зберігання історії подій. Об’єктом дослідження є розпізнавання людини за допомогою штучного інтелекту та організація процесу ідентифікації людини по обличчю. Предметом дослідження є технології розпізнавання облич та їх застосування в процесі ідентифікації людини. Це включає в себе аналіз алгоритмів розпізнавання облич, розробку програмного забезпечення для розпізнавання облич, вивчення можливості інтеграції з процесу розпізнавання з фізичними пристроями для автоматизації процесів. Методами дослідження. Методи дослідження охоплюють широкий спектр технологій і підходів, спрямованих на досягнення високої ефективності та точності системи ідентифікації осіб на базі штучного інтелекту. Використані методи глибокого машинного навчання сприяли оптимізації процесу розпізнавання обличчя, дозволяючи системі самостійно навчатися та вдосконалюватися на основі великого обсягу даних. Комбінування алгоритмів комп’ютерного зору та статистичного аналізу виявилося ефективним для створення надійної системи ідентифікації. Враховуючи різноманітні вхідні дані, від особливостей обличчя до контексту використання, використані методи дозволили створити універсальну систему, здатну працювати ефективно в різних умовах. У проведеному дослідженні враховувалися також можливості інтеграції з пристроями інтернет речей, що дозволило зробити обґрунтовані висновки щодо досягнутої ефективності та перспектив розвитку розумних систем ідентифікації. Практичне значення. Розумна система ідентифікації людини має широкі практичні застосування. Вона може бути використана для забезпечення безпеки в об’єктах публічного доступу, управління доступом, аутентифікації користувачів у різних інформаційних системах, а також для визначення статистики відвідування об’єктів. Структура і обсяг кваліфікаційної роботи. Магістерська дисертація складається зі вступу, пʼяти розділів, висновків та 2 додатків. Робота містить 47 рисунки та 10 таблиць. Основна частина роботи викладена на 87 сторінках.Документ Відкритий доступ Обробка та аналіз різнорідних даних для визначення стану діяльності науковців(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Сліпченко, Сергій Олексійович; Кузьміних, Валерій ОлександровичСтруктура і обсяг кваліфікаційної роботи. Магістерська дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків. Робота містить посилання на 21 джерело, 19 рисунків та 16 таблиць. Основна частина роботи викладена на 80 сторінках. Актуальність. У наш час індустрія обробки великих даних є однією із пріоритетних і продовжує розвиватися, створювати нові системи аналізу та обробки даних та їх покращення. Аналіз існуючих вітчизняних та зарубіжних рішень показав, що на сьогодні не існує готової системи для формування висновків про наукову роботу авторів та наукових груп, що включала б в себе всі аспекти їхньої діяльності. Серед різних показників наукової діяльності особлива увага звертається на кількість публікацій, цитувань, індекси та інше. Актуальність теми обумовлена зростаючою потребою в об’єктивному та ефективному вимірюванні наукової продуктивності. Це є наслідком зростання попиту на прийняття рішень у наукових дослідженнях та бізнесі на основі даних. В останні роки, з появою «Великих даних», стало можливим збирати та аналізувати значні обсяги інформації про наукову діяльність, включаючи публікації, цитування, індекси та інші показники. Однак, без ефективних інструментів для обробки та аналізу цих даних, важко отримати корисні висновки. Мета даної магістерської роботи полягає в розробці та застосуванні комплексного аналітичного інструменту для обробки та аналізу різнорідних даних науковців, який дозволить оцінити стан їхньої діяльності на основі об'єктивних показників та статистичних даних з відкритих джерел. Об’єктом дослідження є наукова діяльність науковців та наукових груп, яка виражається у публікаціях, цитуваннях, індексах та інших даних, що характеризують наукову продуктивність. Предметом дослідження є система обробки та аналізу даних про наукову діяльність науковців та наукових груп, що дозволяють оцінити їх стан, тенденції та перспективи. Методи дослідження. Для вирішення визначених завдань і досягнення поставленої мети використовувався комплекс взаємопов’язаних і взаємодоповнювальних методів дослідження: – аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення та аналогія, порівняння застосовувалися для порівняння різних систем для обробки та аналізу великих даних. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблена система сприятиме спрощенню виконання задач пов’язаних із оцінкою наукової продуктивності, порівнянні науковців з колегами та підтримкою у прийнятті рішень щодо алокацій ресурсів та інвестицій у наукові проекти.