Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць, № 4 (60)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відкритий доступ Відеогра як об’єкт авторського права в креативних індустріях: іноземний досвід(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Улітіна, О. В.; Якуша, Є. С.Стаття присвячена дослідженню індустрії відеоігор в Україні і зарубіжних країнах та вивченню особливостей законодавства, яке регулює діяльність цієї індустрії та створення і використання об’єктів права інтелектуальної власності, що нею створюються. Визначено, що основою індустрії відеоігор є об’єкти інтелектуальної власності, які створюються в ній, і головним чином – це відеоігри. Досліджено понятійний апарат в цій сфері, зокрема щодо розмежування понять «комп’ютерна програма», «комп’ютерна гра» і «відеогра». Крім того, запропоновано в залежності від пристрою, на якому відтворюється гра, визначити поняття «відеогра» як найбільш широке, тоді як «комп’ютерна гра», «консольна гра» чи «мобільна гра» вважати вужчими поняттями, які в цілому охоплюються поняттям «відеогра». Таке розмежування вбачається доцільним, оскільки правове регулювання відеоігор може змінюватися в залежності від такого пристрою. Розглянуто та проаналізовано різні підходи до правового регулювання відеоігор як об’єктів авторського права. Зокрема визначено, що відеоіграм може надаватися охорона як комп’ютерним програмам. Проаналізовано можливість охорони відеогри як аудіовізуального твору. Розглянуто також підхід до відеогри як до складеного об’єкту, до якого можуть входити програмний код, візуальна складова, музика тощо. Встановлено особливості різних видів відеоігор та їх вплив на правове регулювання цього об’єкта. Здійснено аналіз підходів іноземних держав до правового регулювання індустрії відеоігор та відеоігор, як об’єктів, які в ній створюються. Здійснено аналіз підходів до відеогри як до продукту (товару) чи як до надання послуги. Визначено, що ці дискусійні підходи переважно існують через те, що розробники відеоігор у ліцензійних угодах з кінцевим користувачем визначають придбання гри як надання послуги доступу до неї, а не як купівлю певного продукту (товару).Документ Відкритий доступ Правові засади обмеження права на доступ до інформації в умовах воєнного стану(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Рудник, Л. І.Ця стаття присвячена дослідженню правових засад обмеження права на доступ до інформації в умовах воєнного стану. Під час проведення наукового дослідження, здійснювався аналіз законодавчого закріплення обмеження права на доступ до інформації, наголошено на тому, що основним в даній сфері є Закон «Про доступ до публічної інформації». В ньому досить точно визначено правові підстави встановлення обмежень та незадоволення запиту (інформаційного). Зазначено, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України розпорядники інформації стикнулися із необхідністю обмеження доступу до певних документів та даних і наголошено на тому, що ці заходи було вжито з метою захисту національних інтересів та територіальної цілісності нашої держави. Акцентовано увагу на тому, що держава-агресор застосовує різноманітні засоби і методи ведення війни, одним із яких є «дезінформування» (наголошуємо на тому, що, починаючи з 2014 року рф веде т.зв. інформаційну (гібридну) війну проти Украйни. Встановлено, що в національних нормативно-правових актах вживається категорія «мотивована підстава відмови», але не здійснюється її трактування. Тому було запропоновано її авторське розуміння, а саме «мотивована підстава відмови» – законодавче обґрунтоване існування чітко визначених обставин, за наявності яких правомірним є незадоволення запиту на доступ до публічної інформації. На підставі аналізу нормативно-правових актів інформаційного, адміністративного та інших законодавств, було наголошено на обґрунтованості використання терміну «правомірне обмеження прав». У процесі здійснення дослідження акцентовано увагу, що правовий режим воєнного стану не може використовуватися як привід для обмеження доступу до інформації. Також наголошено на тому, що положення Закону «Про доступ до публічної інформації», незважаючи на те, що в нього не було внесено жодних змін від початку введення воєнного стану, мають виконуватися в повному обсязі.Документ Відкритий доступ Кліматична політика ЄС в умовах повномасштабної російсько-української війни(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Бучин, М. А.У статті досліджено актуальну проблематику – вплив російсько-української війни на зміну клімату та глобальні механізми протидії кліматичним трансформаціям. У рамках конфліктологічного підходу досягнуто мети роботи – здійснено комплексний аналіз політики Європейського Союзу щодо боротьби із зміною клімату на планеті в умовах повномасштабної війни Російської Федерації проти України. Використовуючи загальнонаукові, логічні та емпіричні методи дослідження, розв’язано такі завдання: досліджено вплив російсько-української війни на зміну клімату; проаналізовано наслідки російської агресії проти України для енергетичної безпеки ЄС; розкрито особливості трансформації кліматичної політики Європейського Союзу під впливом повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 14 лютого 2022 р.; з’ясовано проблеми та перспективи нейтралізації негативного впливу російсько-української війни на зміну клімату на планеті. Стаття характеризується науковою новизною, оскільки в ній вперше було комплексно досліджено кліматичну політику Європейського Союзу в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну. Результати статті мають практичне значення та можуть використовуватись у навчанні для викладання таких дисциплін, як міжнародні відносин, політологія, екологія, конфліктологія, глобалізація та глобальні проблеми сучасності тощо. Крім того, результати дослідження можуть стати корисними для вдосконалення механізмів протидії зміні клімату; зменшення та подолання негативних кліматичних наслідків російсько-української війни; притягнення агресора до міжнародної відповідальності за вчинення екоциду в Україні.