Advanced Linguistics, № 3

Постійне посилання зібрання

https://ela.kpi.ua/handle/123456789/55474

Переглянути

Перегляд Advanced Linguistics, № 3 за Автор "Козко, Олена"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    ДокументВідкритий доступ
    Формування ідіолекту підлітка в художньому тексті роману Донни Тартт «Щиголь» та особливості його відтворення у перекладі
    (КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019) Козко, Олена; Крамар, Юлія
    Стаття присвячена дослідженню засобів формування ідіолекту підлітка, його відображення у художньому тексті і збереження у перекладі. Матеріалом дослідження є ідіолекти центральних персонажів роману Донни Тартт «Щиголь» Тео та Бориса. У статті розглянуто такі поняття як ідіостиль, стиль автора та ідіолект; визначено поняття ідіолекту як сукупності формальних і стилістичних особливостей, притаманних мовленню окремого носія певної мови. На прикладі тексту роману Донни Тартт «Щиголь» було з’ясовано, що засобами формування ідіолекту підлітка є сленг, арго, жаргонізми; також з’ясовано, що елементами ідіолекту персонажа є стилістичні та лексичні засоби, що відображають його особистий життєвий досвід: у Тео такою лексикою є психологічні та мистецтвознавчі терміни, витончений та інтелігентний стиль висловлювань, а згодом — лайка та русизми, полонізми й інші запозичення, які потрапили у мовлення хлопця після знайомства з Борисом; у Бориса, сина українського емігранта, що мав змішане українсько-польське походження — це лайка, арго, запозичення з української, російської та польської мов. Під час аналізу перекладу роману, здійсненого Василем Шовкуном, з’ясовано, що перекладач суттєво пом’якшив і певною мірою нейтралізував мовлення підлітків. У результаті аналізу 300 мовних одиниць, обраних методом суцільної вибірки, встановлено частотність використання перекладацьких трансформацій, виявлено доцільність та коректність їхнього застосування. Зазначено, що основними труднощами перекладу ідіолекту є збереження конотації та стилістичного забарвлення у перекаладі, передача ідіом, адаптація ідіолекту до мови перекладу та співвіднесення його з мовленням читачів, а також визначено перспективи подальших досліджень засобів формування ідіолекту та способів його перекладу.