Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 4 (60)

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/65443

Переглянути

Перегляд Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 4 (60) за Автор "Рудник, Л. І."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Правові засади обмеження права на доступ до інформації в умовах воєнного стану
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Рудник, Л. І.
    Ця стаття присвячена дослідженню правових засад обмеження права на доступ до інформації в умовах воєнного стану. Під час проведення наукового дослідження, здійснювався аналіз законодавчого закріплення обмеження права на доступ до інформації, наголошено на тому, що основним в даній сфері є Закон «Про доступ до публічної інформації». В ньому досить точно визначено правові підстави встановлення обмежень та незадоволення запиту (інформаційного). Зазначено, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України розпорядники інформації стикнулися із необхідністю обмеження доступу до певних документів та даних і наголошено на тому, що ці заходи було вжито з метою захисту національних інтересів та територіальної цілісності нашої держави. Акцентовано увагу на тому, що держава-агресор застосовує різноманітні засоби і методи ведення війни, одним із яких є «дезінформування» (наголошуємо на тому, що, починаючи з 2014 року рф веде т.зв. інформаційну (гібридну) війну проти Украйни. Встановлено, що в національних нормативно-правових актах вживається категорія «мотивована підстава відмови», але не здійснюється її трактування. Тому було запропоновано її авторське розуміння, а саме «мотивована підстава відмови» – законодавче обґрунтоване існування чітко визначених обставин, за наявності яких правомірним є незадоволення запиту на доступ до публічної інформації. На підставі аналізу нормативно-правових актів інформаційного, адміністративного та інших законодавств, було наголошено на обґрунтованості використання терміну «правомірне обмеження прав». У процесі здійснення дослідження акцентовано увагу, що правовий режим воєнного стану не може використовуватися як привід для обмеження доступу до інформації. Також наголошено на тому, що положення Закону «Про доступ до публічної інформації», незважаючи на те, що в нього не було внесено жодних змін від початку введення воєнного стану, мають виконуватися в повному обсязі.