Документ Відкритий доступ Ідентифікація параметрів гідроакустичних полів на основі порівняння результатів моделювання і натурного експерименту(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Галич, Дмитро Олександрович; Варава, Іван АндрійовичСтруктура і обсяг магістерської дисертації. Робота складається із вступу, шести розділів, висновку, списку використаних джерел із 22 найменувань, 2 додатків. У дисертації наявні 13 рисунків та 21 таблиця. Обсяг роботи — 75 сторінок. Актуальність магістерської дисертації обумовлена такими факторами як: відсутність повних даних про умови отримання експериментальних сигналів унеможливлює точну ідентифікацію параметрів гідроакустичних полів; відсутність програмного забезпечення по ідентифікації параметрів гідроакустичних полів на основі обробки гідроакустичних сигналів; проблема вибору гідроакустичної моделі при моделюванні гідроакустичного сигналу що найбільш відповідає натурним експериментам. Мета і задачі дослідження. Мета магістерської дисертації полягає у розробці програмного забезпечення для ідентифікації параметрів гідроакустичних полів на основі порівняння результатів моделювання та натурного експерименту. Для досягнення мети магістерської дисертації, було сформульовано наступні основні задачі: дослідження та аналіз існуючих методів ідентифікації параметрів моделей водного середовища; розробка алгоритму моделювання гідроакустичних сигналів на основі моделей гідроакустичного поля; визначення параметрів гідроакустичних полів на основі порівняння результатів моделювання і натурного експерименту; аналіз отриманих даних та побудова графіків для візуалізації результатів. Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є параметри гідроакустичного поля. Предмет дослідження. Предметом дослідження є програмні засоби ідентифікації гідроакустичних полів. Методи дослідження. Для вирішення визначених завдань і досягнення поставленої мети використовувався комплекс взаємопов’язаних і взаємодоповнювальних методів дослідження: алгоритми ідентифікації гідроакустичних полів, способи відображення графіків фазового та амплітудного спектрів. Для виконання роботи використовувались мова програмування C++, фреймворк Qt, система контролю версій Git. Практичне значення одержаних результатів полягає в їхньому важливому внеску у гідроакустичні дослідження. Отримані дані надають можливість точно ідентифікувати параметри акустичних полів у водоймах, що є критичним для розвитку ефективних систем моніторингу та контролю в морських дослідженнях. Це також дозволяє отримувати достовірні дані для різноманітних застосувань, включаючи метеорологічні та океанографічні дослідження, та забезпечує надійну основу для оптимізації водних ресурсів.Документ Відкритий доступ Метод визначення кінетичних параметрів руху автомобілів під час дорожньо-транспортної пригоди за вхідним відеопотоком на основі машинного навчання(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Гнатюк, Євгеній Сергійович; Мусієнко, Андрій ПетровичСтруктура і обсяг кваліфікаційної роботи. Магістерська дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків та 1 додатку. Робота містить посилання на 21 джерело, 16 рисунки та 7 таблиць. Основна частина роботи викладена на 84 сторінках. Актуальність. Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) продовжують залишатися однією з основних причин травматизму і смертності у світі. Ефективний аналіз таких пригод є ключовим для розуміння їх причин і запобігання подальшим інцидентам. У цьому контексті, точне визначення кінетичних параметрів руху автомобілів, які беруть участь в ДТП, є важливим для встановлення обставин аварії, визначення відповідальності та розробки заходів безпеки. Застосування методів машинного навчання для аналізу відеопотоків з місць ДТП надає нові можливості для об'єктивного та швидкого визначення цих параметрів. Такий підхід дозволяє автоматизувати процес обробки даних, мінімізувати помилки, пов'язані з людським фактором, і забезпечити більш точну реконструкцію подій. Це особливо важливо в умовах зростаючої кількості транспорту на дорогах та збільшення ризиків дорожнього руху. Крім того, розвиток та імплементація таких методів сприяє покращенню роботи служб аварійної допомоги та правоохоронних органів. Швидке та точне визначення обставин ДТП може значно прискорити процес розслідування та вирішення юридичних питань, а також надати цінну інформацію для подальших наукових досліджень у галузі безпеки дорожнього руху. Мета роботи і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка та валідація ефективного методу визначення кінетичних параметрів руху автомобілів під час ДТП за вхідним відеопотоком на основі машинного навчання. Завдання наукового дослідження: – проаналізувати сучасні методи визначення кінетичних параметрів