Документ Відкритий доступ Institutional provision of child welfare in Ukraine and Sweden(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Chernysh, O. A.; Zhalinska, I. V.; Pryshchepa, Ye. V.This article has examined the impact of the russian war against Ukraine on the need for social services for children and the work and development of institutions for children in Ukraine and Sweden. The overview of the concept of "well-being" in the scientific literature in terms of defining its crucial features has been carried out. Economic, socio-psychological, and political approaches have been defined as the main ones for conducting the research. Herewith the political approach has been determined as a legislative framework for the development of all other approaches. The state’s role in ensuring children’s well-being through laws, regulations, and international conventions has been analyzed. The legislative framework for children’s rights, health, and well-being including national and international levels in Ukraine and Sweden as well as differences between the two countries have been reviewed. The challenges related to the temporary need for special care for children, the placement of refugee children, and the growing risks for children in the war zone have been considered. Adjustments of institutions, programs, and initiatives that concern the safety and care of children under Russian aggression have been highlighted. Instances of such kind of activities have been provided. The growth of the role of volunteer organizations under military actions has been emphasized. Providing social work through an international charity fund "Caritas" in Ukraine as well as in Sweden also has been considered. Sweden’s role in supporting Ukrainian refugees and its experience in ensuring the well-being of children have been outlined. Particularly, specific features of the institutional provision of child welfare, the structure of family centers, and social and family support in Sweden have been delineated. Various initiatives in the field of social security for Ukrainian refugees promoted by Sweden including significant humanitarian, civilian support, and financial assistance have been considered.Документ Відкритий доступ Системи соціальних індикаторів вивчення економічних змін суспільного життя: важливість поєднання об'єктивних та суб'єктивних індикаторів(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Жуленьова, О. В.Cтаття присвячена аналізу системи соціальних індикаторів для вивчення змін в економічній сфері суспільного життя. Системи соціальних індикаторів розглядаються в статті як систематично та цілеспрямовано відібрані, чітко визначені та структуровані набори індикаторів. Розглянуті існуючі світові та Європейські системи соціальних індикаторів. Окреслені проблеми та складності створення системи соціальних індикаторів, які могли б оцінити зміни суспільства, окреслити та пояснити існуючий стан суспільства, спрогнозувати можливі наслідки. Запропоновано розглядати систему соціальних індикаторів економічних змін, поєднуючи об’єктивні – як певний фактаж, реальність, в якій відбуваються зміни; та суб’єктивні індикатори, які визначають ставлення, оцінку певної об’єктивної реальності респондентом. Необхідність поєднання об'єктивних і суб'єктивних індикаторів розглядається на прикладі індикаторів економічного добробуту домогосподарств (Household economic wellbeing). Описано як поєднання об'єктивних і суб'єктивних індикаторів може допомогти у вирішенні складнощів у дослідженні економічного добробуту домогосподарств. Відповідно, поєднання різного роду індикаторів (об’єктивних та суб’єктивних) дає змогу вивчити економічний добробут домогосподарства з різного боку та охопити як можна більше складових, необхідних для пояснення існуючої ситуації і подальшого відслідковування змін. Об’єктивні індикатори добробуту представляють умови та активи, які дозволяють людям задовольняти свої потреби та відчувати суб'єктивну задоволеність рівнем свого добробуту та домогосподарства в цілому. До суб’єктивних індикаторів відносять безпосередньо оцінки людиною різних компонентів економічного добробуту (доходів, матеріального становища, бідності, фінансової стійкості та інших). Встановлено, що об’єднання об’єктивних та суб’єктивних індикаторів є важливим для більш ґрунтовного пояснення соціальних феноменів, процесів та змін.Документ Відкритий доступ Зміна способів взаємодії бізнесу та суспільства в умовах російсько-української війни(КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023) Багінський, А. В.; Куцеренко, Д. О.; Шелест, О. Ю.У статті досліджується нові тенденції у взаємодіях бізнесу та суспільства з моменту початку російсько-української війни. Починаючи з 24-го лютого 2022-го року важливою та новою складовою взаємодії бізнесу та суспільства стало забезпечення потреб населення в умовах повномасштабного вторгнення (як власних працівників, так і просто громадян, які потребували допомоги – друзі, сусіди, незнайомці, ВПО, члени ТРО, воїни ЗСУ). Кількісна і якісна оцінка суспільної думки свідчить про те, що у перші дні та місяці війни для компаній в основному були важливі питання безпеки працівників (а також членів їх родин) та бізнесу в цілому, допомога при переїзді (relocate). В наступні місяці фокус був більше спрямований на збереження робочих місць, стабільне працевлаштування та матеріальне забезпечення, турбота про психічне здоров’я, пошук нових можливостей і рішень для організації роботи в умовах масових відключень електроенергії та інтернету. У статті наведено численні приклади ініціатив, які організовував малий, середній та великий бізнес як самостійно, так і в співпраці з урядом, як-от унікальний Каталог внеску бізнесу в Перемогу в російсько-українській війні, мобільний застосунок «Повітряна тривога», пункти обігріву і зарядки гаджетів по всій країні під час blackout зимою 2022–2023 років. Дослідження і соціологічні опитування, проведені у травні 2023-го року свідчать, що має місце ріст єдності, соціальної близькості, віднесення себе до культурної традиції України в різних регіонах нашої країни.