руху автомобілів під час ДТП; – вивчити існуючі технології та алгоритми машинного навчання для аналізу відеоданих; – розробити метод визначення кінетичних параметрів руху автомобілів на основі машинного навчання та вхідного відеопотоку; – провести валідацію розробленого методу на реальних відеоданих з ДТП. Об’єктом дослідження є процес визначення кінетичних параметрів руху автомобілів під час дорожньо-транспортної пригоди. Під цими параметрами маються на увазі швидкість, кут напрямку руху, прискорення та інші фізичні характеристики, які можуть бути виміряні та аналізовані за відеопотоком. Предметом дослідження є методики та алгоритми машинного навчання, які можуть бути використані для обробки вхідного відеопотоку та визначення кінетичних параметрів руху автомобілів. Методи дослідження. У даній дипломній роботі розглядається застосування передових методів машинного навчання та обробки відеоданих для точного визначення кінетичних параметрів руху автомобілів під час дорожньо-транспортної пригоди. Особлива увага приділяється використанню глибоких нейронних мереж, зокрема конволюційних, та інших алгоритмів машинного навчання. Використання програмних мов та інструментів, таких як Python і Pytorch, та створення інтерфейсу користувача за допомогою веб-фреймворків становить основу дослідження. Практичне значення одержаних результатів цієї магістерської дисертації полягають у відкритті нових перспектив для забезпечення безпеки дорожнього руху та оптимізації процесів розслідування ДТП. Розроблений підхід забезпечує більш точний та об'єктивний аналіз відеоданих, що дозволяє правоохоронним органам та експертам швидше та точніше встановлювати обставини пригод. Також, використання цього методу в системах моніторингу може сприяти профілактиці ДТП, підвищуючи рівень безпеки на дорогах. Окрім того, зібрані дані та аналітичні звіти можуть бути використані для подальших наукових досліджень та розвитку нових технологій в області автомобільної безпеки.Документ Відкритий доступ Автоматизація процесу сертифікації пристроїв ІоТ в ERP системі Odoo(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Мельник, Надія Олександрівна; Федорова, Наталія ВолодимирівнаСтруктура і обсяг кваліфікаційної роботи. Магістерська дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків та 2 додатки. Робота містить посилання на 24 джерела, 21 рисунок та 3 таблиці. Основна частина роботи викладена на 85 сторінках. Актуальність. Для автоматизації сертифікації ІоТ пристроїв використовуються різні ERP системи. Наявні ERP системи надають стандартну функціональність, що дозволяє організувати процеси виготовлення, закупівлі та інвентаризації товарів на складі. Але більшість запропонованих стандартних модулів призначені для організації процесів у бізнесі та ніяк не пов’язані з науково-дослідною діяльністю лабораторії, або тестувальною діяльністю спеціальних органів сертифікації ІоТ пристроїв. Тематика видачі сертифікатів ІоТ пристроям наразі актуальною, оскільки це гарантує безпечну роботу підприємств, що використовують ІоТ пристрої у своїй діяльності для автоматизації та підвищення ефективності. У випадку використання неякісних елементів системи, виробництво може буде заблокованим у разі настання нештатної ситуації, що спричинена відмовою ІоТ пристроїв. Проте процес сертифікації ІоТ пристроїв є досить об'ємним і потребує автоматизації. Такий підхід гарантує швидшу та якіснішу видачу сертифікатів. Тому постає актуальною проблема розробки власного модуля в межах наявних ERP систем для потреб лабораторії й спеціальних органів сертифікації, що дозволить контролювати та планувати процес видання сертифікатів пристроям ІоТ на основі їх тестування на відповідність державним стандартам. Особливої актуальності дана тема магістерської роботи набуває у випадку роботи лабораторії за грантами закордонних ВНЗ, що потребує додаткової звітності, а також державних центрів сертифікації ІоТ пристроїв. Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є аналіз поставленої проблеми автоматизації процесу сертифікації ІоТ пристроїв в ERP системі Odoo, а також створення окремого модуля, який може бути інтегрований зі стандартними модулями запропонованої ERP системи. Основними задачами є розглянути та проаналізувати ERP системи; проаналізувати можливості створення окремого модуля в ERP системі Odoo; проаналізувати методи встановлення ERP системи Odoo; розробити структуру бази даних; створити модуль автоматизації сертифікації ІоТ пристроїв в ERP системи Odoo. Об'єктом дослідження є процес сертифікації ІоТ пристроїв в ERP системі Odoo. Предметом дослідження є модуль автоматизації сертифікації ІоТ пристроїв в ERP системі Odoo для потреб уповноважених органів сертифікації та навчально-наукової лабораторії. Методи дослідження. Для вирішення визначених завдань і досягнення поставленої мети використовувався комплекс взаємопов’язаних і взаємодоповнювальних методів дослідження: – огляд, аналіз та порівняння застосовувалися для порівняння різних ERP систем та методів програмування під ERP систему Odoo. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблений модуль автоматизації ІоТ пристроїв для системи Odoo сприятиме підвищенню прдуктивності органів сертифікації. Це позитивно вплине на якість та швидкість роботи центрів сертифікації.Документ Відкритий доступ Програмні засоби формування адаптивних інтерфейсів для використання математичних моделей(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Опанасевич, Олександр Богданович; Варава, Іван АндрійовичСтруктура та обсяг дисертації. Магістерська дисертація складається зі вступу, п`яти розділів, висновку, переліку посилань з 29 найменувань, містить 14 рисунків та 9 таблиць. Повний обсяг магістерської дисертації складає 85 сторінок, з яких перелік посилань займає 3 сторінки, додатки займають 38 сторінок. Актуальність теми. Актуальність даної магістерської дисертації обумовлена кількома факторами, які визначають важливість теми та її внесок у сучасну сферу програмної розробки: - необхідність використання в моделюючому комплексі різних математичних моделей для симуляції акустичних сигналів; - єдиний адаптивний користувацький інтерфейс, який можна розширяти за допомогою даних представлених користувачем; - задання параметрів для моделей, що потребує уніфікації графічного інтерфейсу; - можливість створення своїх математичних моделей і впровадження їх у програмний продукт. Мета роботи полягає в створенні програмного засобу, що дозволяє формувати адаптивні інтерфейси користувача на основі метаданих математичних моделей, представлених користувачем, дозволяє симулювати їх роботу. Об’єктом дослідження є процес формування адаптивних інтерфейсів для використання математичних моделей. Предметом дослідження є програмний засіб, що дозволяє формувати адаптивні інтерфейси користувача на основі метаданих математичних моделей, представлених користувачем, дозволяє симулювати їх роботу. Методи дослідження. В роботі використовуються високопродуктивні засоби для розробки систем з використанням технології плагінів. Насамперед, мови програмування С++, QML, фреймворr Qt, технологія Qt Quick, бібліотеки STL(Standard Template Library), QtQuick.Controls 2, QtQuick.Layouts 2, Qt.labs.platform, Qt Data Visualtion та ін. Практичне значення полягає в можливості використання системи дослідниками, студентами і науковцями для верифікації математичних моделей, а конкретно для формування адаптивного інтерфейсу, автоматичного створення сторінок для роботи з моделлю, вводу параметрів, отримання результатів і перегляду результатів верифікації.Документ Відкритий доступ Моделі та методи спільної розробки та інтеграції окремих частин програмних продуктів на прикладі розробки веб-додатку кабінету аспіранта кафедри(2024) Лисик, Юрій Юрійович; Недашківський, Олексій ЛеонідовичМагістерська дисертація за темою “Моделі та методи спільної розробки та інтеграції окремих частин програмних продуктів на прикладі розробки веб- додатку кабінету аспіранта кафедри” виконана студентом кафедри інженерії програмного забезпечення в енергетиці НН ІАТЕ Лисиком Юрієм Юрійовичем зі спеціальності 121 “Інженерія програмного забезпечення” за освітньо- професійною програмою “Інженерія програмного забезпечення інтелектуальних кібер-фізичних систем і веб-технологій” і складається зі: вступу; 5 розділів (“Постановка задачі дисертації”, “Реалізація та побудова розробленої системи”, “Опис програмної реалізації”, “Робота користувача з програмною системою”, “Розроблення стартапу для спільної розробки та інтеграції окремих частин програмних продуктів”), висновків до кожного з цих розділів; загальних висновків; списку використаних джерел, який налічує 54 джерела; 16 ілюстрацій; 5 таблиць та 2 додатки. Загальний обсяг роботи 98 сторінок. Актуальність теми. В умовах функціонування академічної спільноти, що швидко розвивається, розробка веб-додатку, спеціально розробленого для навчання в аспірантурі, є не лише вимогою часу, але й стратегічним імперативом. Проведене дослідження стосується гострої потреби в комплексних та інтегрованих рішеннях, підвищення адміністративної ефективності, академічних консультацій та комунікації під час навчання в аспірантурі та може бути використано в інших академічних задачах. Актуальність полягає в значному потенціалі трансформувати традиційні практики, відкриваючи нову еру цифрової та орієнтованої на користувача підтримки аспірантів. Мета роботи — підвищення ефективності інтеграції та автоматизації процесу розробки і розгортання частини програмних продуктів в середовищі експлуатації за допомогою розробка механізмів комплексної розробки та інтеграції окремих частин програмних продуктів. Завдання дослідження: дослідити різні моделі та методи, що використовуються для комплексної розробки програмного забезпечення для навчальних закладів; проаналізувати системи контролю версій з метою забезпечення безперебійної, злагодженої та контрольованої співпраці членів команди розробників; розробити схему організації спільної роботи команди з елементами автоматизації процесів при створенні та розгортанні кабінету аспіранта кафедри; Об’єкт дослідження — веб-додаток кабінету аспіранта кафедри. Предмет дослідження — моделі та методи комплексної розробки та інтеграції окремих частин програмних продуктів. Практична цінність полягає в значному вдосконаленні адміністративних процесів в офісах аспірантів, сприянні більш персоналізованому академічному консультуванню та сприянні безперебійному спілкуванню між зацікавленими сторонами. Використовуючи підхід, керований даними, веб-додаток дозволяє приймати обґрунтовані рішення, оптимізуючи управління ресурсами та адаптуючись до динамічних потреб академічного середовища. Дизайн, орієнтований на користувача, забезпечує інтуїтивно зрозумілий і індивідуальний досвід, а спрощена інтеграція навчальних процесів сприяє більш згуртованій та ефективній академічній роботі. Ключові слова: кабінет аспіранта кафедри, веб-додаток, спільна розробка та інтегрування, автоматизація, співпраця університету, практичне навчання, освітній процесДокумент Відкритий доступ Рекомендаційна система підготовки оселі до блекауту(2024) Кучерук, Владислав Євгенович; Кравцов, Григорій ОлексійовичМагістерська дисертація за темою «Рекомендаційна система підготовки оселі до блекауту» виконана студентом кафедри інженерії програмного забезпечення в енергетиці НН ІАТЕ Кучеруком Владиславом Євгеновичем зі спеціальності 121 “Інженерія програмного забезпечення” за освітньо- професійною програмою “Інженерія програмного забезпечення інтелектуальних кібер-фізичних систем і веб-технологій” і складається зі: вступу; 5 розділів («Постановка задачі та основні завдання», «Огляд існуючих систем», «Засоби розробки», «Опис програмної реалізації», «Розробка стартап-проєкту»), висновків до кожного з цих розділів; загальних висновків; списку використаних джерел, який налічує 14 джерел; 16 ілюстрацій; 20 таблиць та 2 додатки. Загальний обсяг роботи 103 сторінки. Актуальність теми. Сьогодення характеризується глибоким проникненням комп’ютеризації у майже всі сфери людського життя. Відповідно, електроенергія відіграє не останню роль в цьому. Без неї буде порушена коректна робота багатьох сервісів, що, звісно, стає доволі актуально в наші непрості часи, коли відключення світла можуть бути тривалими і значними для робочих моментів. Мета роботи і завдання дослідження. Метою є підвищення рівня освіченості людей щодо вибору засобів енергоживлення для власних осель, які допоможуть підвищити готовність та стійкість оселі до блекауту, а також зменшать, різного роду, негативний вплив відключень електроенергії. Основними завданнями є: • аналіз поточного стану справ щодо підготовки власних осель до відключень світла; • пропонування концепції оптимізованого рішення для легшої та швидшої підготовки оселі до блекауту; • розробка алгоритму підбору найбільш релевантного засобу для потреб користувача; • розробка рекомендаційної системи. Об'єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес надання рекомендації щодо вибору засобів резервного електроживлення для оселі. Предмет дослідження. Предметом дослідження є вебзастосунок рекомендаційної системи для ефективної підготовки власних осель до блекауту. Методи дослідження. У даному дослідженні для досягнення мети роботи було використано метод порівняльного аналізу наявних засобів електроживлення між собою для рекомендації споживачу найбільш релевантного з них. Практичне значення одержаних результатів. Результати про веденого дослідження представляються у вигляді програмного продукту, який доступно представляє інформацію для ознайомлення та, за потреби, рекомендацію щодо вибору безперебійного засобу електроживлення оселі. Ключові слова: рекомендаційна система, блекаут, відключення світла, засоби електроживлення, вебзастосунок, Python, Django, PostgreSQL.Документ Відкритий доступ Система автоматизованого управління проведенням конференції відкритого доступу(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Антонюк, Андрій Миколайович; Гаврилко, Євген ВолодимировичМагістерська дисертація за темою «Система автоматизованого управління проведенням конференції відкритого доступу» виконана студентом кафедри цифрових технологій в енергетиці НН ІАТЕ Антонюком Андрієм Миколайовичем зі спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення» за освітньо-професійною програмою «Інженерія програмного забезпечення інтелектуальних кібер-фізичних систем і веб-технологій» і складається зі: вступу; 5 розділів («Аналіз проблем з організацією конференцій», «Апарат вирішення задачі», «Реалізація системи управління відкритого доступу», «Опис програмної реалізації продукту», «Розробка стартап-проекту»), висновків до кожного з цих розділів; загальних висновків; списку використаних джерел, який налічує 26 джерел; 28 ілюстрацій; 13 таблиць та додатків. Загальний обсяг роботи 98 сторінок. Актуальність теми зумовлена критичною роллю конференцій з відкритим доступом для поширення наукових знань та обміні ідеями. Останнім часом спостерігається значний ріст наукових спільнот та загальна кількість студентів не тільки в Україні, але і в усьому світі. Проте, кожен університет/кафедра/приватний навчальний заклад використовує власні ресурси (як на базі open-sourse рішень так і власні). Такий підхід ускладнює доступ до інформації студентам та сам процес організації конференції. Таким чином, є потреба у централізованому програмному забезпеченні, котре буде відповідати базовим вимогам університетів та може бути використано для адмініструванння будь-якої конференції відкритого доступу без зайвих зусиль. Метою цієї магістерської роботи є проектування, розробка та оцінка системи автоматизованого керування конференціями з відкритим доступом. Ця система спрямована на оптимізацію різних аспектів проведення конференції, реєстрації, комунікації та зберігання даних після конференції, зрештою покращуючи зручність як для організаторів, так і для учасників. Об’єктом дослідження є процес організації та проведення конференцій відкритого доступу. Об’єкт дослідження охоплює весь робочий процес і набір заходів, пов’язаних із плануванням, проведенням і наглядом за конференціями за моделлю відкритого доступу. Предметом дослідження є розробка та впровадження автоматизованої системи вдосконалення процесу організації та управління конференціями відкритого доступу. Основна увага зосереджена на створенні програмного рішення, яке спеціально відповідає унікальним вимогам і викликам, пов’язаним з конференціями з відкритим доступом. Методи дослідження. Дослідження використовує комбінацію якісних і кількісних методів. Дані зібрані шляхом огляду літератури, опитувань, інтерв’ю та тематичних досліджень. Розробка автоматизованої системи відбувається відповідно до стандартної практики розробки програмного забезпечення, включаючи аналіз вимог, проектування, впровадження та тестування. Практичне значення полягає в можливості використання інструменту зокрема нашою кафедрою та університетом. Більше того, система може використовуватися на загальноукраїнському рівні, що значно підвищить доступність конференцій і полегшить їх управління. Ця робота прагне зробити цінний внесок у сферу управління конференціями з відкритим доступом, забезпечивши практичне та ефективне рішення, яке принесе користь академічним і науковим спільнотам. Апробація результатів здійснювалась протягом процедури передзахисту та професором кафедри цифрових трансформацій в енергетиці Шушурою Олексійом Миколайовичем. Ключові слова: Наукова конференція, Openconf, зберігання данних, наукові матеріали, конференція, no-code, бізнес-аналіз, Azure.Документ Відкритий доступ Засоби реалізації системи адаптивного контролю декларативних і процедурних знань студентів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Фірстенко, Владислав Андрійович; Гагарін, Олександр ОлександровичМагістерська дисертація за темою “Засоби реалізації системи адаптивного контролю декларативних і процедурних знань студентів” виконана студентом кафедри інженерії програмного забезпечення в енергетиці НН ІАТЕ Фірстенком Владиславом Андрійовичем зі спеціальності 121 “Інженерія програмного забезпечення” за освітньо-професійною програмою “Інженерія програмного забезпечення інтелектуальних кібер-фізичних систем в енергетиці” і складається зі: вступу; 6 розділів (“Постановка задачі визначення засобів реалізації системи адаптивного контролю знань студентів”, “Опис предметної області”, “Засоби розробки системи адаптивного контролю знань студентів”, "Опис програмної реалізації”, “Робота користувача з системою адаптивного контролю знань студентів”, і “Розробка стартап проекту”), висновків до кожного з цих розділів; загальних висновків; списку використаних джерел, який налічує 31 джерело; 33 ілюстрацій; 11 таблиць та 3 додатки. Загальний обсяг роботи 111 сторінок. Актуальність теми. Наявність потреби в реалізації адаптивної системи, яка б дозволяла проводити тестування серед студентів, при цьому індивідуально враховуючи та підлаштовуючись під їх рівень знань. Ця система повинна надавати більш ефективні та точні результати оцінювання. Метою роботи є виявлення та дослідження ефективних підходів до контролю знань студентів та їх застосування під час реалізації системи адаптивного контролю цих знань. Для досягнення мети необхідно виконати такі завдання: • провести аналіз засобів контролю та оцінки знань студентів. До цього аналізу відносяться наступні дослідження: o провести аналіз адаптивного контролю знань; o провести аналіз засобів підвищення академічної доброчесності під час контролю знань; • сформувати вимоги до системи, спроектувати архітектуру програмного забезпечення; • створити комп’ютерну систему, що виконує наступні задачі: o створення тестів; o організація проведення тестів; o контроль академічної доброчесності студентів під час тестування; o адаптації складності питань до результативності відповідей студента; • провести комплексне тестування системи. Об’єкт дослідження — системи адаптивного контролю знань студентів. Предмет дослідження — методи реалізації адаптивності на базі теорії відповідей на завдання. Методи дослідження. Визначення показників та порівняння критеріїв різних методів контролю знань студентів. Кількісне аналіз результатів роботи методів реалізації теорії відповідей на завдання. Дослідження алгоритмів роботи системи за допомогою діаграм UML (Unified Modeling Language). Практичне значення одержаних результатів. Полягає в системі для адаптивного контролю декларативних та процедурних знань студенту. При цьому адаптивність до декларативних знань реалізується за рахунок налаштування складності питання, а до процедурних – ускладненням часових параметрів виконання завдання. Виконано огляд існуючих рішень та відокремлені вимоги до цієї системи. Спроектована архітектура цієї системи та визначено подальший вектор розвитку. Реалізовано інтерфейс для демонстрації роботи системи. Апробація результатів дисертації. Дослідження, отримані в результаті написання цієї дисертації були розглянуті на Першій Міжнародній науково- практичний конференції «Сучасні аспекти інженерії програмного забезпечення» 14 грудня 2023 р. Публікації. За результатами виконаної роботи було опубліковано 1 тези доповіді на конференції: Гагарін О. О., Фірстенко В. А. Засоби реалізації системи адаптивного контролю знань студентів. Перша Міжнародна науково-практична конференція присвячена 125- й річниці КПІ ім. Ігоря Сікорського «Сучасні аспекти інженерії програмного забезпечення», 14 грудня 2023 р., м. Київ. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». 2023. С. 18 – 19. Ключові слова: адаптивні методи тестування, пірамідальне тестування, комп’ютеризоване адаптивне тестування (CAT), система адаптивного контролю знань студентів, контроль академічної доброчесності.Документ Відкритий доступ Інструментальні засоби аналізу якості дорожнього покриття(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Чурчин, Денис Андрійович; Гусєва, Ірина ІгорівнаМагістерська дисертація за темою «Інструментальні засоби аналізу якості дорожнього покриття» виконана студентом кафедри інженерії програмного забезпечення в енергетиці НН ІАТЕ Чурчином Денисом Андрійовичем зі спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення» за освітньо-професійною програмою «Інженерія програмного забезпечення інтелектуальних кібер-фізичних систем в енергетиці» і складається зі: вступу; 6 розділів («Постановка завдання аналізу якості дорожнього покриття», «Аналіз літератури та огляд існуючих рішень», «Програмні інструменти для вирішення поставленого завдання», «Опис програмної реалізації», «Робота користувача з програмною системою», «Розробка стартап- проєкту»), висновків до кожного з цих розділів; загальних висновків; списку використаних джерел, який налічує 26 джерел; 20 ілюстрацій; 11 таблиць та додатків. Загальний обсяг роботи 104 сторінки. Актуальність. Від якості доріг залежить швидкість та безпека руху, оскільки розбиті дороги сповільнюють рух та пошкоджують автомобілі. Через це важливо швидко виявляти пошкодження та виконувати ремонт. Наразі ремонтом займаються Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) або органи місцевого самоврядування, а перевірка стану виконується візуально працівниками та через систему скарг від громадян. Ці методи є недостатньо ефективними, тож можуть бути покращені за допомогою автоматизації. Метою роботи є створення інструментальних засобів на основі машинного навчання для ефективного вирішення проблеми комплексного аналізу якості дорожнього покриття. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання: - розробити та навчити нейромережеву модель, спеціально оптимізовану для точного виявлення дефектів дорожнього покриття; - створити вебзастосунок, який слугує інтерактивною платформою для завантаження та аналізу медіа файлів, забезпечуючи інтеграцію розробленої моделі в комплексну систему; - асоціювати пошкодження дорожнього покриття з їх точною геолокацією для нанесення на карту, використовуючи інформацію з медіа файлів або на основі даних з відповідних GPX-файлів; - розробити API, що надає програмний інтерфейс до всіх функціональних можливостей вебзастосунку, дозволяючи ширше застосовувати та впроваджувати систему, забезпечуючи її масштабованість та доступність. Об’єктом дослідження є аналіз якості дорожнього покриття. Предметом дослідження є програмне забезпечення для аналізу якості дорожнього покриття на основі обробки медіа даних. Методи дослідження: теоретичні, як аналіз та узагальнення, і емпіричні, як експериментування та вимірювання. Практичне значення одержаних результатів полягає в розроблених алгоритмах автоматизованого відстеження руху об’єктів, розпізнаних моделлю на основі комʼютерного зору, та алгоритмі поєднання об’єктів знайдених на відео, з географічним положенням, знайденим у файлі з дискретними точками.Документ Відкритий доступ Консолідація, валідація та верифікація даних наукової діяльності(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024) Нехаєнко, Ігор Сергійович; Кузьміних, Валерій ОлександровичМагістерська дисертація за темою «Консолідація, валідація та верифікація даних наукової діяльності» виконана студентом кафедри цифрових технологій в енергетиці НН ІАТЕ Нехаєнком Ігорем Сергійовичем зі спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення» за освітньо-професійною програмою «Інженерія програмного забезпечення інтелектуальних кібер-фізичних систем в енергетиці» і складається зі: вступу; 5 розділів («Опис предметної області та постановка завдання», «Аналіз літератури та огляд існуючих рішень», «Програмні інструменти для вирішення поставленого завдання», «Опис програмної реалізації», «Розробка стартап- проекту»), висновків до кожного з цих розділів; загальних висновків; списку використаних джерел, який налічує 33 джерела; 25 ілюстрацій; 13 таблиць та 2 додатки. Загальний обсяг роботи 135 сторінок. Актуальність. У сучасному світі зростає обсяг наукової інформації. Збільшення обсягів даних призводить до необхідності додаткових заходів забезпечення якості та достовірності цих даних. Все більше постає необхідність не лише збільшення обсягів даних, а й забезпечення їхньої достовірності та ефективності обробки. Це завдання виникло на тлі розширення обсягів наукової інформації та потреби в підвищенні якості наукових досліджень. У цьому контексті, дана робота спрямована на розробку оптимальних підходів до консолідації розрізнених даних, їх валідації та верифікації, з метою забезпечення високої якості та достовірності результатів наукових досліджень. 2 Консолідація, валідація та верифікація даних є ключовими етапами в забезпеченні надійності та точності наукових результатів. Вони дозволяють переконатися, що отримані дані є достовірними та можуть бути використані для подальшого аналізу та інтерпретації. Низька якість даних може призвести до невірних висновків та недостовірних результатів. Ретельна перевірка та підтвердження даних дозволяють уникнути помилок та покращити якість наукових досліджень. Важливо розробляти та дотримуватися стандартів у сфері консолідації, валідації та верифікації даних, щоб забезпечити єдність процесів та методів у різних наукових областях. Отже, вивчення цієї теми сприяє покращенню якості та надійності наукових досліджень, сприяє впровадженню етичних стандартів та забезпеченню взаємоповаги в науковому співтоваристві. Метою роботи є розробка та реалізації ефективної системи консолідації, валідації та верифікації даних наукової діяльності з метою підвищення якості прийняття рішень та достовірності наукових результатів. Об'єктом дослідження є система управління даними наукової діяльності, включаючи процеси консолідації, валідації та верифікації даних. В основу дослідження покладено аналіз і оптимізацію існуючих методів та технологій, які використовуються для збору, обробки та аналізу наукових даних Предметом дослідження роботи є процеси обробки, перевірки та підтвердження достовірності даних, які використовуються в наукових дослідженнях. Робота спрямована на розкриття можливостей удосконалення цих компонентів для забезпечення високої якості та достовірності наукових даних, що використовуються в процесі наукових вивчень та публікацій. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що розроблений програмний продукт може служити інструментом для спрощення взаємодії наукових організацій з аналогічними відкритими системами. Також він може використовуватися для автоматизації процесу оцінки міжнародної науково- технічної діяльності.